<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Ірина Славінська: Громадське радіо – підтримайте!</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/554a001dddffd/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 06 May 2015 14:50:53 +0300</pubDate>
<fulltext>Громадське радіо почало третю кампанію на Спільнокошті!

Ми збираємо 100 тисяч гривень – ця сума дозволить протягом року виготовляти три авторські подкасти – "Чайник", "Філософський барабан" і "Антена". Ваша підтримка означає нашу можливість орендувати студію, необхідне обладнання та оплачувати "невидиму роботу" звукорежисерів і авторів програм.



Нагадаю всю довгу історію:

"Громадське радіо" – єдине в Україні справді незалежне "розмовне" радіо, що не підпорядковане ані владі, ані бізнесменам, ані політикам. Ми ставимо перед собою велику ціль – стати частиною творення Суспільного мовлення в Україні. Вже тепер ми мовимо за всіма необхідними стандартами. Без державної підтримки. З допомогою громади – для громади.

Восени 2013 року завдяки вашій допомозі через "Спільнокошт" ми отримали 81 492 гривні і розпочали регулярно публікувати подкасти. Отримані під час першої кампанії гроші дозволили нам відремонтувати і обладнати дві студії, а також заплатити річну оренду за одну з них. Влітку 2014 року ви профондували "Громадське радіо" на 103 тисячі 750 гривень, і це дозволило нам запустити цілодобове онлайн мовлення. Тож завдяки вашій підтримці "Громадське радіо" – не просто подкастер. Ми – справжнє радіо, що мовить онлайн.

Вже більше року наша команда мовить у прямому національному ефірі першого каналу "Українського радіо" по дві години щодня з 21:10 до 23:00 в програмі "Громадська хвиля". Це наша спроба творити суспільне мовлення в Україні ще до того, як про це підписали закон. Ми вже декілька місяців створюємо новини "Хроники Донбасса" для окупованих та звільнених територій Луганської та Донецької областей.

"Громадське радіо" регулярно створює подкасти, присвячені подіям в Криму, на Донбасі, героям АТО, життю переселенців, самоуправлінню місцевих громад, правовій грамотності українців, гендерній рівності...

Ми прагнемо продовжити виробництво авторських подкастів, які були би присвячені "нерейтинговим" темам просвіти, філософії та новин культури.

Ваша підтримка дозволить "Громадському радіо" залишатися незалежним, а слухачам з усієї України та цілого світу – чути свіжі новини, змістовні інтерв'ю, обгрунтовану аналітику та голоси очевидців.

Громадське радіо. Слухайте. Думайте. Підтримайте.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/554a001dddffd/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Прощання з Олегом Лишегою</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/5491f03170eaf/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 17 Dec 2014 22:05:53 +0200</pubDate>
<fulltext>Цитую з Facebook Івана Малковича:

Прощання з Олегом Лишегою відбудеться в четвер, 18 грудня, з 15.00 до 17.00 у Спілці Письменників України (вул. Банкова, 2). У ніч із четверга на п'ятницю труна з тілом Поета перебуватиме в церкві на Аскольдовій могилі. Похорон відбудеться в суботу в Тисмениці... Цьогорічна зима в Тисмениці буде особливо сумна... Царство Небесне тобі, друже...



*

Від себе ще скажу, що родині дуже потрібна підтримка та допомога. Фінансову підтримку можна переказувати на картку приватбанку 5211 5373 4084 6422 Оксана Лишега. 

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/5491f03170eaf/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: УДАІ та сексизм – 2</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53ecbdf247f50/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 14 Aug 2014 16:47:30 +0300</pubDate>
<fulltext>Минулого разу в блозі я писала про статтю сексистського змісту, що була опублікована на сайті київського УДАІ. Цей допис і цитати зі статті, про яку ідеться, можна прочитати тут.

Нещодавно мені прийшла відповідь на запит. Цитую:



Що ясно з цієї відповіді?

Що статтю видалили, зробивши вигляд, що її на сайті і не було.

Що докорів сумління немає.

Що УДАІ, здається, не буде вибачатися за розміщення статті сексистського змісту. Але про це я в них перепитаю в наступному листі.

