https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/571fb1a628072/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Tue, 26 Apr 2016 21:21:26 +0300 Вчора на своїй сторінці в фейсбуці я розмістив пост співзасновника платфоми для масових онлайн-курсів Prometheus Івана Примаченка, в якому він дуже влучно назвав три великі прични, які стоять на заваді розвитку освіти в Україні, "трикутником смерті" і запропонував свій вихід, до якого я додав декілька пропозицій, впровадження яких вважаю критично важливими для розвитку освіти в Україні і її виходу на світовий рівень не окремими елементами, а всією новою системою. Я тегнув багато відомих людей, від думок і дій яких залежить майбутнє країни, в тому числі, депутатів, урядовців, громадських діячів, міністра освіти і науки, прем'єр-міністра, керівників АП, медійників, деяких експертів. Сьогодні цей пост з моєї стрічки зник. Напевно, він був видалений фейсбуком на чиюсь скаргу. Хто б це не зробив, хтось з тих, кого я тегнув, чи хтось інший, це був дуже дріб'язковий вчинок. Але я маю звичку копіювати тексти, які вважаю важливими, тому публікую його вдруге. Переконаний, що прорив в освіті можливий. Для цього треба лише об'єднати зусилля небайдужої і фахової частини українського суспільства, освітян, які дивляться в майбутнє і хочуть змін, соціально-відповідального бізнесу і прогресивної частини парламентарів і урядовців. Ось цей пост (текст Івана Примаченка і імена "тегів" залишаю в оригіналі): Підписуюсь під кожним словом Івана Примаченка! - "Предельно упрощая, проблемы украинского образования можно свести к тотальной нехватке 3 ресурсов: достаточного количества высококвалифицированных преподавателей/менеджеров, отсутствию денег и времени на изменения. Эти три ключевые проблемы образуют "треугольник смерти" украинского образования и цель любой серьезной реформы должна состоять в том, чтобы вырваться из этого "треугольника" на оперативный простор стремительного развития. Безусловно, в Украине есть преподаватели и менеджеры образования мирового уровня, но их критически не хватает. Они скорее исключения из правил, фанатики, в хорошем смысле этого слова. Чтобы системно нанимать высококлассных специалистов или обучить их с нуля не хватает денег: на зарплаты сравнимые с теми, что платят в приватном секторе, на радикальное реформирование педагогических вузов и так далее. Наконец, как показывает вся современная история Украины, у нас может просто не быть десятилетий на проведение медленных консервативных реформ образования – серьезные успехи в этой сфере жизненно нужны стране в ближайшие 5 лет. Пока мы не выработаем стратегию выхода из "треугольника смерти" все остальные реформы образования либо малоэффективны либо бесполезны вообще. Даже самые правильные инициативы, как недавняя идея нового министра образования о введении уроков предпринимательства в школе, оказываются обречены еще до начала их реализации. Где мы возьмем тысячи учителей, которые могли бы качественно обучать школьников предпринимательству? За какие деньги мы привлечем людей из бизнес-сферы или переобучим учителей для этого нового предмета? Сколько лет (десятилетий?) понадобится на то, чтобы запустить этот проект по всей стране? Даже лучшие идеи обречены, попав в "треугольник смерти". Существует ли выход из сложившейся ситуации? Существует и имя ему "смешанное обучение": интеграция массовых онлайн-курсов в учебный процесс университетов и школ. В этом формате лекции заменяются на видеолекции лучших преподавателей страны, текущие задания выполняются студентами онлайн, а рядовые вопросы решаются на форуме массового онлайн-курса. В офлайне остаются те формы работы, которые нецелесообразно переносить онлайн (семинары, физические лабораторные и т.д.), индивидуальное общение преподавателя со студентами и финальный контроль (модули, зачеты, экзамены). Такой формат уже доказал свою чрезвычайную эффективность на Западе (прирост учебных результатов до 30%), а в Украине, где между лучшими и средними вузами настоящая бездна, смешанное обучение имеет просто невероятные перспективы. И главное, смешанное обучение является настоящим антидотом от трех главных проблем украинского образования: с помощью массовых онлайн-курсов мы можем "масштабировать" лучших преподавателей на всю страну и сделать обучение у них доступным каждому, а производство таких курсов сравнительно недорого и занимает считанные месяцы. Развертывание реформы "смешанного обучения" будет происходить в сети уже существующих университетов и школ и станет органичным дополнением и радикальным оздоровлением существующей системы. Уже этой осенью Prometheus и несколько ведущих украинских вузов запустят пилотный проект смешанного обучения в своих кампусах. Нет сомнений, что, как и на Западе, пилот окажется успешным. Превращение пилотного проекта в полноценную национальную реформу образования окажется в руках Министерства, комитета парламента и самих вузов. Решатся ли они на по-настоящему радикальную реформу? Как всегда, зависит от нас: если у общества будет запрос на эту реформу, то и власть возьмется за нее. Если об этом будут говорить, если это будет на слуху в Фейсбуке и СМИ, то есть хорошие шансы. Пора начинать". До цього ще треба додати зняття статусу бюджетних установ з університетів, щоб для особистісного спілкування, лабораторних, проектної роботи тощо вони могли залучати кращих фахівців на гідні зарплати, змінити механізми призначення/обрання ректорів і запровадити сучасну модель "корпоративного управління" з незалежними від ректорів і дієвими наглядовими радами та іншими інструментами кращого управління. А також принципово змінити систему управління школою – зробити школу суб'єктом у всіх сенсах, в тому числі, в сенсі фінансів (власний бюджет школи і можливість ним розпоряджатись), педагогічної автономії – можливості впроваджувати свої навчальні програми без бюрократичних погоджень по вертикалі аж до міністерства, запровадити нову роль і підготовку директора школи, як не лише педагога, а й справжнього ефективного управлінця, лібералізувати можливості додаткових оплат вчителям зі спеціальних фондів під прозорим управлінням (а не лише від держави і місцевої влади, хоча це не означає, що держава про це не повинна дбати, але її ресурси ще багато років будуть дуже обмежені), щоб професія вчителя, вчителя нового формату, здатного якісно провадити таке змішане навчання, поступово ставала привабливою для талановитих людей. Ще треба багато чого іншого зробити, але поштовхом має стати cаме зняття будь-яких обмежень на використання якісних сучасних форматів навчання від дитячого садочку до університету вже сьогодні. І це можна швидко зробити! До речі, минулого року я намагався добитись, щоб в державному бюджеті з'явились кошти бодай в мізерному (як до всього обсягу фінансування освіти) розмірі 10 млн. грн, щоб почати масштабний проект зі створення сучасного, відповідно до кращих світових прикладів, контенту для