Наїзд СБУ Одещини на учасника зернового коридору ризикує зірвати інвестиційний проект на 1,2 млрд
За 2,5 роки роботи в ТСК з питань захисту прав інвесторів ми бачили багато кейсів про кричуще порушення прав бізнесу. Але цього разу таке порушення відбувається у розпал війни, що на мою думку, є подвійним цинізмом. Йдеться про самодіяльність деяких силовиків Одеси, які під час повномасштабного вторгнення вирішили направити свою активність на створення перешкод приватному інвестору, учаснику "зернової угоди". Але про все по порядку.
Інвестпроект, який не зупинила війна
Останні 2 роки у Чорноморському порту триває будівництво двостороннього пірсу вартістю 1,2 млрд гривень. Компанія-інвестор "Рисоіл", з головним офісом у Швейцарії, працює в Україні вже понад 20 років. Цей їх інвестпроект – найбільший за останні роки у портовій галузі.
Початок будівництва урочисто запустили у вересні 2021 року. Тоді "Рисоіл" підписав договір про реалізацію проекту з АМПУ за участі міністра інфраструктури Олександра Кубракова та посла Швейцарії в Україні Клода Вільда. Цей проект може стати одним з успішних прикладів державно-приватного партнерства в рамках першого в Україні концесійного договору Take or Pay між АМПУ та приватним інвестором.
Згідно угоди, Рісоіл має побудувати в порту Чорноморськ двосторонній пірс, який дозволить приймати судна типу Panamax. АМПУ зобов'язувалась провести днопоглиблювальні роботи.
Вартість проекту – 1,2 млрд гривень, з яких 800 млн грн вже були інвестовані у перший рік будівництва. Будівництво є частиною затвердженого плану розвитку порту Чорноморськ. Новий пірс в порту допоможе збільшити обсяги перевалки зерна лише на цьому терміналі в 5 разів і створить до 100 додаткових робочих місць на Одещині.
Попри війну та блокування українських портів інвестор не зупинив будівництво! ТОВ "СП Рисоіл Термінал" як портовий оператор бере участь у зерновому коридорі.
"Наїзд" на інвестора
У жовтні 2022 року починаються дивні події. Інвестор дізнається, що одеська Нацполіція порушує кримінальне провадження за фактом начебто службового підроблення (ст.366 ККУ) під час оформлення документів на гідротехнічну споруду в порту. До процесу розслідування активно підключається Управління СБУ в Одеській області, хоча об'єкт розташований у Чорноморську, а провадження не входить до підслідності СБУ.
Тим не менше, відбуваються вилучення документів та допити співробітників компанії-інвестора, директорів компаній та контрагентів. Подекуди такі допити тривали по 5 годин. Всі вони проводяться Управлінням СБУ в Одеській області та Слідчим відділом поліції N1 Одеського райуправління N2 ГУ Нацполіції в Одеській області.
Чому СБУ Одещини під час війни втручається в інвестиційний проект, в той час як і місто, і область є мішенню для диверсантів та колаборантів?! Чому поки наші захисники гинуть за Україну, хтось думає, що має право "кошмарити" роботодавців і вбивати українську економіку?!
Звернулась до Офісу генпрокурора по зазначених фактах. Будемо розбиратися з керівниками усіх правоохоронних органів щодо самодіяльності їх підлеглих.
***
За останні 5 років "Рисоіл" інвестував в інфраструктуру портів Чорноморськ та Південний понад 2 млрд. гривень. Це дозволило збільшити виробничі потужності і самої компанії, і портів для держави. До бюджету лише впродовж 2020-2021 років самою компанією та пов'язаними з "Рисоілом" підприємствами сплачено понад 250 мільйонів гривень податків.
Кожен силовик, який під час війни втручається в роботу бізнесу – це мародер в погонах! Про який інвестклімат в такому разі можна говорити? Це не просто тиск на бізнес – це справжній воєнний злочин.
Сподіваюсь, керівництво СБУ та Нацполіції проявить рішучість та допоможе розібратися з самодіяльністю своїх підлеглих на Одещині. ТСК з питань захисту прав інвесторів спостерігатиме за цією справою в рамках парламентського контролю.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
