https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/57b37cc0427db/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Tue, 16 Aug 2016 23:51:12 +0300 Известный медиакритик Наталья Лигачева написала колонку: "Почему я не согласна со статьей в "Европейской правде". В ней она возражает журналистам, призвавшим лишить Украину безвизового режима из-за имитации властью реформ. Я не знаю, почему Наталья Лигачева в последнее время так часто защищает власть. Но именно в этой колонке ее аргументы в защиту власти стали уж совсем манипулятивными. "Авторы статьи в УП не хотят учитывать важность не только фактов, но и контекста. То есть того, что на данный момент Украина является жертвой военной агрессии России" – начинает с этого Лигачева. И что? Война с Россией – это повод не бороться с коррупцией? Это повод волокитить электронные декларации? Наоборот, все прекрасно понимают, что только в свободной от коррупции стране можно создать сильную и боеспособную армию. А, там, где воруют все: от прапорщика до генерала, армия всегда будет голодной, босой и безоружной. И электронные декларации – один из эффективных инструментов борьбы с коррупцией, в том числе в Министерстве обороны. "Нет в истории прецедентов, когда бы войну выигрывали страны, в которых власть и народ абсолютно разобщены, в которых существует такой уровень недоверия к власти, какой есть сейчас в Украине, и в которых есть такой уровень недоверия друг другу и разобщенности в обществе, как сейчас наблюдается в Украине." – продолжает Лигачева. Поправьте меня, если я ошибаюсь. Не избитый ли интернет-мем: "Не критикуйте власть, а то Путин нападет!" нам подсовывают в этой красивой упаковке из словесных кружев? Народ должен быть един с властью перед лицом войны? Безусловно. Только Наталья почему-то забывает добавить, что власть не убедила граждан в том, что она разделяет с ними тяготы войны. Да, да... Давайте найдем в себе силы еще раз произнести это словосочетание! Ну, же, вот оно: "Липецкая фабрика". Липецкая, черт побери, действующая фабрика концерна "Рошен"! Вот хороший ответ на вопрос, почему народ не един с властью во время войны. Точнее, почему власть презирает единство с народом, с этими простолюдинами, голытьбой. И во время войны ведет бизнес на территории страны-оккупанта. Попутно вещая о патриотизме. "Да, власть виновата, хотя ЭТУ власть выбрали все-таки мы сами, на демократичных выборах, в первом туре президентских выборов, а на парламентских выборах многие из тех, кто сейчас жесточайшим образом власть критикуют, помогли БПП получить внушительное количество мандатов. То есть как минимум 30% ответственности за происходящее у нас сейчас нам нужно бы взять на себя. Как минимум" – добавляет Лигачева. Наталья – умный человек, и должна знать, что перекладывать ответственность с политиков на избирателей не всегда правильно. По той простой причине, что избирателей банально могут обмануть, облапошить. Что политики идут на выборы с одними лозунгами, а после избрания начинают делать нечто противоположное ожиданиям избирателей. Например, обещают покончить с офшорами, а через три месяца на президентском посту, эти офшоры регистрируют. Или обещают открытые списки, деолигархизацию, реальную борьбу с коррупцией, те же электронные декларации. Вместо этого – кумовство и "любі друзі" в политике, процветание олигархов и ни одного реально посаженного коррупционера. И все это, конечно, не делает чести избирателям, которые наперед не раскусили вранье политиков. Но также не дает права перекладывать ответственность с изолгавшейся власти на самих граждан. "Наши СМИ переполнены критикой, не считают нужным рассказывать и о тех позитивах, которые все-таки есть. Не занимаются разъяснением реформ, не вкладывают силы в конструктивную, а не только в стиле "зрада", критику которая бы действительно подталкивала их продвижение, а не вызывала бы только отторжение." – завершает Лигачева. О, эта ванильная мечта – "конструктивная критика"! Почти все украинские политики, начиная, пожалуй, еще с Пустовойтенко призывали медиа-цех к конструктивной критике. Чтобы, значит, они, политики, наделали лужу, а их за это аккуратно по шерсти, да ласково так пожурили и дали еще похлебать сметанки. Вместо этого, украинские независимые медиа нашкодивших политиков толкли мордой в нассаное, чтобы они наконец научились вести себя по-человечески. Перестали воровать эшелонами, собирать "золотые батоны", подкармливать дружков и врать про продажу бизнеса. Боюсь огорчить медиаэксперта, но задача журналиста в моем скромном понимании, вовсе не состоит в похвале властям, даже если они ее и заслужили. Для этого есть пиарщики и эксперты. А также есть стандарты, по которым журналисты обязаны им предоставлять слово, чтобы те хвалили власть. Главная задача любого журналиста, на мой скромный вкус, в том, чтобы рассказать о неком факте, который кто-то хотел бы скрыть. Только и всего. Именно за это журналисты получили прозвище цепных псов демократии. Хотя, кто-то от служения демократии, может вполне перейти к служению конкретной фамилии. