8 лютого 2023, 12:49

2023 рік як визначальний

Рік війни, який закінчується підготовкою до другого року.

Мабуть, усі помітили, що в останні тижні Росія активізувала військові дії, і де-факто уже перейшла у наступ, намагаючись відвоювали території, які повернула Україна під свій контроль у ході осіннього контрнаступу. В той час, як в Україні, навпаки,активізувалась внутрішня проблематика (зокрема, кадрові перестановки у різних відомствах).

Пройде місяць-два, і ситуація почне змінюватись до навпаки. Україна, отримавши частину наступальної зброї та ПВО від Заходу перейде у контрнаступ (зараз тривають навчання). Росія ж зараз намагається по-максимуму скористатися моментом у військовому плані, але уже цього року, коли ефект від санкцій стане відчутнішим, а також коли Україна, підготувавшись, перейде до контрнаступу, внутрішні процеси в РФ, переконана, почнуть проявлятися.

Стратегічно – наш підхід правильний, підготуватися і ззовні (військова допомога), і внутрішньо (боротьба з корупцією та слабкими інституціями, а хочеться, щоб це була не видимість процесів).

Росія ж, ясна річ, користується моментом, до того ж, все ще розраховуючи на послаблення позиції Заходу або концентрацію на внутрішніх проблемах (зокрема виборах, які будуть у 2024 році, наприклад, у США).

Але питання щодо позиції Заходу дійсно є. Сформувалася уже стала логіка – Європа погоджується на надання наступальних видів зброї лише після того, як США заявляють про свої поставки.

Хотілося б, щоб Захід не повторив помилок 2014 року, коли після анексії Криму була дуже м'яка реакція. Хоча тоді все це відбувалося ще й на фоні війни у Сирії, яка спровокувала ряд проблем для самого ж Заходу (зокрема, міграційну кризу). Тому військової допомоги має бути не стільки, щоб Україна не програла, а стільки – щоб ми могли повернути максимально наших територій.

У цьому сенсі 2023 рік є визначальним.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...