Прем'єрські праймеріз в Україні: попередні результати

Сьогодні весь світ слідкує за праймеріз у Сполучених Штатах, де визначаються фаворити майбутньої президентської перегонів. В Україні тим часом відбуваються свої "праймеріз" – прем'єрські. Масштаби, звісно, не ті, але процес все одно захоплюючий. Практично у кожної з найбільших політичних сил є свій кандидат. І вони, як можуть, завойовують свої бали. Оскільки прямого голосування за кандидатів у нас немає, то оцінювати їх можна за непрямими показниками: публічність, медіаактивність, спілкування із громадськістю та експертним середовищем, наявність плану дій, майбутня команда тощо.

Країна чекає завершення політичної кризи, а поки спробуємо підвести проміжні підсумки наших "праймеріз".

Арсеній Яценюк – єдиний кандидат від "Народного фронту", це зрозуміло. Незважаючи на те, що він і є чинним прем'єром, і заявляв, що те тримається за крісло, це не заважає йому брати активну участь у прем'єрських перегонах.

Так, у нинішнього очільника уряду у цій непростій боротьбі є свої переваги. Наприклад, це потужна медіаактивність, хоча вона і продиктована його посадою. Він щонеділі частує нас своїми десятихвилинками, виступає на засіданнях Кабміну, регулярно супроводжує керівництво МВС і Нацполіції на представленні нової поліції – то в Борисполі, то в Полтаві. Не можна залишати поза увагою і активність його політсили. У Народному фронті відчули, що запахло смаженим, тому все частіше видають на суд громадськості свої коментарі. Найактивніші – голова фракції НФ у парламенті Максим Бурбак, який майже дослівно цитує свого лідера. Неофіційний рупор "Народного фронту" і, скоріше, самого Яценюка – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков також періодично підкидає дровенят у згасаюче вогнище прем'єрського рейтингу.

Фото: Олександр Косарєв / UNIAN

До речі, про рейтинг. Це той мінус, який повністю вибиває фундамент з-під ніг Арсенія Петровича на цих умовних "праймеріз". Згідно із рейтингами за останні декілька місяців, рейтинг Яценюка тримається на рівні 0+. Тобто, у суспільній свідомості прем'єра Яценюка вже не існує, незважаючи навіть на "вагомі" заяви Авакова про можливе переформатування уряду на чолі з чинним прем'єром. Тобто, цей факт перекриває і переваги, і недоліки – наприклад, фактичний провал реформ). Чи не єдине, що йому дозволяє брати участь у прем'єрських перегонах, – це друга за кількістю депутатів фракція у парламенті, чим він активно користується.

Наталія Яресько – кандидат від, скажімо так, технократів. Без політичної сили, проте професійний менеджер, з гарним реноме, підтримкою експертного середовища та довірою з боку Заходу. Але активним "борцем" за прем'єрське крісло її не назвеш: активність громадськості та експертів значно перевищила активність самої пані Наталії у змаганні за посаду очільника уряду. Але у рамках політичної коректності заявила у Фейсбуці, що готова очолити Кабмін і підібрати команду професіоналів. "На мою думку, впоратися з цими завданнями (відновленні довіри громадян і зростанні української економіки – про це йшлося вище) в такій політичній ситуації може лише технократичний уряд – тобто команда "нічиїх" людей, які не мають політичного минулого, не підпорядковуються жодному з олігархів чи "друзів" політиків і не мають політичних амбіцій на майбутнє. Я готова зібрати таку команду, яка прямо зараз здатна працювати на інтерес усієї країни, усіх її громадян, а не окремих політичних чи бізнес-груп". Сама заява була скоріше емоційним кроком, а не реальною боротьбою, далі неї не пішло. Ані в інтерв'ю, ані у соцмережах – жодних анонсів нового складу, жодних слів про програму нового уряду. Очевидно, це робилося аби створити видимість боротьби.



Знайдено на просторах Facebook.

Окрім відвертої пасивності Яресько у змаганні за прем'єрське крісло, у неї в пасиві є проблемне прийняття Держбюджету – 2016. Мало того, що сам документ був дуже... неоднозначним, ще й його підготовка і, відповідно, прийняття затягнулися на неприпустимий термін. Наприклад, питання пільгового проїзду та фінансування ПТУ досі не вирішено. А відповідальна за підготовку бюджету була саме пані Наталія.

Олег Ляшко також радикально заявив про радикальні наміри радикально очолити уряд. Якщо проаналізувати формальні вимоги: Ляшко не оголошував хоча б приблизну програму, не називав можливих соратників. Лише гасла, лише хардкор. Ну і, ніде правди діти, – який з нього прем'єр, звідки взятися 226 голосам у парламенті на його підтримку. Проте – заяву він робив, тому його не можна обійти увагою.

