Чесна медицина: що потрібно змінити?
Чому я про це пишу саме зараз?
Я представляю фармацевтичну компанію, тому добре розумію, як працює система охорони здоров'я зсередини. Бачу її сильні сторони, але також і проблеми, які заважають їй бути ефективною. Сьогодні в світі, де інформація поширюється блискавично, наш медіапростір заповнений перекрученою та маніпулятивною подачею фактів про фармацевтичний ринок та ціну на ліки. Читаю суперечливі заголовки, бачу спроби звинувачувати окремих учасників ринку, але не бачу структурну, чесну і зрозумілу картину того, як усе має працювати насправді.
Українська система охорони здоров'я зараз переживає серйозний дисбаланс – вона нестабільна, неефективна і потребує термінових змін, щоб не втратити керованість. Дефіцит якісного планування, відсутність стратегії розвитку, неправильні фінансові пріоритети – все це створює ризик, що в найближчому майбутньому система просто зупиниться. А мені не хочеться в'їхати в бетонну стіну. Тому я хочу почати з простого – запропонувати конструктивний погляд на те, як система охорони здоров'я може і повинна працювати, щоб служити людям, а не створювати нові проблеми навіть сьогодні.
І на початку року прийнято обговорювати тренди та глобальні речі, тож зараз про майбутнє медицини: якою має бути ідеальна система охорони здоров'я?
Кожен із нас хоча б раз у житті стикався з медициною – чи то через звичайну застуду, чи серйозне лікування. Але чи завжди система охорони здоров'я працює так, як нам потрібно? Чому деякі ліки коштують надто дорого? Чому лікарі іноді виписують препарати, які мало допомагають? Чому пацієнти змушені платити з власної кишені за лікування, хоча мають право на безкоштовну медицину?
Якщо система працює несправедливо, це не лише окрема проблема пацієнта – це виклик для всього суспільства. Але що робити? Як створити медицину, яка буде доступною, ефективною та прозорою?
Давайте розберемося, якою має бути ідеальна система охорони здоров'я та хто за що в ній відповідає.
1. Держава: диригент великого оркестру
Держава має взяти на себе головну роль стратега та регулятора. Вона повинна:
Контролювати якість та ефективність лікування. Усі ліки та методи лікування мають відповідати доказовій медицині – тобто реально працювати, а не просто "рекомендуватися".
Впровадити страхову медицину. Лікування не повинно залежати від товщини гаманця. Медичне страхування допоможе людям отримувати якісні послуги без руйнівних витрат.
Забезпечити справедливе ціноутворення. Регулятор повинен знищувати несправедливі націнки на ліки.
Цифровізація охорони здоров'я. Е-рецепти, медичні карти, аналізи та історія хвороб – все має бути доступним онлайн. Це усуне зайву бюрократію та шахрайство.
Контроль за страховими компаніями. Держава має перевіряти, щоб страхові компанії не економили на пацієнтах і не відмовляли у покритті життєво необхідних послуг.
Звучить круто? Так! Але без інших учасників система не працюватиме.
2. Страхові компанії: медичні банкіри або соціальні партнери?
В ідеальній системі страхові компанії – це не комерційні гравці, які заробляють на здоров'ї людей, а партнери, які забезпечують чесне покриття витрат.
Але поки в Україні повноцінна страхова медицина не запущена, важливо вже зараз формувати механізми її майбутньої роботи.
Що вони повинні робити?
Фінансувати медичні послуги та ліки. Пацієнт повинен мати можливість отримати лікування без величезних витрат.
Контролювати якість призначень. Якщо лікар виписує сумнівні ліки або призначає надмірно дорогі препарати без реальної потреби – система це відстежує та корегує.
Запроваджувати електронний моніторинг лікування. Якщо пацієнт часто змінює ліки чи лікується неефективно, страхова компанія повинна це бачити і пропонувати кращі рішення.
Головне – страхові компанії мають працювати на пацієнта, а не проти нього.
3. Фармацевтичні компанії: більше науки, менше маркетингу
Фармацевтичні компанії – це локомотив прогресу у сфері охорони здоров'я. Вони не просто виробляють ліки, а формують майбутнє медицини. Саме фармвиробники є рушійною силою у боротьбі з найскладнішими хворобами та забезпечують пацієнтам доступ до ефективних препаратів.
Лише перевірені препарати у продажу. Доказова медицина має стати єдиним критерієм доступу на ринок.
Цінова прозорість. Люди мають розуміти, за що вони платять. Прозорість ціноутворення – важливо, щоб пацієнти розуміли, як формується вартість ліків та які механізми регулюють їхню доступність.
Партнерство з державою . Фармацевтичний бізнес, держава та страховики можуть разом розробляти довгострокові програми доступу до життєво необхідних препаратів, що допоможе зробити лікування доступнішим для всіх. Держава має заохочувати дослідження і розробку нових лікарських засобів, від яких напряму залежить підтримка високого рівня громадського здоров'я в межах держави.
