9 серпня 2018, 15:11

Інститут просить МІНЮСТ та УКРДЕРЖАРХІВ скасувати обмеження на копіювання інформації в архівах

Український інститут національної пам'яті направив листи до Міністерства юстиції України та Державної архівної служби України з проханням відновити можливість громадянам копіювати архівні документів.

Наказом Мінюсту від 27.06.2018 N2059/5 були внесені зміни до Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, згідно з яким обмежено можливості користувачів копіювати архівні документи.

Запроваджені зміни забороняють копіювання власними технічними засобами документів великих форматів (більше А4) та справ з товщиною корінця понад 4 см, а також берестяних грамот, документів на пергаменті, рукописів, стародруків, документів зі згасаючим чи слабкоконтрастним текстом, документів, виконаних аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом, архівних фондів (нефондових колекцій), колекцій у повному обсязі; зазначено про неприпустимість копіювання інформації, яка міститься у довідкових документах архіву; визначено, що копіювання здійснюється безконтактними мобільними копіювальними технічними засобами без штативів та зйомних об'єктивів.

Обмеження в копіюванні позбавляють громадян можливості детально досліджувати історію власної родини чи населеного пункту, стоять на заваді пізнання українцями свого минулого. А саме відсутність знань про минуле використовує нині російська пропаганда для поширення нових чи утримання старих радянських міфів, які розколюють українське суспільство. Ми переконані, що в умовах інформаційної війни українська держава має докладати серйозних зусиль для популяризації нашої історії, долучати до ознайомлення з нею своїх громадян. На жаль ухвалені нещодавно зміни можуть завадити в реалізації цих вкрай важливих завдань, тому вони мають бути скасовані.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", підготовлений за участі Українського інституту національної пам'яті. Законом запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті. Такий крок допоможе глибше дізнатися про минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації NR (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам'яті.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про звернення до ЮНЕСКО проти деколонізації

Нерішучість у звільненні України від маркерів русского міра дається взнаки. Варто було українській владі порушити встановлені законом строки очищення публічного простору деяких міст від символів російської імперської політики, парламенту – безпідставно провалити перейменування окремих міст, а правоохоронним органам – заплющити очі на українофобські заяви мера Одеси Труханова, як вата всіх кольорів і відтінків почала піднімати голову...

Якби не було УПА

Історики однаково не люблять обидва питання: "що буде" і "що було б, якби". Історія має справу тільки з об'єктивною реальністю і тому намагається відповісти лише на питання "що було"...

Заборона консульського обслуговування українців за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком.

Заборона консульського обслуговування українців і видачі паспортів за кордоном є відверто протиправним і винятково шкідницьким кроком. Оскільки багато хто сприйняв цю новину швидше на емоціях, не усвідомивши її змісту й реальних наслідків, поясню по пунктах чому нічого, крім шкоди, це рішення не принесе...

Про бюджет культури на 2024 рік

З одного боку, проєктом бюджету на наступний рік передбачене деяке зростання видатків на культуру порівняно з нинішнім, і це, безумовно добре...

Рішення комісії зі стандартів дежавної мови дискредитує процес деколонізації.

Kомісія зі стандартів дeржавної мови має пeрeглянути своє нeдолугe рішeння, а її члeнам час іти у відставку. Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння...

Про українську реконкісту.

З початком війни із Росію в Україна активно зміцнює національну ідентичність. Зросла державна підтримка української мови, культури, формуються спільні погляди на наше минуле...