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/57b37cc0427db/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5705368990815/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Wed, 06 Apr 2016 19:17:13 +0300 Сьогодні президент Порошенко нарешті прокоментував скандал зі своїми офшорними компаніями. "Я зробив це не для мінімізації податків, це була повністю публічна дія", – заявив президент. Він, та його оточення тепер активно поширюють тезу, що оформлення його активів на офшори було відкритим, публічним процесом, таємниці тут немає. Тому, мовляв, ніякої сенсації в розслідуванні журналістів теж нема. Прихильниками Порошенка в соцмережах активно поширюється авторська колонка Анатолія Родзинського: "Журналісти помилилися – "Рошен" в "сліпому трасті"", де йдеться про те, що всі дії по виведенню "Рошена" в офшори були відкритими і зміну власника можна було спостерігати в державному реєстрі. Залишимо в стороні, що сам пан Родзинський був кандидатом до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. І що сьогодні він почав виправдовувати створення офшорів. Хоча, ще донедавна в своїй передвиборчій програмі писав абсолютно протилежне: Як, власне, і Порошенко, коли йшов в президенти. Тут важливе інше. Для того, щоб заявити, що Порошенко діє з офшорами відкрито і прозоро, і підозрювати його нема в чому, його юристи в паніці почали замітати сліди. 7-го березня цього року компанія ICU, яка обслуговує інтереси президента, отримала від журналістів OCCRP та Слідства.Інфо запит про наявність у Порошенка офшорів. 22-го березня вони надіслали відповідь, в якій визнали створення офшорного ланцюжка для президента з трьох фірм. При цьому, нам сказали, що ці три компанії не мають активів, банківських рахунків і ніяк не використовуються. А тепер найцікавіше. Поки ми та наші колеги закордоном готували свої розслідування про офшорні схеми президента Порошенка, його юристи, починають вносити зміни в склад власників корпорації "Рошен". 25-го березня вони змінили склад акціонерів, де замість українського фонду Порошенка ввели голландську фірму, пов'язану з кіпрським та віргінським офшором. Хоча, напередодні, ще 24-го березня там був український фонд Порошенка "Прайм Ессет Капітал". Вони встигли. Наше розслідування вийшло за тиждень – 3-го квітня. Ну, а на наступний день вийшла публікація пана Родзинського, де матеріали розслідування називалися "некомпетентними" через те, що "секрету немає", і весь "офшорний траст" вже давно в публічному державному реєстрі. Ми давно не бачили такої гри на випередження. З часів час рейдерського захвату каналу ТВі, коли статутні документи рейдерами змінювалися буквально на ходу. Ми вважаємо, що все це було зроблено юристами Порошенка для того, щоб мінімізувати ризики від розслідування: якщо факт офшору приховати не вдається, то, треба, бодай, самостійно його легалізувати до публікації журналістів. Щоб проголосити: "Сенсації немає! Ми все хотіли вам самі розповісти! Ось, бачите, у нас і в документах все вже відображено." І далі знову повторювати мантру про вже створений сліпий траст, угода про який була підписана президентом ще в січні. До речі, про "сліпий траст". Юристи Порошенка так і не надали доказів його створення. Крім їхніх власних прес-релізів та заяв. Позавчора, в ефірі програми "Свобода Слова" на моє прохання показати угоду про створення цього трасту, Макар Пасенюк – директор компанії ICU, пообіцяв це зробити. Втім, пройшло вже два дні, і попри мої наполегливі прохання, ні пан Пасенюк, ні його підлеглі так ніякої угоди не продемонстрували. Власне, президенту Порошенку варто пам'ятати, що успішно викрутившись один раз, він не покращує своє становище. Адже, Уотергейтський скандал, зрештою, закінчився відставкою президента Ніксона тільки через два роки після першої публікації журналістів The Washington Post. Всі ці два роки Ніксон та його адміністрація викручувалися і відбріхувалися як могли. Тільки ще більше заплутуючись в цьому павутинні брехні. І враховуючи, що Міжнародний консорціум журналістів розслідувачів вже отримав докази, що, для низки клієнтів панамський реєстратор Mossack&Fonseca заднім числом змінював статутні документи, то, для президента Порошенка наявність офшорів може бути дрібною неприємністю. Куди серйознішим може стати звинувачення в свідомій і постійній омані своїх громадян. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5705368990815/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/56be8d2ed0dc2/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Sat, 13 Feb 2016 02:55:58 +0200 Перепрошую, поки ми тут займалися розслідуванням історії з голландськими картинами, колеги з програми "Схеми" підняли важливу тему. Йдеться про скандальну закупівлю МВС рюкзаків для бійців міліцейських спецпідрозділів. Нещодавно спливло відео, де начебто екс-заступник міністра Авакова – Сергій Чеботар зустрічається з сином пана Авакова і домовляється, що той постачатиме для МВС ці рюкзаки в кількості 2 тисячі штук. Згодом, на початку 2015-го року тендер таки відбувся і невідоме дніпропетровське ТОВ "Дніпровенд" отримало від МВС 14,5 мільйонів гривень на цю партію рюкзаків. Причому, рюкзаки купувалися явно за завищеною ціною. Через півроку армія купуватиме такі ж, тільки в 1,5 рази дешевше. Скільки могли таким чином просто покласти в кишеню? Близько п'яти мільйонів гривень. Син Авакова – Олександр в коментарі моїм колегам свою причетність спростував, сказавши що до цієї закупівлі стосунку немає. Колеги їздили за адресою фірми в Дніпропетровськ, нікого там не знайшли. В свою чергу, прес-служба МВС заявила, що тендер пройшов чесно, а журналісти займаються дискредитацією МВС. Питання причетності Авакова-молодшого підвисло. Ну, я тут витратив пару годин і ось що з'ясував. Адреса ТОВ "Дніпровенд" – фейкова. Але телефон засвітився за реальним власником. Колеги з порталу "Наші Гроші" зберегли звіт "Вісника держзакупівель" по цьому придбанню рюкзаків. В звіті вказаний такий телефон: Нажаль, телефон (067) 340-50-00 вже відключений. Але відшукати кому він належить виявилось нескладно. Це телефон харків'янина Володимира Литвина: Ось ще: Володимир Литвин очолює харківську ІТ-компанію "Turboseo": і ще керує в Харкові фірмою з пошиття одягу: Харків – це вже ближче до Авакових. У Володимира Литвина є екаунт у Фейсбуці, де він є другом Олександра Авакова. Звісно, у Фейсбуці у кожного тисячі друзів і не з кожним ти навіть знайомий. Але не кожен твій друг буде просувати у Фейсбуці партію твого батька. І нарешті, тільки справжній друг, а не віртуальний, тебе ось так привітає з днем народження: Отже, фейкова дніпропетровська фірма, яка постачала МВС рюкзаки має контактний телефон друга сина Авакова. Звісно, яка ж тут корупція? Генпрокуратура каже, що планує зайнятися цією оборудкою. Тому я порадив би Авакову-молодшому про всяк випадок зібрати теплі речі і сухарі. Тим більше, міцний рюкзак куди все це запхати в нього вже є. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/56be8d2ed0dc2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/563c23ce6a09b/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Fri, 06 Nov 2015 04:51:42 +0200 Скажу одразу: мені не подобається Корбан. І всі його друзі на чолі з Коломойським, на мою думку, це зграя бандитів, яка за першої нагоди обдирає країну. Але ще більше я не люблю брехні. І "білі нитки" в справі Корбана, починають вже лізти з усіх щілин. "Ніякої політики в затриманні Корбана немає" – як мантру повторював представник Генпрокуратури Куценко чотири дні тому. Та невже? Ну давайте подивимося на деякі факти. Пам'ятаєте це фото? Це так звана злочинна схема Корбана з виведення благодійних коштів, яку 1-го листопада демонстрували журналістам СБУ та Генпрокуратура. А тепер погляньте на це фото: Схожа картинка, чи не так? Це та ж сама злочинна схема Корбана, тільки її показували громадськості ще 14-го жовтня. Ще коли затриманням Корбана і не пахло. Демонстрував цю схему такий собі Юрій Помазан – колишній боєць роти "Торнадо". Помазан також був кандидатом в мери Дніпропетровська, де змагався в першому турі з другом Корбана – Філатовим. На цю схожість картинок-схем звернув увагу мій колега по Слідству.Інфо – Олександр Курбатов, який зробив чудовий матеріал про останні події в Дніпропетровську. Але мені стало цікаво: як боєць скандальної роти на два тижні раніше СБУ та ГПУ розкрив злочинні схеми Корбана? Пара годин пошуку в інтернеті і вималювалася цікава історія. Боєць "Торнадо" Юрій Помазан проводив всі свої прес-конференції, в тому числі і викривальну по Корбану, в дніпропетровському інформаційному агентстві "Днепр Пост". Запам'ятаємо назву агентства, вона ще знадобиться. Про особу самого Помазана обмаль інформації, хіба щось є на його кандидатському сайті "Справжній патріот". Жодних контактів його штабу не вказано. Кандидатські сторінки Помазана в соц.