Фармацевтичний бізнес у всьому світі, це як і технологічні компанії сьогодні – це більше, ніж бізнес.
4. Аптеки: лікарські магазини чи центри здоров'я?
Сьогодні аптеки часто працюють за принципом "що продається – те й добре". Але в ідеальній системі:
Аптекар має бути не продавцем, а консультантом. Він допомагає вибрати препарат, пояснює, як його приймати, стежить, щоб пацієнти не купували непотрібні ліки.
Жодних "фуфломіцинів". Якщо ліки не мають доведеної ефективності – вони не можуть бути на полицях.
Заборона прихованих маркетингових платежів. Аптеки мають працювати прозоро, без схем, коли вибір препаратів у продажу залежить від комерційних угод, а не від потреб пацієнтів...
Аптека – це не просто місце, де продають ліки. Це частина системи охорони здоров'я.
5. Лікарі: місія – допомагати, а не продавати
Чи стикалися ви з ситуацією, коли лікар виписує ліки, але пацієнт сумнівається, чи це справді найкращий варіант для його лікування? Це вирок системі, яка потребує більшої прозорості, оновлення стандартів та фокусу на інтересах пацієнта.
Що потрібно змінити?
Лікар має керуватися лише протоколами лікування. Його головна мета – допомогти пацієнту отримати найефективніше можливе лікування, спираючись на сучасні медичні стандарти та доказову медицину.
Лікарі повинні отримувати гідну оплату, щоб не залежати від зовнішніх комерційних впливів.
Безперервне навчання лікарів. Медична наука розвивається стрімко, і кожен лікар має бути в курсі найновіших міжнародних стандартів лікування. Регулярні тренінги, курси підвищення кваліфікації та доступ до актуальних медичних досліджень повинні бути нормою, а не винятком.
Цифровий контроль призначень. Використання електронних рецептів та аналіз призначених ліків допоможуть уникнути необґрунтованих витрат та забезпечити пацієнтів саме тими препаратами, які їм дійсно необхідні.
Довіра до лікаря – це головна складова здорової системи.
6. Пацієнт: не жертва, а активний учасник
Нарешті, головний учасник системи – це ми з вами.
Освічений пацієнт не дозволить себе обдурити. Люди мають знати, які ліки ефективні, які – ні, та розуміти свої права. Доступ до перевірених джерел інформації допоможе пацієнтам уникати самолікування та маніпуляцій у медіа.
Активна взаємодія з лікарями. Якщо вам виписують занадто дорогі ліки – запитуйте, чи є дешевший аналог.
Суспільний запит на зміни. Чим більше людей розумітимуть важливість доступної медицини та підніматимуть це питання на рівні громадського діалогу, тим швидше ми зможемо рухатися до запровадження ефективної страхової моделі.
Висновок: яка система нам потрібна?
Без корупції – прозорість фінансів та контроль за призначенням ліків.
Без зайвих ліків – доказова медицина як стандарт.
Без фінансового тягаря – доступна страхова медицина.
З якісними лікарями – чесна конкуренція та контроль за призначенням препаратів.
З фармвиробником, який бере на себе додаткову відповідальність – розробка ефективних препаратів, співпраця з державою та забезпечення доступності необхідних ліків.
З відповідальними аптеками - без прихованих маркетингових угод, прозорий вибір препаратів і фокус на потребах пацієнта.
З активною роллю пацієнтів – бо лише разом ми можемо змінити систему.
Чого бракує Україні для створення ідеальної системи охорони здоров'я?
Україні бракує стабільного та прогнозованого фінансування медицини, оскільки не вистачає коштів на реімбурсацію ліків, розвиток лікарень і гідні зарплати лікарям. Також не почата реформа страхової медицини, через що більшість громадян змушені покривати витрати на лікування з власної кишені. Відсутній жорсткий контроль за призначенням ліків, що дозволяє лікарям виписувати недоказові препарати, а аптекам – продавати зайві ліки. Дистриб'юторський ринок залишається монополією двох гравців, що створює маніпулювання цінами і обмежує конкуренцію. Аптечний ринок фактично визначається п'ятьма основними компаніями, що впливає на доступність і ціну лікарських засобів, а також створює ризики для прозорості роботи аптек. Крім того, немає повноцінної цифровізації медицини, яка б дала змогу контролювати лікування пацієнтів, унеможливлюючи корупцію та зловживання.
Головне – українці не залучені до контролю системи охорони здоров'я: без активної участі пацієнтів, які будуть вимагати якісних послуг і слідкувати за ефективністю реформ, жодна зміна не стане реальною.
Охорона здоров'я – це не лише бізнес, а стратегічна сфера, яка має працювати в інтересах суспільства. Це право кожного. І воно має працювати так, щоб допомагати, а не ускладнювати життя.
Катерина Загорій – поговоримо про справжню фармацевтику в FB
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
