6 березня 2021, 15:42

О ''маленьких людях'' в большой гео/политике

Как-то стал со мной говорить, как это часто бывает, незнакомый человек на улице. Рассказал (он из оккупированной части Донбасса, давно уехал, но остались знакомые) о том, что у некоторых самопровозглашенцев – прямо мини-Межигорья, со страусами и прочей живностью. Весь офицерский состав из России. Ну а простые местные используются в качестве рабсилы (по делам военным или хозяйственным).

Я тогда ему сказала, что так бывает, когда "маленькие люди" попадают в большую гео/политику, просто в ситуацию. Это, прежде всего, те, кто (если говорить на личностном уровне, например), пытаются подорвать веру в себя у других. Просто потому что великими им никогда не стать. И если они случайно попадают во взрослую ситуацию, то окружают себя, прежде всего, атрибутами, якобы придающими им эту "великость".

Аннексия Крыма и война на Востоке стали возможны, в том числе из-за амбиций "маленьких людей", попавших в большую гео/политику – почувствовавших свою псевдозначимость. Хотя фраза "предателей не любят нигде" не требует доказательств.

Но интересно другое, и, собственно, поэтому я и пишу: что иногда и "большие" (не только люди, но и страны) вдруг становятся "маленькими". Вот Россия, несомненно большая и богатая (ресурсами и людьми) страна, гарантировавшая Украине территориальную целостность как один из подписантов Будапештского меморандума, вдруг стала "маленькой страной" и пошла войной на Украину. От собственных комплексов. И это не про силу, а про слабость.

Российская пропаганда наглядно это демонстрирует. Рассказывать о том, что Украина якобы "вот-вот развалится", вплоть до того, что "Украины как государства вообще нет" – стандартная линия для российских федеральных телеканалов. Но, получается, что никто никто другой так не доказывает в ежедневном режиме, что Украина – живее всех живых, как сами же российские федеральные телеканалы. Просто по факту бесконечных разговоров об Украине. Каждый день они обсуждают Украину. Не Россию, а Украину. Так, как будто крохотная РФ вся напрочь окружена одной сплошной большой Украиной.

В России десятилетиями любили рассуждать о том, какая Украина нужна России, и, в итоге решили попробовать уничтожить Украинскую государственность. При этом не обсуждают, какая Россия нужна самой РФ. Кремль сегодня обвиняет весь мир в попытках пересмотра итогов Второй мировой войны, не понимая, что именно он сам, по своей инициативе запустил этот процесс (и на уровне действий, и на уровне языка). Россия сама начала пересмотр итогов Второй мировой войны, согласно которым, РФ занимала нишу победителя в мире и благодаря чему получила ряд геополитических преимуществ.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...