https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4cd9179e144a2/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Загалом я не поділяю оптимістичних настроїв уряду щодо ситуації в промисловості. На жаль, правила гри для бізнесу не змінилися, вони не стали прозорими. Ні для кого не є новиною, що в країні широко поширена корупція. Кожного року змінюються податки. І, на жаль, податковий прес збільшується. Tue, 09 Nov 2010 10:42:54 +0200 Одночасно сировина для харчової промисловості стає все дорожчою. Особливо це відчутно цього року, коли ціни на зернові на світовому ринку зросли і окремі галузі харчової промисловості відчувають дефіцит. В Україні ціни також продовжують рости. Порівняно з минулим роком вони піднялись у 2 – 2,5 рази. Щодо питання квотування експорту зерна: може це змінити ситуацію чи ні? Відповідь одна. Україна вступила до СОТ і повинна дотримуватися правил торгівлі цієї організації. З рядом країн ми маємо угоди про зони вільної торгівлі. Яке тут може бути квотування? Зрозуміло, що це тимчасове явище, яке суперечить нашим угодам. Якщо ми підписуємо міжнародні угоди, то повинні їх дотримуватися. Повернемось до податкової політики, яка сьогодні спрямована проти підприємців і проти реального сектору економіки. Візьмемо такий приклад. 27 квітня цього року Верховна Рада внесла зміни в закон щодо функціонування акціонерних товариств. А таких підприємств в нашій державі майже 34 тисячі. Уряд провів цей Закон через Верховну Раду, і парламент зобов'язав акціонерні товариства від свого чистого прибутку сплатити 30% дивідендів. Зрозуміло, що це є втручанням у роботу акціонерних товариств, це є обмеженням їхніх прав. Люди, коли засновували бізнес, обирали саме цю організаційну форму. І в даному випадку ці товариства обмежені в свободі рішень. Хіба можна зобов'язати директивно товариства виплачувати 30% від прибутків на дивіденди? Адже, як правило, ці товариства накопичують кошти для того, щоб розвиватися. Вони мають певні зобов'язання перед кредиторами. Уявіть собі, в умовах жорсткої фінансової кризи, яку переживає світова економіка, ухвалюються такі непродумані рішення. Однак чомусь ніхто не шукає альтернативного виходу з цієї ситуації. Уряд свої лозунги має впроваджувати в життя. І рішучіше повинний боротися з діями, які заважають нормальному функціонуванню економіки в Україні. Адже, як відомо, Україна посідає одне з останніх місць у світі щодо умов функціонування економіки. І це не додає нам авторитету. Для того, щоб побудувати підприємство, доводиться роками збирати різні дозволи, яких із кожним роком стає все більше. Це обмежує можливості економіки в цілому. І такі явища найбільш характерні для промисловості. Зміни правил гри, законодавчих актів, оподаткування гальмують розвиток. У цій ситуації необхідно дотримуватися закону "Про систему оподаткування", який забороняє протягом фінансового року збільшувати податки. Але на практиці цей закон завжди ігнорується всіма урядами, незалежно від політичного забарвлення. Як правило, влада заявляє, що податковий тиск спрямований на збільшення бюджетних надходжень, що це тимчасовий захід і т.п. Зараз вже добралися до малого бізнесу, що створив мільйони робочих місць в країні і дав раду сам собі без допомоги держави... Чиновників у нашій державі стає все більше, а тих, хто виробляє ВВП, – все менше. І ми знаємо, що сьогодні значна частина активного населення змушена працювати за кордоном. Натомість у державі все менше і менше створюється робочих місць. І це не прикрашає в цілому ні Уряд, ні Верховну Раду. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4cd9179e144a2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4bd9d9525ff05/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Скажу відверто: як і уся українська економіка, пивоварна галузь переживає важкі часи. Третій рік підряд виробництво падає. Через нестабільне законодавство, через світову фінансову кризу. І зараз ми знову очікуємо підвищення акцизів, тарифів на воду, податків на землю і т.