24 квітня 2013, 21:41

Пропозиція перезавантажити Україну

Дивлячись на безплідне тупцяння на місці, здається, навіть наше суспільство починає розуміти, що щось з країною Україною робити треба, бо далі так продовжувати не можна.

Все більш гучно звучать голоси про те, що державу потрібно перезаснувати на нових основах – перезавантажити.

Сьогодні відомий блогер Віктор Мороз надіслав одну з пропозицій, як можна перезавантажити і нашу країну, і наше життя.

Це одна з пропозицій. Зрештою, доки ми живемо, доти є шанс якось покращити це життя.

Ось фрагмент його тексту – може саме так і розпочнемо дискусію з цього питання:


Віктор Мороз

Програма Перезавантаження


"Україна за 20 років посткомуністичного дрейфу перетворилася в новітній олігархат. Співвідношення доходів 10% найбагатших людей до 10% найбідніших становить 40:1 (у країнах ЄС близько 5:1-7:1). За розрахунками соціологів, кожному десятому українцю бракує грошей навіть для того, щоб поїсти, ще сімнадцяти мільйонам вистачає тільки на їжу.

Ці "ножиці" в розподілі суспільного продукту є головним гальмом розвитку країни. Виходячи з класичних визначень, у країні передреволюційна ситуація. Але, як відомо, не завжди революційна ситуація веде до революцій. Перебування на бочці з порохом може тривати як завгодно довго. Але непередбачуване в стихійному розвитку.

Об'єктивно в зміні надзвичайно вибухонебезпечного стану в країні й повернення до засад сучасної соціальної держави зацікавлені всі. Від дуже бідних – до дуже багатих. Можливо, навіть більше зацікавлені в цьому багаті люди, котрим є що втрачати. Крім того, згадаємо уроки історії: жодна революція не виконувала свого завдання й найчастіше відкидала країну на кілька десятиліть назад.

Отож, потенційно в усіх верствах населення є запит на консолідуючу ідею, котра вкаже вихід із українського глухого кута. Саме тому потрібна приваблива для більшості людей масштабна Програма Перезавантаження, спроможна суттєво змінити ситуацію в країні. Кожен український громадянин – від найбіднішого і, бажано, до найбагатшого – має знайти в ній свій інтерес, своє місце і свою перспективу.

Одним із найпершим завдань, яке за значимістю і рівнем суспільних очікувань може лягти в основу національної об'єднавчої ідеї, має стати демонтаж чинної кланово-олігархічної системи, побудова української моделі держави й суспільства на принципах соціальної відповідальності й справедливості. З цим нині згідні всі. Але усвідомлення необхідності радикальних сценаріїв для хворої країни стримує ініціативу пошуку ідей."

Далі тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Оксюморон непокаяного зла

Світ знову між оксюмороном гуманітарної тотальності та Безоднею Жахливого? Сьогодні Україну обпікає майже тридцятиградусний мороз чергової хвилі росіянського холодомору...

Промова на Межу року 2025 – Чи ми вже поза добром та злом?

Кожного року громадська Капітула Незалежного Культурологічного Журналу "Ї" здійснює вручення Ордена "За інтелектуальну відвагу" та Відзнаки "За добру справу" громадським, політичним діячам, діячам у царині мистецтв та духа...

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...