https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54c77ddedc56c/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Tue, 27 Jan 2015 13:00:30 +0200 Ви ж знаєте, друзі, наскільки прозорою і чистою має бути діяльність народного депутата? Як blue water, себто блакитна (чиста) вода, а не транслітероване в українську мову геть протилежне за значенням і наповненням поняття. Тож, у зв'язку з цим, як громадянин України маю цілком банальне, але закономірне питання: за які кошти до швейцарського Давосу літали, там проживали і харчувалися знамениті своєю принциповою позицією і вмінням ретельно порпатися в приватних справах своїх опонентів народні обранці від "Блоку Петра Порошенка" Сергій Лещенко та Мустафа Найєм? Зовсім нещодавно один із них скаржився на "мізерну" депутатську зарплатню, з якою не те що в пихато-буржуазному Давосі, а і в Києві не протягнути! Зрозуміло, що власні матеріальні статки депутати Лещенко й Найєм разом з іншими обранцями восьмого скликання трохи поправили, ухваливши рішення про збільшення собі виплат. Але, навіть покращена депзарплатня не покриває витрат на Давос, куди щорічно, як на прощу за власні й тестеві (Кучми) гріхи, зі своєю придворною челяддю літає український олігарх Віктор Пінчук. Можна було би припустити, що хлопці заради Давосу зішкребли останні родинні заощадження, щоб просто там, серед розкошу на ярмарці марнославства і пустих розтрат (кілька років тому Пінчук відсвяткував у Європі власні уродини за 5 000 000 €) висловити свій рішучий протест олігархам?! Проте ми ж бачили їхні декларації, – обійняти та плакати! А може, відповідь на питання є куди прозаїчніша – зять Кучми зібрав традиційний "пул" придворних журналістів і політиків та привіз їх до Швейцарії за власний кошт? Вікторові Михайловичу завжди необхідна аудиторія, що не лише слухає, але й леґітимізує його багатомільярдний капітал, здобутий головно за президентства Леоніда Кучми? І якщо фінансування поїздок журналістів на такі заходи в українських реаліях можна легко списувати на редакційну політику, яка відповідає інтересам не держави, а приватних власників медія, то подібна "співпраця" політиків з одіозними олігархами називається не інакше, як ПОЛІТИЧНА КОРУПЦІЯ! Найєм та Лещенко цього не розуміють? Раніше такі поїздки Мустафи та Сергія як журналістів відкрито фінансував Фонд Пінчука, але, вочевидь, загравшись у представників "четвертої влади" в українському парламенті, новоспечені депутати забули, що Верховна Рада – законодавчий орган держави, а не кишенькове приватне видання, яке заради фінансових вигод ладне жертвувати навіть пам'яттю своїх засновників. Тож, хай не ображаються, коли наступного разу, під час яскравого спічу подібних "правдорубів" в людей до горла підступатиме bluewater. Вона не має нічого спільного з чистою політикою – чистою водою! P.S. Цікаво, чи співпраця із олігархом Пінчуком та отримання фінансування від нього є офіційною позицією Президента, адже Найєм і Лещенко є депутатами від "Блоку Петра Порошенка". https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54c77ddedc56c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54940e8a01ced/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Fri, 19 Dec 2014 12:39:54 +0200 У зв'язку з тим, що Олександр Мирний не має свого блога, надаю йому майданчик для відповіді на чергові закиди на його адресу та поливання брудом його імені. 19 грудня на "Еспресо-ТВ" представники так званої народної коаліції знову намагалися перекласти свою відповідальність за недолугість нинішнього уряду на якусь міфічну бездіяльність представників "Свободи" в складі попереднього кабміну. Оскільки неодноразово було згадано моє прізвище – не маю права промовчати. Ще раз хочу нагадати, що зробив міністр-свободівець Швайка на своїй посаді та я як відповідальний від фракції "Свободи" у парламенті за цей напрямок. ЗАБЕЗПЕЧЕНО ПРОДОВОЛЬЧУ БЕЗПЕКУ: -Вдалося досягти збору зернових в об'ємі понад 63 млн тонн (без урахування АР Крим), що є рекордним показником за всі роки аграрного виробництва; -Тільки цьогоріч команді Міністерства вдалось правильно розрахувати баланс зерна; -Якісно і в оптимальні агротехнічні строки проведено посівну та збиральну кампанії – упереджено дефіцит пального, насіння; вжито заходів для зняття адміністративних бар'єрів в роботі імпортерів та виробників ЗЗР, добрив, техніки. Засіяно 18,5 млн га ярих культур; -Забезпечено позитивну динаміку розвитку аграрного сектору економіки, який є єдиним, що демонструє позитивну динаміку виробництва в державі – 12% -Забезпечено позитивну динаміку у галузі тваринництва; -Збільшено виробництво молока (на 1%), м'яса (на 6,2%) та яєць (на 8,1%); РОБОТА СТРАТЕГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ: а) ДЕРЖАВНА ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВА КОРПОРАЦІЯ (ДПЗКУ): У рамках реалізації українсько-китайського проекту співпраці відносини між ПАТ "ДПЗКУ" і компанією ССЕС по виконанню контрактних зобов'язань стали більш продуктивними і сталими. У цьому році Корпорація презентувала китайським партнерам план модернізації двох об'єктів: Одеського портового елеватора та причалу N14 Одеського порту. 2014 року корпорацією розроблено та успішно втілено в життя програму форвардних закупівель зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю), що розширило можливості доступу аграріїв до фінансових ресурсів. значно розширилась географія експортних поставок сільськогосподарської продукції іноземним партнерам. Досягнуто домовленостей про поставки пшениці до Народної Республіки Бангладеш на наступні два роки з перспективою укладення в подальшому довгострокового контракту на поставки зернових. На філії ПАТ "ДПЗКУ" "Новоукраїнський КХП" (Кіровоградська обл.) відновлено власне виробництво високоякісних пластівців. За 9 місяців 2014 року чистий дохід корпорації збільшено у 2,5 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав 4 141,2 млн грн. б) УКРСПИРТ: У другому і третьому кварталах 2014 року підприємство отримало чистий прибуток в сумі 88,9 млн грн., коли минулого року лише – 15,8 млн; Загальна сума перерахувань до бюджету за другий і третій квартали 2014 року становила 119,5 мільйона гривень, що на 48,8% або на 39,3 мільйона більше ніж минулого року; Підвищено на 10% середньомісячну заробітну плату Проводиться модернізація виробництва із застосуванням енергозберігаючих технологій, вже 3 заводи переведені на альтернативні види палива та найближчим часом на 16 підприємствах скоротять обсяги та повністю відмовляємося від використання природного газу. в) АГРАРНИЙ ФОНД: У вересні підприємство запровадило додаткові закупівлі продовольчого зерна. Закуплено 24 тис. тонн, аграріям перераховано 54,5 млн. грн. Враховуючи ситуацію в країні, потребу аграріїв в фінансових ресурсах, ПАТ "Аграрний фонд" розпочав закупівлі зерна майбутнього врожаю на умовах форварду на місяць раніше Станом на 17 листопада хлібопекарські підприємства придбали 261 тис. тонн борошна для випікання соціального хліба та хліба простої рецептури, що на 22,5% більше в порівнянні із минулим роком. Встановлено фіксовані ціни на реалізацію державного борошна до 1 вересня 2015 року Вперше у поточному році розпочато здійснення експорту зерна – на сьогодні на зовнішній ринок за експортними контрактами відвантажено 242 тис. тонн. - Чистий прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції за 9 місяців цього року склав 117% від плану. ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА ВІЙСЬКОВИМ, СТУДЕНТАМ ТА ВИКЛАДАЧАМ У ЗОНІ АТО: направлено постраждалим жителям Донбасу та військовослужбовцям в зоні АТО орієнтовно 1,84 тис. тонн продуктів харчування та 18 тонн гуманітарної допомоги (постільна білизна, одяг, засоби гігієни та інше); працівники Міністерства перерахували свій одноденний заробіток на користь воїнам АТО; Працівники Мінагрополітики особисто беруть участь у воєнних діях у зоні АТО; Створено "гарячу" лінію для студентів та викладачів аграрних вищих навчальних закладів (ВНЗ) Луганської та Донецької областей, а у вестибюлі міністерства організовано прийом громадян з цих питань; Міністерством затверджено накази щодо перенесення навчальних закладів із зони АТО. МІЖНАРОДНА, ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: Проведено 112 зустрічей з іноземними делегаціями; Здійснено 7 дипломатичних місій та організовано торгові місії; Збільшено експорт сільгосппродукції на 6,9%; Вирішено проблеми голландських та німецьких компаній-інвесторів в агросекторі; Домовлено про співпрацю з ЄБРР, МФК та Світовим Банком; Створено Експортну Раду України; Проведено переговори з понад 20 посольствами та підписано відповідні меморандуми; Для більшої популяризації та розвитку експорту вітчизняної продукції Міністерство виступило з ініціативою створити при Посольствах України посаду аграрного аташе; Створено міжвідомчі робочі групи; Після ліквідації корупційної схеми відновлено та поглиблено співпрацю з Народною Республікою Бангладеш; - Посол Китайської Народної Республіки наголошує про позитивне виконання інвестиційних проектів в аграрному комплексі України. КАДРОВА ПОЛІТИКА: Проведено роботу щодо налагодження менеджменту на державних підприємствах, звільнено керівників на понад 40 державних підприємствах; - Проведено роботу щодо погашення заборгованості із заробітної плати на держпідприємствах НАЛАГОДЖЕНО ДІАЛОГ З БІЗНЕСОМ: За ініціативою бізнес середовища створено Всеукраїнську Аграрну Раду, яка є платформою для спілкування влади і бізнесу; Проведено інвестиційний форум "АгріІнвестФорум"; Створено Українську Аграрну Інвестиційну Раду; Створено 6 робочих груп по кожному із галузевих напрямків: по молоку, по мясу, по насінню, по засобам захисту рослин, по картоплі, по зерну; - Підготовлено до підписання Меморандум із учасниками зернового ринку УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ: Відповідно до вимог Євросоюзу підготовлено законопроекти, переважна більшість яких прийнята в першому читанні: "Про корми", "Про безпечність та гігієну кормів", "Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною", "Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин". Гармонізовано законодавство України із законодавством ЄС у сфері ідентифікації та реєстрації тварин. Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин". Для запровадження в Україні моделі європейської системи забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, яка побудована на принципі "від лану до столу", а також процедурах HACCP прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів". ВПЕРШЕ МІНАГРОПОЛІТИКИ ДОСЯГНУТО: -Вдалося підвищити рівень закупівельних цін на молоко у населення на 12 %; - Затвердити критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності в агросфері та, відповідно, зменшено кількість різноманітних перевірок підприємців; - Збережено спеціальний режим оподаткування для аграріїв в 2015 році; - На 150 % перевиконано план перевірки підприємств, які підпорядковані Мінагрополітики (із запланованих 6 перевірено 17); -На Полтавщині розпочато проект із запровадження механізму аграрних розписок; - Погашено кредиторську заборгованість перед аграріями у обсязі 402, 5 млн грн, яка була сформована попередньою владою; - Відшкодовано селянам 826 тис грн від вартості закупленої великої рогатої худоби; - поглиблено співпрацю з регіонами, здійснено 26 робочих поїздок в області, де проведено виробничі наради. ДЕРЕГУЛЯЦІЯ АГРАРНОГО РИНКУ: - Скасовано 20 із 44 відповідних дозвільних документів у сільському, рибному, лісовому господарстві та у сфері земельних відносин. - Скасовано обов'язковий технічний контроль сільськогосподарської техніки, який здійснювався суб'єктами господарювання. ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА: - Створено і введено в дію найсучаснішу та повністю автоматизовану систему Державного земельного кадастру і публічної кадастрової карти, чим усунено безпосереднє спілкування заявника і чиновника при наданні адміністративних послуг з ведення Державного земельного кадастру за допомогою залучення Internet та засобів поштового зв'язку; - Скасовано плату за внесення відомостей до Державного земельного кадастру; - Розроблено законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення", яким пропонується заборонити продаж землі с/г призначення, та вдосконалити механізм продажу та відчуження права оренди на землі, а також встановити мінімальний термін оренди 10-14 років; - Ініційовано створення Державного земельного банку, який буде уповноваженим державою органом, який володіє землею сільськогосподарського призначення, а розпорядником цією землі буде держава через місцеві громади. ЦУКРОВА ГАЛУЗЬ: - У 6 разів збільшено виробництво цукру; - На альтернативні види палива переведено парові котли ТЕЦ 8 цукрових заводів; - На початок жовтня реанімовано роботу 41 цукрового заводу, тоді як минулого року їх працювало лише 14; - Усі заводи, які виробляють цукор, повністю забезпечені енергоносіями й необхідними матеріально-технічними ресурсами. ЗДІЙСНЕНО ЕФЕКТИВНУ РОБОТУ З ЛІКВІДАЦІЇ СПАЛАХІВ АЧС: сьогодні випадки сказу чи АЧС ми можемо діагностувати та ліквідувати за кілька годин; ініціатива щодо створення буферної зони для запобігання спалаху африканської чуми свиней на кордоні з Росією та Білоруссю; перевірено 1,145 млн. транспортних засобів, при цьому було продезінфіковано 1,109 млн. транспортних засобів та вилучено 1199,76 кг. продуктів тваринного походження з ручної поклажі громадян, заборонених до ввезення. створено робочі групи які на автошляхах здійснюють контроль за переміщенням вантажів; з початку року територіальними органами Держветфітослужби в загрозливій зоні щеплено проти КЧС 4,080 млн. голів свиней, обстежено понад 3,004 млн. дворів та 6,133 млн. голів свиней, відібрано 2175 проб біоматеріалів від диких свиней та 6488 проби від свиней господарств та приватного сектору населення для проведення лабораторного моніторингу АЧС, проведено 2508 перевірок свиногосподарств. АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИДИ ПАЛИВА: Мінагрополітики виступило з ініціативою на базі НААН України провести Всеукраїнську нараду з альтернативних видів палива – "Енергополе – майбутнє України", на якій розглянуто питання вирощування та використання енергетичних культур; вже існують приклади впровадження біогазових технологій в Дніпропетровській області та Київській; з 8 млн га. малопродуктивних земель 3 млн га. буде використано для закладання плантацій енергетичних культур; використання осушених торфовищ для вирощування енергетичних культур АГРАРНА ОСВІТА: - Скасовано рішення про злиття трьох харківських аграрних вишів; - Проведено перше засідання Ради ректорів вищих аграрних навчальних закладів України; - Ініційовано створення військових кафедр в тих регіонах (областях) де вони відсутні, а також де є військові частини, які потребують забезпечення військовими кадрами; - Підготовлено юридичне обґрунтування щодо неможливості передачі аграрних вузів до сфери управління Міністерства освіти і науки України; P.S. Хочу нагадати, що все це було зроблено під час війни, втрати територій, важкої економічної кризи. Попри всі негативні обставини, галузь показала стійке зростання. Отже, будь-яке посилання нинішнього уряду на подібні форс-мажори, вважаю нікчемними. Для змін в країні потрібні совість, бажання та політична воля. Все це яскраво продемонстрував міністр-свободівець. P.P.S. До розмов на кшталт "А хто ти такой" не опускаюся. Готовий дискутувати з опонентами на такому ж рівні аргументів та доконаних фактів, які я надав. З повагою, Олександр Мирний