23 квітня 2020, 10:33

Саакашвілі у віце-прем'єр-міністри? Цікава ідея. Але є питання

Мене й раніше цікавило – яке значення в структурі нашого уряду має позиція віце-прем'єра. Звучить круто й гордо. Майже прем'єр, в разі чого. Особливо – перший віце. Але в інших випадках – чи не є це "почесною" посадою, якщо йдеться про "чистого" віце-прем'єра, який не суміщає це з міністерською посадою? Адже справжні важелі управління – саме там, в міністерстві. Виглядає ніби надбудовою, штучно створеними посадами для людей, яких якось незручно (або політично неможливо) відправити у відставку. Я можу помилятись і хай на мене не ображаються віце-прем'єри, які курують певні сектори. Ось, до прикладу, візьмемо посаду віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Нині на цій посаді – Вадим Пристайко. Відкриваю постанову уряду від 25 березня 2020 р. N274, "Про визначення питань, що належать до компетенції віце-прем'єр-міністрів України", й читаю, що до цієї самої компетенції належать питання щодо:

-зовнішніх зносин (так і написано: "зносин");

-провадження зовнішньополітичної діяльності держави;

-проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, правових, наукових та інших зв'язків з іноземними державами, міжнародними організаціями, та проведення аналізу відповідних тенденцій;

-забезпечення дипломатичними засобами захисту та зміцнення незалежності, державного суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності державного кордону, національних інтересів;

І так далі, і таке інше. А чим тоді займається Міністерство Закордонних Справ? Мені здається, цілковите дублювання функцій. А ще не забуваймо, що сфера зовнішньої політики відноситься до компетенції президента. Й в ОП теж працює цілий департамент. Я чомусь згадую давньогрецький афоризм: "Якщо двоє роблять одне й те саме, це вже не одне й те саме". І це ми говоримо не про якісь епохальні документи й вектор розвитку країни, який має ще затвердити й профільний комітет ВР й парламент вцілому. Йдеться про оперативне управління в усіх сферах.

Тобто, в структурі системи влади закладено існування кількох центрів впливу з можливими конфліктами інтересів? Уявімо собі ситуацію формування уряду коаліцією, а не моно-більшістю. Як дезактивовувати такі "міни", закладені в систему управління державою? І хто головніший у такій ситуації? Президент? А хто потім в ієрархії влади – віце-прем"єр? Тоді ким є профільний міністр: просто виконавцем? Але ж ми визначаємо цю посаду політичною. Міністр формує політику міністерства в сфері дії визначеної компетенції. Якась каша. Як вони домовляються з будь-якого питання? Проводять селекторні наради? Голосують? Чи як скаже президент?

Одним словом, я непогано уявляю принцип дії, скажімо, двигуна внутрішнього згорання. Але стосовно схеми роботи уряду у мене є багато питань. Я так розумію, що висока посада з гучною назвою не гарантує наявність механізмів реалізації цієї самої політики. Людина з великим кабінетом й спецзв'язком, але без реальних повноважень – це звучить сумно.

Я розумію, що Михаіл Саакашвілі – з тієї породи людей, які самі беруть повноваження, якщо вважають, що чогось не вистачає. Він не буде грати в гру під назвою "імітація бурхливої діяльності". Що, звісно, призведе до конфліктів й розборок в самому уряді й на телеекранах. Йдеться навіть не про конфлікт із Зеленським, якого, ймовірно, не буде, про що сказав сам Саакашвілі. Й не кажу, що "струси" в уряді – це погано. Інколи бурі потрібні у закритому, й відірваному від реалій середовищі. Адже Саакашвілі – класний трибун й за словом у кишеню не полізе. І все-ж у мене сумніви, чи погодиться він на посаду віце-прем'єр міністра. А якщо й погодиться – то як будуть змінені баланси в системі управління країною? Так, інколи у нас таке відбувається – інституційні зміни під конкретну людину, а не заради вдосконалення всієї системи керування.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Cosa possono fare gli Stati nucleari con uno non nucleare. Un esempio ammonitore dall'Ucraina disarmata, a cui non sono state fornite sufficienti garanzie di sicurezza. (Italiano)

Читати Українською The English version of the article is available at this link. Non tutte le persone che oggi vivono sul pianeta Terra ricordano che l'Ucraina aveva riserve sufficienti di armi – comprese armi nucleari di diversi tipi – che avrebbero potuto svolgere una funzione di deterrenza contro l'aggressione da parte di qualsiasi paese...

Welcome to Hell

Donald Trump's envoy, Keith Kellogg, denies that he spoke about dividing Ukraine in a manner similar to the post-war partitioning of Berlin. He claims that The Times distorted his words...

Donald Trump with a ''peace plan,'' Putin's favorite in Washington, and people killed by Russians in Ukraine

Читати українською: A man named Kirill Dmitriev is the new favorite of Russian dictator Vladimir Putin. Kirill Dmitriev is the CEO of the Russian Direct Investment Fund (RDIF) and a Russian official under U...

Дональд Трамп з "планом миру", фаворит Путіна у Вашингтоні й вбиті росіянами люди в Україні

Особа, яку звати Кіріл Дмітрієв, є новим фаворитом російського диктатора Путіна. Кіріл Дмітрієв – генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій, російський функціонер, на якого накладено санкції США...

Come il terrorismo di stato russo viene legalizzato nel mondo civile. Для наших італійських друзів

Quando i terroristi fanno saltare in aria un edificio, il mondo intero lo chiama terrorismo. Ne parlano nei telegiornali e lo discutono al Consiglio di Sicurezza dell'ONU...

Війна й ефективність антикорупціонерів. НАБУ, частина 1

Як нам стати ефективними? Коли війна, коли для деяких американських політиків російський диктатор Путін – "not bad guy" і коли майстерно політично роззброєна свого часу Україна нині становить цікавість для найбільшого стратегічного партнера лише у вигляді рідкісноземельних металів і атомних станцій? Треба згадати, що ми не є мікроскопічною державою...