7 липня 2022, 14:27

О новой геополитической эпохе

Совершенно ясно, что уходит целая геополитическая эпоха. И, как это ни парадоксально, самым большим революционерам на просторах разных континентов оказалась Россия.

Россия, которая так боится всевозможных революций – от протестов на постсоветском пространстве до "арабской весны" – сама же спровоцировала поистине революционные изменения (что в сфере безопасности, что в сфере энергополитики, что в сфере информполитики). Как говорится, "дурная голова ногам покоя не даёт".

Несовершенство многих институций и подходов (применительно к вызовам 21 века) в полной своей зримости проявилось после 24.02.2022. Вопрос в том, как быстро и в какую сторону будет перестраиваться мировая система после того, как Путин окончательно обнулил партию Сталин-Рузвельт-Черчилль. Уже сейчас навскидку можно формулировать такие вопросы.

1. Перестроится ли старые институции или появятся новые? НАТО перестраивается. ЕС только в процессе. ООН и ОБСЕ – пока нет.

2. Как будет корелироваться работа институциональных союзов и неформальных/локальных (двоек, троек, четвёрок и тд). За этот и предыдущий годы отчётливо проявились разные региональные союзы (ввиду общих угроз), а также союзы, выстроенные вокруг страны/лидера, не обременённых необходимостью согласовывать свои шаги со всеми странами (как Великобритания, например, в отношении ЕС).

3. Кто будет лидером ЕС? И как страна (сохранит ли Германия лидирующие позиции как самая крупная экономика ЕС) и на уровне личностей, что довольно остро ощущается.

4. Насколько сильным вторым полюсом (одним из полюсов) будет Китай?

5. Что будет на территории РФ? Когда-то Вадим Цимбурский писал об "Острове Россия". Он, правда, имел в виду, что эта изоляционистская (от Запада) концепция будет строиться не на войне и разрушении других, а на попытках посмотреть вовнутрь России (то есть, на созидательной логике). Но после объявления войны, по сути, всему цивилизованному миру стоит вопрос не только о победе Украины, но и том, как не допустить повторения.

6. Как быстро Беларусь в своём курсе отколется от РФ (это зависит напрямую от скорости падения режима Лукашенко) и примкнёт к Украине как центру демократических ценностей на постсоветском пространстве (а то, что Украина такой будет – нет сомнений даже).

7. Развивающиеся страны, что там будет происходить – сейчас (из-за войны) все внимание лидерам, но и внутри размывающихся стран идут процессы.

8. Удержится ли демократия как доминирующая форма большинства политических систем? С одной стороны, в мире растёт количество сторонников демократий.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...