онлайн-навчання від кращих вчителів України і світу (добре, що платформа вже є!). Писав листи, спілкувався про це де тільки можливо – і на державному рівні, і в публічних висловлюваннях, намагався довести, що це – найстратегічніший пріоритет в реформуванні освіти, але поки що результату це не принесло. В цьому році на початку лютого ще встиг про це доповісти на парламентських слуханнях з інфомаційно-комунікаційної стратегії країни. Презентація ("Стратегія ІКТ в освіті") є тут Ми справді маємо об'єднати зусилля, щоб ініціювати ці стратегічні і проривні зміни вже цього року! Без цих змін жодні опорні школи, нові закони, класні проекти типу GoGlobal та інші правильні ініціативи не принесуть бажаного прориву. Але суспільство разом з прогресивними політиками здатне домогтися якісних трансформацій. Давайте це зробимо, адже реформи мають бути справжніми! Прошу всіх, кому небайдуже майбутнє країни долучатись і переконати суспільство і державну владу, що ці зміни треба почати робити якнайшвидше, без жодних зволікань. Правильна, сучасна, якісна і проривна реформа в освіті може об'єднати всіх. Вона на користь усім – від простого робітника до олігарха. Вона може бути саме тією об'єднавчою національною ідеєю, яка сьогодні так потрібна країні і суспільству – зробити Україну країною з найкращим в світі середовищем і можливостями для навчання. Якщо реформа державного управління, викорінення корупції, і економічна політика, які представлені в Маніфесті об'єднання "Реформи мають бути справжніми" є необхідною, але не достатньою, умовою, то створення сучасної системи, а точніше мозаїки, освіти, є тією достатньою умовою, завдяки яким (необхідній і достатній умовам) Україна може здійснити свій настільки омріяний з давних давен і життєво потрібний сьогодні стрибок з третього світу в перший. Дуже прошу, Міністра освіти і науки пані Лілію Гриневич, прем'єр-міністра Volodymyr Groysman, адміністрацію президента Boris Lozhkin іDmytro Shymkiv, народних депутатів, зокрема Oleksiy SkrypnykMustafa Nayyem Svitlana Zalishchuk Андрій Журжій Victoria VoytsitskaLev Pidlisetskyy Victoria Ptashnyk Альона Шкрум Alex Ryabchyn Lena Sotnyk Oleksiy Mushak Anna Romanova Григорий Шверк Владислав Голуб Yaroslav Markevich Георгий Логвинский урядовців, громадських діячів і експертів, зокрема Andriy Gerus Svitlana Kolomiyets Sergiy Petukhov Nataly Sevostianova Ivanna Klympush-Tsintsadze Yuriy HusyevVladyslava Rutytska Vladyslav Rashkovan Max Nefyodov Nataliya Mykolska Volodymyr Omelyan Валерій Пекар Ruslan Korzh Andrii DligachAnna Romanova Oksana Markarova Aleksey Goncharuk Yulia Klymenko,Тимофей Милованов Lena Minitch медійників Zurab Alasania Oleksandr Kharebin Katya Gorchinskaya, cоціально-відповідальних бізнесменів та всіх небайдужих громадян – професіоналів своєї справи звернути увагу на те, про що написав Іван Примаченко, на те, як стрімко зараз все в світі, і освіта в тому числі, змінюється. Нам не треба витрачати такий цінний час і ресурси, щоб створювати в освіті те, що знову стане застарілим, коли буде створене. В суспільстві, в бізнесі і, навіть, в освітянському середовищі достатньо потенціалу, щоб здійснити прорив в освіті. Держава має це просто уможливити. Не треба нічого надскладного робити, просто УМОЖЛИВИТИ!!! Розумію, скільки у кожного своїх справ і відповідальності, і моя думка і можливості – це крапля в морі, але разом ми можемо це зробити. "Виховання – справа важка, і тому поліпшення його умов – один із священних обов'язків кожної людини, бо немає нічого важливішого, як освіта самого себе і своїх ближніх" – Сократ. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/571fb1a628072/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/570659c35ff1c/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Thu, 07 Apr 2016 15:59:47 +0300 14 квітня у Львівській бізнес-школі УКУ відбудеться щорічна візійна конференція Intrо. Вона буде присвячена темі персональних та організаційних стратегій, і одним з ключових питань, яке постає кожного разу, коли лунає слово "стратегія" є питання відповідального лідерства. Що це таке? Навіщо воно потрібне? В який спосіб воно можливе? Чому воно має значення? Що означає бути лідером не лише для інших, а насамперед, для самого або самої себе? В своєму виступі на цій конференції я спробую дати бачення відповідей на ці питання, які грунтуються на вивченні внутрішнього життя і діяльності великих лідерів людства з різних епох, країн і сфер діяльності, таких як Лінкольн, Ганді, Мандела, Нобель, Черчіль, Аун Сан Су Джі, Сьюзен Б. Ентоні, Мікеланджело, Джобс... Що спільного було в принципах і цінностях, на яких вони будували своє життя, завдяки яким навичкам і практикам вони досягали своїх цілей, незалежно від того, про яку історичну епоху або сферу діяльності йдеться: політику, військову справу, громадську діяльність, мистецтво чи бізнес? Які висновки ми можемо зробити, якщо до висновків з вивчення життя великих лідерів додати результати проривних досліджень, які за останні 10 років з'явились в соціології, психології, біхейвіористичній економіці, генетиці, нейронауках? Як все це пов'язується з п'ятьма потужними трендами, які сьогодні визначають майбутнє технологій, освіти, бізнесу і суспільства? Як кожен з нас може використовувати ці знання, для того, щоб кожного дня ставати кращим лідером для самого або самої себе, своєї родини, організації або громади? (наскільки ці речі важиливі для людей, які претендують на те, щоб вести за собою цілі нації – це окреме критичне питання, адже всі проблеми завжди пов'язані з якістю лідерства на всіх рівнях їх існування – від особистості до держави) На деякі з цих питань є конкретні відповіді, інші можуть мати відповідь лише у вигляді бачення, а також розуміння напрямків пошуку, що іноді є, навіть, важливішим за відповідь. Але в усіх випадках діє найважливіший принцип відповідального лідерства – цінності завжди передують і є основою для цілей, а не навпаки. Цілі не виправдовують засоби! Під час громадянської війни в США у Лінкольна, який докладав величезних зусиль, щоб вивести країну з тієї кривавої бійні, перемогти рабство і поставити всю країну на шлях потужного і стійкого розвитку, було багато однодумців і прихильників. Одного разу хтось із них сказав: "Пане Президенте, я молюсь, щоб Бог був на вашому боці". На що Лінкольн відповів: "мене не хивлює, чи Бог є на моєму Боці, тому що Бог є завжди на боці правди. Для мене найбільш важливо, чи є я на боці Бога." Інше відомий принцип Лінкольна, за яким він жив і діяв: "я не прив'язаний до перемоги, але я прив'язаний до правди. Я не прив'яазаний до досягнень, але я прив'язаний до того, щоб жити зі світлом, яке у мене є". Це принцип досягнення мети без прив'язки до бажання її досягнути, але з прив'язкою до цінностей, заради реалізації яких виникає і переслідується мета. А що про досягнення говорить Ганді? "Задоволення полягає в докладених зусиллях, а не в досягненнях. Всі і повністю віддані зусилля – це повна перемога. Я намагаюсь докладати всіх зусиль без страху невдачі і без надії на успіх", – каже він. "Усвідомлення того, що в цей день ти вконав свій обов'язок і жив відповідно до очікувань своїх соратників, вже само по собі є нагородою", – говорить Мандела. Але хто скаже, що Лінкольн, Ганді чи Мандела не досягали успіхів? Вони досягали величезних успіхів, і цей успіх грунтувався на тому, що вони вибудовували свої цілі відповідно до своїх цінностей і завжди узгоджували свої наміри і свої дії з ними. Великі лідери людства, по суті, не прагнули до успіху в звичайному розумінні цього слова, вони були віддані прагненню до певних цілей, які визначались їхніми цінностями. Стратегія, в свою чергу, означає відповідь на чотири запитання: 1. КУДИ ми йдемо? 