Очищення не для всіх або чому людей Авакова лишають на керівних посадах
Після приходу на посаду очільника МВС Денис Монастирський почав активну заміну начальників обласних управлінь нацполіції. Були звільнені Андрій Крищенко (ГУНП Київської області), Олег Бех (Одеської), Андрій Рубель (Харківської), Водимир Голубош (Прикарпаття). Всі люди Авакова або його заступника Чеботаря. Але чомусь "очищення" не торкнулося деяких регіонів – де, навпаки, поліцією керують ті, кого звинувачували в сепаратизмі, та проти кого навіть збирали регіональні Майдани.
Яскравим прикладом такого "забутого" керівника є Іван Іщенко, очільник ГУНП у Вінницькій області.
В його біографії повний карт-бланш: і захист сепаратистів в Одесі, і елітне майно, записане на тещу-пенсіонерку, і гучні скандали щодо використання свого службового становища.
Захист сепаратистів в Одесі
2 травня 2014 року – протистояння проукраїнських і проросійських сил в Одесі. Саме з цієї дати Іван Іщенко вперше виринає у згадках ЗМІ. Того дня все закінчилось 48 загиблими у Будинку профсоюзів, а почалося з того, що проросійські озброєні активісти застрелили шістьох одеситів на вулиці Грецькій. Цьому мали б завадити місцеві правоохоронці, які навпаки – буквально закрили на це очі. На фото – колишній майор Іщенко "не бачить", як одразу за його спиною проросійський учасник сутичок цілиться пістолетом, або ж навіть стріляє, у бік проукраїнських активістів.
Якби тоді Іщенко та його керівники не відверталися і запобігли застосуванню зброї, понад півсотні смертей на Куликовому полі вдалося б уникнути.
Державне бюро розслідувань досі, 7,5 років поспіль, не визнало Івана Іщенка фігурантом "справи 2 травня", хоча ще в травні мало повідомити йому про підозру. Проте замість неї – підвищення до керівника поліції Вінниччини.
Схожа ситуація з проросійськими сепаратистами повторювалася не раз. 10 квітня 2017 року – бійка на мітингу на алеї Слави в Одесі. Проросійські адепти після покладання квітів до пам'ятника Невідомому Матросу співають характерних пісень про російський Крим, "родной язик" та оди бойовикам. Проукраїнські учасники заходу такий репертуар слухати не хочуть. Відбуваються сутички. Вгадайте, кого захищає одеська поліція під егідою Іщенка, а кого у кількості 16 осіб затримують? Згодом в поліції Одещини відповідальність за побиття патріотів на Алеї Слави переклали на київську поліцію, не підтвердивши це жодними фактами.
Після побиття поліцією націоналістів в Одесі відносно Іщенка, який тоді очолював Управління превентивної діяльності Нацполіціі в Одеській області, розпочали службове розслідування, відсторонивши його з посади. Але згодом знову, звісно, поновили.
Серпень 2017 року – протести проти проституції, нелегальних борделів та "кришування" ринку секс-послуг поліцією в Одесі. Активісти, видаючи себе за потенційних клієнтів, відвідали один з борделів міста. Там – зафіксували все на приховану відеокамеру і викликали поліцію, перекривши Польський спуск. Поліцейські, які приїхали на виклик, відреагували своєрідно – акцію жорстоко розігнали, активістів затримали. А сам Іщенко, нагадаю, начальник управління громадської безпеки регіону (!), судячи з відео, перебував у стані алкогольного сп'яніння, власноруч бив людей, штурхав своїх підлеглих і давав їм вказівки нецензурною лайкою російською мовою.
Майно на тещі
Неабиякі гроші, які б мали заробитися вищезгаданими видами діяльності, у декларації Іщенка, звісно, не відображені. Якщо вірити документу за 2020 рік, Іщенко має лише право користування квартирою в Одесі площею 150 кв.м, яка записана на його тещу.
Вона також є власницею паркінгу Одесі площею 13,8 кв.м. З особистого майна – земельна ділянка в Єлизаветівці Тарутинського району. Пересувається Іван Іщенко на AUDI Q3 2016 р.в., якою розпоряджається його дружина, Христина Іщенко. Яка, до слова, її нещодавно розбила. Ринкова вартість такої автівки – 23 тисячі доларів - дорівнює річному доходу з зарплати Іщенка на посаді голови Вінницької поліції – 618 тисяч гривень.
Пояснюють всі такі автівки та їх ремонти – подарунками, тепер вже від тестя-пенсіонера. Нещодавно Василь Мустяць подарував улюбленому зятю 270 тисяч гривень.
Що в декларацію Іван Іщенко окрім цього чесно вніс, так це кровно зароблений дохід в розмірі 12 тисяч гривень від викладацької діяльності. Так-так, пан полковник – цілий кандидат юридичних наук. У лютому 2019 полковник Іщенко захистив в Харківському національному університеті внутрішніх справ дисертацію на тему "Адміністративно-правові засади здійснення підрозділами Національної поліції України ювенальної превенції".
Використання службового становища
А тепер до професійних здобутків Івана Іщенка вже у Вінницькій області.
Найбільш гучно його ім'я пролунало після того, як місцеві ЗМІ разом з представниками громадських організацій спіймали його разом соратниками на гарячому під час п'янки у дитячому таборі. Це сталося у лютому 2021 року. Преса та активісти потрапили на "закриту" територію табору МВС та зафільмували, як компанія на чолі з Іщенком ласували горілкою та закусками. Тоді між головним героєм нашої статті стався наступний діалог:
Журналіст просить представитись.
- Іван Володимирович Іщенко, – каже головний поліцейський області.
- У вас є посвідчення при собі? – продовжує журналіст.
- Ні. Немає. – відповідає Іщенко.
- А що ви робите на державній території?
- Ну ви ж бачите що ми робимо..., – каже Іван Іщенко.
Згодом він намагався втекти від неочікуваних гостей лісом на незадекларованій автівці з водієм (недешевий Volkswagen Touareg на номерах прикриття). Коли не вийшло – драпанув лісом, а його товариші по чарці погрожували обшуками всім, хто був присутній.
Дуже символічно, що кандидат юридичних наук і автор дисертації на тему ювенальної превенції (попередження скоєння злочинів неповнолітніми), обрав для застілля з друзями саме дитячий табір. Сюрреалізм та й годі.
На цьому список заслуг, якими Іщенко, людина Авакова та Чеботаря, відзначився перед Вінничиною, закінчується.
Цікаво, що ще має зробити цей керівник поліції області, щоб його звільнили?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.