https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54940e8a01ced/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5485d8f1ad48d/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Mon, 08 Dec 2014 17:59:29 +0200 8 грудня 2013 року ми зробили перший надзвичайно важливий крок до повалення бандитського режиму. Пригадую, тоді я сказав журналістам: впав Ленін на Бесарабці – впаде й режим Януковича! Зрештою, так воно й сталося. Ідею повалення боввана виношували довго. Пригадую, задовго до того, як у ВР з'явилася фракція ВО "Свобода", ми з побратимами Андрієм Мохником та Юрком Сиротюком мріяли, здобувши депутатські мандати, негайно відновити історичну справедливість у центрі Києва. Юрко пропонував зачепити бесарабського чЛєніна вантажівкою, що надихнуло мене згодом на знаменитий "охтирський атентат", проте зробити це навіть з повноваженнями народних депутатів виявилось непросто. Невдала спроба Миколи Коханівського знищити пам'ятник 2009 року спричинила до цілодобової багаторічної охорони площі професійною охоронною фірмою. В дні, коли в центрі української столиці збиралися масові акції, приватну охорону завжди посилювали міліцією. Влада зубами трималася за символ тоталітарної епохи, за якою ностальгувала й ніколи не втрачала надії відновити. Тож нам залишалося тільки шкодувати за втраченим шансом деЛєнізувати Київ під час Помаранчевої революції 2004-го року й чекати нової слушної нагоди. Шанс з'явився 30 листопада 2013-го, коли у Києві зібралося понад мільйон українців. Розуміючи масштабність маршу, я від самого ранку заходився скуповувати троси у автомагазині на заправці. Ідея полягала в тому, щоб з них сплести зашморг на шию "вождю" й тягнути його донизу за допомогою лебідки. Вона в мене якраз була, вже бувала і перевірена реальними справами повалення лєніних у Київській, Полтавській та Сумській областях. Проте через погану організацію та відсутність драбини знесення пам'ятника відтермінували аж на вечір 1 грудня. Зрештою, наш перший млинець виявився глевким: реманент і організація, як з'ясувалося, за своїми якостями не відповідали масштабам історичної місії. До того ж, коли ми з активістами, яких зібралося близько трьох сотень, вичавлювали останні можливості з моєї бувалої лебідки, згори Бульвару Шевченка на захист совєтського артефакту прибуло три-чотири десятки ППС-ників, а знизу від Бесарабського ринку прилетів автобус чернігівської беркутні. Зухвалість та самовпевненість коштувала в той вечір міліції одного напівзруйнованого та ледве не спаленого петардами та світло-шумовими гранатами автобуса, кількох розбитих голів та зламаних кінцівок. Порозмахувавши у націоналістів під носом кийками, беркутята отримали гідну відсіч і були вимушені дременути, стрибаючи з півтора-двометрового парапету. А там їх вже частували всім, що потрапляло під руку. В той вечір ми чи не вперше продемонстрували "орлам Захарченка" що не боїмося ні їхніх кийків, ні погроз, ні можливих казематів. Розуміючи, що кадри побиття міліції майданівцями можуть мати миттєвий кумулятивний ефект, провладні ЗМІ дуже неохоче показували їх в етерах, акцентуючи увагу на погрозах Захарченка, а не на його побитих прислужниках. Сам провал у поваленні чЛеніна 1 грудня не змусив нас опустити руки. Розробляти ретельний план із повалення боввана за дорученням Олега Тягнибока заходилися я, Олег Гелевей, новоспечений нардеп восьмого скликання Олександр Марченко та Сергій Задворний. Останній за дорученням Гелевея придбав дві чотиритонні лебідки, нові троси. У Марченка була божевільна ідея зачепити бесарабського боввана бусом і він для цього навіть приганяв навантаженого мішками з піском як баласт буса з Білої Церкви. Проте, в мене вже не було сумніву, що нам необхідна робота лебідками. Аби не зіпсувати план якимись необдуманими та неузгодженими діями випадкових ініціативних груп, яких після 1 грудня з'явилося чимало, нам довелося координувати підготовку з різними громадськими організаціями. Її проводив Юрій Сиротюк. 8 грудня увечері ми почали збір людей на Хрещатику біля Київради. Для більшості з учасників повалення чЛєніна ідея зібрання була невідома і все нагадувало раптівку (флеш-моб), на якій завдання буде роздано в останній момент. Сиротюк із групою громадських активістів та драбиною підтягувався на Бесарабку власним маршрутом. Під пам'ятник усі прибули вчасно, в тому числі й загін "мусорів", який розташувався під "Каштаном", оскільки об'єкт ми взяли в щільне кільце. Поки вішали петлю на шию катові, я мило спілкувався з начальником зграї в погонах, переконуючи його не перешкоджати процесу відновлення історичної справедливості. Далі у роль психологів для міліції вживалися Андрій Мохник, Олег Махніцький та Сидор Кізин, так і не давши їм можливості втрутитися в нашу роботу. Очевидно, ментовський ватажок добре пам'ятав яких люлєй отримали його колеги першого числа. Тим часом біля опудала кипіло. Після того, як перша петля зрадницьки зіслизнула із чЛєніна, другий, вже фатальний для вождя зашморг, вчепив йому на шию власноруч Сергій Задворний! Троси з новісінькими лебідками були вчеплені до двох найближчих тополь. І люди в масках і цілком придатні до ідентифікації нардепи ВО "Свобода" монотонно наближали смерть бесарабського боввана. Я на правій лебідці допомагав Ігореві Швайці. Зрештою, чЛєнін гепнувся і ще кілька днів його розтягували на сувеніри, а Андрій Іллєнко першим приніс відбитий шматок (руку) і продемонстрував зі сцени Майдану. Звістка про загибель бесарабського боввана дуже засмутила Кличка, який сильно ностальгував за власним "камсамольським" і нашим спільним совєтським минулим. Окрім того, дуже засмученими з того приводу були Гриценко, Руслана, Найєм та багато інших, які звично розказували, що це не на часі, що це вандалізм, що це картинка для Кремля або що. Так само багато хто намагається змалювати події у Вінниці, впертозамовчуючи або перекручуючи факт реального громадського волевиявлення. Але час розставить усе за своїми місцями. На відміну від тих, кого рік тому факт падіння боввана червоного вождя сполохав, Олег Тягнибок цим був втішений. Тоді він іронічно прокоментував новину про повалення Лєніна: "Яке безглузде самогубство!" Згодом, вже наприкінці лютого, голова партії дав вказівку всім місцевим організаціям перетворити лєнінопад на масове явище і щодня ЗМІ зарябіли повідомленнями про повалення пам'ятників по всій Україні. Свободівці та просто громадські активісти жваво підхопили хвилю знищення символів тоталітарно-окупаційної епохи, яку ми підняли з новою силою у Києві 8 грудня 2013 року. Тож із річницею вас! Слава Нації! Слава Героям, які взяли участь у цій історичній події! Вічна пам'ять та честь тим, хто за цей рік поліг у боротьбі за Україну!!! З річницею Революції Гідності Вас, браття і сестри! Негідники, що скористалися її плодами, – ми ще до вас доберемося! https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5485d8f1ad48d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/546469f9c0b7b/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Thu, 13 Nov 2014 09:21:13 +0200 Не знаю, хто як, але свободівці до права представляти інтереси українців у статусі народного депутата ставилися як до щоденної рутинної роботи, тому регулярно відмовляли собі в задоволеннях не тільки відпочивати, але й бути самими собою. Воно й зрозуміло: якщо сумлінно виконувати обов'язки нардепа, то часу на банальні дещиці, що наповнюють життя цікавими подіями, просто не буває. Нам буде важко змінитись і навряд чи боротьба поза парламентом забиратиме менше часу. Обравши політику й усвідомлюючи відповідальність за кожного українця, який підтримує діяльність ВО "Свобода" своїми голосами, ми приречені на відповідальну місію – міняти країну. І ми таки її змінимо – рано чи пізно! Просто тепер боротьба за інтереси нації повертається з парламентської у вуличну площину. Ми маємо досвід, маємо великі напрацювання і