Майкл Вайс: Путін тільки почав в Україні
"Забудьте заяву про те, що президент Росії згорнув свою кампанію вторгнення у Східну Україну. Все якраз навпаки – ситуація погіршується.
Коли російські танки заходять в чужу країну, це називається вторгненням. Сьогодні цей факт відомий як "провал Росії щодо деескалації ситуації". Це була заява прес-секретаря Державного департаменту США Мері Харф (Marie Harf) з огляду на численні повідомлення, про те, що НАТО підтверджує те, що минулого тижня три танки Т-64, разом з ракетною системою залпового вогню і броньованими БТРами увійшли в Східну Україну з території Росії. І нам слід очікувати таких от витончених дипломатичних подарунків ще від президента Росії Владіміра Путіна, якщо Сполучені Штати продовжать ставитися до нього як до неслухняного учня у школі для юних хуліганів, а не як до авторитарного лідера, який все ще шукає шляхів для поділу або "балканізації" України. Але як він діятиме...
Всупереч позиції преси, яка полягає у тому, що Путін згорнув своє пряме і непряме втручання в Східній Україні – а ці твердження базуються головним чином на уявленому нами прийнятті ним обрання Петра Порошенка на посаду президента України, та коротких тет-а-тет бесідах з Порошенком і президентом Обамою під час урочистостей з нагоди річниці з дня початку операції по висадці союзних військ в Європі у Франції – але все якраз іде навпаки. Оскільки Захід був знову переймався країною під назвою Ірак, Кремль потихеньку збільшив свою підтримку бойовиків, які прагнуть створити свої сатрапії в Донецьку і Луганську. Разом з тим він припинив постачання газу в Україну і зараз передислоковує війська до кордону України, і це одразу ж після того як їх звідти відводив.
За останні кілька тижнів, моя команда The Interpreter російського інформаційно-аналітичного сайту, задокументувала набагато більше свідчень щодо того, що ми назвали російським "дистанційним управлінням війною" в Східній Україні. Як правило, це військові операції з "маскування", які полягають в приховуванні, правдоподібному запереченні інформації, або у зумисному витоку чи розповсюдженні дезінформації, яка має збивати ворога з пантелику, а також не давати йому можливості прогнозувати чи відповідати на свої наступні кроки. Тим не менше, з часом маски спадають.
Це здавалося б сталося 12 червня, коли уряд України заявив про те, що три російські танки Т-64 і кілька одиниць бронетехніки увійшли на територію України перетнувши кордон Довжанському, який контролюється проросійськими сепаратистами, які називають себе "Луганська Народна Республіка". Відео і фотографії, що свідчать про наявність танків були поширені (і обговорювалися) в онлайні, питання було якої вони моделі Т-72 чи Т-64. Єдине, що не обговорювалося це їх розташування – їх зауважили в Сніжному (місто в Донецькій області), а потім знову в Макіївці (промислове місто в тій же ж області) приблизно за 40 миль на захід від Сніжного. Згідно з інформацією НАТО, вони оприлюднили супутникові знімки на підтвердження звинувачень Києва, "Танки не мали маркування чи камуфляжного забарвлення подібного до того, що використовується українськими військовими. Насправді, вони не мали маркування взагалі, що нагадує тактику, яку застосовували російські угрупування залучені в дестабілізацію ситуації в Криму". В НАТО дійшли висновку, що танки і БТРи "підняли важливі питання щодо ролі Росії в сприянні нестабільності на Сході України та її участі у пересуванні військової техніки з території Росії в сторону України".
Причина того, що люди дійсно мають сумніви щодо того, що насправді відбувається, криється в тому, що Росія, так би мовити, ховає свої сліди. Єдине повідомлення, що насправді це були керовані сепаратистами захоплені українські танки, було розміщене на новинному порталі пропутінської Росії politikus.ru, відомому штампуванням дезінформації. Вони опублікували статтю 9 червня, за три дні до того, як танки зауважили на території України, припускаючи, що Т-64 були відбиті в українських військових. Ця стаття базувалася виключно на "повідомленнях з соціальних мереж" (тепер моя команда не може знайти жодного з них) і була єдиною у своєму роді з усіх, що з'являлися чи то в російських, чи то в українських ЗМІ."
Далі тут
