Збіґнєв Бжезінський: У боротьбі з російським шовінізмом
Збіґнєв Бжезінський виступив на конференції в Центрі Вілсона, яка відбулася 16 червня і проходила під заголовком "Взаємна безпеку під питанням? Росія, Захід і архітектура європейської безпеки" (Mutual Security on Hold? Russia, the West, and European Security Architecture). Нижче приведена розшифровка його виступу. Не з усім можна погодитися – особливо з тезою, що Україну не можна приймати у члени НАТО. Зрештою, читайте самі:
"Дозвольте мені спробувати розкрити можливі наслідки української кризи для архітектури європейської безпеки в світлі відносин між Росією і Заходом. Те, що ми зараз спостерігаємо в Україні, це, з моєї точки зору, не просто сварка, а симптом більш серйозної проблеми – а саме, поступового і сталого підйому російського квазі-містичного шовінізму, який триває вже протягом шести або семи років. Головну роль в цьому зіграв Путін, і зміст цієї нової концепції повністю визначає відносини Росії з світом у цілому і з Заходом зокрема.
Недавно Російська рада з міжнародних справ, московський інститут, членами якого є надзвичайно шановні і видатні вчені – не дисиденти, не незалежні мислителі, які теж є в Москві – у співпраці з "РИА-Новости" та Радою із зовнішньої і оборонної політики опублікували спільну статтю, присвячену трансформації російської національної ідентичності і новій доктрині зовнішньої політики. У ній досить докладно висвітлюється процес створення абсолютно нових концептуальних рамок для визначення відносин Росії з світом – відносин, в яких, як вважають росіяни, вони потребують після розпаду Совєтського Союзу та часткової дезінтеграції Російської імперії.
Це досить довга стаття, але її обов'язково варто прочитати тим, хто цікавиться міжнародними відносинами. В ній зокрема йдеться про декілька ключових концептів, які є частиною цього нового погляду на світ. Погляду на світ, що визначається необхідністю, яку росіяни, близькі до Путіна, і сам Путін гостро відчувають, вони відчувають необхідність більш точного окреслення природи і положення Росії у світі і її відносин зі світом і з Заходом зокрема. Саме в цьому контексті українське питання набуває особливої значущості.
У цій доповіді йдеться про чотири ключові концепції:
по-перше, концепцію "разделеного народа",
по-друге, тему "защиты соотечественников за границей",
по-третє, тема "русского мира",
по-четверте, значення визнання і збереження, прийняття і просування "Великой русской цивилизации".
Я згадав про це, бо вважаю, що було б помилкою вважати кризу в Криму та в Україні результатом раптового спалаху гніву. У певному сенсі їх можна вважати такими, проте було б набагато розумніші з боку Росії провернути те, що вона щойно провернула, не тепер а приблизно через 10 років. До того часу вона стала б сильнішою і міцнішою в економічному плані.
Але все вже відбулося, і ці концепції зіграли в цьому значну роль. Концепція "разделеного народа" – це відправна точка для шовіністичних заяв про те, що суверенітет Росії поширюється на всіх росіян, де б вони не знаходилися. І тим, хто знайомий з історією Європи до початку Другої світової війни, ці заяви неминуче покажуться лякаюче знайомими. Зрозуміло, ця концепція приводить нас до ідеї захисту співгромадян, які проживають за кордоном. І це має особливе значення для тих держав, на території яких проживають етнічні росіяни і які межують з Росією. Концепції "разделеного народа" і "защиты соотечественников за границей" приводять нас до ідеї "русского мира". Під ним мається на увазі органічна цілісна єдність всіх росіян, незалежно від їх місця проживання. І ці місця проживання можуть бути змінені шляхом возз'єднання етнічних росіян. Згадайте про країни Балтії.
Не менш важливою є переконаність у тому, що Росія не входить до складу західної цивілізації. Вона також не є частиною Китаю. Вона не є частиною мусульманського світу. Вважається, що Росія сама по собі є великою цивілізацією. Поняття "світової цивілізації" включає в себе ряд принципів, деякі з яких ще невідомі в нашому суспільстві, таких як, наприклад, сильна прихильність до певного релігійного вчення, набагато сильніша, ніж на Заході, де релігія являє собою частину більш складного суспільного устрою. Суть полягає в тому, що "Великая русская цивилизация" відстоює певні базові цінності, не тільки релігійні, а й цінності, що стосуються міжособистісних відносин – наприклад, засудження змін у відносинах між статями і всередині статей, які нині відбуваються в світі. В результаті Росія захищає незайманість певних базових переконань, які завжди характеризували християнство, але з точки зору росіян, сьогодні християнство зраджує свої ж основоположні принципи. Отже, ми маємо справу з повноцінним світоглядом – амбітним світоглядом, який виправдовує твердження про те, що Росія – це світова держава. І ніщо в міжнародному діалозі з Заходом не зачіпало пана Путіна так сильно, як слова президента Обами, який назвав Росію сильною регіональною державою. Більш образливою характеристики він дати не міг."
Далі тут
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