Що в УДАІ не читають статей на власному сайті.

Що в УДАІ порушують норми авторського права. За мотивами листа-відповіді стає ясно, що на сайті УДАІ якісь неназвані "практиканти з інституту журналістики" (принагідно передаю привіт його викладачам і студентам!) повісили крадену статтю, не вказавши ні її автора, ні джерела.

Можливо, хтось мені підкаже, скільки коштувало свого часу створення цього сайту, і скільки тепер коштує його утримання та адміністрування?

Цікаво, чи кошторис передбачав роботу неназваних "практикантів" і крадіжку матеріалів "із мережі Інтернет"?</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53ecbdf247f50/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: УДАІ та сексизм</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53d9777f434d3/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 31 Jul 2014 01:53:51 +0300</pubDate>
<fulltext>Нині на мейл udai@udai.kiev.ua надіслала запит в київське УДАІ. Вранці надішлю цього листа також аналоговою паперовою поштою.

А запит отакий – щоб не загубити:

Доводжу до вашого відома, що опублікована на сайті http://www.udai.kiev.ua/ стаття "Жінка за кермом, водіння автомобілів жінками, протипоказання" (url-адреса http://www.udai.kiev.ua/index.php?option=com_content&amp;view=article&amp;id=106%3A0010&amp;catid=37%3Aprdrv&amp;Itemid=211) містить низку висловлювань, що є сексистськими та є проявом гендерної дискримінації.

Процитую та прокоментую деякі з сексистських висловлювань, що містяться в статті (збережено стилістику та орфографію оригіналу):

"Теорія жінкам дається легше, чим водіння" – чи є дослідження, які доводять, що теорія та практика кермування автомобілем по-різному даються особам різної статі?

"Поки вони їздять із інструктором, все виходить і водіння робить приємність. Коли ж починаються самостійні виїзди, захвати випаровуються при перших труднощах і через недолік волі багато жінок припиняють водити машину. У них псується настрій, зникає бажання їздити, виникає підозра, що це їм не дане" – чи справді тільки водії-початківці жіночої статі відчувають подібні труднощі?

"Автомобіль потрібно сприймати як свою невід'ємну частину й управлятися з ним повністю самостійно – машина жінки повинна бути доглянута й без тютюнового смороду в салоні" – а які критерії доглянутості машини водія чоловічої статі?

"Жінці, що пересіла з пасажирського сидіння на водійське, рідко вдається любуванням вітринами або пейзажем, не хочеться базікати, слухати музику, доводиться й попотіти, і не раз злякатися потоку машин, що мчаться, не дають перешикуватися в потрібний ряд або виїхати на головну дорогу" – тобто, водії чоловічої статі після пересадки з пасажирського сидіння подібних труднощів не мають? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Зате якості жінок-водіїв із солідним стажем – обережність, розважливість, дисциплінованість, життєвий досвід і свідоме дотримання правил – дають їм переваги перед багатьма водіями-чоловіками" – тобто київське УДАІ стверджує, що водії чоловічої статі свідомо не дотримуються правил дорожнього руху? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Жіноча логіка проявляється й в особливостях водіння автомобіля – воно надає ніжним жінкам упевненість і силу, боязкість переходить у старання не порушувати правила дорожнього руху, не перевищувати швидкості, зникає острах дороги, вони зазнають насолоди від керування потужною технікою" – термін "жіноча логіка" не є науковим і нічого не означає, це просто сталий сексистський вислів. Що насправді мали на увазі в УДАІ міста Києва?

"Жінки відчувають стрес при поїздках у темний час доби й при керуванні автомобілем у великих незнайомих містах" – тобто, водії чоловічої статі таких труднощів не відчувають? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Жінкам не занадто затишно на дорозі, вони більш чутливі до несправедливості. Чоловіча солідарність гуртує водіїв-чоловіків, а жінка може розраховувати тільки на себе" – чи означає це, що на працівників київського УДАІ водіям жіночої статі розраховувати не випадає? Також цікаво, яким чином поміж водіями, які знаходять у машинах, часто з тонованим непрозорим склом, вдається вгадувати, людина якої статі сидить на водійському кріслі. Можливо, є якісь особливі дослідження особливостей поведінки зграй водіїв чоловічої статі – чи могли би їх процитувати?

