15 серпня 2022, 23:44

Галапагосы 21 века

У позднего Курта Воннегута есть роман "Галапагосы". Роман-антиутопия о вырождении человека.

Если коротко, то сюжет таков: небольшая группа людей, потерпевших кораблекрушение, зависает в водах одного из островов. События происходят на фоне экономического кризиса из-за эпидемии вирусного заболевания, к тому же сделавшего людей бесплодными. То есть, когда выжившие становятся последними образцами человеческого рода. В течении последующих лет их потомки видоизменяются, в итоге превращаясь в животных, напоминающих ластоногих с мордами и зубами, приспособленными лишь для ловли рыбы и наземных существ тоже. И функции их и дальше продолжают сокращаться.

Оказывается, сюжет применим и для 21 столетия. "Остров Россия". Эссе, которое Вадим Цимбурский написал уже о современной РФ, как вариант будущего. Правда, он имел в виду, что эта изоляционистская (от Запада) концепция будет строиться не на войне и разрушении других, а на попытках посмотреть вовнутрь России (то есть, на созидательной логике). Но после объявления войны, по сути, всему цивилизованному миру стоит вопрос не только о победе Украины, но и том, как раз и навсегда прекратить такой риск и в будущем.

Ну а сама РФ все больше напоминает Галапагосы. Животные рефлексы. Деньги и ресурсы нужны – только под войну, то есть, под уничтожение других. Руки и ноги – чтобы убивать и грабить других. Язык – без функции речи (поток пропагандистского бреда – это не речь). Ну и тд.

В России очень хотели дегуманизировать других, а в итоге – расчеловечили сами себя, показыв миру реальную морду. Но они пока ещё этого не заметили. Война для них (в большинстве своём, я о "глубинном народе") как кино и шоу. Но это пока. Тут вопрос – может ли быть обратный процесс (в случае осознания своей сути и галапагосской перспективы)?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...