мережах не дуже популярні. Але я звернув увагу, що на його сторінку "В Контакті" підписалася лише одна (!) людина. Це 24-річний Ярослав Лавріненко. Він, як виявилося, є кандидатом до міськради Дніпропетровська від "Самопомочі". "До чого тут "Самопоміч"? – подумалося... Але йдемо далі. Як виявилося, на "торнадівця" Помазана незадовго до виборів напали невідомі і побили. Побили, як стверджує Помазан, через його викриття Корбана і Філатова. Першим медіа, яке детально описало побиття Помазана і текст якого потім з посиланнями передруковували інші ЗМІ міста був такий собі портал Zabeba.li Zabeba.li – це передвиборчий проект, на якому друкувалися позитивні новини про дніпропетровські "Самопоміч" та БПП-Солідарність, і вщент розносився Укроп з Філатовим. Власником доменного імені Zabeba.li є дніпропетровець Сергій Шишкін Цей Шишкін теж кандидат в міські депутати від дніпропетровської Самопомочі. А редактором проекту є дніпропетровська журналістка Ольга Палій, яка... також є активісткою Самопомочі. І ще вона – керівник того самого інформаційного агентства "Днепр Пост", яке активно піарило "канидата-торнадівця" Помазана під час його викриттів Корбана. І в приміщенні ж цього агентства проводили свої брифінги ці "Забєбалі" Так до чого ж тут дніпропетровська "Самопоміч"? Тут варто нагадати ще одне розслідування мого колеги Олександра Курбатова, яке ми в Слідстві показували кілька тижнів тому. В ньому йшлося про те, як "Самопоміч", БПП та Опозиційний блок на виборах в Дніпропетровську склали дружній і міцний союз. Бо, як виявилося, місцева "Самопоміч" практично лягла під місцевого олігарха Вадима Єрмолаєва. Третина списку "Самопомочі" до дніпропетровської міськради – це працівники фірм Єрмолаєва (той же Шишкін, наприклад). Сам же Єрмолаєв має давній конфлікт з "приватівцями" і традиційно підтримував Партію регіонів. Зокрема, зять Єрмолаєва Ігор Циркін – відомий місцевий регіонал і на цих виборах йшов до обласної ради від Опозиційного блоку. Які високі відносини... Чи не так, пане Садовий? І президентська "БПП-Солідарність" в Дніпропетровську не просто приєдналася до цього союзу Оппоблоку та Самопомочі на виборах. А стала його фактичним координатором. У війні з приватівським "Укропом-Відродженням". Але удар по Укропу через вкидання Помазана, очевидно, значного ефекту не мав. Тому, довелося викликати десант у вигляді СБУ та ГПУ. Ну звісно, до чого тут політика? Наостанок. Чи є за що ув'язнювати Корбана? Думаю, так. Якщо згадати, як Корбан брав під контроль деякі підприємства, він цілком заслуговує на тюремний термін. Але Петро Олексійович не хоче піднімати тему контролю над підприємствами. Бо тоді хтось може втратити свої шоколадні фабрики. А хтось – свої обленерго. А ще хтось – заводи хімічних добрив. І так розсиплеться вся ця олігархічна унія, яка так влаштовує всіх нагорі. Тому замість покарання винуватих по закону, нам влаштували смішну виставу під назвою: "Обіжєний Папа і ніякої політики". https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/563c23ce6a09b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5612e5897978d/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Tue, 06 Oct 2015 00:03:05 +0300 Сьогодні з'явилася справді вражаюча новина. На неї звернула увагу моя колега Катерина Каплюк. Виявляється, Полтавська обласна рада незабаром запланувала без аукціону (!) роздати вісім (!) газоносних ділянок. Ці ділянки раніше належали скандальновідомій фірмі "Голден Деррік" і були після суду, нарешті, повернуті державі. "Голден Деррік" було створено ще в часи Януковича-прем'єра, коли міністром екології та природних ресурсів був Василь Джарти. Також відомий у вузьких колах на прізвисько "Вася Біта". Джарти, зрештою, помер. Але встиг виховати гідного наступника для Сім'ї Януковича – екс-міністра екології, а згодом, енергетики Едуарда Ставицького, який організував масштабні корупційні оборудки, зокрема і виведення з держвласності Межигір'я. Фірма "Голден Деррік" за його роботи міністром отримала нечувану кількість газових родовищ – більше тридцяти і всі без аукціонів. Про те, що "Голден Деррік" контролюється саме Ставицьким та його партнером – екс-міністром АПК Присяжнюком, ми з колегою Анною Бабінець зробили розслідування ще три роки тому. Пам'ятаєте після Майдану, у Ставицького вдома знайшли 42 кілограми золота і майже 5 мільйонів доларів? Це нещасні крихти з численних багатств, які втікач вже не міг тягнути з собою. Втім, у Ставицького в Україні залишився чималий спадок у вигляді активів. І один з них – це три десятки газових родовищ "Голден Дерріка". Полтавська обласна рада задумала їх передати невідомій місцевій фірмі "Ангро Інвест". Що ж це за фірма? Створена в Миргороді, в березні цього року, вона має маловідомих засновників і на ринку газу помічена не