СТАВЛЕННЯ ДО ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ В ХРИСТИЯНСЬКОМУ ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
В попередніх дописах були розглянуті питання економічної діяльності людини, співвідношення духовного і матеріального та праці як дару Божого в християнському демократичному суспільстві.
Сьогодні розглянемо питання економічної конкуренції в християнському демократичному суспільстві.
Одним з ключових факторів, що спричиняють розвиток сучасних демократичних країн є економічна конкуренція людей, корпорацій, регіонів, держав тощо. І все ж в основі цієї конкуренції лежить діяльність людей, які намагаються в економічній сфері показати кращі результати, порівняно з іншими людьми, котрі працюють у тій же сфері.
До яких крайнощів призводить жорстка економічна конкуренція загальновідомо. Наприклад, у виробництві продуктів харчування, коли споживач очікує якісний, здоровий і дешевий продукт, виробники ж пропонують дешевий, з мінімальною якістю продукт з довгим терміном зберігання. Плюс яскрава реклама і обгортка спонукають споживача обрати далеко не завжди кращий продукт.
Багато підприємців дотримуються гасла: "Мета виправдовує засоби її досягнення".
Такий підхід, напевно, відповідає демократичним принципам ринкової економіки, але зовсім не відповідає християнським цінностям. А самі витрати на рекламу і просування товару – чи є це ефективним витрачанням ресурсів?
Ісус Христос навчав людей так: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви" (Від Матвія 7:12).
Подивимося на успішні в економічній конкуренції підприємства, їх власників, керівників та працівників. Вони досягли значних результатів у виробництві товарів, робіт і послуг, мають високі доходи, стабільне матеріальне становище. Але чи завжди ці люди живуть повноцінним духовним життям, чи наближаються вони до Господа, чи вони "служать" іншим цінностям?
А скільки зусиль витрачається на боротьбу (в буквальному сенсі цього слова) з конкурентами? Ну добре, наприклад, підприємець переміг у цій конкурентній боротьбі і, врешті-решт, здобув монопольне становище на ринку. І що ж він робить далі? Підвищує ціни, може не дбати про якість, допускати інші зловживання? Невже це є метою економічної діяльності?
Такі "успіхи" не приносять людині користі: "Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти" (Приповісті 21:6).
Виникає логічне запитання – невже в християнському демократичному суспільстві не може бути економічної конкуренції? Відповідь – конкуренція може бути, але за змістом і, навіть, за формою вона зовсім інша.
Підприємці християни ставляться до своїх конкурентів так, якби вони хотіли, щоб ставилися до них, у тому числі до осіб іншої віри. Навіть якщо конкуренти – іншої віри або зовсім не віруючі і поводяться агресивно, підприємці християни своїми діями показують приклад істинної економічної поведінки. У такому разі взагалі можна уникати непотрібної конкуренції.
Підприємці християни об'єднують свої знання, зусилля та ресурси для виробництва якісних і доступних людям товарів, робіт і послуг, уникаючи витрат на непотрібну конкуренцію. І, головне, метою такої економічної діяльності є служіння Богові: "Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву" (Приповісті 21:3).
Таким чином, в християнському демократичному суспільстві, економічна діяльність спрямовується не на "перемогу" над конкурентами, а на служіння Богові і людям, задоволення матеріальних потреб людей, ефективне використання обмежених ресурсів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
