На вихідні не про політику
На вихідні не хочеться згадувати про реалії того, що ми називаємо "політикою по-українськи". Хочеться трохи відпочити і, може, забутися.
Що не означає, що спільну справу – якщо ми так окреслюватимемо політику – неодмінно потрібно робити у такий огидний спосіб. Інколи, навіть в Україні, це не так.
Прикладом є нова ініціатива львівської і ширше – галицької громади, – яка у процесі самоусвідомленні чи самоідентифікації піднялася до висоти кодифікації одного з найістотніших сегментів культури – кухні.
У Львові пройде Міжнародний форум, присвячений галицькій кухні – що таке галицька кухня, яка її історія, як вона вписується у палітру національної української кухні, які її стосунки з польською, австрійською, єврейською кухнями? Чи впливи йшли через Відень, чи через Краків? Чи, може, одразу з Мілану? На чому стоїть наш регіональний патріотизм?
Можна побачити у цьому снобізм. Можна політиканство. А можна і культуру. Принаймні для французів новини з царини високої кухні часто важливіші, ніж плітки з Єлісейського палацу – у нашому випадку – з Банкової, якими ми часто занадто переймаємося. Може й ми колись житимемо у країні, в якій політика набуде саме таких набагато приємніших форм.
Все це жарти, звичайно.
Однак не зовсім. У Львові, нарешті, почали відноситися до кухні всерйоз. перше захоплення Макдональдами відійшло у небуття:)
13-14 березня у Львові відбудеться Міжнародний форум "Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє". І це всерйоз – це справді Форум у Львівському Національному університеті з усім джентельменським набором, який має супроводжувати такого рівня міжнародні заходи.
Журнал "Ї" з величезним задоволенням випустив число, яке є першою спробою окреслити "Філософію галицької кухні". Хтось скаже – "ну філософія – це занадто". Зовсім ні. Якщо відноситися до себе і своєї культури серйозно, а не через окуляри фастфуду.
Причому це буде не чергове "свято сала", яке у наш шириться країною, як пожежа. Нічого проти не маю. Проте є ще й висока кухня, на яку приходить час саме тепер. І відповіддю на цей запит у розвитку високої кухні і є ця львівська ініціатива.
Зрештою, сьогодні у Львові кухня це вже індустрія. Щось таки в Україні починає поволі працювати.
А з іншого боку розбудовувати міжнародні українсько-польсько-австрійські зв'язки можна у такій приємній формі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