Андрій Садовий – кандидат від "Самопомочі" – просто відмовився. Та й що тут можна аналізувати. Так, у Садового є певна підтримка суспільства, але чи то страх перед відповідальною посадою, чи то президентські амбіції, повністю відрізали йому шлях до прем'єрства.

Одна з найяскравіших, але найбільш безперспективних кандидатур – Михеїл Саакашвілі. Нібито він і не проти, і у нього відчутна підтримка з боку суспільства, але цього недостатньо. У нинішнього очільника Одеської ОДА забракне підтримки і у чинному парламенті, і у громадськості, коли справа дійде до команди та програми. Та й у самого Саакашвілі, судячи з його заяв, більш далекоглядні плани. "Мої політичні амбіції в цій країні набагато більше, ніж стати прем'єр-міністром. Я хочу встановлення нових правил гри і приходу до влади в Україні нової політичної еліти", – заявляв грузинсько-український політик в кінці лютого.



Фото: facebook.com/SaakashviliMikheilі

В активі у Саакашвілі – його тур містами України, так би мовити, "себе показати і на інших подивитися". Щоправда, програма у нього не позитивна, а, скоріше, критична. Проте така активність – безсумнівний плюс.

У Юлії Тимошенко рейтинг також зростає, з цим неможливо не погодитись. Проте свої амбіції щодо прем'єрства вона вголос не висловлює, та й високий рейтинг – це не завжди гарантія підтримки саме на посаду прем'єра.

Кандидат, підтриманий найбільшою парламентською фракцією – Володимир Гройсман. Він, напевно, бере найбільш активну публічну участь у неоголошених прем'єрських "праймеріз". Наприклад, у Гройсмана чи не єдиного з топових політиків добре налагоджена комунікація з експертним середовищем у різних сферах. В активі нинішнього спікера – футболка від Реанімаційного пакету реформ, співпраця з ініціативою "Професійний уряд", зустрічі, консультації і наради з представниками різних галузей економіки – фермерами, освітянами, представниками ІТ-галузі, сфери охорони здоров'я, освіти, культури тощо.



Після зустрічі Володимира Гройсмана з представниками РПР. Фото: facebook.com/volodymyrgroysman

Лише тільки його прізвище почало лунати серед головних претендентів на посаду прем'єра, ЗМІ та опоненти одразу почали згадувати його минуле, аналізувати поточну діяльність і прогнозувати майбутнє. Такі собі публічні смотрини. Журналісти досхочу покопирсалися у всій брудній білизні, починаючи з дитинства у Вінниці. Судячи з усього, якихось страшних скелетів у шафах Вінницької міської ради, Мінрегіонбуду та Кабінету спікера парламенту ніхто не знайшов. Хоча дуже шукали. Зі свого боку, Гройсман не уникає спілкування з журналістами, за останні кілька тижнів він побував практично на всіх центральних телеканалах, часом у досить "гострих" форматах. Такої форми спілкування, як дебати у цих "прем'єрських праймеріз" у нас не передбачено, але якщо порівняти медіаактивність нинішнього спікера з іншими кандидатами в прем'єри – то він у явному плюсі.

Гройсман представив попередню програму уряду. Поки, на жаль, без представників ЗМІ і громадськості, а також висловився щодо можливих кандидатур на посади міністрів. Останнє – відкрито, перед журналістами, надавши їм можливість фантазувати і домислювати повний склад майбутнього Кабміну.

Не можна не згадати й питання N1 для Гройсмана – децентралізацію. Якщо він стане прем'єром, то можна бути впевненим, що він опікуватиметься цією реформою і доведе її до кінця. До речі, налагоджені зв'язки з представниками місцевого самоврядування у нього теж є.

Ну і наостанок: у Вінниці Гройсман довів свою спроможність бути ефективним менеджером. Це відмічають і жителі міста, і незалежні оглядачі та аналітики. Спікеру закидають зловживання сигнальними голосуваннями та надмірну орієнтованість на президента. Але велике питання, чи був би без першого прийнятий безвізовий пакет, а друге можна підтвердити чи спростувати лише за результатами роботи нового уряду.

Країна живе очікуванням того, що прем'єріада завершиться найближчим часом. Можна сподіватися, що протягом наступного тижня, після повернення Петра Порошенка зі Штатів, це відбудеться.

Поки можемо підбити попередні підсумки вітчизняних прем'єрських "праймеріз". Наразі за сумою показників сьогодні впевнено лідирує Володимир Гройсман.