була. Це типова фірма-прокладка, нитки від якої, втім, тягнуться до цілком конкретних і впливових людей. Давайте подивимось. "Ангро Інвест" заснували Віталій Ткачов та Людмила Габідулліна. Про Ткачова майже немає інформації. Натомість, чимало її про Людмилу Габідулліну. Вона також працює у фірмі зі схожою назвою – "Ангро Нафта", яка раніше займалася будівництвом житла на Полтавщині. Нажаль, пані Габідулліна кинула слухавку, коли я спробував її розпитати про плани освоєння газових родовищ. Не взяв слухавку і її бос. Засновником ПП "Ангро Нафта" є такий собі Роман Дружбін, який за даними Полтавських ЗМІ, і подавав клопотання про отримання "Ангро Інвестом" восьми газових родовищ "Голден Дерріка". Примітно те, що цей Роман Дружбін раніше заснував ТОВ "Центральна нафтогазотранспортна компанія" разом з полтавським бізнесменом Олександром Павлюченком. Ось цей Олександр Павлюченко на фото: Не дуже схожий на фінансиста чи енергетика? Правильно, тому що на Полтавщині він більш відомий як кримінальний авторитет "Саша Браслет", який до того ж має дуже тісні зв'язки з правоохоронцями. Гангстери та міліціонери настільки тісно переплелися на Полтавщині, що хто там ким є насправді, вже й не зрозумієш. Наприклад, коли СБУ та прокуратура затримали у січні начальника Полтавського ДАІ Петра Блажівського за хабар, то саме Саша "Браслет" Павлюченко вніс заставу в 10 мільйонів гривень, щоб високопоставлений даїшник вийшов на свободу. Полтавські медіа ще 7 років тому писали, про те, що Павлюченко пов'язаний з Арсеном Аваковим. Це було на рівні чуток, але доказ, з'явився нещодавно. Вам буде, напевне, цікаво дізнатися, що Олександр Павлюченко є помічником народного депутата від "Народного Фронту" Ігоря Котвіцького. Того самого Котвіцького, який нещодавно забув внести в декларацію майже мільярд гривень. І якого так наполегливо за це виправдовував сам Арсен Аваков. Можливо, в цьому немає нічого дивного, адже Аваков і Котвіцький – давні любителі газового бізнесу. Наостанок. Вже коли писався цей блог, підтвердження причетності Павлюченка до дерибану спадку "Голден Дерріка" прийшло само. Людмила Габідулліна схаменулася, передзвонила і попросила з питань газових родовищ набрати на мобільний Тетяну – фінансового директора "Ангро Інвесту", яка, мовляв, все пояснить. Треба віддати належне пані Тетяні. Вона запросила мене на прес-конференцію "Ангро Інвесту" та підтвердила, що до фірми має стосунок Олександр Павлюченко: Тетяна: Ми вас запрошуємо. У нас буде прес-конференція, ми відповімо на ваші питання. Але ні дата ні час поки не визначені. Я: А пан Павлюченко буде на цій прес-конференції? Тетяна: Можливо. Але чітко я вам не можу сказати. Я: Дякую. А ви ж знаєте, про кого йдеться? Про Олександра Павлюченка. Тетяна: Да, да, все я знаю! Наскільки, я розумію, пани Аваков, Котвіцький та Павлюченко зроблять висновки з нещасливої долі Ставицького. І, напевне, замість золота, накрадене від родовищ, переведуть в більш легкі і коштовні діаманти. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5612e5897978d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5523f787cf097/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Tue, 07 Apr 2015 18:28:07 +0300 Вчора я переглядав копії документів, які рік тому ми з колегами знайшли в Межигір'ї після втечі Януковича. І натрапив на цікаву службову записку. Я сфотографував її в кабінеті Олександра Файницького – людини, яка керувала всім величезним господарством Межигір'я. Файницький очолював ТОВ "КиївУніверсалСервіс" (скорочено: ТОВ "КУС") і підпорядковувався Павлу Литовченку – директору ТОВ "Танталіт", на яке було записано майно Межигір'я. Литовченко займався фінансовими та юридичними питаннями Межигір'я. А Файницький господарськими. Тобто, порядок в Хонці, ідеальний стан газонів та гольф-поля, здоров'я звірів в зоопарку та собак в кінологічному центрі, будівництво господарських споруд, садівники, кухарі, охоронці, водії та ще мільйон інших питань – все це входило в коло обов'язків Файницького. (Підтримувати помпезну розкіш Межигір'я – обов'язок Файницького. Фото – блог "Коло") Як виходить з документів знайдених в його кабінеті, Олександру Файницькому регулярно доповідали про різні проблеми в Межигір'ї. Проблеми, які ніколи не зрозуміти простим громадянам: А ось Файницькому доповідають про погіршення здоров'я якогось білого песика: Службова записка про те, що в песика порушення обміну речовин підписана таким собі Віталієм Башинським. Знаєте хто це? В часи Януковича-президента Башинський був призначений на посаду заступника Голови Державної ветеринарної та фіто-санітарної служби України. Примітно те, що на цій посаді він знаходиться і досі! Більше