10 березня 2020, 23:50

Сам себе агрессор

Владимир Путин в одном из очередных эпизодов своего большого интервью накануне общенародного голосования за поправки в Конституцию в День рождения Владимира Ленина заявил, что Россия ответит любому, кто осмелится повторить нападение гитлеровской Германии на Советский Союз.

Дословно: "Советский Союз подвергся очень страшному, ужасному, непростительному нападению со стороны нацистской Германии, мы потеряли 27 млн человек. Нет ни одной страны мира, которая понесла бы такую утрату. И если кто-то посмеет сделать что-то подобное, мы повторим. Кто к нам с мечом придет, от меча и погибнет".

Так тут вообще-то другая трансформация произошла. Сама Россия добровольно, по своей же инициативе, перешла из статуса победителя во Второй мировой войне к статусу продолжателя агрессивной политики. Все эти разговоры про "Ялту-2" со стороны победителя в войне, стремящегося сломать поствоенную мировую систему, выглядят довольно странно. Как будто победитель как-то так распорядился своей победой в советский период, что стал проигравшим.

В этом смысле Путин бы лучше задался вопросом, кто и как – победители и проигравшие – распорядились победой и проигрышем. Тогда бы стало понятно, почему развалился СССР. И заодно – вопросом о неслучившихся трансформациях уже в современной РФ. Например, почему российская власть не воспользовалась в своё время высокими ценами на нефть для моденизации экономики.

Кстати, на эту тему, помню, Фонд Мазоха еще 8 мая 1995 года провел "почтовую акцию" – 5500 почтовых открыток с надписью "С Днем Победы, господин Мюллер!" были отправлены обладателям наиболее распространённой и знаковой немецкой фамилии, проживающим в Берлине.

А так да, "Великий медведь" может вырывать у себя клок за клоком шерсти, и при этом причитать, что кто-то собирается на него напасть.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...