знаємо, як при бажанні можна діяти ефективно і справді змінювати Україну на краще. Цей блог на УП для мене й моїх побратимів-свободівців є одним із каналів комунікації не тільки з громадою, а й із владою, оскільки ми не маємо власних медіа-ресурсів. Тож мене у ролі блогера ви тепер зможете читати частіше. Гадаю, було би правильним редакції сайту нарешті відновити можливість бачити ці дописи на першій сторінці, проте, якою би логікою та "правдою" не керувалися журналісти сайту, наділяючи своїх дописувачів різними правами, я буду тут і повсюди самим собою. Таким, яким ви мене знаєте: прямим та гострим на слово, нетолерантним до україножерів та ворогів і дуже критичним до лібералізму в управлінні країною. На разі ж хочу надати тут слово для свого побратима Олександра Мирного, який за неповні два роки роботи у Верховній Раді як законотворець зробив куди більше, ніж ті, хто стирають десятки дорогезних костюмів об крісла парламентської зали сесійних засідань вже багато повноцінних каденцій. Пишаюся, що деякі ініціативи з Олександром Мирним у нас були спільні. Шановна українська громадо! Закінчуючи свою роботу в якості депутата Верховної Ради України VII скликання, хочу щиро подякувати Вам за ту підтримку, яку ми отримали як в 2012 році, так і в 2014-му, та вважаю за необхідне надати звіт за результатами своєї роботи у Верховній Раді України. Отже, за період з грудня 2012 року по листопад 2014 року я підготував та вніс особисто, а також у співавторстві з іншими народними депутатами на розгляд Верховної Ради України: 122 законопроекти, із яких 5 ухвалено як закони; 644 поправки та пропозиції до законопроектів, із яких 451 враховано; розглянуто близько 400 заяв, скарг та звернень громадян та направлено на захист їхніх конституційних прав 330 депутатських звернень; в інтересах громадян підготовлено та скеровано 42 депутатські запити, які оголошено на сесії парламенту. Зокрема на виконання рекомендацій європейських та міжнародних інституцій, з метою розбудови правової та демократичної держави я вніс на розгляд парламенту: проект Виборчого кодексу (4010а), в якому пропонується проводити вибори до парламенту за пропорційною системою за відкритими списками, встановлено гендерну рівність щодо участі у виборчому процесі та рівність щодо права формування виборчих комісій всіх рівнів, встановлення 3% відсоткового бар'єру для проходження партій в парламент; проект Пенсійного кодексу (4290а), в якому пропонується подолати існуючу дискримінацію в пенсійному забезпеченні щодо максимального та мінімального розміру пенсій і відновити соціальну справедливість; проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо справляння воєнного збору (4348а), в якому пропонується запровадити воєнний збір, сплату якого повинні здійснювати міліонери і мільярдери замість традиційного перекладання всього тягара на плечі простого люду; проект закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо відміни утилізаційного збору, (1191-VII), який ухвалено парламентом як закон і яким скасовано здирницький утилізаційний збір із транспортних засобів; проект закону про Антикорупційну службу України (5125), в якому пропонувалося створити дієвий правоохоронний орган європейського зразка для подолання та боротьби з корупцією. проект закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (5089), яким пропонується створити дієвий орган європейського зразка для забезпечення належного контролю у сфері енергетики та припинити розкрадання енергоносіїв; проект закону про дзеркальні майнові санкції щодо Російської Федерації (5155), яким пропонується застосовувати до Російської Федерації аналогічні санкції, які остання застосовує проти України та наших громадян. З метою створення сприятливих умов та зменшення податкового навантаження на малий та середній бізнес, а також для відновлення соціальної справедливості, мною зареєстровано низка законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу (2087а-1, 2091а, 2314а,2379а,2694,2811,3332,3674,3853-2,4012а,4186а,4301а,4388а,4389а). Серед законопроектів, які я подав і які були ухвалені парламентом, а також є необхідними для гармонізації українського законодавства до вимог і стандартів Європейського Сюзу та відкриття ринків для експорту вітчизняної продукції, є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо харчових продуктів" N1602-VII та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин" 1648-VII. Окремо хочу подякувати за чесну та кваліфіковану роботу: Керичанину Євгену – керівнику групи помічників; Андрєєву Данилу – помічнику; Карнаух Тетяні – помічниці; Данко Юрію – помічнику; Дацку Микиті – помічнику; Яровому Євгену – помічнику; Секретаріату фракції ВО "Свобода"; Апарату Верховної Ради України; Секретаріату комітету Верховної Ради Україн з питань ПЕК та особисто керівнику секретаріату Дудкіну Олегу; Так само хочу подякувати сотням небайдужих українців, які щодня допомагали своїми порадами та пропозиціями в нашій роботі; Сподіваюсь на Вашу об'єктивну оцінку своєї роботи і прошу вибачити мене за те, що було зроблено не все із запланованого. З повагою Олександр МИРНИЙ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/546469f9c0b7b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/544cc43be0cf3/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Sun, 26 Oct 2014 10:51:55 +0200 Побратим Юрко Левченко повідомляє, що у Лук'янівському СІЗО, який розташований у 223-му окрузі, відбувається відверта фальсифікація. Дільнична виборча комісія, попри норми виборчого законодавства, ухвалила самовільне рішення видавати "мажоритарні" бюлетені всім виборцям, які там тимчасово перебувають, а не тільки тим, які прописані на території округу (як має бути згідно Закону). Намагаються по старій звичці (раніше Закон це дозволяв) нагнати Пилипишину 1500-2000 голосів. Робимо все можливе, щобb це зупинити. Але цікаво було б почути якусь реакцію від влади, яка так хвилюється про чесні вибори... https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/544cc43be0cf3/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54468c1774fe5/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Tue, 21 Oct 2014 19:38:47 +0300 Для деяких депутатське крісло – це місце під сонцем, яке вони готові здобути у будь-який спосіб. Гречкосії, фальсифікатори, злочинці здатні зробити будь-що, аби лишень отримати мандат парламентаря. Серед таких – сумнозвісний Пиилипишин, який відомий своїм фальшуванням виборів у 223-му окрузі не те, що всій Україні, але й людям далеко за її межами. Ба більше, він вдається до брудних технологій із очорнення свого основного конкурента – свободівця Юрка Левченка. За старою звичкою бандитові у його темних справах сприяє міліція. Пропоную Вам для ознайомлення допис мого побратима Юрка – він, як ніхто, знає, що відбувається насправді у 223-му окрузі: Коли я пишу про чорнуху, якою зараз Пилипишин заклеює весь район, і прошу людей допомогти, дехто мені в коментарях пише "а що ви робите?", "звертайтеся до міліції!" тощо. Тож доповідаю. В неділю ввечері ми зловили цілу групу "чорнушників". У них було все – до 10 тисяч фальшивих листівок, не менше тисячі фальшивих плакатів, і, що найцікавіше, серед них був безпосередньо організатор у якого в сумці були пронумеровані аркуші A4 з "секторами" для поклейки, а на звороті кожного аркушу була інструкція, де прямим текстом було написано, що треба обклеювати людям двері, вікна тощо. До речі, цікаво, що на аркуші з сектором Татарки, де я живу, було написано "особенно усердно" і виділено мій будинок, та будинки навколо. Більше того, один молодий хлопець з тієї групи зрозумів свою провину, розкаявся, й детально розповів на камеру про їхні безчинства: Ну що – все ясно, злочинці затримані на гарячому, є всі потрібні докази, достатньо матеріалів на статтю 157 Кримінального