10 березня 2020, 23:50

Сам себе агрессор

Владимир Путин в одном из очередных эпизодов своего большого интервью накануне общенародного голосования за поправки в Конституцию в День рождения Владимира Ленина заявил, что Россия ответит любому, кто осмелится повторить нападение гитлеровской Германии на Советский Союз.

Дословно: "Советский Союз подвергся очень страшному, ужасному, непростительному нападению со стороны нацистской Германии, мы потеряли 27 млн человек. Нет ни одной страны мира, которая понесла бы такую утрату. И если кто-то посмеет сделать что-то подобное, мы повторим. Кто к нам с мечом придет, от меча и погибнет".

Так тут вообще-то другая трансформация произошла. Сама Россия добровольно, по своей же инициативе, перешла из статуса победителя во Второй мировой войне к статусу продолжателя агрессивной политики. Все эти разговоры про "Ялту-2" со стороны победителя в войне, стремящегося сломать поствоенную мировую систему, выглядят довольно странно. Как будто победитель как-то так распорядился своей победой в советский период, что стал проигравшим.

В этом смысле Путин бы лучше задался вопросом, кто и как – победители и проигравшие – распорядились победой и проигрышем. Тогда бы стало понятно, почему развалился СССР. И заодно – вопросом о неслучившихся трансформациях уже в современной РФ. Например, почему российская власть не воспользовалась в своё время высокими ценами на нефть для моденизации экономики.

Кстати, на эту тему, помню, Фонд Мазоха еще 8 мая 1995 года провел "почтовую акцию" – 5500 почтовых открыток с надписью "С Днем Победы, господин Мюллер!" были отправлены обладателям наиболее распространённой и знаковой немецкой фамилии, проживающим в Берлине.

А так да, "Великий медведь" может вырывать у себя клок за клоком шерсти, и при этом причитать, что кто-то собирается на него напасть.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...