"Жінки частіше помиляються при водінні, тому що багато не певені у собі, в оцінці ситуацій, нелегко виходять зі складних умов на дорозі, швидше стомлюються. Їм властиві тривожність, помисливість і інші прояви стресу" – які є дослідження на користь даної гіпотези?

Жінки гостріше й хворобливіше реагують на неприємності вдома й на роботі, довгий час перебувають в збудженому стані, а це заважає водінню. Емоційність жінок особливо проявляється в критичних ситуаціях і нерідко ускладнює обстановку – які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Жінкам не варто під час керування машиною обговорювати або обмірковувати проблеми, що глибоко зачіпають їх, – будь те суперечки із чоловіком, захоплені міркування про улюблені або серйозні фінансові питання. При водінні й без того досить напружених моментів" – тобто, у водіїв чоловічої статі є якісь інші "напружені моменти" під час кермування автомобілем? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Жінки не завжди водять однаково надійно" – чи означає це, що водії чоловічої статі завжди "водять однаково надійно"? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Причинами подій у жінок нерідко бувають: недооцінка своїх здатностей, непотрібна обережність, надмірна поступливість, недостатній досвід, зайвий страх – вони змушують жінку гальмувати, замість того щоб збільшити швидкість і уникнути події, тобто спрацьовує інстинкт, а не розум" – причиною яких саме подій є наведені фактори? Протиставлення "інстинкт, а не розум" стосовно водії жіночої статі є сексистським та неаргументованим. Чи, можливо, є дослідження на користь подібної гіпотези?

"Жінкам важливо дотримуватися правильного режиму, по можливості достатьно відпочивати, не переоцінювати свої сили, не утомлюватися надмірно, не вживати алкогольні напої й не піддаватися думці, що чорна кава, наркотики й нікотин можуть хоча б на якийсь час заповнити недолік сил" – тобто водіям чоловічої статі легше "дотримуватися правильного режиму, не переоцінювати свої сили, не утомлюватися надмірно, не вживати алкогольні напої й не піддаватися думці, що чорна кава, наркотики й нікотин можуть хоча б на якийсь час заповнити недолік сил"? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Психологи розрізняють 3 типу автомобілісток" – які саме психологи? Хотілося би почитати список літератури, що дала підстави для узагальнень, які я процитую нижче.

"У моменти небезпеки деякі жінки скрикують, закривають очі й байдуже чекають подальших подій. У них не виходять швидкі розв'язки в складних ситуаціях, навіть якщо їм і вдається подолати реакцію переляку. Якщо вони усвідомлюють цей свій недолік, то повинні їздити обережно й уникати небезпечних ситуацій. Для них життєво важливо вивчити й зафіксувати в підсвідомості якнайбільше засобів, що допомагають врятуватися в момент, коли ними опановує страх, але все-таки не можна гарантувати, що вони їх правильно застосують" – Чи означає це, що подібних проявів немає у водіїв чоловічої статі? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Інші усвідомлюють небезпечні ситуації, знають, що повинні робити для порятунку, але з десяти можливих рішень найчастіше вибирають одинадцяте. Їхньої дії не можуть зрозуміти інші водії, і події неминучі" – Чи означає це, що подібних проявів немає у водіїв чоловічої статі? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Треті вчасно зауважують небезпеку, приймають найбільш правильне рішення і здійснюють його. Ці якості розвилися в результаті комбінації знань, тренувань і відповідних психофізичних даних" – В результаті комбінації яких факторів ці риси розвиваються у водіїв чоловічої статі? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Вагітні жінки не повинні ані вчитися водити автомобіль, ані керувати автомобілем перший рік після навчання. Вагітній жінці та матері що годує взагалі краще не сідати за кермо й навіть не їздити на передньому сидінні автомобіля" – Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Майбутньої матері слід уникати всього, що може діяти на неї негативно" – було би добре, якби в майбутніх матерів була можливість уникнути читання сексистської статті, якій присвячений цей лист, але шансів нема, бо стаття лежить у відкритому доступі.

