8 березня 2024, 14:21

Часи неймовірних сценаріїв або про двох вчорашніх чорних лебедів

Вчора в небо полетіли 2 цікавих чорних лебедя...

Безпекових, політичних, а можливо навіть і геополітичних.

Це призначення Залужного послом в Британію та вступ Швеції в НАТО.

Рік тому ми з колишніх послом США в Україні Вільямом Тейлором сиділи в кафе українського дому в Давосі і дискутували про... та, зрештою, неважливо про що ми дисктували. Важливо, що він на мій прогноз відповів: "Це неможливо. По-перше, тому що це неможливо. По-друге, тому що у США немає на такий розвиток подій плану реагування".

На це я припустила, що це оцінка в старій системі координат. І що після 2019 року світ зайшов в нову епоху. Епоху турбулентності. Епоху чорних лебедів. Де наше майбутнє буде постійно змінюватися на 180 градусів через появу все нових і нових чорних лебедів.

Ну, серйозно!

Коронавірус – хто припускав, що в наш час можна цілому світу заборонити виходити з дому і практично скасувати світове авіасполучення?!

Повномасштабне вторгнення росії в Україну – хто припускав, що в наш час може розпочатись повномасштабна війна з танками, літаками та ледь не щоденними ракетними обстрілами мирних міст в серці Європи?!

Штучний інтелект – хто припускав, що вже сьогодні штучний інтелект стане доступним чи не кожній людині в цьому світі?! І наслідки цього ще досі складно спрогнозувати навіть для найближчого майбутнього.

Зрештою, я висловила припущення, що США пора міняти парадигму прогнозування, де неможливе є абсолютно можливим. А задачею прогнозистів та аналітиків має бути згенерувати набір імовірних чорних лебедів і залежно від цього виробляти сценарії реагування.

Вільям Тейлор допивав свою каву мовчки, замислений. Не знаю чи довго він ще перебував в тому стані. Але, думаю, нам всім пора потроху переходити в стан, коли ключовими сценаріями прогнозування майбутнього мають бути сценарії з чорним лебедем. Ну а останній з усіх сценаріїв може бути такий, де все рівно і нічого надзвичайного не трапиться... бо це найменш вірогідний розвиток подій 😅

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)?

Нещодавно Президент Зеленський заявив, що подумає над дозволом роботи приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Чому ця тема активізувалась зараз? Спроби створити законодавчу рамку для ПВК робились ще з 2014 року...

Рада ухвалила реформу ДПП: що зміниться для бізнесу

Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроект, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови...

Держава втрачає чотири мільйони гривень щодня! Кейс Новосілківського спиртзаводу

Придбав спиртзавод на відкритому конкурсі Фонду держмайна, але підприємство 2 роки вимушено простоює, чекаючи на ліцензію від ДПС. Здається абсурд? Однак, на жаль, це суворі українські реалії, які не можна терпіти...

Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

Ще кілька місяців тому кав'ярня ветерана Дмитра Целуйка могла зникнути. До повномасштабної війни, а якщо точно, то з 2012 року він є власником кав'ярні "Франсуа", яка 12 років успішно працювала на території Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський"...

Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе?

Американська військова допомога не вічна. Не так давно у нас була можливість відчути наслідки, що буде, коли вона закінчиться. Донедавна 30% зброї Сили оборони України отримували з Євросоюзу, 30% – з США, і ще 40% Україна виробляла самостійно...

Мюнхенський холодний душ: Європа нарешті прокидається

Ви не знаєте нічого про драматизм, якщо ви не були цього року на Мюнхенській безпековій конференції. Або принаймні не спостерігали за нею максимально ретельно...