12 лютого 2024, 14:08

Що сказав Путін, або По той бік химеробудування

Все ж, у цьому черговому, повному історичного марення та підміни інтерв'ю Путіна читалось два посили. Внутрішній та зовнішній.

Внутрішній посил (з довгим історичним екскурсом) багато в чому пояснює причини російської війни.

По суті, це було чергове зізнання у тому, що Росія вирішує внутрішні проблеми за рахунок війни проти України. Прагнення Москви застовпити за собою нішу головного, навіть в історії Київської Русі, і навпаки підкреслювати "окраїнність" України, тобто питання "історичного первородства, пов'язані з проблемою самовизначення Росії у 21 столітті. Ось Росія і веде, у логіці Путіна, який живе простором без кордонів 1991 року, громадянську війну проти України, прикриваючись нібито "держпереворотом" у Києві та "історичним неіснуванням" України.

Насправді ж, у Росії дуже бояться постановки питання про те, що таке РФ у 21 столітті, у тому числі на рівні ідентичності (у Росії проживає понад 200 національностей, у цьому сенсі ідея "русской весны" з самого початку була спекулятивною). Як і бояться – самодостатності колишніх пострадянських країн. Це побоювання того, що поруч з РФ, яка постійно бурмоче про імперське минуле, може бути сильна, демократична держава, зі зрозумілою історією і орієнтована на європейські цінності. Це одна із причин війни.

Зовнішній посил, сенс якого не у змісті сказаного, а у таймінгу.

Тактика Росії цього року очевидна. Використовувати по-максимуму виборчі кампанії на Заході, у поєднанні з гібридними та дезінформаційними кампаніями (одна з яких – "за спинами мігрантів"). Для того, щоб сіяти ворожнечу, підтримувати різних ультраправих/ультралевих маргіналів та популістів, підривати єдність США та ЄС, а отже – і допомогу Україні. Тобто, пересидіти Захід.

Може, позиція США навіть за Трампа і не сильно зміниться (маю на увазі двопартійну підтримку), всупереч побоюванням та його радикальним заявам. Але те, що ці заяви впливають на зростання рейтингів ізоляціоністів у всій Європі – факт. Як приклад – Орбан "як великий лідер Європи" (слова Трампа) планує суттєво збільшити присутність своєї партії у Європарламенті. Інші ультраправі та ультраліві політичні сили в інших країнах – теж. Є, зрештою, досвід початку активного будівництва СП-2 за Трампа, коли відносини з європейськими лідерами були точно не найкращими.

Спекуляції Путіна в інтерв'ю про Німеччину та Польщу напередодні Другої Світової війни (Україну він апріорі завжди приплітає) – це не тільки про пропаганду на історії. Це і про розрахунок сіяти розбрат між Німеччиною та Польщею. Ця модель буде поширюватись і на інші країни.

Отже, Заходу варто сильно подумати про ризики довгої, розтягнутої в часі війни, для самого Заходу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...