21 вересня 2022, 00:30

Россия идёт к своей "Уловке-22"

Такое впечатление, что госпереворот из неосознанного переходит в стадию осознанного.

Вначале война как системный сбой на всех уровнях. Три ошибки запрограммировали этот сбой: 1). несменяемость власти и отсутсвие политической (дальше интеллектуальной) конкуренции; 2).привязка/зависимость лидера и консервативного большинства/глубинного народа, что обездвижило даже зарос на трансформации и сформировало запрос на пропаганду; 3). война как ошибка на уровне задач.

Дальше – ускорение этого сбоя. Когда я слышу бредовые заявления и вижу новые ошибки (подобно снежному кому), то складывается впечатление, что уже идут действия внутри, чтобы все скорее обнулилось. А значит – надо больше треша.

Не исключаю, что перенесение обращения Путина на утро – это продуманный шаг Кремля. Чтобы держать всех в напряжении и возможно получить реакцию от разных лидеров (в том числе в виде звонков) с уговорами.

Если же в Кремле задумали идею с псевдореферендума для торга – отползаем с территорий, захваченных после 24 февраля, а Украина отказывается от возврата захваченного с 2014 года, то это уже запоздавшее предложение. Хотя у Запада решения пока нет – в части масштаба украинского контрнаступления.

Если же это реальное стремление "присоединить" и назвать российскими новые оккупированные украинские территории, то это обернётся против самой РФ. Лёгкость потери потом "российских территорий" станет демонстрационным образцом поражения уже для российской аудитории. Идут к своей "Уловке-22".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...