Підзвітність суддів суспільству: 3,2,1... СТОП! Президент проти!

Вже сьогодні може бути прийнятий Закон "Про вищу раду правосуддя".

Про ризики його прийняття в президентському варіанті писали і говорили неодноразово.

Головний з них – у проекті фактично нівелюється контроль громадськості за призначенням суддів. І заблокувати призначення таких персонажів як, наприклад, суддя Ємельянов, що за повідомленнями ЗМІ тримає в швейцарських банках мільйони, але кандидує у Верховний Суд, Громадська рада (ГРД) доброчесності не зможе.

Проти такої профанації рішуче виступили міністр юстиції Павло Петренко, а також депутати і громадські експерти. Позиції щодо необхідності зробити механзіми громадського контролю дієвими притримувалися представники всіх депутатських фракцій, присутні на засіданні робочої групи профільного комітету ВР, що відбулася в понеділок, включно з керівництвом комітету.

Єдиний, хто був категорично проти дієвих механізмів контролю суспільства за добором суддів – представник Адміністрації Президента. Які аргументи тільки не почули присутні депутати і експерти – і що ми посягаємо на незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів як державного органа (хоча ГРД за законом сприяє ВККС в оцінці доброчесності суддів, а не навпаки), і що це суперечить європейським стандартам (хоча жодних стандартів щодо діяльності таких органів у Європі немає, бо ГРД – новий для Європи формат, винайдений в Україні, саме через низьку довіру до державних інституцій). І це все попри те, що саме цей представник був безпосереднім співрозробником положення про Громадську раду доброчесності як механізму "вето громадськості на кар'єру судді", яке було погоджено з усіма учасниками процесу, але до фінального тексту президентського закону "Про судоустрій і статус суддів" так і не потрапило.

Досить дивно чути такі речі від представника президентської адміністрації, адже саме гарант Конституції послідовно наголошує на необхідності повного оновлення судової влади. І тут залишається лише два варіанти: або відбулося прикре непорозуміння, або слова і наміри Президента суттєво розходяться.

У першому варіанті із ситуації вийти досить легко: достатньо лише дійти консенсусу щодо необхідності надання висновкам ГРД реального юридичного значення і проголосувати відповідні положення закону. В другому ж доведеться констатувати, що наші проблеми не обмежуються одним лише законом, і чутки про те, що склад нового Верховного Суду ще до закінчення конкурсу затверджений у найвищих владних кабінетах – імовірно, зовсім не чутки.

***

P.S.

Вчергове на перший план виходить ключове питання постмайданної України: чи матиме суспільство бодай найменший вплив на призначення на ключові посади чи все, як і колись, вирішуватимуть "сильні світу цього".

Як це буде щодо Верховного Суду – зможемо побачити вже досить скоро.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.