того, оскільки раніше було звільнено голову та першого заступника цієї служби, а на їхнє місце досі нікого не призначено, то Віталій Башинський сьогодні є фактично єдиним керівником Державної ветеринарної та фіто-санітарної служби. Що мені й підтвердили його підлеглі в самій службі. За яку ж "білу собачку" так переживають Файницький та Башинський? Можливо, я помиляюсь, але здається, йшлося про цього песика: Судячи з іншого фрагменту тексту, Башинський терміново пропонує державним ветлікарям долучитися до лікування песика коханки Януковича- Любові Полєжай. Далі ж він описує про проблеми з Генеральною прокуратурою і цікавиться чи відомо щось про це Файницькому, як людині наближеній до Януковича. Наостанок Віталій Башинський повідомляє, що збирається оглянути лебедя, "пока первый (тобто Янукович – авт.) в отпуске". Очевидно, в лебедя були проблеми зі здоров'ям, бо його хотіли міняти аби Янукович милувався тільки здоровими і красивими птахами. Наведені факти яскраво ілюструють в якій країні ми жили ще донедавна. Коли заступник голови центрального відомства опікується особистими тваринами президента-узурпатора. Це також ілюструє і в якій країні ми досі живемо, коли людина, яка ходила за звірями в маєтку Януковича досі керує головною установою з ветеринарного контролю. Щоб з'ясувати достовірність та обставини цієї події, я дізнався мобільний телефон пана Башинського, зробив близько десятка дзвінків і навіть відправив кілька смс з проханням про коментар. Віталій Башинський говорити не захотів і, зрештою, на пряме питання в смс: "Ви лікували звірів в маєтку Януковича?" відповів письмово таке: "Я консультував лікарів-ветеринарів у Януковича, Ющенка, Азарова та практично всіх інших, в тому числі тих, хто сьогодні керує державою! Я не поганий лікар, так кажуть. Не більше і не менше." Що ж, така щира відповідь може пояснювати чому пана Башинського й досі тримають на високій державній посаді. Навіть попри те, що він потрапляє під люстрацію. Можливо тому, що нинішня влада теж любить своїх тварин більше за людей? https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/5523f787cf097/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/53d29aab945a6/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Fri, 25 Jul 2014 20:58:03 +0300 Подытоживая пребывание Арсения Яценюка на посту премьер-министра, отмечу, что лично мне не жалко, если он уйдет. "Правительство камикадзе" – пафосно назвал свой кабинет Яценюк при назначении. Чем пожертвовали ради страны эти "воины-самоубийцы"? Жизнью? Имуществом? Популярностью? Они могут записать в себе актив хотя бы одно свершение? Одну, пусть маленькую, но эффективную реформу, облегчившую жизнь людей? ГАИ не ликвидировано. Схемы на таможне процветают. Как выглядят результат работы "камикадзе", я вполне ощутил недавно. Для получения пособия по рождению младшей дочери мне девять (!) раз приходилось приезжать в отдел соцобеспечения. Длинный список справок и документов, мало того что менялся несколько раз, так вдобавок, уже полученные документы чем-то постоянно не устраивали принимающих. "Ваша справка по Форме 3 уже устарела, принесите новую и еще попросите Форму 204, иначе отправим назад!" Хотя, как по мне, вместо десятка справок из разных органов, достаточно иметь лишь паспорт и единую компьютерную базу, где записаны данные о новорожденных. Но чтобы ввести это новшество, нужно действительно быть камикадзе. Поскольку тогда придется уволить тысячи работников собесов, собирающих и систематизирующих пачки никому не нужных документов. Но правительство не продемострировало даже попытки борьбы с громоздкой разрешительной системой. Вместо этого, поддержало просьбу олигархов по повышению тарифов на тепло и водоснабжение. Даже не удосужившись проверить, а сколько миллиардов эти самые олигархи вынимают из энергетики. Казаться, а не быть – вечная проблема Яценюка. Так хочется быть старше, мужественнее, круче. Но быть не получается. Получается, только делать вид. "Йду на війну з корупцією", "куля в лоб", "уряд камікадзе" – эти громкие заявления Яценюка разных лет так и не стали реальностью. Не то, чтобы граждане хотели, чтобы хрупкое тело Арсения Петровича сгорело в штурмовике, пикирующем на врага. Нет. Граждан просто вконец достали болтуны. Ключевое достоинство которых в том, что на фоне ублюдочной прошлой власти они выглядят вполне себе хорошими парнями. (Древняя японская гравюра: актеры театра Кабуки изображают самураев в бою). Но воры и мерзавцы из прошлого Кабмина все дальше в прошлом. А настоящим фоном для сравнения Яценюку и министрам служат патриоты, воюющие на востоке. Те, кто не плодит пафос перед телекамерами, а спокойно и зло сражается за Украину. Без имитации и без надрыва в голосе. Вот они и есть настоящие камикадзе. "Божественный ветер" – как переводится это слово с японского. Ветер перемен. