Не дали агресору зекономити за рахунок бюджету України
Парламент не прийняв законопроєкти 2083, 2083д.
Обидва вони були диверсією проти української економіки, щоб власним коштом зміцнювати російський окупаційний режим.
Їх автори прикривалися благими намірами. Але це саме той випадок, коли благими намірами встелена дорога до пекла.
Уявіть, що всі пенсіонери окупованого Криму й Донбасу зможуть самі чи через посередника отримати від України пенсії, у тому числі за всі роки окупації. Навіть документів можуть не подавати!
Саме цього вимагає Москва. Такий підхід підтверджує кремлівську тезу про "внутрішній конфлікт", а міжнародне право передбачає, що тягар забезпечення населення окупованих територій несе окупант.
Такий закон цілком міг добити нашу економіку і зруйнувати соціальну справедливість.
В пояснювальній записці стверджувалося, що закон не вплине на показники бюджету. Насправді, у довідці міністерства фінансів і висновку бюджетного комітету була вказана сума 115 мільярдів гривень на рік!
Пенсійний фонд дефіцитний, тому всі ці 115 мільярдів – це додаткові видатки держбюджету. В якому й так бракує коштів на армію, освіту, дороги.
Всупереч Закону "Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" пенсії мали отримувати й ті, хто їх отримує від Росії.
Тобто, або ми за власний кошт продемонстрували б, що в окупації люди отримують значно більше, ніж пенсіонери в решті України.
Або дали б державі-агресору зекономити, пустивши вільні гроші на зброю, щоб убивати українців.
Ми зупинили ухвалення цього закону!
Я дякую усім народним депутатам, хто почув аргументи Європейської солідарності, Мінфіну, науково-експертного управління та здорового глузду.
Ми не можемо дозволити країні забути про розвиток, підвищення соціальних стандартів та інвестиції в майбутнє.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
