10 червня 2023, 12:35

МАЙБУТНЄ, ЯК СВІЙ ШЛЯХ

www.METANOIA.mba – ми перезапустили сайт і, нарешті!, пішли з тільди. Будемо вдячні за коментарі, ідеї та пропозиції по сайту та програмі.



#МАЙБУТНЕ

Часто ми займаємося вигадуванням майбутнього. Доброго чи поганого. Процес вигадування доброго майбутнього переносить нас у солодкі мрії, і навіть не вимагає вставати з дивану. Процес вигадування поганого майбутнього називається 'страх' і переносить нас у місце, де наші вигадки зменшують наш же життєвий простір. Але є й інша стратегія. Ось як вона виглядає:

'Тебе турбує майбутнє? Будуй сьогодні. Ти можеш змінити все. На безплідній рівнині виростити кедровий ліс. Але важливо, щоб ти не конструював кедри, а садив насіння.' – Антуан де Сент-Екзюпері

- Чи згодні ви з цим висловленням?

- Чи маєте ви схильність 'конструювати кедри'?

- Над садовинням якого насіння ви можете попрацювати сьогодні?

#СВОЯ-ЦИТАДЕЛЬ

Погодьтесь, що в житті більшість речей від нас не залежиать. А ті що залежать, радше, це ті, які знаходяться всередині нас. Отже, найперше, що ми маємо зробити – розвивати власні чесноті і уникати пороків. Це передумова тих звершень, які ми можемо здійснити у зовнішньому світі. Ось як цю думку сформулював Зенон з Кітіону – засновник стоїцизму (близько 334 року до н.е.).

Стоїцизм підкреслює важливість відданості розуму, доброчесності та гармонії з природою. Зенон вчив, що щастя можна досягти шляхом підкорення своїх страхів, пошуком моральної принциповості та відданості мудрості.

'Людина підкорює світ, підкорюючи саму себе.'

- Чи згодні ви з таким підходом?

- Якщо шлях всередині себе, то яким чином його знайти?

- І як в такому випадку не усунитись від світу, а навпаки?

#ШЛЯХ

Як можна назвати людину, яка не знає свого шляху? Безпутня...?

Зараз багато людей втратили своє попереднє життя і намагаються знайти свій власний новий шлях. Таких і раніше було багато і завжди буде багато. Це нормально не знати свого шляху.

Але недобре не намагатися віднайти його. Недобре жити життя, яке продиктоване кимось іншим, суспільством, обставинами. Бо ти наче є, а наче і немає.

Ось рецепт від класика стоїцизму – Епіктета:

'Спочатку скажіть собі, ким би ви були; а потім зробіть те, що маєте зробити.'

Він простий, аж надто, але подивіться на нього так:

1) Чи знаєте ви ким ви хочете бути?

Частина відповіді базується на тих ролях, які вам випали у драмі життя і які ви маєте зіграти якнайкраще...

2) Якщо не знаєте, то варто займатися пошуком та діяти, аби мати, а не маятися життям

3) Якщо знаєте свій шлях, то варто спокійно йти по ньому. Збільшувати свою спроможність і можливості робити свою роботу і жити своє життя.

Де ви зараз? На пункті 1), 2) чи 3)? Напишіть в коментарях

#Metanoia

Вміння ставити питання та перебувати в них не менш важливе аніж самі відповіді.

Отже, починати треба з себе, з свого уявлення про речі та ставлення до них. Веду канал, який присвячений саме таким питанням. Сподіваюсь, що він буде корисним.

Заснований на стоїчній філософії, з залученням інших напрямків та практик направлених на досягнення найкращого життя: https://t.me/metanoia_zsbs

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Коли промова ставала силою: як грецькі оратори творили долю полісів

Що робить промову переконливою? Сила аргументів, логіка, знання людської психології чи здатність говорити так, щоб слухач повірив промовцеві? Як донести свою думку до іншої людини так, щоб вона не просто почула, а зрозуміла й повірила? Чи можна навчитися переконувати інших, не навчившись спочатку переконливо мислити самому? Упродовж століть слово було однією з найпотужніших сил, доступних людині...

Віра як вибір: філософський виклик Вільяма Джеймса

Що робити, коли доказів недостатньо, а рішення потрібно приймати вже сьогодні? Мабуть, кожен із нас хоча б раз стояв перед вибором, де неможливо було бути впевненим до кінця...

Де народжується внутрішня свобода: від стоїків до християнства?

У XIX столітті багато мислителів намагалися зрозуміти одну важливу історичну загадку: як античний світ перейшов у християнську епоху? Що сталося з філософією, коли на арену історії вийшла нова релігія? Чи було християнство радикальним розривом із античністю, чи воно народжувалося в діалозі з нею? Саме навколо цих питань побудована книга Джеймса Генрі Брайанта "Взаємний вплив християнства та стоїчної школи"...

Хто ти, підприємецю?

​Сьогодні переглянув відео розмови філософа Сергія Пролеєва та Юрія Остапюка у CEOclub. На засіданнях Бордів та стратегічних сесіях ми звикли оперувати цифрами: ROI, EBITDA, капіталізація...

Будда як будильник

Мене давно захоплюють моменти, коли мови раптом відкривають не просто історичні зв'язки, а цілу філософію. Один із таких прикладів – слово "Будда"...

Бути, а не вдавати: справжність як моральний вибір

Ми живемо в епоху, коли слово "автентичність" стало маркетинговим гаслом. Роботодавці закликають "приносити на роботу все своє я", соціальні мережі винагороджують "щирість", а коучи продають це як продукт особистісного зростання...