Кодексу. АЛЕ. Після того, як їх забрали в райвідділ, їх вранці відпустили. А потім мені весь понеділок начальник Шевченківського слідчого управління Дмитро Олександрович Шумейко розповідав байки про те, як вони "радяться з прокуратурою та керівництвом" щодо того як класифікувати цей злочин. Врешті-решт ввечері понеділка мені остаточно повідомили, що більше адмінки міліція їм інкримінувати не хоче (отже й замовника шукати не хоче). При чому під час "гарячої дискусії" Шумейко мені сказав щось на кшталт "ну, Ви трактуєте цю статтю так, а є ще МВС і воно її трактує по іншому". В принципі, цим все сказано, але для повної картини варто згадати історію з народною люстрацією Пилипишина. Справа в тому, що на наступний день прес-служба МВС видала повідомлення в стилі часів Захарченка, в якому всі ярлики були навішені й всі "злочинці" ідентифіковані, складалося враження, що те повідомлення писалося прес-службою Пілі. Більше того, головним "злочинцем" і єдиним затриманим виявився Віталій Сальников – інвалід, батько 3 дітей, якого Пилипишин колись намагався вбити, й якого зараз тримають під домашнім арештом. До речі, під час затримання Віталія, його в Печерському райвідділі побив один міліцейський начальник, примовляючи при цьому "як ти смієш піднімати руку на Пилипишина". Нам вдалося цього покидька ідентифікувати, завтра повідомимо хто це був. Так що, як і передбачалося, всі ці балачки МВС про боротьбу за чесні вибори нічого не варті – звичайна брехня. Принаймні в тих випадках, де все домовлено, так як домовилися з Пилипишиним... P.S. Завтра об 11:30 в "Українських новинах" (вул. Еспланадна 20) проводимо прес-конференцію щодо покривання МВС Пилипишина й взагалі всієї цієї вакханалії на окрузі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/54468c1774fe5/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5425624e6380c/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Fri, 26 Sep 2014 15:55:42 +0300 23 вересня на сайті руху "Чесно" опубліковано інформацію "Рух ЧЕСНО закликає партії зняти одіозних кандидатів". "Свобода" вітає цю ініціятиву та закликає усі партії очистити свої лави від бандитів, корупціонерів і тих, хто допомагав Януковичу вибудовувати в країні диктатуру. Разом з тим, з прикрістю констатуємо, що в додаток до цього матеріялу (ДОДАТОК 1 – ФІГУРАНТИ АНТИКОРУПЦІЙНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ) потрапили Голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок та очільник Економічної ради об'єднання Ігор Кривецький. На жаль, рух під промовистою назвою "Чесно", класифікуючи націоналістів як "небезпечних" кандидатів у депутати, посилається на опубліковані у жовтій пресі брехливі й маніпулятивні матеріяли, які є безпідставними й не підкріплені жодним доведеним фактом та спростовані у суді. Такі публікації ми розцінюємо як свідому дискредитацію нашого об'єднання: як відомо, деякі представники руху "Чесно" й самі є кандидатами у народні депутати від низки партій. А чи не варто було би зняти шори заангажованости, надіти окуляри й поглянути на діяльність ваших нових однопартійців, з якими ви тепер пліч-о-пліч ідете на вибори, "чесні" панове кандидати в депутати? Нагадаємо, що на парламентських виборах 2012 року "Свобода" відмовилася отримувати від руху "Чесно" претензії на адресу свободівців-кандидатів у народні депутати України, оскільки вважала, що представники "Чесно" провадили кампанію з дифамації лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока та низки кандидатів від націоналістичного об'єднання. На заангажованість руху "Чесно" вказувало не лише тенденційне трактування фактів, але, в першу чергу, відвертий правовий нігілізм – ігнорування рішень судів, які набрали законної сили. Очорнювати людей, посилаючись на замовні й спростовані судами матеріяли, є неприпустимо. Ця позиція "Чесно" тоді зробила неможливою подальшу співпрацю з нашою політичною силою. Ба більше, на виборах 2012 року так звану перевірку на доброчесність кандидатів у депутати з 58 "перевірених" свободівців не пройшов 21. І навпаки – "чесними" виявилося чимало депутатів, які після отримання мандату довели свою "порядність" голосуванням за найганебніші рішення. Зокрема, за так звані диктаторські закони 16 січня голосували 28 депутатів, яких раніше рух "Чесно" назвав "доброчесними". Серед цих "достойників" – такі одіозні персонажі, як Станіслав Скубашевський, Сергій Кузьменко, Михайло Опанащенко, Ірина Спіріна, Ольга Левченко, Андрій Табалов. Отже, рух "Чесно" також частково співвідповідальний за утвердження в країні диктатури на початку 2014 року. Під зверненням до польського Сейму, автори якого офіційно просили чужу державу публічно принизити Україну, що є відвертою підривною діяльністю, поставив свої зрадницькі підписи 21 депутат із "доброчесних". Серед них – Світлана Фабрикант, Андрій Шибко, Анатолій Гіршфельд, Володимир Бідьовка, Ольга Борита, Віталій Немілостєвий, Володимир Купчак. А ось іще одна вельми промовиста статистика: із 24 нардепів, які їздили до Москви на засідання Держдуми РФ, свого часу ну дуже "доброчесними" були визнані 5 запроданців-комуністів: Олег Буховець, Сергій Гончаров, Василь Демедюк, Володимир Кудря та Руслан Скарбовійчук. Зауважимо: "Свобода" ще 2012 року наголошувала, що те, що насправді робить "Чесно", є по суті зведенням політичних порахунків під ширмою "громадської ініціятиви". Тепер, коли чільні діячі "Чесно" самі балотуються, у їхню неупередженість можуть повірити хіба їхні спонсори. Ми сподівалися, що після Революції гідности позиція вашої організації, яка за своєю суттю покликана виконувати суспільно корисну справу, зміниться на дійсно неупереджену перевірку кандидатів у депутати. Однак із прикрістю констатуємо, що і на позачергових парламентських виборах 2014 року рух продовжує наклепницьку кампанію проти ВО "Свобода" – цього разу в чорний список знову потрапив лідер "Свободи" Олег Тягнибок, туди ж додали і чинного народного депутата свободівця Ігоря Кривецького. На разі "небезпечних" кандидатів-свободівців лише двоє. Однак апетит, як кажуть, приходить під час їжі... Чи хтось сильно здивується, якщо в арсеналі "правдолюбів", на додачу до замовних пасквілів у ЗМІ, з'являться такі потужні "аргументи" для зведення рахунків із політичними опонентами, як цитування Діми Кісєльова, Lifenews та подібних рупорів Кремля? Можна тільки уявити, хто пролізе крізь такий фільтр "доброчесности". Але там напевно не знайдеться місця для цілого списку "Свободи". Зважаючи на це, закликаємо "Чесно" під час перевірки кандидатів послуговуватися тільки перевіреними, доведеними фактами, а не здогадками та фантазіями писак, які називають себе журналістами. Наголошуємо, що очорнення кандидатів-націоналістів із посиланням на жовту пресу не додає авторитету самому рухові, а також задекларованим "Чесно" принципам. Закликаємо припинити дискредитацію політичних опонентів шляхом лобіювання інтересів тих партій, у списках яких на прохідних місцях перебувають ваші колеги. При нагоді інформуємо, що Франківський районний суд Львова задовольнив позов Олега Тягнибока до ТОВ "Експрес мультимедіа груп" про захист чести, гідности та ділової репутації. Суд визнав такою, що не відповідає дійсності й порушує права і свободи, ганьбить честь, гідність і ділову репутацію лідера "Свободи" інформацію, оприлюднену в статті "Гроші Тягнибока-4. Угода з дияволом", надруковану в газеті "Експрес" від 24.10.2013 року (N117). Окрім цього, Житомирський районний суд за позовом Всеукраїнського об'єднання "Свобода" зобов'язав місцеву газету "Субота" спростувати недостовірну інформацію, поширену у матеріялі "Хто хазяїн партії Тягнибока?", яку видання передрукувало зі статті газети "Експрес" під назвою "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода". Своїм рішенням суд зобов'язав як газету "Субота", так і "Експрес" спростувати