"Зрозуміло, що мати більше думає про своє немовля, що про кермове колесо, важіль перемикання передач, педалях і складних дорожніх ситуаціях" – чи означає це, що водії чоловічої статі, в яких є діти, про автомобіль думають більше, ніж про дітей? Які є дослідження на користь даної гіпотези?

"Жінки з довгими розпущеними волоссями ризикують потрапити в аварію, якщо при русі волосся закриють водієві огляд. За кермом жінки не можуть звичним рухом голови або рук відкинути волосся назад, і волосся заважають керуванню автомобілем. Кращі зачіски з короткими або зафіксованими волоссями" – Які є дослідження на користь даної гіпотези? Якщо ця гіпотеза таки піддтверджується, то чи це не означає потребу примусово стригти всіх водіїв жіночої статі? Також тема до роздумів – чи довге волосся заважає лише водіям жіночої статі, чи таки і водіям чоловічої статі теж? Якщо заважає водіям обох статей – можливо, варто примусово стригти водіїв усіх статей?

"Не слід забувати, що сильно стягнутий пояс або тугу білизну утрудняють подих і кровообіг. Недостатнє кровопостачання мозку приводить до вповільнення реакції, передчасної утоми й млявості, що не сприяє ні водінню, ні свіжості обличчя" – а як білизна впливає на свіжість обличчя водіїв чоловічої статі?

Прошу надати роз'яснення стосовно появи статті сексистського змісту на сайті УДАІ ГУ МВС у місті Києві та опублікувати вибачення на сайті http://www.udai.kiev.ua/

Запитувану інформацію прошу надати у визначений законом строк </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53d9777f434d3/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Вийди з класу</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53a297519cc90/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 19 Jun 2014 10:54:57 +0300</pubDate>
<fulltext>Колись давно я вчилась у троєщинській школі N292. І класі чи то в другому, чи то в третьому вчителька перша моя Надія Михайлівна постукала лобом по шкільній дошці мою однокласницю Таню. Таня не могла розв'язати якесь рівняння... ну бо коли тобі 8 чи 9 років ти в принципі не дуже добре можеш вирішувати рівняння.

Таню перевели в інший клас – щоб не було скандалу. Вчителька перша моя Надія Михайлівна далі продовжила робити кар'єру, випустила наш 3-Б і пішла працювати в "районо" чи як там воно правильно називається.

Пам'ятаю, поки ми вчилися та покірно допомагали тій педагогічній гидоті робити кар'єру, до нас постійно запрошували різні комісії, щоб показати взірцевий урок чого-небудь.

Для проведення кожного одного такого уроку вчителька перша моя Надія Михайлівна робила довгі репетиції, що тривали декілька тижнів, роздавала слова-репліки кожному з нас, тренувала правильно піднімати руки та естетично розсаджувала партами та рядами.

В день приїзду комісії з класу з ганьбою виганяли додому тих, хто забував одягнути білий-верх-чорний-низ. По-моєму, ніхто з моїх однокласників за 3 роки навчання в початковій школі так і не пізнав більшого страху, ніж страх провтикати вдома парадну форму одягу.

Скільки за звітами комісій про різні взірцеві уроки та школи стоїть маленьких Тань, кривдників котрих не звільнили? Кривдникам навіть не виписали догани, кривдники продовжують робити кар'єри.

Я думаю про це весь час. Особливо після читання новин про те, як гинуть наші солдати, і як повертаються на хлібні посади давно всім відомі корупціонери.

В такі хвилини я відчуваю, що незрима Надія Михайлівна стукає мене головою по незримій чорній шкільній дошці. І продовжує робити кар'єру, влаштовувати взірцеві уроки для комісій та успішно звітувати на щорічних колегіях.

А мене переводять у інший клас. Щоб не було скандалу.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/53a297519cc90/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Громадське радіо – цілодобово!</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/538f343735062/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 04 Jun 2014 17:59:03 +0300</pubDate>
<fulltext>Друзі, Громадському радіо знову потрібна ваша допомога. Тому ми починамо нову кампанію збирання коштів на "Спільнокошті".