п. І це стосуватиметься не тільки пивоваріння, але й тих галузей, які використовують воду для виробництва своєї продукції. Звичайно, нас це не радує. Ми вважаємо це помилкою в роботі уряду Азарова. Можна досягнути якогось короткочасного збільшення надходжень до бюджету, але це не вирішує проблему кардинально. Такі кроки суттєво вплинуть на зниження життєвого рівня населення. Thu, 29 Apr 2010 22:09:06 +0300 Я прекрасно розумію: доля кожного уряду – латати дірки в бюджеті, але не ціною порушення існуючого законодавства. У нашій країні дуже мало найвищих керівників держави працює на перспективу. Для того, щоб економіка функціонувала, потрібні стабільні правила гри. І дуже важливо – стабільне законодавство. Закони, як правило, порушуються насамперед урядом і тією більшістю, яка створюється в парламенті. Я вже давно у Верховній Раді, протягом багатьох років намагаюся вплинути на те, щоб ми мали стабільне економічне законодавство. Але, скажу відверто, це робити дуже і дуже складно. Звичайно, був час, коли наші ринки росли, тоді ми залучали інвестиції, брали позики в іноземних банків, модернізували свої підприємства. Але фінансова криза нас поставила перед труднощами. Національна валюта за дуже короткий проміжок часу падає в 1,6 рази, а кредити ми брали у твердій валюті. А на додаток уряд ініціював підвищення податків протягом кризового фінансового року, порушивши Закон про систему оподаткування. З ініціативи народного депутата від БЮТ маємо збільшення акцизу майже в 2 рази. І сесійна зала, у тому числі конкуруюча фракція – Партія Регіонів, в умовах ідилії створення широкої коаліції підтримала бютівців. Це було зроблено ганебно і віроломно – немає слів. Я думаю, що ті люди, які займаються реальною економікою, мене дуже добре розуміють. Наприклад, людина бере позику на квартиру в доларах, сплачує її за будівництво, аж раптом – національна валюта девальвує по відношенню до твердої валюти, і ти не маєш ні квартири, ні можливості повернути кредити. Ось в такі умови ставлять, приблизно, українську економіку й наші підприємства. Не дивлячись на усі труднощі, ми всіляко підтримуємо наших партнерів з аграрного комплексу. Ми уклали угоди з сільгосппідприємствами на поставку ячменю. Переважна більшість із них успішно провели посіви. І ми надіємося, що не будемо мати проблем із забезпеченням сировиною хорошої якості. У корпорації "Оболонь" трудиться 7 тисяч осіб. Люди не склали руки. "Оболонь" працює і працюватиме далі та наповнюватиме бюджет. Це про економіку. А тепер про мораль. Мене часто запитують: а як ви ставитеся до того, що в парках, на вулицях, в громадських місцях заборонено розпивати спиртні напої, і в тому числі пиво? Переконаний, що культуру споживання потрібно змінювати і поліпшувати. Але зробити це якимись заборонними методами дуже важко. Я позитивно ставлюся до того, що до 18 років молодим людям заборонено продавати пиво. Але місця продажу обмежувати недоречно. Якщо говорити про сільську місцевість, то проблема алкоголізму не в тому, що там люди споживають пиво. Жителі села живуть бідно. Вони споживають, як правило, міцні алкогольні напої, насамперед, самогон. І в цьому корінь проблеми. Люди без роботи. Потрібно створювати робочі місця, думати, як розвивати села і невеликі міста. Нам потрібно, щоб керівники країни займалися перспективою розвитку держави. І направляли свої зусилля на те, щоби запустити промислові підприємства, сучасне виробництво у сільській місцевості. Покращити там інфраструктуру, будувати дороги. Сьогодні майже 1200 сіл не мають доріг із твердим покриттям, і в негоду їхні жителі не мають можливості дістатися до районного чи обласного центрів. 1200 сіл! Є над чим працювати. Сьогодні в Україні припадає на одну людину 55 літрів пива, а в Чехії – 160. Я думаю, що проблема не в споживанні пива. Це парадокс: лікеро-горілчана галузь менше постраждала від рішень уряду щодо підвищення акцизів, ніж пивна. Я скажу відверто: саме виробники міцного алкоголю найбільше створюють проблем для пивної галузі. Вони вважають нас найбільшими конкурентами і діють синхронно. Лобіюють свої інтереси і намагаються через парламенти Росії, Білорусії, України підняти акцизи на пиво, створити більше проблем саме виробникам пива. Лікеро-горілчана галузь традиційно більш криміналізована, ніж виробництво пива. В нас продукцію підробити дуже важко. А тіньова економіка буйно процвітає саме на фальсифікованій горілці. Переконаний, що треба більше боротися з тіньовою економікою. Потрібно ввести податки на предмети розкоші, щоб наповнювати бюджет. А збільшувати податки для офіційного сектора економіки – недоречно. Я думаю, що в уряді є багато людей прагматичних, які мають досвід роботи в реальному секторі економіки, – і вони отямляться. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4bd9d9525ff05/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4bbf27a61a114/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Всі би ми хочемо дихати ідеально свіжим повітрям, пити чисту воду і споживати натуральні харчі. Але чи є людина дружньою до навколишнього середовища? Чому плата за цивілізований спосіб життя вбиває нашу природу? Fri, 09 Apr 2010 16:12:06 +0300 Екологічні небезпеки, перш за все, створюються нашими руками – наприклад, Чорнобильська зона, або постійні останніми роками потопи в Україні. Вже не кажу про відходи промисловості. Коли мова йде про "екологічно несприятливі умови життя", то слід розуміти, що вони створені самими людьми. А коли говоримо "екологічно сприятливі умови", то в уяві постає недоторкана частина природи. Але чи багато залишилось такої природи? Найкращі місця для життя там – де приємно жити. І не має значення, чи то місто, чи гірська долина, чи берег моря. Всі ми хочемо, щоб навколо було чисто – і це основний показник екологічності. А що ми робимо для того? Чи знаєте Ви, що 1/30 території нашої країни зайнята сміттєзвалищами! Кожен українець за рік викидає 300 кг відходів. І це без врахування транспорту, промислового виробництво товарів, яке дає величезні викиди й відходи. Але, тим не менш, ніхто не хоче приймати особистої вини за забруднення лісів, води, вулиць. Я часто запитую себе: що можна зробити для покращення екологічної ситуації? Ми маємо відмовитись від споживацького ставлення до природи. Наші працівники пишаються тим, що корпорація "Оболонь" почала реалізовувати масштабні екологічні проекти. Окрім інновацій на основному виробництві, ми запустили завод із переробки пластикових пляшок у м. Олександрія Кіровоградської області та створили невелике підприємство на Хмельниччині, яка виробляє дизпаливо із пластмас, в т.ч. ПЕТ відходів. Бізнес має бути не лише соціально відповідальним, а також екологічно відповідальним. Ми повинні виховувати екологічну свідомість у собі та у інших. Можна починати із себе, власного прикладу. Наступний крок – виходити на громадські обговорення із участю експертів, проводити конференції, залучати ЗМІ. У березні в Києві відбувся міжнародний бізнес-саміт з проблем змін клімату, який на одному майданчику звів бізнесменів, експертів та громадські організації. Відбулася дуже цікава й корисна дискусія. Ще краще, якщо питанням екологічної освіти всього населення почнуть опікуватись на державному рівні. Екологія має стати частиною етики життя. Всі виправдання людей, бізнесу і урядів, які не хочуть боротись зі зміною клімату, полягають у тому, що вони не бачать цієї проблеми. Але про неї треба говорити. Прогнозувати можливі наслідки. Це глобальна проблема. Але що нам заважає не шкодити природі і прибрати сміття, яке ми утворюємо? Парникових викидів ми не в змозі побачити, а от сміття, яке лишається на узбіччях, лісах, ріках, бачимо щодня! Я переконаний, що роль корпоративного сектору в побудові екологічно сприятливих умов життя є визначальною. Кожна організація, не зважаючи на її масштаб і сферу діяльності, в змозі стати більш дружньою до навколишнього середовища. І не обов'язково одразу запускати такі масштабні проекти як в "Оболоні". Можна почати хоча б із впровадження принципів "зеленого офісу". https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4bbf27a61a114/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4b0e95001c073/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Колосальні ресурси сьогодні кинуто на боротьбу з пивоварною галуззю України. Гадаю, що всі вже помітили ажіотаж навколо теми споживання пива в Україні. Чимало прес-конференцій, круглих столів та коментарів народних депутатів присвячено даному питанню. Крім того, сьогодні на розгляді у Верховній Раді України перебувають десять законопроектів, які стосуються регуляторної політики у пивній галузі. Внесення низки економічно необґрунтованих поправок завдасть непоправної шкоди галузі, суспільству і державі. Крім того, дані законопроекти за своїм змістом є тотожними і направлені на врегулювання однакових за суттю правовідносин. Їх ініціюють різні комітети ВРУ, що призводить до хаосу в процесі законотворення. Thu, 26 Nov 2009 15:47:28 +0200 Пивовари