28 січня 2013, 15:14

Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?

Однією з проблем українського суспільства і навіть еліт є те, що вони занадто заглиблені у свої внутрішні, наші українські проблеми чи, радше, проблемки – в стилі Осадчої.

Щоб внести трохи різноманіття, пропоную текст російського аналітика Бориса Булочнікова "Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?"

Гадаю, що для розіміння того, що відбувається у світі і де місце України у цих процесах є сенс розглянути й цікаву концепцію Булочнікова.

А ось і сам текст:


"Я вже писав, що війна за переділ світу вже йде. Латентно. Поки у фазі серії локальних воєн колоніального типу. Але війна світова, з уже майже світовим охопленням. На двох континентах.

Якщо хто пам'ятає історію, то Друга Світова війна теж почалася не у Європі. А з вторгнення Італії в Абіссінію. (Здається, в 1936 році?) І вторгнення Японії до Китаю в 1937 році.

Чому війна досі не перейшла у глобальний ядерний конфлікт?

Ну, по перше, через страх перед ядерною зброєю і неприйнятним збитком від удару у відповідь. Поки не існує засобів гарантованого знищення засобів удару у відповідь або відбити удар засобами ПРО-ППО. США посилено створюють засоби знищення ворожої зброї, що може нанести удар у відповідь і засобів ПРО. Але бути ефективними цим засобам обеззброєння противника заважають російські відстані. Гарантовано вразити наші міжконтинентальні ракети (перш, ніж воно злетить), зброєю, запущеним з будь-якої точки Землі поки не можливо. А у космосі ядерна зброя, наскільки відомо, поки що не розміщена, . І ПРО поки не досконала. І засоби її подолання поки перевищують можливості ПРО.

А по друге, і це найголовніше, поки що не склалася передвоєнна геополітична конфігурація.

У геополітиці найстійкіша конфігурація – трикутник сил. Коли існують три сторони потенційного конфлікту. Кожна з них може розпочати війну проти кожної іншої, але в разі початку війни виграє з них трьох та сторона, яка не воює. Або вступить у війну останньою.

А ось коли третя сторона конфлікту зникає, вступаючи у союз з однією із сторін, або розвалюється завдяки внутрішньому конфлікту, тоді геополітична конфігурація стає нестійкою. Виграє та сторона з двох, яка перша підготується і завдасть удару.

Друга Світова війна перейшла у свою глобальну фазу тоді, коли дві сили з трьох злилися в одну. Спочатку сил було три: Англо-Французька, Німецька і СРСР. Потім дві з них уклали угоду і почалася війна.

Зараз теж є три сторони..."

Подальший аналіз Булочнікова тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...

Майбутнє вже входить в нас

17 грудня 2022 року Капітула Незалежного культурологічного часопису "Ї" традиційно провела церемонію вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу"...