Навіщо це нам? На що ми витратили зібрану минулого року суму?



Ми працюємо уже майже рік. Рік тому вперше почала збиратися ініціативна група, а в серпні 2013 року ми розмістили перші подкасти.

Восени завдяки вашій допомозі на "Спільнокошті" ми отримали 81 492 гривні і розпочали регулярно публікувати подкасти. На сьогодні наші подкасти прослухали уже понад 750 000 раз.

Щотижня "Громадське радіо" публікує нові епізоди більше десятка подкастів. Це проект "Чесні вибори", "Голоса Крыма" Ірини Сєдової, "Летючка" Кирила Лукеренка, "Територія" Ірини Соломко, "Стартап UA" Ілони Довгань, "Чайник" Юрія Макарова та Олександра Михельсона, "Кабінет Сергія Андрушка", "Антена" Ірини Славінської, "Я/вище" Тараса Прокопишина, "Філософський барабан" та "Механіка революцій" Олега Шинкаренка.

Отримані під час першої кампанії через "Спільнокошт" гроші дозволили відремонтувати і обладнати дві студії, а також заплатити річну оренду за одну з них.



Та насправді за рік ми досягнули набагато більше, ніж могли собі уявити. Так сталося завдяки тому, що нам допомагали буквально усім світом: на Спільнокошті, під час глобальної crowdfunding-кампанії на сайті Indiegogo.com, нас підтримали також міжнародні фонди, українські компанії та всі ті громадяни, для яких важить існування незалежних ЗМІ в Україні.

І тепер "Громадське радіо" – не просто подкастер. Сьогодні ми – справжнє радіо, що мовить у прямому національному ефірі першого каналу "Українського радіо" по дві години щодня, без вихідних, з 21:10 до 23:00.

Нас чути на дротовому радіо, на fm-приймачах та он-лайн (на сайті та мобільному додатку "Громадське Радіо+" для Android) – кожен може обрати собі ресурс до смаку.



Тепер перед "Громадським радіо" – нова мета. Ми хочемо стати "цілодобовим" радіо, що мовитиме щодня та 24 години на добу, у власному прямому ефірі на власному сайті. До цієї мети ми будемо іти невеликими кроками та з вашою підтримкою.

Наш перший крок – це нова кампанія на "Спільнокошті".

Ми збираємо 100 тисяч гривень – ця сума дозволить нам доопрацювати сайт, створити належне звукове оформлення ефірів, оплатити роботу нашим журналістам і звукорежисерам.

Ваша участь дозволить "Громадському радіо" і надалі залишатися незалежним, а слухачам з усієї України та цілого світу – чути свіжі новини, обгрунтовану аналітику та голоси очевидців.

Громадське радіо. Слухайте. Думайте. Підтримайте.



Всі фото – Оксани Тисовської.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/538f343735062/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Сором</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/534bbcefeb663/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Mon, 14 Apr 2014 13:48:15 +0300</pubDate>
<fulltext>В Україні якось звикли розмахувати словосполученням "Небесна сотня" без приводу. Всі ці "хіба за це вмирала Небесна сотня" в багатьох дискусіях замінили аргументи логіки.

Поруч із цим є люди, що без жодного дискомфорту використовують "Небесну сотню" для в міру чесного заробітку. Однією рукою вони благоговіють перед подвигом, а іншою рукою – крадуть чужу власність.

Наприклад, видавництво "Букрек", яке видало книжку "Небесна сотня. Антологія майданівської поезії", що дуже добре продалася на Книжковому Арсеналі та не менш добре продається в українських книгарнях.

В цій книжці є крадені ілюстрації – не просто крадені, а навіть не підписані. А також, як казали мені поети, крадені тексти – без оформлення стосунків у вигляді договору. І тексти не просто крадені, а, як люди казали, подекуди переписані та редаговані без узгодження з автором.

Я сподіваюся, що ілюстратори та поети будуть судитися з видавцем і-або упорядником. І для людей із короткою пам'яттю нагадаю, що це не перший і не другий подібний випадок інтелектуальної крадіжки в українському книговиданні.

