Головування України в ОБСЄ: Чи скористаємося шансом?
Головування будь-якої країни в міжнародній організації надає цій країні деякі переваги, зокрема, можливість домогтися реалізації своїх ініціатив. Як і у випадку з Україною, це серйозний шанс для того, щоб поставити на порядок денний питання, що хвилюють країну. Для України, на мою думку, це три основні блоки питань: права людини, врегулювання конфліктів та безпека.
На жаль, системні порушення демократії і прав людини нинішньою владою в Україні не дають їй морального права принципово ставити на порядок денний питання дотримання прав людини в країнах ОБСЄ.
Ніхто не буде заперечувати, що головування України в ОБСЄ може додати авторитету нашій державі, але, з іншого боку, покаже й здатність нинішньої влади адекватно реагувати на виклики, які поставатимуть. Якщо під час головування України в ОБСЄ будуть звільнені політв'язні, перш за все Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, припиняться репресії проти опозиції, то це вже приведе до зміни ставлення до нашої країни, а відтак- створить передумови до успішного головування в ОБСЄ.
Загалом, позитивно оцінюю те, що Україна головуватиме в ОБСЄ у 2013 році. Таке рішення Організації з безпеки та співробітництва в Європі – результат наполегливої роботи української дипломатії. Ще у 2005 році, коли постала демократична Україна в результаті перемоги Помаранчевої революції, було подано заявку на головування України в ОБСЄ на 2013 рік. Тому теперішня влада не має підстав зараховувати до своїх зовнішньополітичних досягнень головування в ОБСЄ. Рішення міжнародних організацій мають велику "часову інерцію", тому жодною мірою головування України не означає визнання авторитету нинішньої влади, який, як відомо, впав до найнижчого рівня за всі роки незалежності.
Говорячи про можливі результативні ініціативи головуючої України, то до них можна віднести проблему Придністровського врегулювання, одним з гарантів якого була і є Україна. В якості прикладу нагадаю, що у 2005 році, команда Міністерства закордонних справ розробила реалістичний план врегулювання придністровського конфлікту, котрий ще називали "Планом Ющенка". На жаль, цей план так і не був втілений через відсутність політичної волі з боку Росії.
Головування України в ОБСЄ у 2013 році є не тільки шансом для посилення ролі України у переговорному процесі, а й можливістю досягти прогресу у врегулюванні цього конфлікту.
Головування України в ОБСЄ може бути надзвичайно важливим кроком України в контексті нашого внеску до загальної системи безпеки, яка буде формуватися протягом найближчого часу. Вона не підміняє тих структур безпеки, які вже існують, наприклад – НАТО, співпраця з яким, на мою думку, абсолютно відповідає інтересам України. Йдеться про справді не лише політичний, а й суто практичний військовий компонент. Це дасть поштовх для продовження наших контактів і в майбутньому.
Я глибоко переконаний, що наш статус позаблоковості минеться, і ми так чи інакше продовжимо курс на вступ до цієї безпекової структури, бо саме у такий спосіб Україна може забезпечити свою власну безпеку.
У будь-якому випадку, головування в ОБСЄ може позначитися різними результатами, як позитивними, так і негативними.
Серед позитивних можу назвати ініціювання Україною ідей, які будуть прийняті організацією, негативних – в разі, якщо запропонований Україною амбітний порядок денний не буде реалізований. Це свідчитиме про невдачу країни, як головуючої. Об'єктивно, Україна знаходиться в ситуації, коли її головування в ОБСЄ може вилитися в додаткову критику української влади.
Те, чи зможе Україна належно скористатися зі свого головування в ОБСЄ, стовідсотково залежатиме від нинішньої української влади. А чи готова вона на системні рішення у внутрішній політиці, включно у сфері прав людини? Відповідь на це питання дають 3 роки її владарювання!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
