Чому колишні військові здатні змінити економіку України?
Через кілька днів виповниться три роки з початку повномасштабної війни. За цей час тисячі українських військових повернулися до цивільного життя, і ще більше повернуться у майбутньому. Але що далі? Світовий досвід доводить, що ветерани не просто адаптуються – екс-військові змінюють правила гри в економіці. І питання не в тому, чи зможемо ми їх інтегрувати, а в тому, чи зрозуміємо, що це одна з найбільших можливостей для країни.
Зараз саме час говорити про це, щоб давати перспективи тим, хто сьогодні воює за нас, і показати, що попереду чекає не лише повернення, а й нові можливості для розвитку та лідерства.
Що спільного між командиром і СЕО? Відповідь – більше, ніж може здатися. Успішний керівник і військовий командир приймають рішення в умовах хаосу, мотивують людей до дій і досягають результату. Та чи достатньо цих навичок для того, щоб зробити бізнес ефективним?
Дослідження міжнародних ринків підтверджують: не просто достатньо, а й бажано. Ветерани – це прихований актив економіки, який Україна ще не навчилася використовувати.
Дані, які змушують задуматися
20% компаній із FTSE 100 мають ветеранів у складі ради директорів. 39% топ-менеджерів у Великій Британії мають військовий досвід. Ветеранські підприємства у США забезпечують понад 5 мільйонів робочих місць. Ці цифри говорять про те, що бізнес давно оцінив компетенції колишніх військових. Чому ж в Україні ветерани досі сприймаються лише як категорія соціальної допомоги, а не як рушійна сила економіки?
Військовий бекграунд = бізнесова перевага
З чим найчастіше стикаються ветерани, повертаючись до цивільного життя? З відсутністю довіри до їхніх компетенцій. Начебто вміння керувати операцією в бойових умовах не має нічого спільного з управлінням компанією. Але чи це так?
Досвід Великої Британії та США свідчить про протилежне:
• Стійкість у кризах. Бізнес під керівництвом ветеранів демонструє кращі результати в умовах економічних спадів. Вони вже працювали в умовах непередбачуваності, тому здатні ефективно діяти, коли ринок падає.
• Менший рівень шахрайства. CEO з військовим минулим у 70% випадків рідше стають учасниками корпоративних скандалів. Жорстка дисципліна і відповідальність – не просто красиві слова, а реальний управлінський підхід.
• Фокус на результат. 60% керівників вважають, що ветерани чіткіше формулюють цілі та мотивують команди ефективніше за цивільних керівників.
Від керівників до підприємців
Українське суспільство чекає на ветеранів у державному секторі, але рідко розглядає їх як майбутніх підприємців. Тим часом у США ветеранські бізнеси щорічно генерують близько 1 трильйона доларів.
Що змушує ветеранів іти в бізнес? Відповідь проста: вони не чекають готових рішень. Це люди, які звикли працювати в складних умовах, швидко ухвалювати рішення і брати відповідальність на себе. В Україні цей потенціал поки що недооцінений.
Альтернативний підхід: Ветерани як стратегічний актив бізнесу
Бізнес давно навчився знаходити приховані переваги. Якщо компанія шукає способи посилити конкурентоспроможність, варто звернути увагу на ветеранів. Це не про "допомогу" чи "соціальну відповідальність", а про впровадження лідерства, дисципліни та кризового менеджменту на рівні компанії. Як це працює на практиці?
Ветерани як антикризові менеджери.
У часи нестабільності саме екс-військові можуть стати ключовими фігурами для збереження та розвитку бізнесу. Вони мають досвід ухвалення рішень у складних умовах та вміння діяти швидко, коли змінюється середовище. Варто переглянути підхід до рекрутингу на керівні посади в кризових галузях і сферах, де необхідна витримка та стратегічне мислення.
Формування культури командної ефективності.
Компанії часто витрачають величезні ресурси на навчання лідерству, роботі в команді та управлінню стресом. Ветерани приходять у бізнес уже з цими навичками. Їхній досвід може бути корисним не тільки на індивідуальному рівні, а й для формування загальної корпоративної культури, що зробить бізнес ефективнішим.
Лояльність та стійкість у бізнесі.
Дослідження показують, що компанії з ветеранами у керівництві мають нижчий рівень плинності кадрів, менше проблем з корпоративними скандалами та вищу відданість працівників. Вони формують середовище, де ключові рішення ухвалюються зважено та відповідально, що особливо важливо у сферах, де потрібна стабільність і довіра.
Ветерани – це не просто колишні військові. Це лідери, які приймали рішення у високоризикових умовах, керували командами та ресурсами, де помилка могла коштувати життя. Саме ці навички мають величезну цінність у бізнесі – особливо в кризових ситуаціях. Компанії, які сприймають їх не як соціальну ініціативу, а як стратегічний актив, отримують стабільність, кризову стійкість і відповідальне управління. Це не лише про цінності – це про конкретні фінансові вигоди: нижча плинність кадрів, ефективніші команди та мінімізація ризиків у бізнес-процесах.
Український бізнес повинен змінити оптику: ветерани не ті, кого треба інтегрувати, а ті, хто здатен інтегрувати нові підходи в управління. Ті компанії, що першими це усвідомлять, отримають не лише лояльних працівників, а й реальну конкурентну перевагу.
Чи готові ми змінювати мислення і бачити можливості там, де інші бачать виклики? Наприклад, у фармацевтичній компанії "Дарниця" та бюро соціальних проєктів Zagoriy Foundation ми бачимо: створюємо офіси та програми підтримки ветеранів, роблячи ветеранів частиною бізнесу.
Та сьогодні на фронті наші військові роблять усе, щоб у нас було завтра. Наше завдання – зробити все, щоб у них було майбутнє після Перемоги. Коли б вона не настала.
Катерина Загорій – поговоримо про військових та економіку в FB
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
