Андрій Павлишин – визнаний найкращим перекладачем з польської мови
Український центр міжнародного ПЕН-клубу та Незалежний культурологічний журнал "Ї" мають честь та приємність повідомити, що Польський ПЕН-клуб, цього року визнав найкращим перекладачем з польської мови на іноземну нашого колегу, багатолітнього члена Капітули Незалежного культурологічного журналу "Ї", члена Українського центру міжнародного ПЕН-клубу, людину з якою ми пройшли вже два десятиліття творчого і життєвого шляху.
Особливо промовистим є те, що Андрій Павлишин став другим українцем, який був вшанованим цією премією. Він отримав її через 66 років після Максима Рильського, лауреата 1949 року за його геніальний український переклад "Пана Тадеуша" Адама Міцкевича. Це підкреслює якнайвищий ранг отриманої Андрієм Павлишиним нагороди.
За десятиріччя перекладацької діяльності Андрій Павлишин ввів у український культурний контекст твори фантастичного польського літературного покоління ХХ сторіччя – Збіґнєва Герберта, Чеслава Мілоша, Януша Корчака, Бруно Шульца, Станіслава Єжи Леца, Зигмунта Гавпта, Александра Фредро – великої епохи польської літератури.
Якщо поставити стос книг, перекладених Андрієм Павлишиним, поруч з ним самим, то стос книг буде вищим. І це не метафора, а просто факт. Іван Франко таки має своїх справжніх учнів – подвижників праці.
Разом з тим огром зробленого Андрієм Павлишиним, свідчить і про вдячність та прощення. Не даремно він скрашує сьогодні гроно викладачів Українського католицького університету. Бо той інтелектуальний подвиг, який здійснив Андрій Павлишин, є його подарунком не лише Україні, але й Польщі. Польщі як його другій батьківщині – бо вітцівщиною його роду є зелена країна Богдана Ігоря Антонича – Лемковина. Можливо звідти його відданість рідному слову і тонке відчуття слова польського.
Разом з тим Андрій Павлишин не кабінетний вчений, а людина з твердою громадською і політичною позицією. Він йде життям у відповідності із традицією, що має свої корені у республіканській Франції, де найвищого рівня інтелектуали, а Андрій Павлишин, ми переконані, є саме ним, брали і беруть безпосередню участь у революційних подіях своєї Батьківщини.
Попри все Андрій Павлишин, як колись Жан Поль Сартр у 1968 році в Парижі, не міг і вдень і вночі не бути активним учасником подій зими 2013-2014 чи тепер далекого 2004-го.
З роси і води тобі Андрію!
З приємністю повідомляємо, що нагородження лауреатів відбудеться 7 грудня у Великому залі Королівського замку у Варшаві.
А для того, щоб ознайомити широку публіку з творчим доробком Андрія Павлишина, як і належиться, подаємо короткий перелік його праць
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