2. ЩО ми для цього будемо робити 3. ЯК ми це будемо робити? і 4. ЯК ми будемо пересвідчуватись в тому, що те, ЩО ми робимо, і те, ЯК ми робимо, веде нас туди, КУДИ ми хочемо прийти. І в кожній відповіді на кожне з цих запитань має бути основа, ця основа – відповідь на запитання ЧОМУ? і НАВІЩО? Це запитання про цінності, як основу намірів і дій людей, компаній, організацій, суспільств і країн, які хочуть свідомо будувати своє життя і жити ним щасливо. Сподіваюсь, матимемо цікаву панельну дискусію про відповідальне лідерство, насамперед, у вимірі людини і організації, яка дозволить зробити ще один крок до кращого розуміння, якою може бути успішна персональна і організаційна стратегія в умовах технологічних, економічних, суспільних і політичних процесів, що сьогодні відбуваються в Україні і світі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/570659c35ff1c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/56bf883cb48a0/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Sat, 13 Feb 2016 20:47:08 +0200 Вчора була оприлюднена заява держслужбовців "Вимагаємо Змін!" Її можна по-різному сприймати. Можна беззастережно вітати громадянський вчинок і небайдужість цих людей. Можна критикувати, що зусиллями одних лише технократів в уряді зміни не відбудуться, і справжні зміни можливі лише тоді, коли змінеться якість політиків, коли будуть сформовані справжні політичні партії (а не будуть під кожні вибори створюватись нові політичні проекти, загорнуті в партійну упаковку), які насправді представлятимуть ті чи інші суспільні інтереси, і коли ці партії стануть соціальними ліфтами для кращих, а не навпаки. Можна питати, а що далі? Якщо вимоги, викладені у заяві, не будуть виконані, що будуть робити далі її підписанти? Всі підуть зі своїх посад (хто ще не пішов) і повернуться до своїх домайданівських справ або навпаки будуть далі боротися за нову якість державного управління? Боритися – як? Технократично? Політично? Питань наразі більше, ніж відповідей, але очевидно одне. Ми є свідками і учасниками останнього етапу краху радянського союзу і притаманних йому систем державного управління і суспільних відносин. І тільки від нас, від кожного з нас, залежить, чи зможемо ми спрямувати руйнування старої недієздатної системи, яка впаде за будь-яких обставин, на створення цивілізованої держави і суспільства, побудованого на цінностях і принципах гуманізму, демократії і ринкової економіки (яка наразі трансформується в нову форму – спільну економіку або shared economy), або результатом цього руйнування стануть десятки років хаосу і авторитаризму з непередбачуваними цивілізаційними наслідками для декількох поколінь українців. "Якщо ми не протиставимо себе старій системі, ми відчуватимемо себе ширмою для корупції", – йдеться в заяві, – і це буде не просто відчуття, це буде реальність, яка поховає надії українців на краще майбутнє, як мінімум, на кілька поколінь. Тому я підтримую заяву "Вимагаємо Змін!", приєднуюсь до неї, і закликаю всіх дерсжлужбовців, які прийшли на державну службу, щоби зробити справжні реформи, які не хочуть ставати звичайними чиновниками, а хочуть бути ефективними державними управлінцями, об'єднати зусилля і разом з відповідальними політиками і громадськими активістами домогтися створення в Україні умов для швидкого і незворотнього руху країни шляхом реформ до свого кращого майбутнього в родині розвинених націй Євроатлантичної Цивілізації. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/56bf883cb48a0/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/55281b731c69d/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Fri, 10 Apr 2015 21:50:27 +0300 Мабуть, ні у кого в Кабінеті Міністрів не має злого умислу в тому, щоб продовжувати тримати на контролі виконання непотрібних доручень попереднього уряду. Просто, так працює система... Є доручення, в системі документообігу 'світяться' контрольні дати щодо їх виконання, департаменти кабміну на автоматі готують листи, відповідальні особи, які завалені паперами і завданнями, не мають часу вчитуватись і автоматично ці листи підписують, заступникі міністрів в міністерствах або їхні помічники їх автоматично розписують на свої департаменти, там на них автоматично готуються відповіді, які потім автоматично підписуються вже відповідальними особами міністерств, адже у них теж немає часу вчитуватись...Далі ці листи приходять до кабміну та інших міністерств, там вони автоматично розписуються на департаменти... і знову по колу...Всі зайняті, всє прі дєлє... Але так не може тривати далі. Україна не зможе досягнути успіху в реформах, якщо так зване "закриття особливих контролів" (тобто надання відповідей на доручення, які приходять від КМУ, АП, і депутатів ВР) в терміни, які в цих 'контролях' зазначені, матиме для співробітників КМУ і міністерств більше значення, ніж зміст самих доручень... Ось, наприклад, є таке "доручення Прем'єр-міністра М. Азарова від 03 жовтня 2013 р. N30893/3/І-13 до листа Міністерства еокномічного розвитку і торгівлі України від 25.09.2013 р. N4712-01/33508-04 щодо моніторингу соціально-економічної ситуації в країні та результативності впровадження реформ" і міністерства мають і досі за цим дорученням звітувати! Ми розуміємо, що КМУ потрібні дані про соціально-економічну ситуацію, але ж, мабуть, не в контексті "реформ" азарова-януковича і відповідною структурою звіту, яка є в цьому дорученні! МОН звернуло на це увагу і висловило пропозицію скасувати таке доручення, але... На жаль, ми отримали відповідь, що потрібно продовжувати виконувати це доручення...