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/53d29aab945a6/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/53c551dce0c5a/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Tue, 15 Jul 2014 19:07:56 +0300 Мой коллега – Сергей Лещенко написал пост: "Оставьте Меркель в покое" в котором, призвал возмущенных украинцев не троллить канцлера Германии за её недавнюю встречу с Путиным. Сергей считает, что Меркель – прежде всего немецкий политик, что она действует в интересах Германии, и украинцам, в общем, ничем не обязана. Прошло каких-то семьдесят пять лет, и трагический урок истории оказался забыт напрочь. Почитайте в Википедии статью "политика умиротворения" – и вас передёрнет от того, насколько современным смыслом наполнен этот исторический термин. "Политика умиротворения – политика, основанная на уступках и потаканиях агрессору. Состоит в урегулировании искусственно разжигаемых государством-агрессором международных споров и разрешения конфликтов посредством сдачи стороне, ведущей агрессивную политику, второстепенных и малозначимых, с точки зрения авторов этой доктрины, позиций и вопросов". Что-то очень современное угадывается за этими сухими терминами "государство-агрессор", "искусственно разжигаемые споры", верно? Но это не про нынешнюю Россиию, а про Германию в 1938-м. "В интересах Меркель – именно мир любой ценой, а не ценой победы одних над другими. Поэтому она призывает к любым переговорам, чтобы только прекратилась война" – пишет Сергей. Но "мир любой ценой", как правило обходится слишком дорого. "Я привез мир нашему поколению!" – радостно заявил британский премьер Чемберлен, подписавший Мюнхенское соглашение с Гитлером, по которому часть Чехословакии отошла Германии. После подписанного мира и аннексии чешских Судет, Германия отторгла кусок Литвы, потом принялась за Польшу, а затем, проглотила почти всю Европу. После Грузии и Украины, где гарантия того, что Путин не возьмется за Северный Казахстан, страны Балтии? И что там тоже будут гибнуть люди, под заламывание рук и вздохи европейских лидеров. Страны Балтии – члены НАТО? Так Путин и не будет туда вводить войска! Поговорите с латышами и эстонцами, они вам много расскажут про русскую мафию, русскую диаспору и жалобы на притеснения русскоязычного населения. Того самого населения, которое несмотря на все притеснения, никак не хочет переезжать в Россию. И может оказаться очень полезным для избрания "народных мэров" и проведения "бутафорских референдумов" о независимости новых "народных республик". Потакание агрессору, не приносит мира. Оно гарантированно разжигает его аппетит и приводит к войне. Азбука истории. Таблица умножения. Хулиган-старшеклассник, которому ты отдашь мелочь сегодня, гарантированно придет к тебе завтра, поэтому, драться придется рано или поздно. Это школьный урок истории, который мы усваивали уже на переменах. Украинцы имеют полное право говорить Меркель нелицеприятные вещи, коль скоро обнаружили, что на отжатую у них мелочь, хулиган покупает понравившейся девочке мороженое. Хуже того – девочка прекрасно знает, откуда у него эта мелочь. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/53c551dce0c5a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/537ca04be4517/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Wed, 21 May 2014 15:47:07 +0300 Юлія Володимирівна, очевидно зовсім не любить громадський транспорт. І машини, здається теж. Вона обожнює літаки! Навіть до Сум сьогодні полетіла літаком, як написав у себе в Фейсбуці її соратник – нардеп Олег Медуниця. Моя колега – допитливий і професійний розслідувач Катерина Каплюк з'ясувала, що в Суми Тимошенко полетіла літаком авіакомпанії "Урга". Цю інформацію, їй власне підтвердив сам Медуниця. Пікантна деталь: авіакомпанія "Урга" належить Едуарду Ставицькому – екс-міністру енергетики, одному з ключових членів Сім'ї Януковича. Ставицький брав участь в розкраданні багатьох українських надр і подарував Януковичу "Межигір'я". І це саме в нього вдома після втечі з України знайшли 42 кілограми золота і майже 5 мільйонів доларів – нещасні залишки, що Ставицькому, очевидно вже не влізали у валізи з награбованим. Головою наглядової ради авіакомпанії "Урга" досі є батько Ставицького – Анатолій Борисович. Відтак, у мене кілька питань до Тимошенко і її команди: 1. Чи було сплачено кошти за використання цього чартеру і скільки? 