9 травня 2025, 20:21

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики. Підводячи таким чином до висновку, що "Мистецтво – це прийняття рішень, головне – щоб рішення були промовистими". І до наступного висновку 2: що висновок 1 стосується і художника, і глядача.

У якомусь сенсі "неміцні зв'язки" – це те, що притаманне сьогоднішньому етапі повсюдно у світі. Міжнародній системі загалом. Коли одна неврегульованість породжує інші. Перші 100 днів Дональда Трампа – наочний приклад.

Трампу подобається перезасновувати торговельні відносини з усім світом. Ламати конструкти, які діяли за Джозефа Байдена, зокрема, протистояння "демократії vs автократії". Що вклалося додатковою нестійкістю на турбулентну світову систему зі зміною/спробою зміни балансів практично у всіх регіонах.

Ще зовсім нещодавно позиція США була маркером для багатьох (зокрема, для Європи). З початку повномасштабного вторгнення значна частина рішень на рівні європейських лідерів (зокрема, про конкретні види зброї для України) приймалась після їх затвердження у Білому домі. Звісно, для Європи і зараз є важливим зберегти оборонну співпрацю зі США (та ж розвідувальна інформація). Власне, одна із тем – це якраз можлива підтримка Сполученими Штатами Європи у її розгортанні безпекових коаліцій в Україні. Але різні підходи та бачення все частіше проявляються, і точно уже можна констатувати, що рішення Білого дому не є маркером для наслідування у Європі, а скоріше – слугують приводом для дискусій, щоб віднайти прийнятний варіант.

Хоча зараз є певні ознаки відновлення єдності. Російська влада використала час для затягування переговорного процесу, і це вже очевидно і для США, які після підписання українсько-американської угоди для російської пропаганди тепер знову "американські куратори". Підхрюкування, схоже, закінчується. У той час, як Європа, навпаки, використала час як для кристалізації внутрішньої безпекової позиції (і України як її частини), так і для пошуку балансу відносини із США (показовою тут може стати нова торгівельна угода між Великобританією та Сполученими Штатами як певний алгоритм).

Так чи інакше, хочеться сподіватися, що з цієї нестійкості почнуть виростати паростки справжніх інтересів і далі – регуляцій на рівні світової системи. Те, що було сформульовано ще у доповіді напередодні Мюнхенської конференції. Де вказувалося, що саме 2025 рік покаже, чи зрушиться мультиполяризація (як проміжний світопорядок, гібрид між багатополярністю та поляризацією) у бік деполяризації та згуртованості, і далі мирних форм взаємодії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...