16 травня 2012, 10:10

Політична корупція я Україні – дубль N...

Дивлячись на те, як Україна, як політичний проект, поволі сповзає до своєї повної неспроможності, багато-хто звинувачує у цьому кого завгодно, тільки не себе. опозиція звинувачує владу, влада звинувачує опозицію. Народ – владу та опозицію. І жодних висновків. Знову формуються корумповані списки кандидатів до Верховної ради – чи, може, я помиляюся? Невже не "продаються", як і попередні рази, прохідні міця у партійних списках? І стосується це чи не всіх партій! Тобто знову закладається механізм перекуповування-перетягування депутатів з фракції у фракцію. Та ж все це діється на наших очах! Політичні лідери знову вважають народ за сліпого ідіота?! Та ж це вже було. Ви подивіться на динаміку своїх рейтингів! А вони знов за своє! Звичайно – для організації виборчої кампанії потрібні гроші – це постійне мотто-виправдання. Але ж не тільки гроші – але й достойна пропозиція – люди, за яких підуть голосувати не тому, що це менше зло, а з переконання. На жаль з великою печаллю бачу, що і сьогодні опозиція не зробила жодних висновків з історії з "тушками". Лідери і лідерчуки знову кинулися пригандльовувати прохідними місцями. А тому результат отримає той самий. Розумію, що зараз знову на мене кинуться з різного роду звинуваченнями – мовляв "та ж він пише на замовлення тих чи тих". Навіть сперечатися з цим немає сенсу. Коли Бог хоче когось покарати, то він позхбавляє його розуму. На жаль бачу, що це відбувається не лише з владою, яка радісно галопує до своєї (і всіх нас) катастрофи, але й опозиції (принаймні частини), яка так само радісно повторює всі свої попередні помилки – правда більш бездарно, ніж навіть раніше.

Тому пропоную продискутувати питання політичної корупції в Україні. І не бавитися у забаву біле проти чорного, ми білі, а вони чорні – на жаль більшість чорні і сіренькі. Якщо системи політичної корупції, продавання прохідних місць у списках партій, продавання чи здавання мажоритарних округів товстосумам не припиниться, а воно йде повним ходом, то всі ми знову зробимо ще один потужний крок до закриття українського проекту як такого. Ну не здурите ви людей. Скільки ж можна!

З огляду на це пропоную статтю Богдана Бойка "Витоки корупції в Україні":

Богдан Бойко

Витоки корупцiї в Українi


З кожним роком корупцiя в Українi все глибше проникає у суспiльне життя України. Приймаються програми боротьби з корупцiєю, антикорупцiйнi закони, а корупцiйнi явища посилюються i захоплюють все новi галузi життя українцiв. Закони i програми можуть бути ефективними тодi, коли усуненi коренi явища. Iнакше суспiльство буде боротись з вiтряками.

Виборча i партiйна система – як одне з головних джерел корупцiї

Насмiлюсь стверджувати, що корупцiйне середовище створює у першу чергу парламент. Перехiд до пропорцiйної системи за закритими списками призвiв до того, що у парламент потрапили абсолютно невипадковi люди – водiї i коханки партiйних бонз, люди з кримiнальним минулим (для "розборок" у сесiйному залi – ми є свiдками огидних бiйок "слуг" народу), скоробагатьки (для захисту награбованого у народу вiд народу), вiдвертi садисти тощо.

Причому, варто звернути увагу, що у впровадженнi пропорцiйної системи важливу роль зiграли "демократи". Тепер плачуть, що до них застосовують полiтичнi репресiї. А згадайте, якi епiтети вибирала Юлiя Тимошенко, коли складала список БЮТ. Це i команда професiоналiв, i блискучi фахiвцi, i яких тiльки ангелочкiв не було у Юлiному списку. А згодом саме бютiвськi "тушки" вчинили державний переворот i сьогоднi торують дорогу до диктатури.

А суть дуже проста – для отримання мiсця у прохiднiй частинi списку треба заплатити немалу суму. Ясна рiч, вкладенi грошi треба "вiдбити" i примножити. Ось i процвiтає казнокрадство. Кожен день цинiчно порушується Конституцiя у сесiйному залi Верховної ради при голосуваннi, Голова Верховної ради пiдписує документи, прийнятi з порушенням Конституцiї (при цьому з комсомольським цинiзмом стверджує, що так склалося iсторично), а гаранти Конституцiї (???) пiдписують закони, прийнятi з порушенням тiєї ж Конституцiї. Мовчить Служба безпеки України, Генеральна прокуратура. Бо так треба. Кому?

Більше тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...