Але це таки перший випадок, коли іменем невинно розстріляних людей називають книжку крадених текстів і картинок.

Нижче фото Марисі Рудської, де видно роботу Марисі Рудської – але без жодного підпису.



Порівняйте з оригіналом:



І ось вихідні дані книжки. На жаль, руки не дійшли сфотографувати сторінку зі змістом. Нині сфотографую і додам сюди фотографію – нехай поети мають змогу перевірити, наскільки очікуваною є їхня участь у цій антології.



Завдяки Ользі Гончар, яка надіслала мені світлини, тепер маю фотографії змісту. Дорогі автори та авторки, шукайте себе і згадуйте, чи давали дозвіл на публікацію, і чи підписували угоду з видавцем.













Мені якось соромно знати, що в Україні є такі книжки.

П.С. Чимало людей і ботів у коментах пишуть, що ця проблема не є часі. Так от, я особисто впевнена, що боротьба з невіглаством і звичкою тирити все, що погано лежить, є завжди на часі.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/534bbcefeb663/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Як я в ДАІ ходила</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52dadc68c236b/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Sat, 18 Jan 2014 20:56:24 +0200</pubDate>
<fulltext>Я – одна з тих, кого влада пресує за поїздку до Межигір'я 29 грудня 2013 року.

6 січня 2014 року мені зателефонувала якась людина, що назвалася "Деснянське ДАІ". Ця людина попросила надати пояснень щодо мого "руху в автоколоні 29 грудня 2013 року". Я відмовилася говорити без повістки.

13 січня 2014 року я отримала листа із "повідомленням про запрошення" до ДАІ Деснянського району на 9 січня. Очевидно, туди я не встигла. 16 січня мені прийшло ще одне "повідомлення про запрошення", вже на 18 січня 2014 року.



Тематична картинка для привернення уваги – від мого доброго френда з ФБ

Я прийшла туди вчасно, разом із адвокаткою Євгенією Закревською.

У відповідь на запитання про причину цього запрошення стався приблизно такий діалог із тим, хто мене запросив – інспектором Тонконогом О.В:

Тонконог О.В.: Согласно рапорту инспектора, который его написал.

Адвокат: Какого рапорта? Какого инспектора?

Тонконог О.В.: В материалах было написано. Материал ушел в суд.

Адвокат: Как он мог уйти в суд, если нас на сегодня вызвали?

Тонконог О.В.: Хотели уточнить, в данный момент, когда вы были 29 декабря, ви керували?

Адвокат: Хотіли уточнити що? Яка дія відбувається? В зв'язку з чим уточнити?

Тонконог О.В.: Людина в даний момент була там.

Адвокат: Уточнити що? "За нашими даними" – це за якими даними? "Там" – це де?

Тонконог О.В.: На вулиці Богатирській.

Адвокат: Де саме?

Тонконог О.В.: У листі зазначено.

Адвокат: Не зазначено.

До речі, в жодному з отриманих мною "повідомленнях про запрошення" справді взагалі жодного слова не написано про те, про яке правопорушення ідеться.

І тут на сцену виходить інспектор капітан міліції Лесечко Юрій Володимирович із запитанням "Що сталося?"

Оформленням протоколу щодо "адміністративного правопорушення" займатиметься саме він.

Інспектор зачитав рапорт, згідно з яким 29 грудня о 13-43 я рухалася в складі автоколони з символікою Євромайдану та не зупинилася на вимогу інспектора Щерби Олександра Володимировича на розі вулиць Богатирської та Полярної.

Цей рапорт, інформація в якому не відповідає дійсності, для інспектора Лесечка Юрія Володимировича став підставою для складання протоколу. До речі, це має ознаки злочину – див. статтю 366 КК України.

Особливо у словах капітана Лесечка мені сподобалася фраза про те, що "Ви поки що голословно говорите про те, що автомобіля там не було". Тобто, я маю доводити свою невинуватість? А презумпцію невинуватості в цій країні хто скасував? Нагадайте, це часом не 16 січня 2014 сталося?

Я натомість склала заяву з приводу цього рапорту, її долучено до протоколу.