Ми розуміємо, що, мабуть, це результат автоматичної роботи бюрократичної системи, але колись треба починати вчитуватись, навіть, у звичайні документи, навіть у рутинні доручення, інакше нам ніколи не побачити успіху реформ і трансформації діючої системи влади у справжне ефективне державне управління. Листуватись між міністерством і КМУ можна дуже довго, і система це листування чудово відпрацює без жодних змін і користі для країни, і витрачаючи на це кошти платників податків, тому, гадаємо, що публічна увага до подібних питань буде корисною для справи реформ в країні. Сьогодні МОН ще раз звернулось до КМУ з проханням зняти доручення уряду азарова-януковича щодо соціально-економічного моніторингу їхніх 'реформ'. Ми також звернулись до Мінекономіки, як ініціатора за часів уряду азарова-януковича цього моніторингу, і де-юре його виконавця і зараз, з проханням підтримати МОН і спільно звернутись до КМУ щодо скасування цього доручення. Ми закликаємо всіх міністрів до спільної ініціативи щодо проведення в стислі терміни аналізу і скасування всіх непотрібних доручень КМУ режиму януковича-азарова. В міністерствах має запанувати атмосфера реформ і служіння суспільству, а не атмосфера бюрократично-формального відпрацювання листів, не кажучи вже про морально-етичну складову цього питання – виконання доручень, які носять ім'я Азарова і датовані, кінцем 2013 року...А є й такі, що датовані лютим 2014... Якщо та чи інша інформація, яка надавалась на виконання доручень уряду азарова-януковича, є потрібною КМУ і сьогодні, тоді потрібно видати нові доручення відповідно до нових завдань діяльності Уряду і стратегії реформ. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/55281b731c69d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54cbd9d773067/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Fri, 30 Jan 2015 20:21:59 +0200 Шановні народні депутати коаліційної більшості, Як громадянин України хочу нагадати, що згідно коаліційної угоди ви запланували на перший квартал 2015 року виконати майже 100 завдань. І це лише ті завдання, виконання яких записане в угоді конкретно на 1-й квартал, а ще має бути прогрес по завданнях, завершення виконання яких заплановане на 2-й квартал, на перше півріччя і на 2015 рік в цілому. Про ситуацію в країні і настрої в суспільстві, гадаю, вам відомо. Напевно, багатьом з вас відоме також правило управління змінами, що інформоване очікування сприймається набагато краще, ніж очікування за відсутності інформації. Отже, в ваших інтересах, і це було б також на користь країні і державі, – звітувати щотижня про хід виконання завдань, а щомісяця робити це на спільній прес-конференції фракцій коаліції і сформованого вами коаліційного уряду, а також публікувати звіт в пресі. Звіт про статус завдань має бути чітким і конкретним за всіма правилами проектного менеджменту: виконання не почалося, почалося і в процесі з % виконання, виконано + результат). Для вашої зручності нижче наведений перелік завдань першого кварталу (з деякими скороченнями, бо сервер УП не пропустив текст всіх завдань, каже, що допис є занадто великим, але ви можете без скорочень подивитись в коаліційній угоді). Отже, скільки і які з них (а 30% часу першого кварталу вже пройшло!) вже виконано? Скільки і які – в процесі виконання? Скільки і які ви плануєте виконати в лютому і в березні, щоб виконати план першого кварталу? Який прогрес по завданнях 2-го кварталу, 1-го півріччя і року в цілому? Враховуючи, що в ваших командах є багато кваліфікованих фахівців, гадаю, що зробити таблицю у зручному форматі, щоб суспільство мало можливість наочно бачити прогрес у законодавчому забезпеченні здійснення реформ, є простим завданням, а професійно прозвітувати перед суспільством – елементарною повагою до нього і до тих народних жертв, завдяки яким ви маєте унікальний шанс виконати почесну для кожного громадянина місію творення своєї держави. З повагою, Олег Дерев'янко Громадянин України І КВАРТАЛ I. РЕФОРМА СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ 1.2. Запровадження в державі системи стратегічного планування та прогнозування з метою запобігання загрозам національній безпеці та визначення порядку дій у кризових ситуаціях, яка б об'єднала у єдиний комплекс заходи політичного, воєнного, економічного, інформаційного та іншого характеру. Покласти функції координації роботи такої системи на Апарат РНБО, уточнивши його функції, структуру та завдання та внести необхідні зміни до нормативної бази. 1.6. Розроблення та внесення змін до Закону України "Про очищення влади" з метою встановлення окремого механізму проведення заходів із очищення влади в розвідувальних органах України, що забезпечить дотримання вимог положень Закону України "Про розвідувальні органи" та мінімізує можливі загрози національній безпеці, які можуть виникнути при здійсненні таких заходів. 2.1. Прийняття нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО (Програма розвитку Збройних сил, Програма розвитку озброєнь та військової техніки); 2.7. Виведення з підпорядкування Мінінфраструктури Держспецтрансслужби та включення її до складу ЗСУ; 2.8. Збільшення грошового утримання військовослужбовців шляхом підвищення посадових окладів та окладів за військовим званням.Підвищення престижу військової професії та мотивації на проходження військової служби; 2.9. Внесення змін до чинного законодавства, з метою впровадження механізму призначення військових комендантів територій, щойно звільнених з-під контролю ворожих збройних формувань, у ситуаціях коли в державі не введений правовий режим воєнного стану, але на її території ведуться бойові дії; 2.13. Внесення змін до Законів України "Про оборону" та "Про правовий режим воєнного стану" з метою більш чіткого визначення порядку підпорядкування утворених відповідно до законів України військових формувань Генеральному штабу Збройних сил України у разі введення правового режиму воєнного стану; 2.14. ліквідація Товариства сприяння обороні України та створення на його матеріальній базі військово-патріотичної організації – Української військової організації, яка стане базою для формування та підготовки сил територіальної оборони. Прийняття Закону України "Про Українську військову організацію". 3.1. Оптимізація системи фінансової діяльності Державного концерну "Укроборонпром" з метою забезпечення повернення більшості коштів від реалізації контрактів із виробництва та постачання озброєнь підприємствам-виробникам для забезпечення їх ефективного функціонування та розвитку; 3.2. Створення міжвідомчої комісії з питань розвитку оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів України (у форматі консультативно-дорадчого органу) з метою забезпечення експертно-аналітичної підтримки роботи Уряду у сфері розвитку ОПК; ІІІ. ОНОВЛЕННЯ ВЛАДИ ТА АНТИКОРУПЦІЙНА РЕФОРМА 1.Створення Національного антикорупційного бюро України (НАБ) з січня 2015 року. Забезпечення проведення відкритого конкурсного відбору Директора згідно із Законом про НАБ. Встановлення оплати праці Директора та працівників НАБ на рівні, що забезпечить їх незалежність. Включення у Державний бюджет на 2015 рік видатків, необхідних для створення та ефективної діяльності НАБ. Запровадження механізмів стимулювання співпраці громадян із слідством, що проводиться НАБ. Внесення якнайшвидше змін до Закону про НАБ з метою виправлення його недоліків, зокрема, щодо: визначення в Законі розміру оплати праці працівників НАБ; внесення змін до нового Закону "Про прокуратуру" щодо прокурорів, які відряджаються до НАБ; визначення порядку взаємодії НАБ з іншими державними органами, зокрема з органом фінансового моніторингу. Внести зміни до закону про НАБ з метою конкретизації кваліфікаційних вимог до працівників НАБ, процедури проведення конкурсу на посади в НАБ та підстав дисциплінарної відповідальності, обмеження щодо добору в штат НАБ осіб, що за останні 5 років працювали в антикорупційних департаментах СБУ, МВC та прокуратури. 