18 листопада 2024, 18:45

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг.

Бо це уже питання не лише України, а й того, як би виглядав сам Захід на майбутньому переговорному процесі й того, що і його позиції, як і України, були б значно слабшими.

Згодна з тими військовими експертами, які вважають, що кардинально це рішення уже не вплине на ситуацію на фронті, якщо ми кажемо про відвоювання наших територій. Однак точно зупинить відверто нахабний геноцидний підхід та розрахунок Кремля посилити удари по Україні, щоб в період транзиту влади у США та у зимній період: 1) завдати якомога більше пошкоджень Україні (як інфраструктурі, так і на рівні людських втрат; що підтвердили масовані російські удари по українських містах останніми днями); 2) продовжувати силовий шантаж та тиск (сюди ж – залучення північнокорейських військових).

Не "дати у морду" Кремлю зараз просто не можна було. Найближчі місяці – це, по суті, такий передпереговорчий етап, який у РФ розуміють виключно як силовий – до дій майбутньої американської адміністрації щодо зупинки гарячої фази війни (в привʼязці до руху до миру, хотілося б, щоб справедливого).

На Заході, переконана, розуміють відповідальність цього моменту.

Мають бути й інші рішення.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...