Знову про Brexit – дуууже по суті
І знову про Brexit – дуууже по суті. Пропоную переслухати фрагмент культового англійського серіалу аж 80-х років "Так, пане міністре" (минуло 35 років!), що стосується природи зовнішньої політики Великої Британії за останні 500 років:) Рекомендую прослухати саме в англійській версії – дуууже дохідливо міністр закордонних справ Об'єднаного Королівства вчить молодого прем'єр-міністра азів зовнішньої політики Великої Британії. Є нагода й самим повчитися у мудрих людей...
Це короткий переклад цього фрагменту:
Прем'єр-міністр: Чи уявляє собі Міністерство закордонних справ, якої шкоди це завдасть ідеї "об'єднаної Європи"?
Міністр: Я впевнений, що цілком уявляє. Тому воно й підтримує такі кроки.
Прем'єр-міністр: Але ж Міністерство закордонних справ вболіває за об'єднану Європу – чи не так?
Міністр: І так, і ні. Вибачайте за таку суперечливість. Міністерство закордонних справ – "проЄвропейське", тому що насправді воно "антиЄвропейське". Держслужби об'єднали зусилля для того, щоб завадити спільному ринку ефективно функціонувати. Саме тому ми й приєдналися до нього.
Прем'єр-міністр: Що ви таке кажете?!?
Міністр: Пане міністре, мусите визнати, що впродовж (щонайменше) останніх п'ятиста років у зовнішньої політики Британії була лише одна мета – спричинити розбрат у Європі. Саме з цією метою ми воювали з голландцями проти іспанців, з німцями проти французів, з французами та італійцями проти німців, а з французами проти німців та італійців. Самі бачите – "розділяй та володарюй". Для чого ж змінювати політику, яка спрацьовувала настільки добре?
Прем'єр-міністр: Та це ж прадавня історія!
Міністр: І наша нинішня політика. Для того, щоб усе розвалити, нам необхідно було стати частиною об'єднання. Ми пробували розвалити об'єднання ззовні, проте це не спрацювало. Втім зараз, коли ми є частиною цього об'єднання, ми можемо спричинити абсолютний безлад усередині нього! Налаштувати німців проти французів, французів проти італійців, італійців проти голландців. Міністерство закордонних справ надзвичайно задоволене тим, як ідуть справи – все відбувається як у старі, добрі часи...
Прем'єр-міністр: Але ж ми присвятили себе втіленню європейських ідеалів...
Міністр: Ви це всерйоз говорите, пане міністре?
Прем'єр-міністр: Якщо ж ні, то чому ми наполягаємо на збільшенні країн-учасниць об'єднання?
Міністр: З тієї ж причини, насправді. Подивіться, скажімо, на ООН – чим більше країн-членів, тим більша ймовірність суперечок, внаслідок чого організація стає дедалі менш потрібною і спроможною.
Прем'єр-міністр: Та це ж нечуваний цинізм!
Міністр: Ми називаємо це дипломатією, пане міністре...
Отож, рекомендую прослухати саме в англійській версії цей фрагмент серіалу "Yes, Minister" – майстерна гра акторів дуже додає дохідливості – навіть англійської мови знати не потрібно.
На жаль не зміг вставити посилання в цивілізований спосіб – може оператори УП, якщо вони читають блоги, зроблять це як належиться. Тим не менше дуууже рекомендую насолодитися красою гри – політичної, звісно:)
А це посилання:
https://www.youtube.com/watch?v=37iHSwA1SwE
І останнє – зміст цього фрагмента не відображає поглядів автора:)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
