Одеса – Батьківщина гумористів та націоналістів
Одеса різна, є серед одеситів легендарні виконавці, такі як Леонід Утьосов, талановиті гумористи та письменники, такі як Михайло Жванецький, а є серед синів Південної Пальміри захисники УНР та полковники УПА, такі як Юрій Липа. Остання категорія дещо не вписується в усталений міф про моє рідне місто, однак не даремно класик сказав свого часу: "Я вам не скажу за всю Одессу..."
5 травня 1900 року в Одесі народився Юрій Липа – літератор, політолог, лікар, громадський діяч, військовий та найбільше він відомий як один з ідеологів українського визвольного руху.
Діяльність одесита Юрія Липи була багатоплановою: поет ("Вірую", "Світлість", "Суворість"), письменник ("Нотатник", "Козаки в Московії"), літературознавець ("Бій за українську літературу"), драматург ("Ярмарок"), політолог ("Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії", "Призначення України") і, водночас, фаховий лікар.
Його батько, Іван Липа, був також важливою для Одеси та цілої України постаттю: лікар і письменник, організатор і автор програми "Братства тарасівців" – першої організації, що проголосила своєю метою здобуття самостійності України, згодом комісар Одеси від Центральної Ради, член Керівничого комітету міста (1917), лікарський інспектор Одеси, член Директорії УНР, міністр культів та один із авторів проекту першої Конституції УНР (1918), міністр здоров'я уряду УНР та голова президії Ради Республіки на вигнанні (1921).
Початкову освіту мій земляк здобув у гімназії N4 міста Одеси. Згодом вступив до Новоросійського (Одеського) університету на юридичний факультет.
У 1917 р. Ю.Липа робить свої перші кроки на літературній ниві – він є редактором часопису "Вісник Одеси", пише свої перші брошури: "Союз визволення України", "Королівство Київське за проектом Бісмарка", "Гетьман Іван Мазепа...". Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в Одесі, вступає до лав Гайдамацької дивізії, у перший курінь. Пізніше вступив до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, бере участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси.
Після вступу у місто союзних німецько-австрійських та українських частин Ю. Липа стає заступником командира одеської "Січі". В той час він редагує українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку "Табори полонених українців".
Далі була затяжна війна з більшовиками та вимушена еміграція, під час якої наполегливий одесит не зупиняє творчої та політичної діяльності. Юрій Липа разом із колегами 1940 року утворюють у Варшаві Український Чорноморський інститут – науково-дослідну установу вивчення політичних і економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940-1942 років ними було видано 40 праць. У планах було після відновлення Української держави перенести Український Чорноморський інститут до Одеси.
В період ІІ-ї світової війни Липа молодший не міг разом із тисячами співвітчизників не спробувати відновити незалежність України, він стає одним з лідерів українського підпілля та йде до лав УПА.
1944 року Липа мав можливість виїхати на Захід і врятуватися від розправи Радянської влади, що поновила контроль над Україною, та вдруге емігрувати з Батьківщини наш герой не захотів, на маю думку даремно.
19 серпня 1944 року до будинку, де мешкав Юрій з родиною, під'їхала бричка із чотирма офіцерами "НКВД". Липа був у саду зі своїми доньками. Лікарю було сказано: "Собирайтесь, вы нам нужны", а також наказано взяти медичний інструмент. Дружина Галина запитала, куди його забирають. Жінку запевнили, що чоловік невдовзі повернеться. Офіцер сказав: "Даю вам честное слово советского офицера, что через час-два ваш муж будет дома". Однак він більше не повернувся. Пізніше закатоване тіло лікаря знайшли місцеві мешканці. Посмертно йому було присвоєно звання полковника УПА.
Так, Одеса Юрія Липи сьогодні відома менше ніж Одеса Ісаака Бабеля, проте це не означає, що її немає, або що вона гірша. Зрештою, ці чудові характери мого міста і не повинні змагатися між собою за першість. Обидва міфи чудово уживуться в спільній комунальній квартирі, бо ж сказано, вже згаданим класиком: "Вся Одесса очень велика".