відчувають великий тиск на галузь, тому що представники конкуруючого бізнесу лікеро-горілчаної промисловості представлені у більшості політичних сил. І вони вбачають у пиві конкурента для горілки. Хоча пиво – це засіб боротьби з алкоголізмом. Багато країн у свій час зіткнулися з проблемами алкоголізму, і з розвитком споживання пива цю проблему вдалося подолати. В Україні 50 л споживання пива на душу населення – це ніщо порівняно з 160 л в Чехії. І для них проблема алкоголізму не стоїть, так само, як у Німеччині, Ірландії тощо. А в наших селах, де мало п'ють пива і багато самогону, це справді проблема для нації. Тому конкуруючі ринки грають велику роль і навіть впливають на політику і на рішення Верховної Ради. Відбулася підміна фактів, в результаті чого в очах громадськості скомпрометовано цілу галузь. Важливо відмітити, що тиск на пивоварів припав на передвиборчий період, який додав масла у вогонь. З цього скористався БЮТ: народні обранці саме цієї політичної сили Микола Томенко, Олег Ляшко, Сергій Терьохін, Дмитро Ветвицький, Наталія Королевська ініціювали низку законопроектів, які мають на меті знищити пивоварну галузь. Вищою мірoю цинізму в цій ситуації став той випадок, коли Наталія Королевська, голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва привітала ЗАТ "Оболонь" із завоюванням почесного місця в рейтингу 500 найбільших компанії Східної та Центральної Європи за версією аудиторсько-консалтингової компанії Deloitte. У листі представника фракції БЮТ повідомляється, що "успіх працівників компанії продемонстрував високий потенціал українських підприємств". Крім того, Наталія Королевська висловила сподівання, що "високі доходи й конкурентоспроможність завжди будуть візитною карткою ЗАТ "Оболонь". Натомість реальні дії нардепів з фракції БЮТ направлені на знищення пивоварної галузі в Україні та лобіювання інтересів горілчаної галузі. Саме депутати фракції БЮТ "проштовхнули" з порушенням чинних законів підвищення акцизу на пиво майже у 2 рази з 1 липня цього року. А на даному етапі зусилля цих політиків направлені на прийняття закону, що завдасть значних збитків пивоварній галузі. Скорочення пивного ринку призведе до втрати тисяч робочих місць і зменшення надходжень до державного бюджету. У ситуації, що склалась, чомусь ніхто не помічає іншої точки зору. Перш за все, це представники торгівлі, які безпосередньо збувають кінцеву продукцію. Чому в Україні не діє закон, згідно якого продаж неповнолітнім пива заборонено? Чому контролюючі органи не слідкують за тим, щоб пиво не продавалось неповнолітнім? Хочемо відзначити той факт, що виробники пива, зокрема компанія "Оболонь", не мають важелів впливу на контроль продажу хмільного напою неповнолітнім. Це питання регулюється виключно законом, відповідно до якого продаж пива неповнолітнім заборонено. Зважаючи на це, необхідно посилити контроль зі сторони державних органів, які опікуються даними питаннями, та відповідальність працівників точок продажу. Варто звернути увагу, що компанія "Оболонь" неодноразово заявляла про необхідність обмеження місць споживання пива та встановлення більш жорсткої відповідальності за продаж пива неповнолітнім. Ми наголошуємо на потребі посилення роботи правоохоронних органів щодо продажу пива та алкогольних напоїв неповнолітнім, а також вживання пива та алкогольних напоїв у заборонених місцях. У випадку повторного продажу пива та алкогольних напоїв неповнолітнім та за сприяння в придбанні таких напоїв варто передбачити кримінальну відповідальність, високі штрафи, скасування дозволів на торгівлю. Необхідно впроваджувати просвітницькі проекти, які б виховували культуру споживання пива у спеціальних відведених місцях. Пиво споживали тисячі років до цього, і європейські традиції свідчать, що міра споживання залежить від виховання культури споживання. Заборонити продаж пива – це найлегший вихід із ситуації, натомість необхідно виховувати культуру ставлення українців до пива та алкоголю загалом. Не держава, а національний виробник зробив вже перші кроки. Саме компанія "Оболонь" почала реалізовувати програми, в рамках яких ведеться просвітницька робота, направлена на розвиток культури споживання пива в Україні. Ми першими в Україні почали розміщувати на етикетках своєї продукції повідомлення про необхідність відповідального ставлення до пива, а також