7. Внести зміни до Закону про Державний земельний кадастр з метою забезпечення вільного доступу в Інтернеті до інформації про земельні ділянки, у тому числі про володільців прав на них. Забезпечити виконання положення законодавства щодо доступу в Інтернеті до інформації про об'єкти прав на нерухомість та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб. 8. Внесення змін до законодавчих актів України щодо створення (визначення) незалежного органу державного нагляду у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації. 9. Забезпечити законодавчу заборону органам державної влади та місцевого самоврядування вимагати від фізичних та юридичних осіб інформацію, якою держава вже володіє, або яку ці особи надавала їй раніше. V. РЕФОРМА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ 2.6. Національна гвардія – військове формування у системі МВС із функціями забезпечення правопорядку. Прийняття нових документів оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО (Програма розвитку Збройних сил, Програма розвитку озброєнь та військової техніки). VI. РЕФОРМА ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА 1.1. Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів в багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками); 1.1. Забезпечення законодавчого закріплення відповідальності суб'єктів виборчого процесу за порушення вимог виборчого законодавства; 1.2. Посилення відповідальності політичних партій за невиконання ними вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їхньої діяльності. VII. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА РЕФОРМА ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ 1.2.1. Забезпечити прийняття на 1 сесії Верховної Ради 8 скликання необхідних змін до Бюджетного, Податкового кодексів, інших законів, які забезпечать належне ресурсне забезпечення місцевого самоврядування; 1.2.2. Наділити органи місцевого самоврядування фінансовими ресурсами відповідно до повноважень, перелік яких встановлюється законом. Забезпечення фінансової самостійності місцевих бюджетів на засадах децентралізації відповідно до нового Бюджетного та Податкового кодексів; 1.2.3. Закріпити за місцевими бюджетами стабільні джерела доходів та розширити доходну базу місцевих бюджетів, забезпечивши при цьому визначення єдиних нормативів відрахувань з податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток суб'єктів приватного сектору економіки за кожним видом місцевих бюджетів; 1.2.4. Забезпечити місто Київ належним фінансовим ресурсом для виконання столичних функцій; 1.2.5. Забезпечити сплату податку на доходи фізичних осіб виключно за місцем здійснення діяльності працівника, податок з доходів якого сплачується; 1.2.6. Надати права органам місцевого самоврядування обслуговувати місцеві бюджети за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах обраних за відкритими процедурами закупівель; Встановити чіткі строки (до 5 днів) проходження платіжних доручень місцевих бюджетів у системі держказначейства та посилення відповідальності органів і посадових осіб держказначейства за порушення строків. 1.2.7. Реформувати податок на нерухомість у відповідності до європейської практики (зарахування до місцевих бюджетів), надання органам місцевого самоврядування права визначати ставки та базу оподаткування з урахуванням соціально- економічного стану на відповідній території та граничних обмежень, визначених законом; 1.2.8. Запровадити горизонтальну систему вирівнювання спроможності місцевих бюджетів за доходами, що дозволятиме не вилучати усі понадпланові доходи у заможних громад і водночас, відійти від повного утримання менш заможних громад та стимулювати їх до розвитку 1.2.9. Запровадити формульні розрахунки галузевих трансфертів у відповідності до оновлених стандартів надання послуг та фінансових нормативів їх забезпечення на одного отримувача послуги; 1.2.10.Спростити механізми доступу органів місцевого самоврядування до кредитних ресурсів; 1.2.11.Забезпечити можливості взяття довгострокових бюджетних зобов'язань за проектами державно-приватного партнерства, що спрямовані на проекти розвитку, пов'язаних з розбудовою, відновленням та модернізацією інфраструктури. 2.1.2. Інституційно посилити систему управління державною службою; 2.1.3. Прийняти нову редакцію Закону про службу в органах місцевого самоврядування, побудованої на європейських принципах публічної служби; 2.1.4. Провести функціональний аналіз і організаційну реструктуризацію (оптимізацію) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, скорочення чисельності державних службовців, оптимізацію витрат на забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 2.2.1. Внести зміни до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та інших законодавчих актів щодо: a. закріплення загальних принципів процесу прийняття рішень Кабінетом Міністрів України, у тому числі з метою посилення відповідальності профільного міністра; b. запровадження посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України; c. запровадження колегіальності та прозорості діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема, шляхом завчасного оприлюднення проектів рішень Кабінету Міністрів України та підвищення ефективності роботи Урядових комітетів. 2.2.2. Внести зміни до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та інших законодавчих актів щодо: a. запровадження інституту Державних секретарів міністерств; b. скорочення політичних посад заступників міністра; c. укрупнення департаментів міністерств із посиленням відповідальності та збільшенням повноважень їх керівників, утворення типових секретаріатів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; d. фінансування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади відповідно до обсягу покладених на них завдань та результатів їх виконання; e. надання міністру виключних повноважень на внесення Кабінету Міністрів України пропозицій щодо призначення своїх заступників та керівників центральних органів виконавчої влади, що знаходяться в його координації, посилення його політичної відповідальності за реалізацію державної політики у відповідній сфері; f. надання керівнику центрального органу виконавчої влади повноважень з призначення своїх заступників. 2.2.3. Запровадження системи аналізу, прогнозування та стратегічного планування державної політики. 