12 лютого 2024, 14:08

Що сказав Путін, або По той бік химеробудування

Все ж, у цьому черговому, повному історичного марення та підміни інтерв'ю Путіна читалось два посили. Внутрішній та зовнішній.

Внутрішній посил (з довгим історичним екскурсом) багато в чому пояснює причини російської війни.

По суті, це було чергове зізнання у тому, що Росія вирішує внутрішні проблеми за рахунок війни проти України. Прагнення Москви застовпити за собою нішу головного, навіть в історії Київської Русі, і навпаки підкреслювати "окраїнність" України, тобто питання "історичного первородства, пов'язані з проблемою самовизначення Росії у 21 столітті. Ось Росія і веде, у логіці Путіна, який живе простором без кордонів 1991 року, громадянську війну проти України, прикриваючись нібито "держпереворотом" у Києві та "історичним неіснуванням" України.

Насправді ж, у Росії дуже бояться постановки питання про те, що таке РФ у 21 столітті, у тому числі на рівні ідентичності (у Росії проживає понад 200 національностей, у цьому сенсі ідея "русской весны" з самого початку була спекулятивною). Як і бояться – самодостатності колишніх пострадянських країн. Це побоювання того, що поруч з РФ, яка постійно бурмоче про імперське минуле, може бути сильна, демократична держава, зі зрозумілою історією і орієнтована на європейські цінності. Це одна із причин війни.

Зовнішній посил, сенс якого не у змісті сказаного, а у таймінгу.

Тактика Росії цього року очевидна. Використовувати по-максимуму виборчі кампанії на Заході, у поєднанні з гібридними та дезінформаційними кампаніями (одна з яких – "за спинами мігрантів"). Для того, щоб сіяти ворожнечу, підтримувати різних ультраправих/ультралевих маргіналів та популістів, підривати єдність США та ЄС, а отже – і допомогу Україні. Тобто, пересидіти Захід.

Може, позиція США навіть за Трампа і не сильно зміниться (маю на увазі двопартійну підтримку), всупереч побоюванням та його радикальним заявам. Але те, що ці заяви впливають на зростання рейтингів ізоляціоністів у всій Європі – факт. Як приклад – Орбан "як великий лідер Європи" (слова Трампа) планує суттєво збільшити присутність своєї партії у Європарламенті. Інші ультраправі та ультраліві політичні сили в інших країнах – теж. Є, зрештою, досвід початку активного будівництва СП-2 за Трампа, коли відносини з європейськими лідерами були точно не найкращими.

Спекуляції Путіна в інтерв'ю про Німеччину та Польщу напередодні Другої Світової війни (Україну він апріорі завжди приплітає) – це не тільки про пропаганду на історії. Це і про розрахунок сіяти розбрат між Німеччиною та Польщею. Ця модель буде поширюватись і на інші країни.

Отже, Заходу варто сильно подумати про ризики довгої, розтягнутої в часі війни, для самого Заходу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...