Невже колос "Газпрому" таки захитався?
Українська влада почала так чи інакше готувати законодавчу базу для "здачі" української газотранспортної системи Росії. Їй здається, що її загнали в глухий кут і виходу з нього немає. Однак це тільки здається, що ніч найтемніша перед світанком. Своєрідним порятунком для теперішньої влади може стати і вже стає "сланцева революція", яка зламала довгострокові російські плани по закріпленню своєї газової монополії у Європі (в тім і в Україні). Ціна на газ почала падати. Що ставить під загрозу і саму національну безпеку Росії – бо ж "Газпром" дає 20% національного доходу. Росія почала готувати відповідь на "сланцеву революцію". З такими слабкими гравцями, як Україна, вона просто "дотискає" ситуацію, пробує вичавити з української влади все, що можна. Благо, що та "сильна, як ніколи". А сильнішим гравцям, як от ЄС – йде на уступки. Відповіддю на вимоги європейців має стати розділ "Газпрому" на дві компанії: транспортну і видобувну – така вимога ЄС. Цікаво – куди засунуть той шматок труби, який росіяни відтяпають у наших владоможців? Та що поробиш – Україна завжди допомагала своїм східним "братушкам" у найчорнішу їхню годину. От і тепер, коли "Газпром" проспав "сланцеву революцію" і крякнувши приміряється – чи глибоке під ним дно – ми, українці, віддамо останнє, щоб хоч на якийсь час відтягнути його агонію. Це я не про ВО "Свобода", яка ганебно спозорилася, воюючи на "сланцевому фронті" з російського боку, – це я про наше сьогоднішнє правительство на чолі з Азаровим. Про реальний стан "Газпрому" та його шанси протистояти "сланцевій революції" кілька цитат з російської газети "Власть". Мо' прочитають. Невже не читають навіть російських газет:
Александр Ґабуєв, Кіріл Мельніков
Поживемо – поділимо
"У жовтні 2012 року президент Владімір Путін виступав на організованій банком ВТБ конференції "Россия зовет!" і розповідав іноземним інвесторам про те, що на тлі проблем в єврозоні РФ виглядає оплотом стабільності. "У вас п'ять з половиною років президентства попереду. Чи хотіли б ви увійти в історію як людина, яка реструктурувала "Газпром"так, щоб інвестори стали щасливі, держава заробляло нормально, все було прозоро?" – Запитала його після виступу одна з учасниць конференції. У відповідь Путін заявив, що російські інфраструктурні компанії "не позбавлені недоліків", але головна проблема "Газпрому" – не корупція або неправильна структура бізнесу, а необгрунтовані нападки з боку Єврокомісії. "Ми не повинні чинити так, як чинять наші колеги в Європі, коли вони ділять на окремий бізнес – видобуток, на окремий бізнес – транспорт, на окремий бізнес – розподіл, – відчеканив президент. – Якщо виділити окремо транспорт, то транспортна складова просто помре сама по собі. Транспортна складова як бізнес інтересу не представляє ".
Путін повторив тезу, який він і його соратники озвучували протягом останніх 12 років. "Газпром", який чиновники називають національним надбанням, ніколи не буде розділений на окремі види бізнесу, а прихильники подібної ідеї в кращому випадку не розуміють особливостей газового бізнесу, а в гіршому хочуть підірвати позиції Росії на глобальному ринку газу. Проте через півроку після форуму " Россия зовет!" ситуація у внутрішньоелітній дискусії навколо "Газпрому" різко змінилася...
Найбільш обговорюваний зараз варіант, за словами джерел "Власті", якраз полягає в поділі "Газпрому" на два види бізнесу – транспортний і видобувний – зі створенням двох незалежних юридичних осіб. "Ніякого рішення немає, це все лише варіанти з перспективою реалізації в горизонті від двох до п'яти років", – уточнює співрозмовник "Власті"...
Що ж змусило владу почати думати про перегляд позиції, яку вони відстоювали останні роки?
Перший і головний з чинників – абсолютно нова ситуація на газовому ринку Європи... після подій 2009 року ЄС повів війну проти "Газпрому" за трьома основними напрямками. Насамперед європейці почали будувати більше терміналів для прийому зрідженого природного газу (ЗПГ) і внутрішніх газопроводів, щоб знизити залежність східних країн ЄС від "Газпрому". По-друге, в 2009 році ЄС прийняв так званий Третій енергопакет – звід правил, що забороняє працювати на ринку ЄС компаніям, які одночасно видобувають, транспортують і розподіляють газ. Всі такі компанії повинні бути розділені, або труби передаються в управління незалежному операторові. Третій енергопакет набув чинності в березні 2011 року і дає Єврокомісії серйозні важелі тиску на "Газпром". Нарешті, в 2012 році Єврокомісія почала масштабне розслідування відносно "Газпрому", звинувативши компанію в монополізмі на деяких сегментах ринку (у деяких країнах Східної Європи частка "Газпрому" у газовому балансі сягає 100%).
Росія до останнього часу намагалася наносити контрудари, проте гру Москви повністю поламала "сланцева революція" в США. Ще два роки тому голова "Газпрому" Алєксєй Міллер називав цей феномен голлівудськими спецефектами. Проте в позиції влади відбулися зміни. "Минулого року був проведений серйозний аналіз. Стало зрозуміло, що це не голлівудські штучки, а серйозний виклик", – розповідає "Власті" джерело, близьке до уряду. Ціни на газ в Європі знижуються завдяки потоку дешевого близькосхідного ЗПГ, що призначався спочатку для США і тепер опинився на європейському спотовому ринку. Крім Міллера, який на публіці і раніше, говорить про сланцевий газ як PR-кампанію проти "національного надбання Росії", всі експерти вважають інакше. Деніел Єргін з Cambridge Energy Research Associates говорить, що в середньостроковій перспективі "сланцева революція" призведе до формування глобального ринку газу, ціна на якому не прив'язана до ціни на нафту. Це зруйнує наріжний камінь, на якому тримаються позиції "Газпрому" в Європі, – зв'язок газових цін з нафтовими через формули, прописані в довгострокових контрактах.
У підсумку з минулого року "Газпром" зайнятий тим, що заднім числом надає найбільшим європейським клієнтам знижки. У Кремлі ж і уряді задумалися про більш радикальні заходи. "Ринок втікає з-під ніг... Те, що здавалося неможливим рік тому, тепер обговорюється і навіть вважається бажаним"..."
Повністю стаття тут
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
