8 квітня 2013, 21:34

І ти, Бруте, або – Лист Миколи Рябчука Послу Чехії Іванові Почуху

Вельмишановному Панові Іванові Почуху,

Амбасадорові Чеської Республіки в Україні


Київ, 8 квітня 2013 р.

Шановний Пане Амбасадоре,

Мушу зізнатися, що я глибоко розчарований і засмучений інформацією, яка з'явилась у пресі ("Туристичні маршрути в Криму маркують іноземними мовами"), та Вашим коментарем до неї: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24948320.html

Я розумію, що українізація України, тобто подолання колоніальної спадщини, мала би бути справою українського уряду, а не чеського, але я переконаний також, що чеські колеґи не повинні робити внеску в подальшу русифікацію нашої країни. Повірте, ми маємо достатньо впливового сусіда, який робить це набагато послідовніше й ефективніше. Ми маємо також чимало людей у власному уряді та місцевих адміністраціях, які йому енергійно в цьому допомагають.

Як амбасадор, Ви не можете не знати, що Україна впродовж кількох століть зазнавала брутальної колонізації й русифікації, і що україномовні українці й сьогодні залишаються соціально марґіналізованою й упослідженою частиною населення в абсолютній більшості реґіонів, особливо в Криму, де на всіх рівнях домінують запеклі російські шовіністи, українофоби й татарофоби.

Україна – справді реально двомовна країна, але коли з двох мов Ви пріоритезуєте саме російську й іґноруєте українську, Ви тим самим робите вибір на користь "білої", домінантної частини населення і виявляєте неповагу до "чорної", історично приниженої. Ви фактично потураєте російським супрематистам в Криму, а заразом і їхнім патронам у Києві та Москві.

Мені шкода, що Ви не бачите тут "політичного підтексту", хоча як чех Ви могли б легко собі уявити подібну ситуацію в міжвоєнній Чехославаччині, – коли б там якийсь закордонний спонсор скористався в Судетах лише німецькою мовою і зіґнорував чеську, бо так, мовляв, зручніше – і для туристів, і для місцевого населення.

Я справді не сподівався від чехів такої короткої історичної пам'яті і такого браку чутливості до чужих, досить делікатиних проблем.

Сподіваюся, кримський інцидент був лише прикрим непорозумінням, а не виявом принципової політики Вашого уряду.

З найкращими побажаннями,

Микола Рябчук,

письменник і публіцист,

віце-президент Українського ПЕН-центру

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...