31 серпня 2016, 13:04

Леонід Макарович Кравчук пропонує сепаратні переговори?

Організувати по-суті, сепаратні переговори між Порошенком і Путіним, що запропонував Леонід Кравчук – не найкраща ідея. Відсікти від ситуації в Україні держави, які є гарантами нашої безпеки й ставили свої підписи під Будапештським меморандумом, означає перетворити все в звичайнісінький пост-радянський "договорняк". Якого і без цього вистачає в нашій політиці. В тому числі – зовнішній. Адже не випадково Україна якось не поспішає у міжнародні суди. Там іде якийсь процес, але навряд чи активний. Янукович також вів сепаратні переговори з Путіним. Чим це завершилось, ми пам'ятаємо: за три дні до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, до чого країну готували кілька років, перекинули все догори дригом. Спілкування Путіна з Януковичем залишилось за зачиненими дверима, як і аргументи, якими Путін "переконав" Януковича відмовитись від підписання Асоціації. Можна лише уявляти, що там, на цій зустрічі "без краваток" відбувалось. Більше того: пост-радянські політики найбільше й схильні до такої "підкилимної" дипломатії. Їм так простіше. Інколи її ще називають "візантійщиною".

Є ще один аспект: у світі, ймовірно, знайдеться багато людей, які з полегшенням зітхнуть, почувши про сепаратні переговори Путіна з Порошенком. Це означатиме, що Україна погодилась із тим, що анексія Криму й війна на Донбасі – це виключно її (тобто, наша) проблема, яку Київ, в особі Президента, вирішуватиме самостійно. Як кажуть у таких випадках: вітер в парус, і сім футів під килем. І розмови про міжнародні гарантії стануть просто недоречними. По-суті, Київ сам від них відмовиться. Хоча вся остання історія будь-яких бойових дій: від 1-ї Світової до ударів по бойовикам ІДІЛу (а ще можна згадати Афганістан, "Бурю в пустелі" та ін.) – це історія дій коаліцій країн, які об'єднались заради перемоги або врегулювання конфлікту. Настільки масштабні регіональні й світові кризи вже ніхто не вирішує самостійно.

І ще одну дуже важливу тезу ми заперечимо власними вустами: про те, що акт агресії й переділ кордонів в Європі – це загальносвітова проблема, а не локальний "міжсобойчик" між двома сусідами, які посварилися. Чому загальносвітова? Та тому, що в Європі вже було 2 світові війни, які, даруйте, починалися аналогічно: з анексій, порушення територіальної цілісності, намагання поглинути "штучні" (як вважає агресор) держави. Велися й сепаратні переговори. Почитайте мемуари Вінстона Черчілля "Друга світова війна" – ви здивуєтесь кількістю і якістю аналогій. І якщо у когось є ілюзія, що все можна владнати тихенько, "тьорками" й торгами за зачиненими дверима – це помилкова ідея. Ні, шановні, війна в Україні – це справа багатьох країн, які переймаються проблемами безпеки континенту. В тому числі (і в першу чергу) тих, хто надав нам гарантії безпеки, коли Україна відмовилась від ядерної зброї. Як би зараз не намагались понизити значення цього документу. Бо інакше – підписи таких держав втрачають будь-яку свою вагу, і на них буде наплювати тим країнам, терористам й лідерам в усіх куточках світу, які бажають перекроїти кордони й існуючий порядок на власний розсуд.

Цікаво, що означає пропозиція Леоніда Кравчука (принаймні, в тій інтерпретації, яку я побачив в медіа: те, що українська влада морально готова піти на сепаратні перемовини, зачинивши двері перед тими, кого ми називаємо нашими партнерами, і хто, на відміну від України, тримає санкції проти країни-агресора (попри весь скепсис у соцмережах, внутрішній спротив й втрати для бізнесу). Тобто, чи є це спробою "протестувати" ідею сепаратних переговорів публічно, чи це спроба, навпаки, напружити й активізувати Захід (що, на мою думку, малоймовірно), або просто – невдала ідея, яку сам Леонід Макарович найближчим часом розтлумачить?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Після "Будапештського меморандуму": війна, окупація територій, ядерні погрози. Світ має дещо згадати

The English version of the article is available at this link. Далеко не всі люди, які зараз живуть на планеті Земля, пам'ятають, що Україна мала достатні запаси зброї – в тому числі ядерної різних типів, яка виконала б функцію стримування агресії з боку будь-якої країни...

What Nuclear States Can Do with a Non-Nuclear One. A Cautionary Tale from the Disarmed Ukraine, Which Was Not Given Sufficient Security Guarantees, for All Countries of the World

Russia is threatening to carry out a nuclear strike on Ukraine. Russian President Putin tested a carrier missile designed to carry a nuclear charge during an attack on Ukraine...

Удар ''Орєшніком'' по Україні: так що ж Путін хотів цим показати?

Забагато реакцій в інформаційному просторі щодо того, "що хотів показати Путін" ударом балістичною ракетою середньої дальності по Україні...

День Гідності і Свободи. Чому вбивць Майдану не було покарано? Хто покривав злочинців вже після зміни влади? Які висновки ми зробили? (ВІДЕО)

Ті, хто віддавали накази і розстрілювали людей у лютому 2014-го року, прочинили браму в пекло. З цього моменту в історії, коли мирний протест було розстріляно – в центрі європейської столиці, у 21 столітті, коли здавалось, що темні віки залишились у мороці історії, почався наступний етап насильства над українцями...

Trump's conversation with Putin and the Russian's "psychological attack"

On the morning of November 11, 2024, Russia took off with its strategic bombers and several MiG-31 Kh-47M2 "Kinzhal" missile carriers. Given that Russia is using old Soviet bombers, some of which were disabled by accurate strikes by Ukrainian drones, almost all the "Bears" and "Backfires" that Russia is capable of launching in principle were smoking old Soviet engines...

Зернова схема в Одесі: до чого тут посадовець БЕБ Ткачук?

Минулого тижня всі знову переконалися, що БЕБ не є Бюро з економічної безпеки, а в певному сенсі може навіть перетворитися на "Бюро економічної небезпеки України"...