В заяві описано правду: що мій автомобіль взагалі не рухався в складі автоколони, і що станом на 13-43 мій автомобіль уже давно знаходився в Нових Петрівцях, куди я приїхала на екскурсію мальовничими околицями Київщини, де за збігом обставин виявилися ще й автобуси з "беркутом" і "вв-шниками".

Свідків мого перебування в цьому місці о цій порі є багато, це якщо не рахувати затегані фото із моїм зображенням на Фейсбуці та мої власні фото, статуси і твіти, що я постила з місця моєї екскурсії.

Ось моя історія про цей похід – у аудіо-форматі, тут також є фрагменти запису, який я проводила в кабінеті 4 на вулиці Драйзера 2-В.

Також зараз я шукаю охочих піти як свідки для суду. Звертаюся:

ДОРОГІ ДРУЗІ, ЖУРНАЛІСТИ, ОСОБЛИВО ОПЕРАТОРИ ТА ФОТОГРАФИ! Ви бачили мене в Нових Петрівцях. Точка геолокації гуггл показує, що о 12-52 ми вже були в Нових Петрівцях, найперша фото мого чоловіка звідти зроблена о 13-06, також можете перевірити час моїх постів у ФБ і твітів 29 грудня. Тобто о 13-43, як пише "рапорт", на розі Богатирської та Полярної бути я не могла фізично.

Якщо у вас залишилися фото і відео із метаданими EXIF, що дозволяють визначити дату та час зйомки і-або ЯКЩО ВИ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ ДО СУДУ ЯК СВІДКИ (коли він буде) – напишіть мені про це приватне повідомлення на ФБ або мейл ЗАРАЗ. Я передам ваші координати моєму адвокату.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52dadc68c236b/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Про "Всеукраїнське об'єднання Майдан"</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52bc75a414a0e/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 26 Dec 2013 19:29:56 +0200</pubDate>
<fulltext>Сьогодні опубліковано заяву громади Євромайдану, котра підсумовує претензії, що існували до "Всеукраїнського об'єднання Майдан" та лунали регулярно з 22 грудня. Це не просто підсумовані претензії, але й шляхи покращення того, що є зараз.

Мені особисто дуже хочеться, щоби нашу критику почули ті, хто у ВОМі. Тут не йдеться про "розкол" – наша заява про те, як можна плідно реформувати те, що є, та нарешті почати генерувати смисли та порядок денний, відповідний тому, що відбувається навколо.

Щоправда, на жаль, за словами підписантів заяви, сьогодні на засіданні ВОМ члени об'єднання рішуче не сприйняли пропозицій, озвучених у заяві. Чимало дискусії викликала зокрема теза про обмеження участі представників політичних партій.

Нижче – текст заяви. Поставити під нею свій підпис можна тут.

Ми, представники громадськості Майдану, вважаємо за необхідне створення організації, подібної до запропонованого опозицією "Всеукраїнського об'єднання Майдан", та Ради цієї організації, яка могла б виробити подальший план дій і стати консолідуючим центром. Але той спосіб, в який створювалася "рада Майдану", і той вигляд, який вона має на цей момент, вважаємо неприйнятними. Ми бачимо абсолютно необхідним дотримання таких вимог:

Відсутність посад "співголів" чи будь-якої постійної президії. Натомість Рада повинна обрати виконавчий орган (секретаріат), який діятиме за принципом ротації. Переговорні чи представницькі функції також мають делегуватися голосуванням.

До ради мають увійти ті люди – підприємці, громадські діячі, діячі культури, – які мають реальну суспільну вагу, вже зробили реальний внесок у функціонування Майдану, забезпечують життєдіяльність структур самоорганізації тощо.

До ради не можуть входити безпосередні лідери парламентської опозиції (Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко), щоб уникнути "тиску авторитетом" на інших учасників. Їхній голос має бути делегований партійним представникам.

Кількість партійних представників у раді має відповідати реальним настроям на Майдані, де, нагадаємо, лише 4% людей вийшли на заклик опозиції і лише 2% мають партійну приналежність (згідно з дослідженням Фонду демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології). На нашу думку, цілком достатньо по одному представнику від кожної з партій, які від самого початку брали участь в роботі Майдану.

