Рада ухвалила реформу ДПП: що зміниться для бізнесу
Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроект, робота над яким тривала понад 3 роки (!).
Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови.
Законопроект готувався так довго, бо мали пройти всі погодження з иофіційним Брюсселем, адже почали процес гармонізації законодавства з європейським – і процес цей виявився довгим і складним. Понад 250 сторінок тексту та зміни до понад 20 законів в Україні, – тепер закон повністю відповідає європейським директивам про концесії та, відповідно, буде зрозумілим і європейському бізнесу.
Формально інструмент державно-приватного партнерства в Україні існував уже багато років. Але по факту – він майже не працював. На початок 2025 року маємо 200 укладених договорів ДПП. Із них реально реалізується лише 22. Ще 11 – призупинені через війну. А решта – 167 проєктів просто не рухаються взагалі. Це говорить саме за себе: стара модель була громіздка, складна, і просто не давала результату.
Тому ми вирішили її повністю перезавантажити: прибрати зайві погодження, скоротити строки, зробити процес прозорим і зрозумілим для бізнесу. І головне – надати можливість запускати ДПП навіть у тих сферах, які раніше були закритими – зокрема в оборонці.
Ключові зміни
Отже, про що саме ця реформа, декілька ключових змін.
Вперше в історії України проекти ДПП стануть можливими у сфері оборони. І це, на мою думку, одна з ключових "фішок" реформи. А отже, це нові можливості для залучення коштів у таку колись закриту, а сьогодні ключову для України галузь економіки.
Ми розраховуємо на створення спільних виробництв, особливо там, де держпідприємства мають вільні площі та ресурси. Очікуємо також інвестицій у розробку нових видів озброєння, де інвестори зможуть у майбутньому отримати частку з прибутку або контракти. Це дозволить ефективніше використовувати потенціал державного ОПК, залучити іноземних партнерів і швидше нарощувати наші оборонні спроможності.
З'явиться механізм малих проєктів ДПП вартістю до $5 млн. У них буде спрощена процедура подачі документації. Такі проекти потрібні, в першу чергу, для відбудови соціальної інфраструктури: шкіл, лікарень, вокзалів – швидко та без бюрократії.
Понад 200 шкіл зруйновано вщент, ще понад 1600 пошкоджено. Майже 2 тисячі медичних установ постраждали, а 297 лікарень – знищено повністю. 43 вокзали – зруйновано або втрачено. І це офіційна статистика, яка, на жаль, змінюється щодня в гірший бік. Залучення бізнесу і надання таких обєктів соціальної сфери не тільки для побудови, а в управління бізнесу, пришвидшить відновлення інфраструктури та підвищить якість послуг у соціальні сфері.
Скорочуємо час на підготовку великих проектів ДПП щонайменше вдвічі, в тому числі, за рахунок того, що вводимо постійно діючі конкурсні комісії для відбору проектів ДПП. А також прибираємо низку інших бюрократичних обмежень.
Імплементуємо європейську Директиву 2014/23/EU про надання концесій. Завдяки чому європейським компаніям також буде простіше взяти участь у конкурсі, бо ми будемо говорити "однією мовою". А отже, очікуємо, що великі інфраструктурі та концесійні проекти стануть ще більш цікавими для європейського бізнесу.
Об'єкти водопостачання, енергетика, ЖКГ, логістика, залізнична інфраструктура та енергетика – у будь-якій галузі в Україні після війни буде потреба у великих інфраструктурних проектах, які можуть бути реалізовані на партнерських з державою засадах.
***
Якщо стисло, головна ідея нашої реформи: менше бюрократії – більше участі бізнесу. Це інструмент залучення приватного капіталу у відбудову, яка потребувати колосальних ресурсів. Збитки від війни наразі оцінюються у понад 524 млрд доларів. Тому що, будемо відвертими, лише зусиллями держави на відбудову підуть десятиліття. А бізнес, в партнерстві з державою, зможе надати цьому процесу новий імпульс.
У сучасному світі ДПП – це інструмент швидкого розвитку, який широко застосовується в світі. Саме завдяки цьому механізму Туреччина змогла побудувати понад 20 сучасних лікарень, включно з "містами здоров'я" в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі. Ці клініки обслуговують мільйони пацієнтів і стали фундаментом розвитку медичного туризму: кожен третій турист у Туреччині сьогодні приїжджає за медичними послугами. Візьмемо приклад Казахстану, який через ДПП збудував 60% нових лікарень за останні п'ять років. Або Польщу, яка через ДПП розвинула високошвидкісну залізницю. Україна не повинна втрачати цей шанс.
Законопроєкт 7508 – це закон про економічну ефективність, про довіру до бізнесу і про новий підхід до відновлення країни. Саме такі інструменти дозволять нам відбудувати країну не за 100 років, а в найближче десятиліття. І приватний капітал в цьому процесі наш союзник.
Обіймаю всю велику команду експертів і урядовців, хто стояв у витоків реформи: Дмитро Турчак, Тарас Бойчук, Ніко Гачечиладзе, Ірина Новікова, Надія Бігун. Дякую за підтримку Прем'єру Денис Шмигаль та Першій віце-прем'єрці Юлії Свириденко.
А також висловлюю свою подяку всім 256 колегам народним депутатам, які підтримали законопроект. А особливо Ігорю Марчуку, Дмитру Наталусі, Сергію Власенку за підтримку і протягом 3,5 років роботи над законопроектом, і в переговорах з офіційним Брюсселем, і цього тижня – у складних домовленостях з фракціями у Верховній Раді.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