наклепи, поширені проти націоналістичного об'єднання та народного депутата свободівця Ігоря Кривецького. У зв'язку з цим вимагаємо від руху "Чесно" публічно спростувати поширену недостовірну інформацію та викреслити зі списку потенційно небезпечних кандидатів у депутати лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока та очільника Економічної ради "Свободи" Ігоря Кривецького. P.S. Навіть брудні прийомчики, типові для жовтої преси, не допомогли рухові "Чесно" нарити нічого дійсно крамольного на народних депутатів від "Свободи", яких іще 2012 року, коли вони були в статусі кандидатів, обливали брудом. По суті це є визнанням успішної роботи "Свободи" в парламенті. https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5425624e6380c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/53a932f5eed07/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Tue, 24 Jun 2014 11:12:37 +0300 Якось знайомий, який все ще дивиться телевізор і водночас не гребує такими "незалежними" телеканалами як "Інтер", заговорив про Ірину Сех, яка очолила Львівську обласну державну адміністрацію: "Що ж цю вашу Сех так не люблять? Що вона такого встигла натворити?". Скажу, що ці запитання чую не вперше. Щоразу після чергового потоку бруду на Ірину, зокрема з всеукраїнських телеканалів, з цим до нас підходять депутати різних фракцій, зокрема й ті, що зайняли посади у виконавчій владі й "грішать" сумісництвом. "Що ж вона такого натворила там, на Львівщині?..." Двома словами не поясниш. ...Ірині довелося очолити область у той час, коли ворог зайшов до Криму, українські чоловіки вишикувалися до військкоматів, бо завтра мала бути війна. Тоді говорили про те, що Путін має плани дійти до Києва. Ірину відправили до Львова готувати тил. Їй, першій жінці-очільникові області, довелося взяти на себе керівництво цивільним захистом та обороною, дбати про формування батальйону територіальної оборони, відправляти мобілізованих на східний кордон і... приймати "вантаж 200", хоронити загиблих і дбати про їхні сім'ї, опікуватися пораненими. Водночас на Львівщину почали їхати переселенці – з Криму, потім із Донбасу. Треба було знайти можливості, щоби прийняти, дати дах над головою, нагодувати. Дехто приходив просто до кабінету голови, як от Галина Олійникова – громадська активістка з Артемівська, яка втікала від розправи терористів разом із чоловіком-журналістом і маленьким племінником (сестра залишалася зі старенькою мамою, але віддала сина, щоби хоч він врятувався). Тепер вони в безпеці, як і родина журналістів Колгушевих із Донецька, що теж знайшли порятунок і прихисток на Львівщині. Ірина Сех може розповісти десятки, сотні таких історій, але хто її слухає? Думаєте, про її добрі справи написали чи показали місцеві чи центральні мас-медіа? Аж ніяк. Ніхто не помічає титанічної праці, яку вкладає адміністрація в порятунок переселенців. Так само медіа не зауважили, що голові ЛОДА довелося розв'язувати проблеми, які наробив паводок, і як їй вдалося "вибити" на ліквідацію цього лиха чималі кошти з Києва. Газети не написали, як їй вдалося обрубати злочинні схеми у владі, як вона змогла позвільняти одіозних чиновників старого режиму, які вперто не бажали випускати з рук владу, як вона, попри все, взялася ремонтувати дороги і писати програми, які стосуються різних галузей – від медицини до ЗСУ. По телебаченню не розповіли, що Ірина Сех ініціювала надання по 100 тисяч гривень не лише родинам загиблих майданівців, а й сім'ям військових, які полягли від рук терористів, що вона подбала про додаткове фінансування з обласного бюджету на бронежилети для військових, гвардійців та прикордонників (якщо вже нема на це грошей у держави). Ні, це не цікаво ані телеканалу "24" Садового, ані олігархічно-офшорному "ЗІКу", ні державному телебаченню, біля керма якого досі перебувають ті ж люди, що служили режимові Януковича. Зате люди побачили по телевізору, як "громадськість" пікетує Сех, мало не виносить її з приміщення адміністрації, всі побачили принизливі картинки й вигуки мітингарів, які справно збиралися по понеділках, відпрацьовували рівно з 12-ої до 13-ої, здавали реквізит керівникам і розходилися. І нікого з "найнезалежніших журналістів" не бентежило, що керують цією псевдогромадськістю колишні "регіонали", які втратили корито, але знайшли "годівничку". Із дня у день, упродовж трьох із половиною місяців Ірина Сех змушена протистояти команді добре вмотивованих "тролів" та медіакілерів. Особливо надривається в цьому напрямку медіа-холдинг "ЗІК", ну і традиційно – "фанат" ВО "Свобода" Починок зі своїм "Експресом". Під егідою "ЗІКу" навіть створено цілий "Люстраційний комітет Майдану", який на цьому каналі "люструє" потенційних або щойно призначених чиновників. Люструє "від імені громади та від імені Майдану". Але спитайте в когось із представників громади, а найперше в майданівців, чи доручали вони комусь судити від свого імені посадовців і чи взагалі знають когось із тих люстраторів, які чомусь уявили із себе великих моральних авторитетів? Переважно вам скажуть, що вперше про таких чують. Але це не бентежить ні так званий "люстраційний комітет", ні "ЗІК", бо їм "своє робить". От наприклад, позбиралися "люстратори" на етері й давай знущатися із новопризначеного керівника департаменту освіти й науки Львівщини. А оскільки закинути щось вчительці із багаторічною практикою, із університетською освітою та аспірантурою, з великим депутатським досвідом і дуже скромною декларацією про доходи нема що, то просто поливали брудом, натякаючи, що в неї дитина "якась не така". А скільки вже вилили болота на новопризначеного голову Городоцької райдержадміністрації, бо ж йому, бач, всього 24 роки. Це за мірками "люстраторів" – великий гріх, і дарма, що хлопця весь Майдан у районі підтримав, дарма, що йому довіряє громада й щиро ним пишається. У "люстраторів" же свої критерії, й чесність та довіра людей для них – не показник. От тільки хочу спитати, де були ці "авторитети", коли представники президентів на Львівщині призначали на голів РДА чи керівників департаментів відвертих корупціонерів та злодіїв і водночас "недорого" брали – тисяч сто зелених за посаду?... Коли аналізуєш, що розповідали про Ірину Сех "найнезалежніші медіа", то почуваєшся, ніби в Задзеркаллі якомусь. Скажімо, Ірина неодноразово заявляла, що не отримує зарплати на посаді голови ЛОДА (зрештою, журналісти можуть це легко перевірити – Закон "Про доступ до публічної інформації" ніхто не скасовував), але газета "Експрес" виходить із заголовком "Прогульниця Сех і дві її зарплати". Або проводить Ірина зустріч із родинами Героїв Небесної сотні (їх на Львівщині – 21), проводить без журналістів, бо не для піару, до того ж, у той день, коли вони вже отримали на рахунки по 100 тисяч гривень з обласного бюджету, ще по 25 тисяч вона роздає від благодійників, які передали гроші їй особисто. Що понаписував "Експрес"? "Панi Сех раптом згадала, що не повернула кожнiй родинi загиблих 25 тисяч гривень, що зiбрали кiлька мiсяцiв тому нардепи"... Або ще інша історія. У день, коли Львівщина зустрічала тіла п'ятьох загиблих над Слов'янськом бродівських льотчиків, Ірина Сех була там, де й мала бути, – на аеродромі, а потім у військовій частині в Бродах. Журналісти написали, що "піариться на смертях". Наступного дня був похорон, серед тисяч людей журналістка "ЗІКу" не помітила голову ЛОДА й тут же передала інформацію на сайт: "На похорон Героїв не прийшла Ірина Сех". Це добре, що люди бачили й були фото, як Ірина разом з іншими свободівцями йде в жалобній процесії, "ЗІКу" навели докази... Але відчуття паралельної реальності не полишає. Таке буває тільки, коли дідько спокусить подивитися новини на "ОРТ" чи "Рассія 24", де тобі розкажуть і про тріумфальну перемогу Яроша на президентських виборах, і про фосфорні бомби, і про