Крім засідань, Рада повинна постійно працювати у профільних комісіях (з питань свободи слова та медіа, бюджетній та ін.).

Принципи залучення нових членів та визначення представників у регіонах повинні визначатися статутом.

Діяльність ради має бути прозорою (наразі цього правила не дотримано: з багатьма проголошеними членами взагалі не велися переговори щодо участі, про засідання ради також не повідомляється належним чином).

В стосунках між опозицією та громадськістю вже лунали дуже тривожні сигнали, як, наприклад, тоді, коли Юрія Макарова та Ольгу Богомолець не допустили до сцени для проголошення маніфесту Громадської ради Майдану. Ми сподіваємося, що це не повториться, і наша критика буде почута.

Поставити під цієї заявою свій підпис можна тут.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52bc75a414a0e/</guid>
</item>

<item>
<title>Ірина Славінська: Свіжі голоси Майдану</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52ae32bca1bdd/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ірина Славінська)</author>
<description></description>
<pubDate>Sun, 15 Dec 2013 23:52:44 +0200</pubDate>
<fulltext>Отже, триває #євромайдан (який, на мою скромну думку, вже переміг) і триває марафон "Євромайдан онлайн".

Ось порція свіжака для слухання та думання:

Що думають про євроінтеграцію учасники "альтернативного Майдану"? Думки розділились!

Тарас Прохасько – про смисли Євромайдану. Цитую:

Більшість з тих, хто зараз на Майдані – для них теперішні події не є подорож до Мекки, де треба поїхати, подивитися і долучитися. Для них це – частина повсякденної роботи, яку вони ведуть передовсім не на Майдані, а в себе вдома, в інших місцях – повсякденної громадської роботи.

Соціолог Валерій Хмелько – про те, хто і чому стоїть на Майдані. Є декілька сюрпризів, наприклад:

Поміж опитаними лише 5,4% вказали, що вийшли на протест, відгукуючись на заклики опозиції. Дуже популярними є вимоги звільнення в'язнів і припинення репресій, і відставка уряду. Уряд розглядають як нелегітимний, такий, що не має права керувати, бо він не забезпечив можливості реалізації права на мирний протест. Дуже популрною є і вимога відставки президента.

Правозахисник Вадим Півоваров – про наказ силового розгону Євромайдану 30 листопада та про події 1 грудня. Цитую:

Спецпідрозділ "Беркут" залучається у особливих випадках – коли є небезпека для життя людей. Розігнані 30 листопада люди – не ті, хто міг таку небезпеку створити. Зараз є інформація, що ця акція була спланована, що була команда розігнати. Це стосується безпосередніх учасників, працівників міліції – не можна сказати, що був ексцес виконавців. Били всі працівники, тож був наказ бити. Таке відбулося або з безпосередньої згоди перших облич, або з безпосереднього наказу.

Журналіст Андрій Капустін – про шекспірівські пристрасті та "злив" своїх своми ж. Цитую:

Попов, і Сівкович – люди КҐБ, вони розуміють, що таке наказ. Їм зараз сказали, щоби вони взяли на себе відповідальність – а далі, коли все трошки заспокоїться, їх, наприклад, пошлють послами до якоїсь країни. До речі, помітьте, що нікого не звільнено – заявлено лише про відсторонення з посад.

Журналіст Сергій Рахманін – про те, що буде з Януковичем, і про те, хто чого і чому злякався. Цитую:

Я переконаний, що Віктор Янукович не збирається відставляти Захарченка, чи інших відповідальних. Але зараз він почувається уже менш впевнено.

Громадське радіо – слухайте, думайте, дійте.

Стежте за нашими оновленнями на каналі Sound Cloud, щовечора о 18-30 вмикайте наш спільний із Європа Плюс 107fm радіо-марафон, долучайтеся на Facebook. І – за можливості – підтримайте фінансово:) </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e92baae-slav1.jpg" type="image/jpeg" length="6410"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/slavinska/52ae32bca1bdd/</guid>
</item>

</channel>
</rss>