Депутатська недоторканність

Суспільство сприймає "депутатську недоторканність" як формальний дозвіл для депутата робити будь-що і не нести за свої протиправні дії відповідальність.

Як доктор юридичних наук, я хотів би звернути увагу, що з правової сторони те, що сьогодні у нас називають "недоторканість народного депутата" як такою не є. Насправді, це особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності і він пов'язаний не з тим, що депутатам ніби дозволено усе, а з тим, щоб запобігти використанню кримінального розслідування як засобу політичної боротьби. Особливий порядок передбачає, що підготовлене Генеральною прокуратурою подання про притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності спочатку мають розглянути в профільному парламентському комітеті, а потім вже на засіданні Верховної Ради. Якщо політичні мотиви не були виявлені, то можна починати розслідування. У нестабільних політичних реаліях – це спосіб запобігання ситуаціям, коли політичних опонентів заарештовують, кидають у буцегарні тільки через те, що вони критикують владу. Саме для цього й створено цей імунітет, який називається депутатською недоторканністю.

Я хочу наголосити, що в останньому скликанні, коли були подання генеральних прокурорів, то депутати в переважній більшості голосували за можливість проведення слідчих дій і зняття так званої недоторканості. Сьогодні важливо запобігти маніпуляціям і популізму на цій темі. З юридичних фактів потрібно виходити.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.