Олену Підгрушну, яка зі снайперською гвинтівкою винищує російськомовне населення... Воно ніби й кумедно і наче зрозуміло, що брехня, але водночас трагедія, яку переживає український народ, свідчить, наскільки ця брехня отруйна і які страшні її наслідки. Українцям час протверезіти, вимкнути телевізори й викинути на смітник "жовті" газети. Треба зрозуміти, що телеканали й газети належать олігархам, а їм не служать. ЗМІ кажуть тільки про те, що їм "благословив" господар, й інколи ми навіть не підозрюємо, хто може "замовляти музику" тому чи іншому медіа. Вчімося брати інформацію з різних джерел й аналізувати її. Бо поки є на світі "ОРТ", "Рассія 24", "Вєсті. Рєпартьор", "Інтер", "ЗІК" та "Експрес" – ЗМІ не можна вірити. А журналістам, які думають, що відповідальність лежить тільки на власниках і редакторах, скажу, що для брехунів у пеклі (за версією Данте) призначене восьме коло, нижче від якого тільки місце для зрадників і самого сатани... https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/53a932f5eed07/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/53917d6d15c69/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Fri, 06 Jun 2014 11:35:57 +0300 "Здоровенькі були, роґулі", – саме такими словами розпочинається лист, вочевидь, абсолютно типового кримчака, який кілька днів тому надійшов до мого побратима- колеги, народного депутата України свободівця Олександра Мирного з окупованої москалями Євпаторії. Ознайомившись зі змістом цього "шедевра" хтось зайдеться гомеричним сміхом, чиїсь очі наллються лютою ненавистю, а когось він штовхне записатися до нацгвардії й міцніше стиснувши в руках автомат, податися на Схід країни викошувати буйні зарості українофобії та хронічного совєтського мазохізму. Вони десятиліттями не корчувалися на українських теренах, ретельно зрошувалися кремлівсько-путінською пропагандою, а мої колеги журналісти частенько у найкращих гебельсівських традиціях цю пропаганду підхоплювали й втирали своїм пером та словом у свідомість співвітчизників. Як наслідок – замість інтегрованих в українську незалежну державу та об'єднаних спільною історією й ідеологією українців Сходу і Заходу, Півдня, Півночі та Криму маємо на шматки розколену країну, в якій громадяни не те що не розуміють один одного на ментальному рівні, а ненавидять кожного, хто вилазить за рамки їхнього шаблонного мислення. Цілком очевидно, що добродія з українського міста Євпаторія не один рік обробляли журналісти- пропагандисти, політики та прості "доброзичливці" що мешкають по обидва боки кордону. Саме тому його неймовірно дратує термін "УКРАЇНСЬКА УКРАЇНА", але ніяк не знічує, що російська росія чи німецька Німеччина звучать цілком природньо і, навіть, тавтологічно, бо, на відміну від століттями окупованої і деукраїнізованої московськими загарбниками нашої країни, вони не потребують поруч із власною назвою уточнення їхньої національної належності й ідентичності. Рашиста з Євпаторії, який очевидно, увійшов до кола тих зазомбованих осіб, які взяли участь у березневій путінській виставі під назвою "рєфєрєндум", геть дратує картопля, цибуля й кріп на Майдані у Києві, проте він не згадує про власний город, який потерпає від посухи без зрошення дніпровською водою, власну оселю, яка ось-ось може лишитися без світла й тепла і власну свободу та сумління, які вже обплетені ланцюгами законів окупаційної влади, котра не сприймає ішого мислення і можливості його вільного висловлення. В українській Україні він міг вільно вийти на Майдан, обрати собі міського голову Євпаторії, висловити невдоволення діями влади і, принаймні, бути почутим без наслідків для власного здоров'я. В окупованому Криму цього немає і близько, проте, раби не потребують свободи, вона їм ні до чого. Вони потребують жорсткої руки диктатора і регулярну миску "баланди" в тюрмі народів, яку нині пнеться відновити Путін. Вірус "рашизму" вже розпочав безповоротні процеси у голові цього й йому подібних дописувачів і все, чим ми нині можемо допомогти таким як він – співчуттями та побажанням, яке російськомовні зазвичай трактують на власний рівень розуміння нашої мови, – "Нехай щастить"! Олександр Мирний, котрому, власне, й було адресовано вищезгаданий "шедевр" епістолярного жанру з окупованого Криму, у притаманному стилі відповідаючи автору щиро зіронізував: бажаю вам здоров'я, довгих та добрих років життя. Нехай вже незабаром ми з вами разом будемо радіти успіхам і здобуткам нашої УКРАЇНСЬКОЇ УКРАЇНИ. Я ж колегам-журналістам у день професійного свята щиро зичу усвідомлення того, що інформаційна зброя, якою вони володіють і користуються в буденному житті, є куди страшнішою за автоматичну, тому використовувати її можна і треба відповідально і виключно на користь побудови тієї самої української України, щоб "Кісєль головного мозку", який у війні проти нас завзято використовує путлєрівська росія, не роз'їдав сірої речовини в незміцнілій свідомості українських громадян через буцімто благі наміри абсолютно незалежних окремих служителів пера. Слава українській Україні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/53917d6d15c69/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5388a07722994/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Мірошниченко) Fri, 30 May 2014 18:15:03 +0300 Цей матеріал є відповіддю на низку тенденційних замовних публікацій, в яких намагаються дискредитувати роботу Мінагрополітики, використовуючи брехню та пересмикування фактів. Політика МінАПК під керівництвом Ігоря Швайки не влаштовує деяких крупних власників аграрного бізнесу та їхніх лобістів у владних колах. Тож вал замовних матеріалів котиться на міністра Ігоря Швайку, однак не зіб'є з обраного шляху, який характеризується прозорою політикою та пріоритетом інтересів пересічних аграріїв. Зокрема, хочу відповісти на замовлений (вочевидь, Аграрним комітетом ВРУ та добродієм Веревським) блог. Для останнього – власника аграрної імперії – ціна питання становить мільярди гривень, які він прагне залишити у своїх кишенях, а не розвивати галузь в Україні та створювати робочі місця. Отже, МінАПК звинувачують у "знищенні" олійного бізнесу за допомогою кількох законопроектів. Насправді ж ідеться про гальмування розвитку цілої галузі – але не міністерством, а окремими зацікавленими бізнесменами. Отже, щодо закидів у "корупційності" законопроектів "Про ставки вивізного (експортного) мита на олію соняшникову (неочищену) " та "Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо державних закупівель сільськогосподарської продукції, а також щодо роботи Аграрного фонду. Слід зазначити, що не Мінагрополітики є ініціаторами зазначених законопроектів. Їх вносили на розгляд парламенту народні депутати. Але оскільки зачіпають вони аграрну галузь, надаємо пояснення і вмотивування щодо доцільності їх ухвалення. Відносно законопроекту Про ставки вивізного (експортного) мита на олію соняшникову (неочищену) N4858 Україна посідає провідне місце на світовому ринку з продажу соняшникової олії. При цьому 90% від загального експорту складає олія неочищена. Тобто вітчизняні виробники експортують не кінцевий продукт, а фактично напівфабрикат. Держава втрачає відповідні робочі місця та прибуток, який можливо отримувати від діяльності з очистки соняшникової олії та реалізації кінцевої продукції. Так, згідно з офіційною інформацією Міністерства доходів і зборів України, за 2005-2013 роки українські виробники експортували 17 077 347 тон олії соняшникової (нерафінованої) на загальну суму 15 716 349 000 доларів США. При цьому власники олійно-переробних заводів отримують надприбутки, оскільки ситуація зі встановленням вивізного мита на насіння соняшнику дала змогу останнім диктувати умови на ринку відповідної сільськогосподарської продукції. Внаслідок цього сільських товаровиробників фактично обібрали, зменшивши