2. Якщо за використання літака авіакомпанії Ставицького сплачено гроші – це свідома дружня допомога бізнесу члена Сім'ї Януковича? Адже, послатися на те, що вони не знали чия фірма важкувато. "Урга" дуже відома серед любителів пересуватися літаками. 3. Якщо за використання літака гроші не сплачувалися, то що обіцяно навзаєм за цю недешеву "дружню" послугу? Останнє питання до міністра внутрішніх справ Авакова і в.о.Генпрокурора Махніцького. Якщо ми щодня від них чуємо про мільярдні суми крадіжок оточення Януковича, чому бізнес Сім'ї спокійно продовжує працювати і наповнювати кишеню своїх власників? А пані Тимошенко я б порадив в профілактичних цілях повернутися до Києва з Сум електричкою – там жорсткі сидіння, це дуже добре для її спини. І ще там прості щирі люди, які на відміну від її піарників, опустять Юлію Володимирівну з небес на землю. І прямому і в переносному сенсі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/537ca04be4517/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/534700641b259/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гнап) Thu, 10 Apr 2014 23:34:44 +0300 По итогам двух дней работы в Донецке и пообщавшись с Денисом Казанским могу сказать, что у Украины есть несколько способов решения проблем с восточным сепаратизмом. Первый рецепт – имени Тэтчер. Нет сомнения уже, что сепаратизм – это удавка, которую Ринат Ахметов накинул на шею всей Украине с целью сохранить в руках контроль над активами и потоками. Дескать, раз вы боитесь развала страны, дайте мне возможность и дальше доить экономику и граждан. Это типичное поведение вампира или террориста, берущего заложников. Но, Ахметов – уязвимый человек и нормальная сильная власть, в ответ на листок с требованиями олигарха, рядом положила бы листок с адресами офисов его компаний по всей Украине. Куда могут быть немедленно введены сотрудники проверяющих органов. Благо, основания для проверок есть. Это и "Киевэнерго", и "Днепрооблэнерго" и "Павлоградуголь" и страховая компания АСКА, головные офисы СКМ и ДТЭК в Киеве и т.д. Не говоря, уже про офисы его зарубежных компаний, адреса апартаментов и банковские счета. Сомнительно? Незаконно? Ничуть. С человеком, торгующим государственным суверенитетом по-другому нельзя. После этого, на длительный срок руководство страны должно переехать в Донбасс, общаться с его жителями и именно отсюда проводить по всей стране жесткие и болезненные реформы. Подавляя сопротивление, как олигархов, так и люмпена, железной волей и железной рукой. Второй рецепт – имени Гавела. Но, дело не только в Ахметове. Очевидно, что часть людей в Донбассе (до 20%) поддерживает сепаратизм. А подавляющее большинство и вовсе не воспринимает Майдан и то, ради чего боролись люди на нём последние три месяца. Это тяжелый груз на шее Украины, которая решила пусть ползком на брюхе, но все же двигаться в Европу. И этих людей не изменить и не перевоспитать. Более, того, как говорит Денис Казанский, они воспроизводят себе подобных. А значит, здесь все также будут голосовать за воров и бандитов, которые будут диктовать всей стране свои условия и сосать из неё соки. Поэтому второй вариант – это мирный и поэтапный развод Украины и Донбасса. Это раз и навсегда снимет и проблему сепаратизма в стране, и проблему неотвратимости реформ. Украине придется уступить часть территории, но выиграть в развитии. Тем дончанам, которые захотят жить по-европейски – предложить хорошо продуманную и спланированную программу переселения в Украину. Третий рецепт – имени Путина. Путин известен тем, что вместо того, чтобы послушно выполнять волю воцарившей его олигархии, кинул всех и сам стал контролировать олигархов. Подобный фокус можно провернуть и с Ахметовым. Пойти ему на все уступки, провести, наконец, выборы, легитимизироваться. А после них постепенно взять под контроль ситуацию в стране и в Донбассе. Как говорил Ходжа Насреддин: "Обмануть закоренелого обманщика – тоже доброе дело". Но недостаток этого плана в том, что он хорош для России, где есть нефть и безропотное население. А в Украине уступки Ахметову чреваты потерей доверия европейской части избирателей. И как следствие – потерей власти. Впрочем, беда сегодняшней Украины в том, что у нас нет ни Тэтчер, ни Гавелов, ни даже Путиных. У нас есть Порошенки, Яценюки, Турчиновы, Тимошенки. А это значит, что вместо одного плана, они все три смешают в кучу. И будут вытягивать из неё то, что им кажется на этот момент целесообразным и привлекательным. То обещать зачистки к 11.00, то идти на уступки коррумпированному олигарху, то грозить сепаратистам через Фейсбук. Словом, революция не окончена, друзья. И политиков мирового уровня Украине придется еще подождать. Но это ожидание будет ненапрасным. Верю в это. https://blogs.pravda.com.ua/authors/gnap/534700641b259/