2.3. Прийняття закону, який врегулює процедуру притягнення Президента України до відповідальності в порядку імпічменту. IX. РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА, РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ КОНКУРЕНЦІЇ 3. Податкова реформа 3.1. Зменшення кількості податків до 9, які відповідатимуть своїй економічній сутності: 3.1.1. Податок на прибуток; 3.1.2. Податок на додану вартість; 3.1.3. Податок з доходів фізичних осіб; 3.1.4. Акцизний податок; 3.1.5. Рентний платіж; 3.1.6. Податок на нерухомість (в т.ч. на земельні ділянки); 3.1.7. Екологічний податок; 3.1.8. Єдиний податок (в т.ч. фіксований сільськогосподарський податок); 3.1.9. Мито. 3.2. Забезпечення скорочення витрат часу та коштів платників податків на нарахування та сплату податків шляхом скорочення кількості та обсягів податкової звітності, розширення можливостей безперешкодного дистанційного звітування та сплати податків (електронні сервіси) 3.3. Забезпечення прозорості та передбачуваності податкової системи за рахунок: 3.3.1. створення публічної бази виданих індивідуальних податкових консультацій (без зазначення платника); 3.3.2. законодавчого закріплення функції надання узагальнюючих податкових консультацій за Мінфіном; 3.3.3. впровадження інституту фінансової медіації; 3.3.4. запровадження процедури апеляції на рівні експертної ради з питань оподаткування при Мінфіні; 3.3.5. ліквідація корупційної складової в адмініструванні податків, в тому числі в усіх видах плати за земельні ділянки та в адмініструванні екологічного податку. 3.4. Забезпечення відповідності процедур контролю за трансфертним ціноутворенням у відповідності до принципів ОЕСР 3.5.1. підвищення в два рази (з 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) значного розміру фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів, єдиного соціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування для наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 КК України; 3.5.2. скасування штрафних фінансових санкцій до платників податків, які без оскарження податкового повідомлення-рішення сплатили донараховані платежі; 3.5.3. виключення з доходної частини Державного бюджету надходжень від штрафів та пені; 3.5.4. надання можливості для податкового компромісу (податкової угоди) в 2014 році та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи шляхом одноразового добровільного декларування з 01.01.2016 року; 3.5.5. спрощення системи адміністрування при використанні реєстраторів розрахункових операцій; 3.5.6. заборона на законодавчому рівні кримінального переслідування особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов'язань; 3.5.7. встановлення особистої фінансової відповідальності працівників податкових та митних органів за втрати, понесені суб'єктами підприємницької діяльності через незаконні дії або бездіяльність чиновників; 3.5.8. запровадження обов'язковості видачі податкового повідомлення-рішення в разі складання акту за результатами перевірки; 3.5.9. розповсюдження дії Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на податкові органи. 3.6. Ініціювання укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування 3.7. Зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці, в тому числі, розміру єдиного соціального внеску до 18 % з застосуванням запобіжника у вигляді обов'язкового збереження розміру нарахувань та відрахувань з ФОП протягом року та поступовий перерозподіл фіскального навантаження на ФОП між роботодавцем та найманою особою; 3.8. Забезпечення сплати податку з доходів фізичних осіб виключно за місцем здійснення діяльності працівника, податок з доходів якого сплачується; 3.9. Суттєве зменшення чисельності Державної фіскальної служби; 3.10. Модернізація податку на прибуток: 3.10.1.розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток виходячи із сформованого згідно МСФО або П (С) БО фінансового результату у фінансовій звітності. 3.11. Реформа податку на додану вартість: 3.11.1. забезпечення адміністрування податку на додану вартість з забезпеченням прав платників податку, вчасним його відшкодуванням; 3.11.2.встановлення гарантій відшкодування ПДВ, зокрема строків такого відшкодування та відповідальність податкового органу за їх недотримання; 3.11.4.реформування системи адміністрування податкових накладних. 3.12. Запровадження законодавчих умов та стимулів для деофшоризації економіки України. XI. РЕФОРМА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 1.2. Законодавче врегулювання питань передачі у комунальну власність земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, крім тих, на яких розташовані об'єкти державної власності. 2.4. Забезпечення законодавчого врегулювання та практичне запровадження фінансових інструментів на ринках сільськогосподарської продукції (аграрні розписки, ф'ючерсні і форвардні контракти, у тому числі укладені на світових товарних та фондових біржах). 3.2. Зменшення витрат, пов'язаних із реалізацією сільськогосподарської продукції, зокрема, скасування надмірних процедур обов'язкової реєстрації, сертифікації та дозвільних документів (зокрема, карантинні та ветеринарні сертифікати), скорочення часу та витрат, пов'язаних із здійсненням встановлених процедур оцінки відповідності вимогам щодо безпеки споживання та фітосанітарним вимогам. 4.1. Розробка Концепції розвитку сільських територій, передбачивши, зокрема, стимулювання підприємницької активності, диверсифікацію зайнятості сільського населення (зелений (сільський) туризм, промисли і ремесла, послуги), механізми впливу громадського самоуправління та регіонального саморегулювання на соціально-економічні складові життєдіяльності громад та територій. XII. РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ 1.1. Реформування газового та електроенергетичного ринків відповідно до вимог Третього енергетичного пакету для забезпечення ефективного відокремлення основних видів їх виробничої діяльності: 1.1.3. забезпечення відокремлення транспортування та розподілу природного газу від інших видів діяльності суб'єктів, які здійснюють діяльність на газовому ринку; 1.2. Гармонізація регуляторного середовища функціонування ринків природного газу та електричної енергії в Україні з європейськими нормами Третього енергетичного пакету. Зокрема, оновлення базового законодавства про газовий ринок, перехід на тарифну систему транспортування "вхід-вихід"; 3.4. Проведення інвентаризації договорів про спільну діяльність в нафтогазовидобувній галузі за участі державних компаній та здійснення комплексного аудиту використання державними та приватними нафтогазовидобувними підприємствами виданих спеціальних дозволів на користування надрами з метою анулювання тих спецдозволів, за якими не виконуються у повній мірі зобов'язання в частині виконання програми робіт. (1-2 кв. 2015 р.) 5.3. Забезпечення нормативно-правової бази для виконання інвестиційних програм у ядерно-енергетичній галузі з метою розвитку існуючих та створення нових елементів ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства у ядерній сфері. Підвищення безпеки ядерних реакторів, продовження термінів їх експлуатації, будівництва