9 травня 2025, 20:21

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики. Підводячи таким чином до висновку, що "Мистецтво – це прийняття рішень, головне – щоб рішення були промовистими". І до наступного висновку 2: що висновок 1 стосується і художника, і глядача.

У якомусь сенсі "неміцні зв'язки" – це те, що притаманне сьогоднішньому етапі повсюдно у світі. Міжнародній системі загалом. Коли одна неврегульованість породжує інші. Перші 100 днів Дональда Трампа – наочний приклад.

Трампу подобається перезасновувати торговельні відносини з усім світом. Ламати конструкти, які діяли за Джозефа Байдена, зокрема, протистояння "демократії vs автократії". Що вклалося додатковою нестійкістю на турбулентну світову систему зі зміною/спробою зміни балансів практично у всіх регіонах.

Ще зовсім нещодавно позиція США була маркером для багатьох (зокрема, для Європи). З початку повномасштабного вторгнення значна частина рішень на рівні європейських лідерів (зокрема, про конкретні види зброї для України) приймалась після їх затвердження у Білому домі. Звісно, для Європи і зараз є важливим зберегти оборонну співпрацю зі США (та ж розвідувальна інформація). Власне, одна із тем – це якраз можлива підтримка Сполученими Штатами Європи у її розгортанні безпекових коаліцій в Україні. Але різні підходи та бачення все частіше проявляються, і точно уже можна констатувати, що рішення Білого дому не є маркером для наслідування у Європі, а скоріше – слугують приводом для дискусій, щоб віднайти прийнятний варіант.

Хоча зараз є певні ознаки відновлення єдності. Російська влада використала час для затягування переговорного процесу, і це вже очевидно і для США, які після підписання українсько-американської угоди для російської пропаганди тепер знову "американські куратори". Підхрюкування, схоже, закінчується. У той час, як Європа, навпаки, використала час як для кристалізації внутрішньої безпекової позиції (і України як її частини), так і для пошуку балансу відносини із США (показовою тут може стати нова торгівельна угода між Великобританією та Сполученими Штатами як певний алгоритм).

Так чи інакше, хочеться сподіватися, що з цієї нестійкості почнуть виростати паростки справжніх інтересів і далі – регуляцій на рівні світової системи. Те, що було сформульовано ще у доповіді напередодні Мюнхенської конференції. Де вказувалося, що саме 2025 рік покаже, чи зрушиться мультиполяризація (як проміжний світопорядок, гібрид між багатополярністю та поляризацією) у бік деполяризації та згуртованості, і далі мирних форм взаємодії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...