8 квітня 2013, 21:34

І ти, Бруте, або – Лист Миколи Рябчука Послу Чехії Іванові Почуху

Вельмишановному Панові Іванові Почуху,

Амбасадорові Чеської Республіки в Україні


Київ, 8 квітня 2013 р.

Шановний Пане Амбасадоре,

Мушу зізнатися, що я глибоко розчарований і засмучений інформацією, яка з'явилась у пресі ("Туристичні маршрути в Криму маркують іноземними мовами"), та Вашим коментарем до неї: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24948320.html

Я розумію, що українізація України, тобто подолання колоніальної спадщини, мала би бути справою українського уряду, а не чеського, але я переконаний також, що чеські колеґи не повинні робити внеску в подальшу русифікацію нашої країни. Повірте, ми маємо достатньо впливового сусіда, який робить це набагато послідовніше й ефективніше. Ми маємо також чимало людей у власному уряді та місцевих адміністраціях, які йому енергійно в цьому допомагають.

Як амбасадор, Ви не можете не знати, що Україна впродовж кількох століть зазнавала брутальної колонізації й русифікації, і що україномовні українці й сьогодні залишаються соціально марґіналізованою й упослідженою частиною населення в абсолютній більшості реґіонів, особливо в Криму, де на всіх рівнях домінують запеклі російські шовіністи, українофоби й татарофоби.

Україна – справді реально двомовна країна, але коли з двох мов Ви пріоритезуєте саме російську й іґноруєте українську, Ви тим самим робите вибір на користь "білої", домінантної частини населення і виявляєте неповагу до "чорної", історично приниженої. Ви фактично потураєте російським супрематистам в Криму, а заразом і їхнім патронам у Києві та Москві.

Мені шкода, що Ви не бачите тут "політичного підтексту", хоча як чех Ви могли б легко собі уявити подібну ситуацію в міжвоєнній Чехославаччині, – коли б там якийсь закордонний спонсор скористався в Судетах лише німецькою мовою і зіґнорував чеську, бо так, мовляв, зручніше – і для туристів, і для місцевого населення.

Я справді не сподівався від чехів такої короткої історичної пам'яті і такого браку чутливості до чужих, досить делікатиних проблем.

Сподіваюся, кримський інцидент був лише прикрим непорозумінням, а не виявом принципової політики Вашого уряду.

З найкращими побажаннями,

Микола Рябчук,

письменник і публіцист,

віце-президент Українського ПЕН-центру

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...