Про помилки і перемоги санкційної політики
Президент Володимир Зеленський підписав закон N8392 про створення Державного реєстру санкцій.
Передбачається, що інформація про всіх фізичних та юридичних осіб, щодо яких запровадили санкції, стане публічною.
В реєстрі буде зазначено:
• підстави для застосування, зміни або скасування санкцій;
• перелік санкцій, які запровадили або скасували;
• перелік підсанкційних осіб і відомості для їхньої ідентифікації: для компаній це – назва, місцезнаходження, держава реєстрації, реєстраційний (ідентифікаційний) номер, податковий номер; для людини – імʼя, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або ідентифікаційний номер, громадянство.
Санкції ще довго будуть частиною оборонної політики України і цивілізованого світу. Російський режим, який переводить економіку на "воєнні рейки" й будує заводи з виробництва, наприклад, іранських дронів, треба бити не лише на фронтах, а й економічно. Позбавляючи можливості, або, хоча б обмежуючи можливості заробляти валюту на зовнішніх ринках. Як це відбулося з нафто-газовим сектором росії на європейському ринку.
За даними НАЗК, в росії продовжують працювати біля 1000 іноземних компаній різного розміру і спрямування. І це помітно навіть "неозброєним оком". Бренд "Леруа-Мерлен", наприклад, засвітився на фото і відео під час вибухів у москві – він був поруч з будівлею, у якій щось вибухало і демонструвало недієздатність російської системи ППО захистити навіть центр російської столиці. Проблема полягає у тому, що компанії, які продовжують працювати в Росії навіть після масштабного вторгнення в Україну, фінансують цю війну своїми податками. Або й допомагають російському сектору виробництва зброї. Олександр Новіков – керівник НАЗК повідомив, що лише тепер з росії іде виробник важких верстатів, продукція якого може використовуватись, в тому числі, й для виробництва зброї та її компонентів. Звісно, краще, як кажуть, пізніше, аніж ніколи.
Тож рішення зробити відкритий Державний реєстр санкцій треба вітати. Поясню чому. В усьому світі діяльність фізичних осіб і компаній є в полі зору не лише спецслужб, або організацій, які відстежують фінансові потоки. А й розслідувачів, які використовують відкриті джерела. Як от організація "Белінгкет". Відкритий реєстр санкцій дозволить його ефективно наповнювати. Додавати тих осіб, які співпрацюють з путінським режимом, забезпечуючи його фінансовими можливостями. Монетизуючи, так би мовити, ідеї кремля. Запевняю – на світ Божий розслідувачі витягнуть і те, що було ретельно приховано за хитросплетеними схемами, афільованими зв'язками, підставними організаціями – прокладками і особами – "фуксами" з офшорних юрисдикцій. Думаю, у цьому списку з'явиться більше й компаній, які вирішили "пересидіти" цю війну в росії, намагаючись і "рибку з'їсти", і гроші в росії та Європі заробити. Паралельно фінансуючи російську агресію своїми податками.
Водночас, відкритий реєстр дозволить виправити помилки, якщо такі будуть знайдені, в тому числі, й в результаті розслідувань за відкритими джерелами (бази даних платників податків, наприклад, також відносяться до відкритих джерел). Чи трапляються помилки санкційної політики? Думаю, так. Згадайте історію із занесенням до економічних поплічників путіна... більше ста осіб, яких "помилково зарахували до криміналітету", а після цього почали перевіряти, "чи могли такі дії бути умисними".
Тоді народна депутатка Олександра Устінова писала у ФБ, що вдалося скасували санкції по 108 людям, які несправедливо потрапили до списку "ворів в законі".
І далі, не менш цікаво, про те, що декого з цього списку внесли туди "бо добровольці, і спрацювали російські спецслужби і дуже вже треба було добитися іх екстрадиції з України в лапи ФСБ.
Прикладом позитивної реакції президента України можна розцінити й реакцію на публічні звернення громадян. Які мають такий інструмент публічної демократії, як петиції. Зокрема, як в цьому випадку – з дорученням – уважно опрацювати питання санкцій щодо Паріматч, та за наявності підстав вжити необхідних заходів реагування.
Українська санкційна політика має бути прикладом для наших іноземних партнерів. Від яких ми вимагаємо ефективних дій проти тієї частини путінської економіки, яка продовжує генерувати гроші для ведення росією війни проти України. І такі санкції мають точно бити по тим компаніям і фізичним особам, які продовжують зміцнювати бажання росіян воювати. Й має відірвати з російського економічного простору ті активи, які не працюють на країну-агресора.
Сподіваюсь, що Державний реєстр санкцій стане основою санкційної політики проти росії для решти цивілізованого світу. Тим більше, що документ, який вестиме РНБОУ, буде українською та англійською мовами. Щоби весь світ бачив who is who.
Це дозволить суттєво обмежити можливості росіян на полі бою в Україні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
