Що спільного між колумбійською мафією та українськими прокурорами?
Безсумнівно, що прокуратура і прокурори сучасної України – така ж "еліта" нашої держави, як і, скажімо, наркобарони в далекій Колумбії. І в передмістях Боготи або Картахени, і навколо Києва та інших міст і містечок нашої країни вам безпомилково покажуть таку собі зменшену копію Межигір'я – маєток якогось районного прокурора. Де цілком комфортно зміг би розміститись справжній латиноамериканський наркобарон – разом із своєю приватною армією, кількома борделями та відділком місцевої поліції, які його й обслуговують. Власне, десь недалеко обов'язково ви знайдете таке ж за розмірами "гніздечко" доволі вгодованого начальника міліції, ДАІ, есбеушника і податківця. Джентльменський набір "поважних персон" нереформованої України. Всі ці трохи стилізовані копії Межигір'я, за давньою традицією, оформлено на тещу, сина, невістку, або офшорну компанію-прокладку на випадок форс-мажорних обставин: скажімо, раптової зміни влади, після якої керівник цієї "еліти" тікатиме разом з колоною броньованих вантажівок, у які встигли завантажити лише найдорожчі спогади про часи, віддані, як вони кажуть, "цій країні". Зрозуміло, що "спогади" конвертовано у "кеш", дорогоцінності, різні камінці, банківські метали, антикваріат, твори мистецтва, тощо.
Події в київській прокуратурі та арешт заступника голови слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, яких затримано за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах – ілюструють масштаби "ділової активності" тих, хто називає себе "правоохоронцями". 500 000 баксів лише у двох посадовців, плюс інші коштовності, лише з однієї спецоперації, проведеної під керівництвом новачка в наших правоохоронних структурах – заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе і голови СБУ Василя Грицака, демонструють будні нашої прокуратури. Посадовці якої часто діють спільно з представниками інших силових структур: МВС та СБУ.
Звісно, арешт двох підозрюваних прокурорів – це ще навіть не початок. Це лише заявка, доля якої невідома. Адже далі мають бути викриті особи у цивільному, але при погонах, у споріднених силових відомствах. Які давно перетворили свою "правоохоронну" діяльність на своєрідний бізнес в особливо крупних розмірах. З оборотом в сотні мільйонів доларів. Генеральний прокурор Віктор Шокін має пояснити суспільству, що відбувається у керованому ним відомстві, і чому це сталося з призначеними ним особисто прокуророрами. Адже всі ці призначення, як і самого Шокіна, так і його заступників, відбувались під акомпанемент читання мантр про боротьбу з корупцією. Слідство має встановити, між ким розподілялись фінансові потоки всередині самої Генпрокуратури і відповідність очільника відомства займаній посаді. Цілком логічно, аби громадяни отримали відповідь на питання: чи потрібен їм Генеральний прокурор, під носом у якого відбуваються подібні речі.
Мєнтовсько-прокурорсько-есбеушна система має зазнати суттєвих змін. Без цього Україна буде продовжувати жити приблизно так само, як живе бідне населення, яке на плантаціях коки в колумбійських джунглях обслуговує тамтешню "еліту" – не лише добре організовану, а й тісно пов'язану між собою.
P.S. Цікавою ілюстрацією до всього вище сказаного, є повторне призначення на посаду начальника київської міліції раніше люстрованого і "помилуваного" Президентом, Олександра Терещука. І справа навіть не в триповерховому будинку, який зводить генерал міліції в Жулянах, на виділених його дружині та мамі землях колишнього совхозу Совки (про що докладно інформували медііа.
Біда навіть не в тому, що генерал мешкає у маєтку, заробленому "непосильною багаторічною працею". А в тому, що представник старої системи, в якій діє тотальна кругова порука і циркулюють величезні фінансові потоки "знизу на гору", тепер керуватиме й тими молодими хлопцями й дівчатами в новій поліцейській формі, які дали присягу служити народу України і боротись з корупцією. В тому числі, і в своєму міністерстві. Адже, "не вливають вино молоде у міхи старі". Бо вірус і пліснява наскрізь прогнилої системи можуть потрапити й у новий посуд.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
