МИСТЕЦТВО У ХРИСТИЯНСЬКОМУ ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
В попередніх дописах були розглянуті цінності християнського демократичного суспільства:
(http://blogs.pravda.com.ua/authors/yurii-miroshnychenko/56247b6f9ce7d/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/yurii-miroshnychenko/5625faf381db3/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/yurii-miroshnychenko/5627a28a88d8a/
http://blogs.pravda.com.ua/authors/yurii-miroshnychenko/562f2581bee07/) .
Сьогодні пропоную докладно зупинитися на питанні мистецтва в християнському демократичному суспільстві.
Під мистецтвом ми розуміємо творчу діяльність і її результати у таких основних сферах: живопис, музика, література, архітектура, скульптура, театр, кіно та інші види, що відображають життя у художніх образах.
З давніх-давен відомі такі види мистецтва як малювання (живопис) та усні народні казки і перекази (література), музика очевидно теж була поширена, але до наших часів стародавні музичні твори та інструменти практично не дійшли.
У другій заповіді, даній Богом пророкові Мойсею на горі Синай, сказано – не роби собі кумира: "Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій..." (Вихід 20:4,5).
У цій заповіді йдеться не про заборону мистецтва як такого, а про заборону поклонятися зображенням "кумирів", що було особливо поширено серед поганських вірувань (язичників).
Водночас, для християн поклоніння святим іконам (образам) означає поклоніння Тому, Хто на них зображений, тобто Богу, ангелам, святим.
Мойсей отримав від Бога настанову встановити у скинії (пересувний храм іудеїв) на Ковчег Завіту золоті зображення херувимів: "І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш їх з обох кінців віка" (Вихід 25:18).
Херувими на Ковчегу Завіту були оновлені у храмі Соломона, а храм був прикрашений різьбами і сам Бог благословив свій храм: "І він покрив херувимів золотом. А всі стіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів і пальм та розкритих квітів... (1 Царів 6:28-29), "...слава Господня наповнила Господній храм!" (1 Царів 8:11).
Отже, для християн мистецтво є зайняттям Богоугодним, коли воно спрямоване во славу Господа, так само якщо воно приносить користь людям і узгоджується при цьому із заповідями і законами Божими.
З середини ХХ століття в умовах розвитку демократії, зростання рівня життя населення та науково-технічного прогресу, спостерігається певна криза мистецтва, поширилася орієнтація, на відміну від попередніх століть, не на високі культурні стандарти, а на відносно низькі потреби широких верств населення, так звана поп-культура (масова культура). Це особливо характерно для літератури, кіно та музики.
В ХХІ столітті в умовах глобалізації у сучасному демократичному суспільстві мистецтво отримало унікальні технічні та телекомунікаційні можливості для продукування і швидкого поширення результатів творчої діяльності в усьому світі.
В часи, коли світ стає все більш вразливим до економічних, суспільно-політичних, екологічних та інших криз, масштаб яких може досягати глобального рівня, саме в християнському демократичному суспільстві мають продукуватися твори високого мистецтва, здатні відвернути цивілізацію від негативних сценаріїв її майбутнього.
Провідною функцією мистецтва має стати поширення духовності, прагнення до високих культурних стандартів, окультурювання нових поколінь.
В умовах, коли діти та молодь мають безліч спокус матеріального світу, часто стають заручниками сучасних технологій (комп'ютерні ігри, музика, інтернет, інші розваги), повернення у їх вихованні до високого мистецтва є чи не єдиним способом запобігти моральній та інтелектуальній деградації підростаючого покоління. Реалізувати таке завдання можливо саме в християнському демократичному суспільстві, тому що без прищеплення духовності, як показує практика, мистецтво починає служити іншим – негативним цілям.
Таким чином, саме в християнському демократичному суспільстві мистецтво зможе поєднати сучасні досягнення матеріального світу і органічну для нашого народу духовність та сприятиме розбудові і суспільства, і держави.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.