Декларація зборів студентських і громадських активістів Майданів Львова і Львівщини

Декларація зборів студентських і громадських активістів Майданів Львова і Львівщини

3 січня 2014 року, Львів

Усвідомлюючи відповідальність за власну долю, долю громади та майбутнє України, прагнучи досягти мирним шляхом суб'єктності української політичної нації, верховенства права та правової держави, вважаємо необхідним:

•змінити систему формування та функціонування влади і забезпечити самоврядність республіки Україна;

Пропонуємо сформувати систему організації та функціонування влади за принципом "знизу вгору" через делегування повноважень, формування бюджетів, встановлення механізмів контролю від особи, сім"ї, громади до держави. Така система створить в Україні суспільство самоврядних громад, об'єднаних державою.

•сформувати в Україні суспільну систему, яка би втілила кращі надбання Європейського Союзу, а наша держава стала невід'ємною частиною демократичної Європи;

Сьогодні в Україні наявні такі суспільні проблеми, як відчуженість народу від держави, подвійна мораль.

Відчуженість людини від держави є наслідком того, що в чинних законах не відображені традиції, звичаї народу, його бачення принципів формування і функціонування влади, внаслідок чого влада не реалізує волю народу, а народ відповідно не переймається державними проблемами і не відчуває себе складовою частиною держави. Конституційна норма встановлює, що "...єдиним джерелом влади в Україні є народ" (стаття 5), проте механізм практичної реаліації цієї норми відсутній.

Джерелом подвійної моралі в суспільстві є тривале співіснування з одної сторони правил суспільного життя, нав'язаних метрополіями з залученням в роботу колоніальних адміністрацій місцевого населення, і з другої сторони – функціонування української традиційної етики на побутовому рівні та у приватних стосунках. Відповідно один і той же індивідуум був змушений одночасно користуватися різними етичними нормами. Як наслідок сьогодні прояви аморальності в приватному житті не є характерними, тоді як у суспільному житті і при виконанні функцій держави аморальність є нормою.

•усунути руйнівний вплив монополій у різних сферах суспільного життя України.

Визнаємо найвищими цінностями:

•людину і людську гідність;

•свободу та права людини;

•сім'ю;

•патріотизм;

•справедливість;

•взаємоповагу;

•відповідальність і дбайливість.

Природні, соціальні та історичні умови розвитку українського суспільства сформували в ньому прагнення до свободи, індивідуалізму та демократії. Ці принципи реалізовані у правилах суспільного буття, в системі цінностей і традицій, якими українці керуються у своєму побуті та соціальних стосунках і сьогодні. Вони є основами українського звичаєвого права, тотожними європейським цінностям.

Внаслідок історичних обставин природний розвиток українського суспільства був перерваний, йому були нав'язані інші, не властиві для нього правила суспільного життя.

На жаль, влада в Україні зуміла зберегти колоніальні та радянські принципи функціонування держави. До цього часу суспільству не було запропоновано програми формування державної влади відповідно до світоглядних, моральних, соціальних і правових принципів українства, якими мають бути пронизані сутність суспільного устрою та законодавство нашої країни.



Прагнемо домогтися:

• повернення чинності Конституції в редакції 2004 року, зокрема в частині розподілу повноважень між гілками влади, та усунення негативних наслідків її нелегітимного функціонування;

Чинна Конституція (за виключенням розподілу повноважень між гілками влади) в багатьох сферах суспільного життя спотверена прийнятими на її основі законами та підзаконними актами. Внаслідок цього закладені в Конституції принципи суверенітету та народовладдя знівельовані.

•системного реформування ключових інститутів держави (місцеве самоврядування та територіальні громади, виборча система, умови функціонування праці, функціонування власності, правоохоронні органи, система судочинства) за участі комплексних експертних груп та делегованих представників громадянського суспільства;

Зміна сутності та функціонування лише шести-семи ключових інститутів держави (виборча система, місцеве самоврядування, функціонування праці, функціонування власності, система судочинства і правоохоронні органи) дозволить у короткому часі забезпечити позитивні зміни суспільного життя в Україні. Жоден з цих інститутів держави та наявні суспільні проблеми не мають пріорітету перед іншими, їх слід розуміти як матрицю і реформувати чи вирішувати одночасно.

місцеве самоврядування та територіальні громади

Сьогодні в Україні місцеве самоврядування є завуальованою формою радянської системи формування і функціонування місцевої влади. Місцеві управлінці формально призначаються і фінансуються місцевою громадою, а реально вони підпорядковані чиновникам відповідної вищої ланки, рішення про перевибори органів та посадових осіб місцевої влади приймаються не на місцевому рівні, а комітетом Верховної Ради, діюча бюджетна система обмежує можливості місцевих громад шляхом невиправдано глибокого вилучення коштів центральними органами влади.

Необхідно законодавчо закріпити поняття народного суверенітету з метою його повноцінного застосування відповідно до статті 5 Конституції України, впровадити практичний механізм відкликання депутатів різних рівнів і голів місцевих громад і передбачити формування ЦВК через всеукраїнські вибори.

виборча система

Існуюча виборча система не є ефективною, оскільки не забезпечує об'єктивного волевиявлення народу і не передбачає дієвого механізму відкликання обраних осіб.

