ЛОТ "БІЛЬШОВИК" – ПРОДАНО!
Колишній завод "Більшовик" продали на аукціоні за 1,429 млрд 17 тис. гривень. Його ціна під час торгів зросла всього на 40 млн грн. Придбала актив ТОВ "Дженерал Комерс".
Навколо цього продажу сьогодні йде жвава дискусія про "договорняки" та надто занижену вартість, про те, куди будуть направлені кошти, що збудують на цій території і т.д.
Крім того, звучить багато критичних зауважень до влади щодо непрозорості аукціону, відсутністі конкуренції та несправедливої ціни на фоні переможних заяв збоку Фонду держмайна. Деякі мої колеги висловлюють подив – для чого взагалі було прийняте рішення про приватизацію, якщо немає ані програми уряду, ані розуміння стратегії економічного зростання? Мовляв, продали аби продати.
В цьому контексті, я, як правник, дивлюсь на цю ситуацію з правової точки зору. І тут треба наголосити, що, в цілому, приватизація є вимогою українського законодавства. А це відкриває трохи інший вимір цієї ситуації.
Так, нам не подобається, що держава не артикулює програму уряду, що вона не затверджена на засіданні парламенту, як має бути. Адже в результаті ми втрачаємо довіру до державної політики з точки зору її прогнозованості в сфері приватизації. Разом з тим, закон забов'язує проводити приватизацію.
На моє переконання, якщо об'єкт економічного виробництва приносить збитки державі, абсолютно логічним є дати новий імпульс розвитку економіки саме через приватизацію. Оскільки завод "Більшовик" має борги на майже 500 млн грн., щороку в середньому приносить збитку на 20 млн грн., а будівля вже багато років представляє собою руїни, які псують архітектуру міста, державі невигідно мати його у власності. Враховуючи, що на утримання "Більшовика" витрачались кошти платників податків. Тому не дивно, що влада вирішила позбутися цього тягаря. Єдине, що вона мала зробити – це відкрито сказати про проблемні активи. Але це окреме питання стратегії комунікацій.
Повернемося до конкретного випадку – продажу заводу. Які можливості відкриває приватизація "Більшовика"?
Безперечно, це повернення боргу, надходження у бюджет коштів у вигляді податків та зборів, створення нових робочих міст та зрештою привабливий вигляд міста Києва.
Концепція нового власника передбачає створення на цій території сучасного урбаністичного простору з офісними та житловими кварталами.
Нічого поганого у цьому я не бачу. Але враховуючи, що на продажі заводу велика приватизація не завершується, залишається відкритим одвічне питання покращення комунікації представників уряду та Фонду держмайна із громадянами. Щоб не виникала ситуація неспівпадіння суспільних очікувань з реальністю. Адже у держбюджеті на 2021 рік закладено, що дохід від приватизації становитиме 12 млрд грн. Тобто, цьогоріч попереду ще кілька великих приватизаційних кейсів. Сподіваюся, перший урок принесе корисний досвід!
Далі буде.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
