Роздуми у коридорі Печерського суду про нереформовану судову систему й про ставлення до людей в умовах пікових захворювань на "Covid – 19"

Що сказати: день у коридорах суду пройшов "змістовно". У Печерському суді, де слухається цивільна справа, у якій я, "Радіо Свобода" й "Українська правда" виступаємо відповідачами у цивільній справі. Вчора мало бути розпочато підготовче засідання. Я зараз не по суті справи – сподіваюсь, про це ще буде нагода поговорити. А по процедурі.

З усією повагою до суду коригую робочий графік, домовляюсь про заміну в ефірі. Знову ж таки, з усією повагою до суду – двічі мию голову, одягаю костюм, краватку, все що треба для таких урочистих ситуацій. Пробираюсь крізь затори у центр міста, на вулицю Володимирську. Разом з чотирма (!) адвокатесами, які представляють інтереси відповідачів, з усією повагою до суду, штовхаємося у заповненому іншими учасниками судових слухань "антиковідному коридорі" на третьому поверсі, дихаючи один одному в обличчя і потилиці. Мабуть, набуваємо таким чином колективного імунітету. Нарешті, коли надходить час початку засідання, з кабінету судді Тетяни Ільєвої виходить її помічник. "Ви не нас, раптом, шукаєте?" – з надією запитую у нього. Він чесно відповідає, що ні, не нас. Але мимохідь повідомляє, що судового засідання не буде. Мабуть, у цей момент я мав дуже здивований вираз обличчя – помічник повідомляє причину скасування засідання: суддя Тетяна Ільєва оголосила самовідвід у цій справі. Мотивів цього рішення помічник не повідомляє і рекомендує звернутись до канцелярії, яка на іншому поверсі. Прямуємо туди такими ж заповненими "антиковідними" коридорами, а звідти нас (мене з чотирма адвокатами) переспрямовують у якусь іншу канцелярію (здається, профільну, чи що), яка у цей момент не працює у зв'язку з пандемією.

Шановні, я, звісно, не юрист, і не адвокат. Просто я людина. Громадянин України. І ось що думаю: можливо, було б добре, аби суддя Тетяна Ільєва уявила собі наступну ситуацію: істоти, які в червоній зоні охопленого коронавірусом Києва з усією відповідальністю приходять на призначене майже місяць тому засідання – теж люди. У них є плани. Робота. Засідання ТКГ. Ефіри. Зрештою, все це відбувається у піковий період пандемії. Коли країна вже ховає по 800 своїх громадян щодоби. І, можливо, судді Тетяні Ільєвій варто було б, принаймні, розпочати засідання і оголосити причини свого самовідводу? Або, щоб не наражати всіх на небезпеку і мінімізувати присутність людей у коридорах, хоча б повідомити про скасування засідання? Для цього навіть не потрібно витрачати гроші на знамениті марки і конверти – в матеріалах суду є наші електронні адреси, а в судах працюють помічники, які виконують й технічну роботу... Між іншим, адвоката протилежної сторони – Ростислава Кравця в "антиковідному" коридорі Печерського суду навпроти кабінету Тетяни Ільєвої, я не побачив. Можливо, він володів цінною інформацією про те, що засідання скасовано? І знизив собі ризик підхопити "Covid"?

Минулого разу підготовче засідання теж не відбулось. Хоча представниця відповідача – Тетяна Іванова, яка працює в Тристоронній контактній групі на сході України, подолала відстань з Маріуполя у Київ і назад, а інші учасники процесу скоригували свої робочі плани. Причиною цього стала відсутність адвоката позивача – того ж Ростислава Кравця, який брав участь в іншому судовому процесі, у Львові. Разом із своїми колегами – адвокатами. Що цікаво: на судовому засіданні у Львові, разом з Кравцем, було аж три захисники. А в Києві, у призначеному заздалегідь засіданні – жодного! Що і стало причиною перенесення судового розгляду. Заяви відповідачів про необхідність розпочати підготовче засідання суддею Тетяною Ільєвою були проігноровані. Як нам стало відомо, адвокат Ростислав Кравець захищатиме суддю Тетяну Ільєву у справі, яку розслідують правоохоронні органи. Адже у Печерському суді нещодавно відбувся обшук. І саме у кабінеті судді Тетяни Ільєвої "в рамках розслідування одного з епізодів гучної справи". Тут посилання на джерело інформації в медіа:

https://detective-info.com.ua/detektivi-nabu-obshukali-pecherskij-sud-sprava-stosuetsya-groshej-soratnika-lazarenka-arma-ta-sxemi-yaka-pereduvala-privlasnennyu-zlodijskogo-obshhaka.html?fbclid=IwAR1cOFuBEGXh7mIkTsm3p0hi5QCL7rvqemoaGuoLW-M2nFDnH4udlXi3CII

Дрібниця, скажете ви – провести день у Печерському суді, ризикуючи підхопити "Covid-19"? Звісно, дрібниця. Буває й гірше. І це правда. Але було б непогано, аби наші дорогі і високоповажні судді, яких ми з повагою називаємо "ваша честь", чіткіше зрозуміли – що істоти, які стоять натовпом під дверями їхніх кабінетів – теж люди. Вибачте, що повторюю цю тезу двічі. І мають право, бодай, на людське ставлення до них. Без цього пафосні заяви про суддівську реформу так і залишаться лише імітацією змін у системі.

P.S. Можливо, такий стан і ставлення до людей є зручними для ДЕЯКИХ вершителів правосуддя (у нас же є й судді, які розуміють потребу змінювати ситуацію на краще в системі забезпечення правосуддя в країні, чи не так?) І цим пояснюється спротив змінам в системі, який здійснюють ті представники держави в суддівських мантіях, які не бажають жодних позитивних і якісних змін?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.