Необхідно аналогічно до подолання проблеми відчуження громадянина від держави, забезпечити юридичне засновництво держави її громадянами через внесення відповідних положень до статутів територіальних громад, що в свою чергу дасть можливість законодавчо виробити механізми впливу на формування влади, на використання бюджетів, на діяльність осіб, уповноважених виконувати функції держави.

умови функціонування праці

Проблема легальної реалізації праці в Україні полягає в суміщенні податків та внесків у фонди суспільного споживання, що залишилася з часів соціалістичного минулого, коли в суспільстві приватна власність "не створювалася" і тому всі можливі надлишки реалізованої праці вилучалися на потреби створення "соціалістичної власності". Через пенсійний фонд більше третини набутків особи відділяються від її (та її сім'ї) доходів, не можуть бути вчасно використані на створення активів за пріоритетами родини (в тому числі і щодо медичного забезпечення) і стати її приватною власністю. Більше того, якщо особа не доживе до пенсії або нетривалий час нею скористаєсься, – для родини ці кошти пропадають. Така система суперечить прийнятим (сформованим історично) нормам українського суспільства, була і залишилася причиною падіння його ефективності.

Необхідно першочергово запровадити системи особистого (приватного) пенсійного забезпечення та особистого медичного страхування з успадкуванням неспожитих залишків.

функціонування власності,

Сьогодні функціонування власності в Україні характеризується недостатньою визначеністю принципів набуття власності, закритістю інформації щодо володінння власністю і відсутністю належного захисту власності.

Необхідно в законах чітко встановити принципи легітимного набуття власності, а також запровадити загальнодоступний реєстр та обов'язковість реєстрації всіх видів і форм власності

правоохоронні органи

Правоохоронна система вертикально структурована організація, яка залишиється поза зоною впливу органів місцевого самоврядування, що суттєво ускладнює конроль за її діяльністю. Порушення взаємодії між правоохоронцями та народом має наслідком високий і стійкий рівень недовіри до цих органів збоку народу. Також, з цієї ж причини, профілактична функція злочинності в діяльності правоохоронних органів залишається малоефективною. Відсоток розкриття злочинів в порівнянні до попереднього періоду – основний критерій оцінки роботи правоохоронних органів з часів СРСР, є причиною укриття злочинів та застосування тортур до підозрюваних.

Правоохоронна система потребує суттєвого реформування, зокрема щодо передачі частини підрозділів міліції у підпорядкування місцевим органам влади та виокремлення органів слідства в окремий Комітет з передачею його до юрисдикції Мінюсту.

система судочинства

Судова система України перебуває поза контролем. Звітність про діяльність судів в цій системі має лише внутрішній характер. Дисциплінарний орган в особі Вищої кваліфікаційної комісії є сформований самими суддями, що виводить судову систему із під контролю суспільства. Якість судових рішень через відсутність належної спеціалізації та рівневої класифікації, як судів так і самих суддів, залишається вкрай низькою, що суттєво гальмує розвиток суспільних правовідносин в країні.

Судова система потребує структурної та функціональної реформи, а також створення механізму контролю за діяльністю суддів.

експертні групи

Роботу щодо напрацювання законодавчих норм з вирішення зазначених суспільних проблем і реформування інститутів держави доцільно здійснити експертними групами, зформованими з різних політичних середовищ. Експертні групи мають складатися з досвідчених і авторитетних фахівців – представників громадського сектору, влади та опозиції. Такі експертні групи мали б бути малочисельними (5-7 осіб). Кожнен з учасників експертної групи може залучати фахівців із середовища, яке він представляє. Формування експертних груп з таких різних середовищ буде об'єднавчим фактором, сприятиме "зшиванню" розділеного українського суспільства і формуванню політичної нації. Такі групи мали б працювати на вирішення проблем всього суспільства, акцент роботи груп не на партійності чи на окремих особистостях, а на практичних змінах чинної системи влади.

Передбачається, що роботу експертних груп координуватиме адміністративна група. Її склад формується з числа громадських структур (наприклад, Ініціативна група "Першого грудня", рух "Чесно", представники ЗМІ). Важливе завдання адміністративної групи – не допустити політизації всередині експертних груп.

• підписання і втілення Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Підписання і втілення Угоди про Асоціацію стане логічним наслідком зміни системи влади та цієї Декларації.

Підтримуючи волю всіх Майданів України до гуртування й дієвого захисту законних інтересів шляхом створення масового демократичного самоорганізованого руху, присутні на зборах у Львові 3 січня 2014 року представники студентських і громадських організацій та місцевих Майданів Львова і Львівщини оголошують про створення обласного організаційного комітету Всеукраїнського Об'єднання "Майдан" на Львівщині.

Ми повинні якомога швидше:

• створити дієві робочі органи координації зусиль студентських, громадських та місцевих активістів, спрямованих на осягнення задекларованих цілей і вартостей;

• сформувати ефективні системи колективного та індивідуального правового захисту активістів Майдану від переслідувань криміналітетом і поліцейськими репресивними органами чинного режиму;

• сформувати незалежні інформаційні мережі для поширення цілей та вартостей Майдану;

• побудувати дієві горизонтальні структури громадського руху;

• опрацювати механізми розгортання Майдану як інструменту зворотного зв'язку із владою та контролю за її діяльністю в майбутньому.

РАЗОМ – СИЛА!