15 серпня 2022, 23:44

Галапагосы 21 века

У позднего Курта Воннегута есть роман "Галапагосы". Роман-антиутопия о вырождении человека.

Если коротко, то сюжет таков: небольшая группа людей, потерпевших кораблекрушение, зависает в водах одного из островов. События происходят на фоне экономического кризиса из-за эпидемии вирусного заболевания, к тому же сделавшего людей бесплодными. То есть, когда выжившие становятся последними образцами человеческого рода. В течении последующих лет их потомки видоизменяются, в итоге превращаясь в животных, напоминающих ластоногих с мордами и зубами, приспособленными лишь для ловли рыбы и наземных существ тоже. И функции их и дальше продолжают сокращаться.

Оказывается, сюжет применим и для 21 столетия. "Остров Россия". Эссе, которое Вадим Цимбурский написал уже о современной РФ, как вариант будущего. Правда, он имел в виду, что эта изоляционистская (от Запада) концепция будет строиться не на войне и разрушении других, а на попытках посмотреть вовнутрь России (то есть, на созидательной логике). Но после объявления войны, по сути, всему цивилизованному миру стоит вопрос не только о победе Украины, но и том, как раз и навсегда прекратить такой риск и в будущем.

Ну а сама РФ все больше напоминает Галапагосы. Животные рефлексы. Деньги и ресурсы нужны – только под войну, то есть, под уничтожение других. Руки и ноги – чтобы убивать и грабить других. Язык – без функции речи (поток пропагандистского бреда – это не речь). Ну и тд.

В России очень хотели дегуманизировать других, а в итоге – расчеловечили сами себя, показыв миру реальную морду. Но они пока ещё этого не заметили. Война для них (в большинстве своём, я о "глубинном народе") как кино и шоу. Но это пока. Тут вопрос – может ли быть обратный процесс (в случае осознания своей сути и галапагосской перспективы)?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...