внутрішню ціну на соняшник. Олійно-екстракційні заводи, реалізуючи перероблену ними олію за світовими цінами, мають на свою користь законодавче неринкове регулювання цін на сировину, але не за рахунок держави, а за рахунок інших суб'єктів ринку, що ставить сільськогосподарських виробників в нерівні умову і суперечить Конституції України і антимонопольному законодавству. Крім того, кількість власників олійно-жирових заводів є мізерною порівняно з кількістю засновників сільгосппідприємств, а кількість тих, хто працює в олійно-жировій промисловості, є мізерною порівняно з кількістю працівників сільгосппідприємств. Тобто розподіл прибутку є соціально несправедливим. Справедливість на ринку сільськогосподарської продукції можливо відновити шляхом встановлення експортного мита, яке забезпечить перерозподіл прибутків у державі, створить рівні умови на ринку виробників насіння соняшнику та олійної продукції, збільшить надходження до Державного бюджету України та стимулюватиме виробників олії експортувати очищену олію – кінцевий продукт, що сприятиме створенню нових робочих місць. Законопроект N4858 пропонує запровадити експертне мито на олію соняшникову (неочищену) в розмірі 3% від митної вартості експортованої олії. Відносно законопроекту про внесення змін до закону "Про здійснення державних закупівель" щодо державних закупівель сільськогосподарської продукції N4779 Законом України "Про здійснення державних закупівель" (нова редакція) на Аграрний фонд покладається обов'язок застосовувати спеціальні процедури закупівель при здійсненні функцій, покладених на нього спеціальним законом. Проте процес проведення закупівельних процедур є досить розтягнутим у часі. У зв'язку із позитивною динамікою цін на об'єкти державного цінового регулювання такі зволікання призводять, з одного боку, до перевитрат державних коштів та підвищують ризик неформування інтервенційного фонду – з іншого. Крім того, норми закону "Про державну підтримку сільського господарства України" конкурують з нормами закону "Про здійснення державних закупівель" (нова редакція), а саме: механізм проведення процедур закупівлі передбачає визначення лише одного переможця торгів, тоді як забезпечення продовольчої безпеки населення передбачає залучення значної кількості суб'єктів господарювання. Зберігання закуплених до державного інтервенційного фонду об'єктів державного цінового регулювання здійснюється в усіх областях, містах, селах, селищах, що потребує не одного зберігача, а значної їх кількості в розрізі регіонів. Разом з тим, закупівля об'єктів державного цінового регулювання здійснюється на Аграрній біржі (умови конкурсу зберігаються) на умовах "франко-склад", тобто вже на сертифікованих складах. При цьому не Аграрний фонд, а товаровиробники, які мають намір продати об'єкти державного цінового регулювання до державного інтервенційного фонду, самі вибирають найближчий сертифікований зерновий склад для зберігання з метою мінімізації затрат на перевезення. Також Аграрний фонд здійснює переробку зерна на борошно з подальшою його реалізацією та оплатою наданих послуг підприємствам України. Надання таких послуг переробки підпадає під дію закону "Про здійснення державних закупівель" (нова редакція), механізм проведення закупівельних процедур, якої передбачає лише одного постачальника в межах України. Але переробка борошна здійснюється в усіх областях, містах, селах, селищах України, що потребує залучення значної кількості підприємств-переробників. Попередній нормативний акт, що регулював здійснення закупівель за державні кошти (закон України "Про здійснення державних закупівель" від 01 червня 2010 року N 2289-VI), передбачав, що царина його регулювання не поширюється на здійснення закупівель Аграрним фондом послуг, закупівлю яких Аграрний фонд здійснює відповідно до завдань, покладених на нього Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України". Законопроект N4779 якраз і врегулює колізійні норми щодо здійснення закупівлі сільськогосподарської продукції (товари), що закуповується на організованому аграрному ринку, або послуги, пов'язані з комплексом заходів зі зберігання, перевезення, переробки та страхування такої продукції (товарів). Щодо законодавчих ініціатив безпосередньо Мінагрополітики, то відомство завжди виважено обґрунтовує свою позицію щодо них. Окремої уваги потребує закид на адресу Держсільгоспінспекції України. Якщо корупція є в якійсь системі, то її слід викорчовувати, а не знищувати всю систему. Держсільгоспінспекцію створювали як орган контролю, який побудує цивілізовану систему контролю на вітчизняному ринку, яка спонукає агровиробників до підвищення відповідальності за якість і безпечність своєї продукції. Адже йдеться про здоров'я кожного громадянина нашої держави. Негативним чином на побудову системної роботи органу вплинула і часта зміна керівництва. Так, з 2011 року керівництво Держсільгоспінспекції змінилося вже вп'яте. Призначення Миколи Поєдинка на посаду Голови Держсільгоспінспекції учасники аграрного ринку сприйняли та оцінили позитивно, а асоціації охарактеризували його як висококваліфікованого управлінця. Крім того, кроки Миколи Поєдинка на посаді підтримують і роботодавці, які виявили бажання підписати меморандум про поглиблення співпраці з Держсільгоспінспекцією. Нині відбувається люстрація корупціонерів як у центральному апараті інспекції, так і в регіонах. Крім того, для уникнення проявів корупції в майбутньому Микола Поєдинок ініціює обмеження повноважень інспектора з тим, щоби позбавити його можливості адміністративного впливу на суб'єкт перевірки. Також міністр Ігор Швайка зазначав, що Держсільгоспінспекція має стати своєрідним ФБР, тобто перетворити її з органу "мобільного рекету" з величезним адміністративним впливом у планово-організовану структуру, яка відслідковуватиме дотримання агробізнесом чинного законодавства при виробництві продукції. Таким чином інспекція стане для населення гарантом того, що люди споживають якісний продукт. Для цього підготовлено цілий пакет законодавчих актів, які спрощують дозвільні процедури та скасовують окремі сертифікати на аграрному ринку. Всі ці ініціативи узгоджено з профільними асоціаціями, Американською торгово-промисловою палатою та Європейською бізнес-асоціацією. Тепер можна перейти до наступного "скелета" Ігоря Швайки – ПАТ Аграрний фонд. З метою підвищення ефективності впливу на процеси ціноутворення уряд ухвалив рішення про подальше реформування роботи Аграрного фонду, згідно з яким правову форму фінансового регулятора буде приведено до найбільш адаптованої в умовах ринкової економіки – державного акціонерного товариства. Аграрний фонд виключено з-під дії закону про держзакупівлі для ефективного та швидкого реагування на потреби аграріїв. З приводу утворення публічного акціонерного товариства Аграрного фонду. Такий крок спричинений тим, що в нинішньому форматі Аграрний фонд позбавлено можливості оперативного втручання в процес ціноутворення. Адже бюджетний рік відповідає календарному року. Тобто кошти Державного бюджету, витрачені на придбання об'єктів державного цінового регулювання, мають повернутися в бюджет до кінця поточного календарного року. Але період виробництва сільськогосподарської продукції не збігається з календарним роком. Фактично нині Аграрний фонд зобов'язаний здійснювати товарні та фінансові інтервенції не у зв'язку із коливанням цін на сільськогосподарську продукцію, а у зв'язку із виконанням бюджетного законодавства. Перехід до формату ПАТ зумовлений неефективним використанням бюджетних коштів та неможливістю проведення закупівель чи витрат через розбіжність бюджетного/календарного року із сільськогосподарським циклом. Які ще будуть питання у лобістів аграрних імперій?;) https://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/5388a07722994/