інформацію про безпечні норми споживання. Запущено спецпроект спільно з журналом "Контракти за місяць", де черговий раз наголошується на важливості відповідального ставлення до споживання пива. Ми хочемо донести до громадськості інформацію про те, що споживання пива не сумісне з дитинством, вагітністю, а також керуванням автомобілем або іншими факторами ризику. Розроблена спеціальна брошура, яка розповсюджується під час масових заходів. Розробляється також спеціалізований сайт про пиво та розвиток культури споживання в Україні www.enjoyobolon.com. Дана просвітницька робота компанії є добровільною і показує конкретні кроки у напрямку розвитку культури споживання хмільного напою. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4b0e95001c073/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4b0243c86a2cc/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Криза, перш за все, позбавила нас доступу до фінансових ресурсів. Утворився дефіцит коштів, а банки, у відповідь, підняли процентні ставки. Додались до цього і невмілі дії керівництва держави, що призвели до девальвації гривні по відношенню до іноземної валюти. Окремі підприємства почали скорочувати робочі місця, виплати в бюджет та зменшили витрати на рекламу. Для українського виробника найбільша проблема – нестабільні правила гри для бізнесу: постійні порушення законодавства, збільшення податків протягом фінансового року, незрозумілі постанови Кабміну. Tue, 17 Nov 2009 07:33:44 +0200 Це все послаблює економіку. Для того, щоб планувати розвиток бізнесу, треба знати, що правила завтра не зміняться, не погіршаться. Планування – це дуже важливий елемент керування. Однак до такого безладу долучається ще й корупція, яка роз'їдає все суспільство. Мораль, заснована на корупції, дуже страшна для країни. Останній рік відкинув економіку України на роки назад. По своїй галузі можу сказати, що криза нас відкинула на 2-3- роки назад. І невідомо, що нас чекає у 4 кварталі цього року і 1 кварталі наступного. Україна відсунулась у другу сотню країн за умовами ведення бізнесу. Замість спрощення, яке нам обіцяли політики, весь час вносяться зміни, які ускладнюють роботу. Зростає фактор бюрократа і чиновника. У держави нема ресурсів, щоб виконати дані обіцянки. Сьогодні для того, щоб приймались якісні закони, у парламенті мають бути присутні представники реального бізнесу. Мало того, в Україні розвивати бізнес дуже складно без підтримки політичних сил. Тому дуже часто представники підприємств змушені йти в парламент чи органи місцевої влади, щоб захищати свої підприємства. Це не є нормальним явищем. У країнах зі стабільною економікою та демократією кожен займається своєю справою, і підприємці впевнені, що парламент не "наламає дров". І як правило, національні інтереси держави і інтереси бізнесу співпадають, тож держава повинна допомагати бізнесу, тим самим піднімаючи рівень життя населення. Уже понад 200 років існує Конституція США, яка практично не змінювалась. Вже тоді держава пообіцяла своїм громадянам добробут, волю, безпеку, і вона виконує обіцянки. І через це американські корпорації стали світовими. Їхні інтереси захищає не тільки президент США, але й самі корпорації виступають як союзники. А наші компанії навіть у своїй країні часто бувають вигнанцями. Дуже багато років точиться розмова про те, що міжнародний капітал повинен мати якісь привілеї перед національним. Я вважаю навпаки. Національний капітал повинен мати привілеї. Іноземні компанії і так мають вільний доступ до фінансових ресурсів, великий досвід роботи у ринкових умовах. Натомість українські компанії, які тільки розвиваються і не мають на що спертися, і так знаходяться в нерівних умовах перед фіскальними органами, корупціонерами всіх мастей. Мені дуже подобається займатися бізнесом, економікою, тут є що робити. Повірте, є дуже багато хороших проектів, які потрібно було б впровадити. Але нам часто доводиться стояти однією ногою в політиці і захищати те, що ти вже зробив і плануєш зробити. Треба виховувати в суспільстві розуміння того, що інтереси держави і бізнесу одні і ті самі, і треба підтримувати національних виробників. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4b0243c86a2cc/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4a31f21635787/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Слободян) Верховна Рада цинічно ухвалила закон щодо підвищення акцизного збору для підприємств пивоварної промисловості. Уряд, який ініціював це рішення, і народний депутат від БЮТу Олег Ляшко, який з голосу запропонував підвищити ставку, порушили закони про регламент, систему оподаткування, Бюджетний кодекс. Ніхто чомусь не взяв до уваги, що протягом фінансового року не можна піднімати податки. Залишається риторичне запитання, як можна в умовах фінансової кризи, зменшення купівельної спроможності нашого населення підняти податки у 2 рази? Притому підняти з голосу. Натомість Голова Верховної Ради, порушуючи регламент, "проштовхнув" цей закон. Fri, 12 Jun 2009 09:13:42 +0300 Уряд у своєму бажанні отримати додаткових 270 мільйонів гривень від підвищення акцизу вважав у своїх розрахунках, що цей крок не призведе до зменшення ринку. Але вже зараз зрозуміло: після підняття акцизів ще більше падатиме виробництво пива в Україні. Збільшення ставки акцизного збору у 2 рази призведе до підвищення ціни на пиво мінімум на 50-60 копійок за літр. Через це зменшиться попит і споживання пива, що у кінцевому результаті стане причиною скорочення робочих місць на виробництві і суттєвого зменшення надходжень до бюджету. Як наслідок, уряд не лише не отримає додаткових коштів від пивної галузі, але і не дорахується запланованих ще на початку року. Свого часу в Україні працювало більше 100 пивзаводів. Сьогодні реально працюючих підприємств нараховується близько 15-20. Значна частина малих заводів зупиниться. Підприємства не витримають фінансового тягара. А це, перш за все, робочі місця. Варто відзначити, що одне робоче місце в пивній галузі забезпечує близько 20 робочих місць на підприємствах інфраструктури, які також постраждають. Наприклад, завод з виробництва пляшок споживає пісок, кальциновану соду, енергоресурси тощо. Таким чином, скорочення обсягів виробництва у пивній галузі негативно позначиться і на підприємствах. Усі виробничі ланцюги зменшуватимуть свої можливості. А це теж робочі місця і податки. Так у кінцевому результаті програє бюджет держави. Однією з найбільших інсинуацій закону про підняття акцизу на пиво є призначення зібраних коштів начебто на закупівлю інсуліну, розбудову водопроводу у Львові та будівництво пам'ятника Шевченку. Але ж не було створено жодного спеціального фонду, цільової програми – а отже, не відома технологія фінансування цих витрат. Просто кошти будуть іти до загального фонду держбюджету, де розчиняться серед тисяч інших видатків. Тобто підняття акцизу насправді є способом фінансування дефіциту бюджету. Ця чергова помилкова ініціатива уряду, яка схожа на проблему із виробництвом м'яса в Україні в минулому. Коли начебто з хорошими намірами здешевити м'ясо в магазинах було імпортовано багато непотребу з-за кордону за дешевими цінами і практично зупинено розвиток м'ясної галузі в нашій державі. Особливо це вдарило по селянах, фермерах. Їм стало економічно невигідно вирощувати свиней, худобу. Це не перша подібна помилка існуючого уряду. Пригадайте, торік уряд заборонив експорт зернових напередодні рекордного врожаю. Тоді зерно можна було досить вигідно продати на світових ринках, натомість його "згноїли" в Україні. Хочу наголосити на тому, що акцизний збір підвищувався не один раз. Це робилось майже щорічно. Однак тоді ніхто не чув про фінансову кризу. А сьогодні в Україні ці явища набрали особливо загрозливого характеру. У нас валовий внутрішній продукт офіційно впав у першому кварталі на 22%, я думаю, реальне падіння ще більше. Промислове виробництво знизилося на 34%. Хіба в таких умовах нормально підвищувати податки для товаровиробника? На жаль, наш уряд звик виживати за рахунок інших. Але чого варте те підвищення акцизу, якщо вже запущений механізм емісії, котра робить біднішими всіх нас. Нещодавно президент України офіційно підтвердив, що для розрахунків за газ лише за травень було надруковано 3,8 мільярди гривень! Переконаний, що така економічна політика уряду призведе не тільки до банкрутства підприємств, але й до банкрутства самого уряду. Сьогодні рейтинги політичних сил, які ініціювали ухвалення змін до бюджету щодо збільшення податкового тиску на вітчизняного товаровиробника, падають, і населення все більше і більше розчаровується у таких політиках. https://blogs.pravda.com.ua/authors/slobodyan/4a31f21635787/