реакторів нового покоління, будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива, перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему. (починаючи з 2015 р.) 8.4. Перегляд існуючого законодавства щодо стимулювання виробництва електроенергії з нетрадиційних та відновлювальних джерел, реформа системи зелених тарифів та їх балансування (зменшення необґрунтовано завищених тарифів, підвищення недостатніх тарифів, перегляд місцевої складової у відповідність до вимог СОТ); XIII. ІНФРАСТРУКТУРА ТА ТРАНСПОРТ 1.3. Створення Національної комісії з регулювання транспорту. Поступова ліквідація перехресного субсидіювання між вантажними та пасажирськими перевезеннями та впровадження механізмів компенсації збитків перевізникам від здійснення пасажирських перевезень за тарифами, які є нижчими, ніж економічно – обґрунтовані; 1.4. Прийняття нового закону про залізничний транспорт, що буде передбачати збереження монополії держави відносно володіння об'єктами інфраструктури залізничного транспорту (полотно та пов'язані з ним об'єкти, об'єкти, що забезпечують безпеку та виконання диспетчерських функцій тощо) та локомотивами, створення конкурентного ринку перевізників, забезпечення рівного доступу всіх суб'єктів господарювання до об'єктів інфраструктури та тяги для здійснення вантажних перевезень; 4.1. Перегляд діючих програм з підвищення безпеки дорожнього руху та прийняття скоординованого плану дій на 5 років з забезпечення безпеки дорожнього руху; 4.2. Внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" з визначенням системи управління безпекою дорожнього руху; XIV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН КОМУНАЛЬНИМИ ПОСЛУГАМИ ТА РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ 1.1. Вдосконалення діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі шляхом запровадження обов'язковості рішень ОСББ для всіх власників у будинках, де створено ОСББ, запровадження справедливого порядку визначення голосів, які належать кожному співвласнику, чіткого закріплення відповідальності власників відносно один одного, ОСББ та третіх осіб; 1.2. Створення законодавчої бази для прийняття рішень загальними зборами в багатоквартирних будинках, де власники не об'єдналися в ОСББ, надання можливості отримання власниками квартир в будинку інформації з реєстру про належність квартир в таких будинках іншим власникам; 2.1. Усунення регуляторних бар'єрів для створення ринку управління житлом, запровадження вільних цін на послуги з управління житлом; 2.2. Встановлення на рівні закону правил роботи, обов'язків та відповідальності надавачів послуг з управління житлом; 6.1. Надання повноважень органам місцевого самоврядування на встановлення тарифів на послуги з перероблення та захоронення побутових відходів; 7.1. Прийняття Закону про енергетичну ефективність будівель, що реалізує вимоги Директив ЄС щодо енергетичних характеристик будівель, в тому числі в частині встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, будівництва будівель з майже нульовим рівнем споживання енергії, запровадження механізмів енергетичної сертифікації будівель, визначення принципів державної підтримки заходів з енергоефективності. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54cbd9d773067/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54becdedbda79/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Tue, 20 Jan 2015 22:51:41 +0200 Революція Гідності, якщо говорити лише про період Майдану, адже в цілому, зрозуміло, і на цьому треба постійно наголошувати, революція ще не завершена, – це виграна битва, але ще не виграна війна. І, навіть, у перемозі Майдану є один важливий момент, який, на думку більшості українських і міжнародних експертів, українських і європейських інтелектуалів, громадських, культурних і політичних діячів, яким небайдуже майбутнє України, не робить цю перемогу повною – це той факт, що Майдан не трансформувався в сучасну політичну силу, яка б репрезентувала і відстоювала інтереси того 'класу', який зробив і, на щастя, продовжує робити Революцію Гідності. Хтось називає цей клас середнім, хтось – креативним, хтось – мислячим. А хтось вважає, що всі ці назви не підходять, як і не підходить саме слово 'клас', але це не настільки важливо. Адже, не завжди потрібно шукати визначення. Це як з любов'ю. Дуже складно дати чітке визначення, яке б влаштовувало всіх, але кожен відчуває, коли вона приходить, або коли йде... Суспільство має цікавити інше. Коли, нарешті, цей мислячий, відповідальний і дієвий клас громадян буде мати повноту влади в країні, щоб здійснити необхідні реформи в повному обсязі (адже часткові реформи є навіть більш шкідливими, ніж їхня відсутність) і далі керувати державою в інтересах саме цього класу, а, відтак, – просувати Україну до кращого майубтнього і зростання якості й кількості цього класу в Україні, щоб досягнути добробуту і рівномірності розподілення благ на рівні хоча б сучасного Західного Світу? https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54becdedbda79/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54b4427fa9c22/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Mon, 12 Jan 2015 22:54:07 +0200 Сьогодні, нарешті, було офіційно затверджено стратегію "Україна-2020". Відчуття, як казав класик, амбівалентні. Документ містить багато правильних і важливих орієнтирів для розвитку і всі небайдужі громадяни країні справді хочуть, щоб цього разу "все вийшло". З іншого боку, це, радше, візія, ніж стратегія, адже стратегія має відповідати на всі 4 ключових запитання: 1. КУДИ ми йдемо? 2. ЩО ми для цього маємо зробити? 3. ЯК ми це зробимо? (хто, коли тощо) і 4. ЯК ми будемо оцінювати те, що зробили і робимо? (тобто пересвідчуватись в процесі реалізації стратегії в тому, що те, ЩО ми робимо, і те, ЯК ми робимо: справді веде нас туди, КУДИ ми хочемо прийти). І головне, для країни було б вкрай важливо, щоби стратегія Президента, коаліційна угода парламента і програма діяльності уряду були узгоджені між собою і формально і практично. Наразі, така узгодженість не спостерігається (або спостерігається лише епізодично) і це є найбільшим ризиком і викликом. Успіх реформ буде залежати не стільки від того, ЩО робити, скільки від того, ЯК це буде робитися. А це питання управлінської, організаційної і комунікаційної культури, яка, як сказав інший класик, 'з'їдає стратегію на сніданок'. