Наука заощадження й порятунку
Енергетики звернулися з проханням заощадити споживання електроенергії. Я замислився: на чому ж зекономити? Й з'ясував, що наша родина майже не споживає елктроенергії, принаймні у порівнянні з пересічними спігромадянами. Освітлення – ЛЕД, до того ж з регульованою потужністю, посудомийка працює виключно вночі, так само програмуємо пральну машину. Централізоване гаряче постачання давно відключили – користуємося бойлером, який, ясна річ, гріється вночі, а ми сплачуємо половину ціни за електрику, бо маємо двозонний лічильник. Заряджання мобілки, ноутбук – то мізер, що не заслуговує на увагу, попри деякі поради не використовувати зарядні пристрої у години пік. Намагаємося включати душ не в час пікового споживання, бо фєн – потужний споживач енергії. Готувати на електроплиті також намагаємося вдень. Тому все, що ми змогли зробити для держави та її енергосистеми – відключили саундбар й слухати тєлєк з вбудованих динамиків. Все.
На дачі ще минулого року наклеїв на вікна енергозберігаючу плівку: коштує копійки, майже не помітна, знижує втрати тепла вкрай ефективно. За відчуттями витрати газу зменшилися на третину, хата нагрівається швидше, охолоджується повільніше. В сигналізацію вбудований термодатчик, який показує температуру на дачі інтернетом (ціна датчика – долар). Зазвичай, коли їдемо до Києва, котел вимикаємо. Коли бачу, що температура у приміщенні падає до +5 градусів – вмикаю електронагрівач через мобільний додаток та вай-фай розетку. Все це коштує копійки й заощаджує гроші не лише нашій родині, а й ресурси державі. Дивує одне: чому влада не проводить енергозбергаючу пропаганду? Люди готові допомогти державі, але не знають як. Чому б не підготувати простенькі рекомендації на сторінку тексту й розповсюджувати їх через медіа? Переконаний, колеги таку ініціативу радо підтримають.
А ще є питання цивільної безпеки та оборони. Напевно, після завершення війни в шкільній програмі буде запроваджено відповідний курс. Але ці знання потрібні сьогодні. Отже, варто їх розповсюджувати просто зараз. Не можу зрозуміти, чому влада централізовано не проводить огляди підвалів багатоповерхівок разом із керівниками ОСББ, не надає рекомендацій щодо організації сховищ: наявність ємності з водою, елементарні речі для перебування й ночівлі: бодай якісь дошки, на яких можна сидіти чи лежати, мінімум інструменту: лопата, лом, сокира, за можливості – проведення світла й встановлення розетки. Має бути декілька відер, за можливості слід організувати дублюючий вихід. Варто оглянути підвал й передбачити блокування вентиляції, будь-яких шпарин. В разі радіоактивного забруднення це значно підвищить безпеку. Доведеться пересидіти в максимально замкненому сховищі принаймні пару днів. Ключи від підвалу мають бути у місці, про яке відомо всім мешканцям, схема евакуації – на видному місці. Все це – елементарні речі, яких, на жаль, багато хто не знає, а відповідні служби не організували після семи місяців війни.
Щодо евакуації з місця проживання – це теж слід планувати. В моїй родині все було готово ще до початку війни. Але нам готуватися довго не доводилося, давно маємо все необхідне: навіть за відсутності бензину чи корок на дорогах ми готові сісти на вєли, причепити на багажники баули з найнеобхіднішим (спальники, килимки, пальник, газові балони, посуд, сублімати, туристичний одяг, аптечка) й рушити геть від лінії фронту. Що робити тим, в кого немає велосипедів, авто й туристичних обладунків? Все просто: одягаємо найзручніше взуття, в кишеню кидаємо оберемок мозольних пластирів, пакуємо найнеобхідніше в наплічник (ніяких торб й валіз на коліщатках!) й вирушаємо в бік, де небезпечніше. Ні за яких обставин не залишаємо домашніх тварин! Кожен повинен мати дощовик, а краще куртку, що тримає вологу (бажаний індекс тканини бодай 5000 мм водяного стовпчика).
Й нехай вас не лякає повільний спосіб пішого пересування. Навряд чи ворог зможе наступати швидше за пішохода. А якщо ви не будете перевантажені речами, то зможете протягом доби здолати 20-30-50 й більше кілометрів. Дехто здатен пройти за добу до ста кілометрів. Адреналін полегшить вашу ходу. Якщо не маєте туристичного пальника й газового балону (варто купити – коштує дешево), на добу вам вистачить кількох батончиків, жмені горішків, тощо. Варто мати певний запас води. Якщо встигнете – приготуйте чай з цукром в термосі. Він ефективно відновлює сили. Вип'єте – зможете викинути й позбавитися зайвої ваги.
Далі можна патякаки до безмежжя: як ночувати холодної ночі на вулиці без туристичного спорядження, як уникнути шлункових захворювань за відсутності питної води. Все це є в інтернеті – шукайте. Купуйте те, що по кишені й що полегшитиме вам життя, у туристичних магазинах. Вчора завітав до туристичної крамниці й побачив там з десяток походних фільтрів для води – на будь-який гаманець, розміром з авторучку. Ажіотажу немає. Не годиться зверхньо ставитися до власної безпеки. Маємо скаженого сусіда-маніяка, отже, завжди повинні бути в режимі стенд-бай.
Звісно, мої поради прочитає найбільше пара тисяч громадян. А про решту має потурбуватися держава. Подібні поради МНС та Цивільна оборона, за яку відповідає уряд, повинні розповсюджувати якнайширше, передусім через національний телемарафон. Держава оплачує ці ефіри, то нехай розмістить держзамовлення телевізійникам на підготовку лікнепу. Наші військові довели, що вміють боронити державу, цивільні мають навчитися берегти власне життя.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
