28 січня 2013, 15:14

Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?

Однією з проблем українського суспільства і навіть еліт є те, що вони занадто заглиблені у свої внутрішні, наші українські проблеми чи, радше, проблемки – в стилі Осадчої.

Щоб внести трохи різноманіття, пропоную текст російського аналітика Бориса Булочнікова "Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?"

Гадаю, що для розіміння того, що відбувається у світі і де місце України у цих процесах є сенс розглянути й цікаву концепцію Булочнікова.

А ось і сам текст:


"Я вже писав, що війна за переділ світу вже йде. Латентно. Поки у фазі серії локальних воєн колоніального типу. Але війна світова, з уже майже світовим охопленням. На двох континентах.

Якщо хто пам'ятає історію, то Друга Світова війна теж почалася не у Європі. А з вторгнення Італії в Абіссінію. (Здається, в 1936 році?) І вторгнення Японії до Китаю в 1937 році.

Чому війна досі не перейшла у глобальний ядерний конфлікт?

Ну, по перше, через страх перед ядерною зброєю і неприйнятним збитком від удару у відповідь. Поки не існує засобів гарантованого знищення засобів удару у відповідь або відбити удар засобами ПРО-ППО. США посилено створюють засоби знищення ворожої зброї, що може нанести удар у відповідь і засобів ПРО. Але бути ефективними цим засобам обеззброєння противника заважають російські відстані. Гарантовано вразити наші міжконтинентальні ракети (перш, ніж воно злетить), зброєю, запущеним з будь-якої точки Землі поки не можливо. А у космосі ядерна зброя, наскільки відомо, поки що не розміщена, . І ПРО поки не досконала. І засоби її подолання поки перевищують можливості ПРО.

А по друге, і це найголовніше, поки що не склалася передвоєнна геополітична конфігурація.

У геополітиці найстійкіша конфігурація – трикутник сил. Коли існують три сторони потенційного конфлікту. Кожна з них може розпочати війну проти кожної іншої, але в разі початку війни виграє з них трьох та сторона, яка не воює. Або вступить у війну останньою.

А ось коли третя сторона конфлікту зникає, вступаючи у союз з однією із сторін, або розвалюється завдяки внутрішньому конфлікту, тоді геополітична конфігурація стає нестійкою. Виграє та сторона з двох, яка перша підготується і завдасть удару.

Друга Світова війна перейшла у свою глобальну фазу тоді, коли дві сили з трьох злилися в одну. Спочатку сил було три: Англо-Французька, Німецька і СРСР. Потім дві з них уклали угоду і почалася війна.

Зараз теж є три сторони..."

Подальший аналіз Булочнікова тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...