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/54b4427fa9c22/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/548afa0af08fb/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Fri, 12 Dec 2014 15:22:02 +0200 Довіра, як відомо, є основою успіху будь-якої спільної справи, особливо, якщо йдеться про спільну діяльність щодо впровадження змін, і тим більше, якщо йдеться про зміни, які ведуть до справжнього зцілення, якого не буває без болю. Сьогодні сподівання на успіх, на те, що все буде добре, що все у нас вийде або "все у нас получится" надзвичайно високі. Суспільство дійсно хоче мати надію, що цього разу влада зробить свою справу. І влада теж вірить, що зробить. Це добре, але це створює великі ризики – ризики втратити відчуття реальності, адже чим більше вплив емоцій від сподівань, тим менше здатність бачити факти. А факти поки що суперечливі. Хоча й не дуже оперативно, але була створена проукраїнська і проєвпропейська парламентська коаліція, підписана досить змістовна коаліційна угода, хоча й знову непрозоро, але був сформований Кабінет Міністрів, в який увійшли люди, на яких професійні спільноти покладають великі сподівання. Вчора коаліція висловила довіру уряду, проголосувавши за його зовсім неочікувано неякісну програму (а що вона мала зробити, якщо сама лише тиждень тому цей уряд створила і якщо розпад коаліції зараз означав би крах держави??). Отже, може скластися враження, що влада справді готова діяти і впроваджувати болісні реформи заради зцілення державного і соціального організму України. Але справжнім сигналом суспільству, чи варто сподіватись на здатність нового уряду і коаліції здійснити реформи, стане прийняття бюджету і формування команд міністерств, включно з керівниками державних монополій. Зможуть міністри сформувати власні команди за принципом професійності і лідерських якостей здійснювати зміни чи їм знову будуть нав'язані заступники і керівники держпідприємств за партійно-квотним принципом розподілу фінансових потоків? Яким буде бюджет і в який спосіб він буде прийнятий? Наскільки швидко і наскільки командно ВР в партнерстві з Кабміном і АП зможе почати приймати закони на виконання коаліційної угоди, і на скільки відсотків будуть виконані її завдання, заплановані на перший квартал 2015 року? Від відповідей на ці питання залежить і доля діючої влади, і доля країни. Виконайте план хоча б на 50%, добре, ну хоча б на 30% (!), забезпечте адекватну викликам і ефективну комунікацію своїх намірів і дій суспільству, і не зробіть великих символічних помилок, натомість здійсніть декілька хоча б маленьких, але символічних, перемог у війні...за реформи. І тоді, справді, все буде добре https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/548afa0af08fb/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/548620e0bfabe/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Mon, 08 Dec 2014 23:06:24 +0200 Сьогодні все частіше можна почути думку про те, що в зв'язку з тим, що в парламенті фактично немає опозиції, а є коаліція проукраїнських проєвпропейських сил і є антиукраїнська п'ята колона, роль конструктивної опозиції має виконати громадянське суспільство. Адже, як відомо, "влада розбещує, а абсолютна влада (якою влада без опозиції стає дуже швидко) розбещує абсолютно" Щодо такої функції опозиції, як контроль за діяльністю влади, – так, громадянське суспільство може і має виконувати це завдання. Щодо пропонування альтернативних рішень – також. Але, в цілому, громадянське суспільство не повинне заздалегідь обирати той чи інший політичний напрямок – бути партнером влади чи бути її опонентом. Все залежить від самої влади, її дій або бездіяльності. Завдання громадянського суспільства – контролювати владу, здійснювати лідерство в процесі впровадження змін (у випадках, коли у влади не вистачає компетенцій та/або волі діяти і реалізовувати зміни в тій чи іншій сфері, або в цілому), бути арбітром і давати оцінку діям влади, мобілізовувати і залучати людей до активної суспільної діяльності. Очевидно, що Україна більше не може існувати (не кажучи вже про розвиток) в парадигмі антидержавна антинародна влада/проукраїнська опозиція або, навпаки, – проукраїнська влада/антидержавна антинародна опозиція. Формат влада/громадянське суспільство як опозиція також не вирішує проблему консолідації суспільства заради реформ. Саме тому сьогодні, як ніколи, Україна потребує нової якості політичного процесу і політичного діалогу, конструктивного змагання ідей, підходів і команд на єдиній для всіх основі європейського цивілізаційного вибору, і тому потребує розвитку сучасних справжніх політичних партій, а не політичних проектів під вибори та/або партій вождіського типу. Що ж стосується ролі громадянського суспільства, сьогодні ще не відомо, чи стане воно опорою для нової влади у здійсненні реформ і модернізації країни, чи, навпаки, змушене буде ставати опозицією, якщо не сформується справжня проукраїнська і проєвропейська конструктивна політична опозиція. Сьогодні у влади ще є шанс зробити свою роботу, і зробити її в партнерстві з громадянським суспільством. Експерти сходяться на думці, що "сьогодні" – це мінімум 50, максимум 180 днів. Потім настане "завтра". Яким воно буде? Залежить від кожного з нас. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/548620e0bfabe/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/547f4a83b11dd/ ukrpravda@gmail.com (Олег Дерев’янко) Wed, 03 Dec 2014 18:38:11 +0200 Очевидно, що призначення міністра і створення міністерства інформполітики в той спосіб, як це відбувається, дратує суспільство. Марна справа дискутувати в форматі блогу, чи потірбне це міністерство чи ні, і, якщо так, то яке саме, з якою місією, завданнями і функціоналом, чи може потрібно було створювати не міністерство, а державне агентство для здійснення конкретних критичних для держави завдань – "розробляє, затверджує та впроваджує програму позиціонування України в світі" та "розробляє, затверджує та впроваджує стратегію захисту інформаційного простору України від зовнішнього інформаційного впливу" – це дві конкретні фукнції, які, дійсно, потрібні. Зрозуміло, що керівник держагентства не був би членом Кабміну, а керівник міністерства буде... Очевидно також, що попереднє обговорення створення такого органу, його місії, структури і функцій в суспільстві, неупереджений і публічний фаховий діалог з цього питання був би набагато кращим прикладом життя по-новому, і сприяв би розбудові і зміцненню конкструктивних і плідних відносин влада-суспільство. Можливо, такий діалог ще відбудеться, було б дуже бажано. Адже, як справедливо зазначено в статті "Новий уряд: коментар з Майдану " поки що "Міністерство інформаційної політики провалилося в своїй інформаційній політиці. Це треба негайно виправляти, інакше підриватиме основи довіри до уряду в цілому". І не лише до уряду, а й до Президента і до парламенту. Але, разом з цим, новообрана Верхована Рада своїм рішенням щодо міністерства інформполітики дає команді Президента і владі в цілому унікальний шанс – продемонструвати суспільству, яким може бути і як може працювати "образцово-показательное" міністерство нової української влади, адже воно буде творитися "з нуля", а створити структуру і ефективно побудувати процеси "з нуля" в даному випадку буде набагато легше, ніж докорінно перебудовувати вже діючі системи процесів і відносин у вже існуючих міністерствах. Чи буде цей шанс використаний? Побачимо вже у найближчому майбутньому. https://blogs.pravda.com.ua/authors/derevyanko/547f4a83b11dd/