12 лютого 2024, 14:08

Що сказав Путін, або По той бік химеробудування

Все ж, у цьому черговому, повному історичного марення та підміни інтерв'ю Путіна читалось два посили. Внутрішній та зовнішній.

Внутрішній посил (з довгим історичним екскурсом) багато в чому пояснює причини російської війни.

По суті, це було чергове зізнання у тому, що Росія вирішує внутрішні проблеми за рахунок війни проти України. Прагнення Москви застовпити за собою нішу головного, навіть в історії Київської Русі, і навпаки підкреслювати "окраїнність" України, тобто питання "історичного первородства, пов'язані з проблемою самовизначення Росії у 21 столітті. Ось Росія і веде, у логіці Путіна, який живе простором без кордонів 1991 року, громадянську війну проти України, прикриваючись нібито "держпереворотом" у Києві та "історичним неіснуванням" України.

Насправді ж, у Росії дуже бояться постановки питання про те, що таке РФ у 21 столітті, у тому числі на рівні ідентичності (у Росії проживає понад 200 національностей, у цьому сенсі ідея "русской весны" з самого початку була спекулятивною). Як і бояться – самодостатності колишніх пострадянських країн. Це побоювання того, що поруч з РФ, яка постійно бурмоче про імперське минуле, може бути сильна, демократична держава, зі зрозумілою історією і орієнтована на європейські цінності. Це одна із причин війни.

Зовнішній посил, сенс якого не у змісті сказаного, а у таймінгу.

Тактика Росії цього року очевидна. Використовувати по-максимуму виборчі кампанії на Заході, у поєднанні з гібридними та дезінформаційними кампаніями (одна з яких – "за спинами мігрантів"). Для того, щоб сіяти ворожнечу, підтримувати різних ультраправих/ультралевих маргіналів та популістів, підривати єдність США та ЄС, а отже – і допомогу Україні. Тобто, пересидіти Захід.

Може, позиція США навіть за Трампа і не сильно зміниться (маю на увазі двопартійну підтримку), всупереч побоюванням та його радикальним заявам. Але те, що ці заяви впливають на зростання рейтингів ізоляціоністів у всій Європі – факт. Як приклад – Орбан "як великий лідер Європи" (слова Трампа) планує суттєво збільшити присутність своєї партії у Європарламенті. Інші ультраправі та ультраліві політичні сили в інших країнах – теж. Є, зрештою, досвід початку активного будівництва СП-2 за Трампа, коли відносини з європейськими лідерами були точно не найкращими.

Спекуляції Путіна в інтерв'ю про Німеччину та Польщу напередодні Другої Світової війни (Україну він апріорі завжди приплітає) – це не тільки про пропаганду на історії. Це і про розрахунок сіяти розбрат між Німеччиною та Польщею. Ця модель буде поширюватись і на інші країни.

Отже, Заходу варто сильно подумати про ризики довгої, розтягнутої в часі війни, для самого Заходу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...