28 січня 2013, 15:14

Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?

Однією з проблем українського суспільства і навіть еліт є те, що вони занадто заглиблені у свої внутрішні, наші українські проблеми чи, радше, проблемки – в стилі Осадчої.

Щоб внести трохи різноманіття, пропоную текст російського аналітика Бориса Булочнікова "Чому досі уповільнена війна за переділ світу не переходить в глобальну фазу?"

Гадаю, що для розіміння того, що відбувається у світі і де місце України у цих процесах є сенс розглянути й цікаву концепцію Булочнікова.

А ось і сам текст:


"Я вже писав, що війна за переділ світу вже йде. Латентно. Поки у фазі серії локальних воєн колоніального типу. Але війна світова, з уже майже світовим охопленням. На двох континентах.

Якщо хто пам'ятає історію, то Друга Світова війна теж почалася не у Європі. А з вторгнення Італії в Абіссінію. (Здається, в 1936 році?) І вторгнення Японії до Китаю в 1937 році.

Чому війна досі не перейшла у глобальний ядерний конфлікт?

Ну, по перше, через страх перед ядерною зброєю і неприйнятним збитком від удару у відповідь. Поки не існує засобів гарантованого знищення засобів удару у відповідь або відбити удар засобами ПРО-ППО. США посилено створюють засоби знищення ворожої зброї, що може нанести удар у відповідь і засобів ПРО. Але бути ефективними цим засобам обеззброєння противника заважають російські відстані. Гарантовано вразити наші міжконтинентальні ракети (перш, ніж воно злетить), зброєю, запущеним з будь-якої точки Землі поки не можливо. А у космосі ядерна зброя, наскільки відомо, поки що не розміщена, . І ПРО поки не досконала. І засоби її подолання поки перевищують можливості ПРО.

А по друге, і це найголовніше, поки що не склалася передвоєнна геополітична конфігурація.

У геополітиці найстійкіша конфігурація – трикутник сил. Коли існують три сторони потенційного конфлікту. Кожна з них може розпочати війну проти кожної іншої, але в разі початку війни виграє з них трьох та сторона, яка не воює. Або вступить у війну останньою.

А ось коли третя сторона конфлікту зникає, вступаючи у союз з однією із сторін, або розвалюється завдяки внутрішньому конфлікту, тоді геополітична конфігурація стає нестійкою. Виграє та сторона з двох, яка перша підготується і завдасть удару.

Друга Світова війна перейшла у свою глобальну фазу тоді, коли дві сили з трьох злилися в одну. Спочатку сил було три: Англо-Французька, Німецька і СРСР. Потім дві з них уклали угоду і почалася війна.

Зараз теж є три сторони..."

Подальший аналіз Булочнікова тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...