https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/5166cf74608ea/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Thu, 11 Apr 2013 17:57:56 +0300 Черкаси дійсно унікальне місто. Унікальність у тому, що сьогодні опозиція може пікетувати регіоналів, вимагаючи відставки губернатора, а завтра разом із ними утворювати більшість. Як результат, сьогодні на сесії Черкаської міської ради така ситуативна коаліція і була утворена. До її складу увійшли Партія регіонів, Батьківщина, Фронт Змін, Удар, комуністи і соціалісти. Бракує лишень Свободи, але вони не пройшли в міську раду. Новоутворена більшість, незважаючи на ідеологічні розбіжності, дружно, одностайно і одноголосно голосували з першої хвилини сесії. Після спільних голосувань вони запропонували відправити у відставку виконавчий комітет. Що і було зроблено. Що послужило причиною об'єднання ідеологічно різних політичних сил Партії Регіонів, Батьківщини, Фронту Змін, КПУ і Удару? Причина проста і банальна – гроші. У порядку денному сесії стояло питання про звернення до Конституційного суду щодо плати за землю. В Черкасах близько десятка орендарів (із кількох тисяч!!!) не перейшли на нову нормативну оцінку землі. До бюджету не надійшло 130 мільйонів гривень (це вдвічі більше, ніж минулого року ми інвестували у капремонт доріг). Із цих 130 – 103 мільйони гривень – борг ПАТ "Азот". Тому і закрутилася ця "каша". Їм дуже не хочеться платити. Вони вважають, що депутати коштують дешевше. Очевидно також, що камінь спотикання – це міський голова. Усі ці постріли – це спроба "пограти м'язами". План у організаторів – вийти на 45 голосів, аби зняти міського голову. Для цього до сесії дуже активно працювали силовики, особливо по депутатах від Вільних Демократів. Але зламався лише один. Усі інші – встояли. Я задоволений цим результатом. Із завтрашнього дня депутатська група Вільних Демократів розпочинає формувати нову більшість. Я переконаний, що інакше, як довкола Вільних Демократів вона не може утворитись. А ситуативна "більшість" з Партії регіонів, Батьківщини, Фронту Змін,Удару і комуністів буде постійно натикатись на внутрішні конфлікти і довго не протримається. В принципі це засвідчив розгляд подальших питань порядку денного сьогоднішньої сесії. Новоутворена більшість "завалила" розгляд дійсно важливих для життєдіяльності міста питань: не дійшли згоди у затвердженні змін бюджету міста, не змогли підтримати програму співфінансування ліфтів, що призведе до їх зупинки, не виділили кошти на придбання шин для міських тролейбусів тощо. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/5166cf74608ea/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4f57347656dd9/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Wed, 07 Mar 2012 11:12:06 +0200 24 лютого Інтернет-видання "Українська правда" розмістило інформацію "Навіщо йдуть в мери?", де назвало мою діяльність як міського голови Черкас цинічною. Підставою стало те, що я та директор підприємства ТОВ "Спецдревцентр", котре виграло кілька тендерів у Черкасах, певний період життя працювали разом. 29 лютого прес-служба МВК надіслала текст спростування. Однак по сьогоднішній день він не з'явився на сторінках "Української правди". Тож вимушений опублікувати свої думки із цього приводу на блозі. Я за все своє життя встиг попрацювати із тисячами людей. Я очолював великі підприємства і великі загальноукраїнські громадські організації. Я щодня спілкуюсь із сотнями людей, керівниками великих підприємств, малих фірм... То що ж тепер ізолювати їх усіх від участі у тендерних процедурах, заборонити займатись бізнесом, тому що вони зі мною працювали чи спілкувались? Так, є фірми, які з року в рік стають переможцями тендерів, а є фірми, які – вперше, є підприємства, які виграють кілька різних за напрямками закупівель. І я знаю керівника кожного із них. Тому що не може міський голова не знати, хто виконує обрізку дерев у місті, хто прибирає вулиці, хто займається освітленням, а хто ремонти у школах робить. Така у мене робота! Минулого року Черкаська міська рада провела загалом 174 тендери на суму більше 285 млн. грн. ТОВ "Спецдревцентр" брав участь у 16 із них. І лише у 4 процедурах став переможцем. А це – 2% від усіх предметів закупівель. Угоди із цим підприємством укладено на загальну суму 7,5 млн. грн. Закупівлю в одного учасника провели минулого року лише одну – на послугу із оренди спортивного залу гімнастики, який у місті єдиний спеціально обладнаний. Як на мене, одним із яскравих показників корупційних дій може бути, наприклад, кількість закупівель, які здійснюються у одного учасника. Коли є підстави для проведення тендеру за участю кількох фірм, а проводиться закупівля в одного. Оце сигнал про корупцію. А не знайомство мера із директором того чи іншого підприємства. ТОВ "Спецдревцентр" на бікроеласт, теплолічильники запропонував найнижчу ціну порівняно із іншими фірмами-учасниками, тому і був визнаний переможцем. Наприклад, у тендері на придбання бікроеласту брали участь такі фірми і пропонували такі ціни: Спецдревцентр – 25,50 грн/м2 БТК-Лад – 26,85 грн./м2 Авка Холл – 28,85 грн/м2 Елітор-Буд – 28,05 грн/м2. То кого за таких умов треба було визнавати переможцем? Тендерні процедури дозволяють економити бюджетні кошти. Зекономлені за рахунок тендерів гроші спрямовуються на потреби міста, освітянської і медичної галузі. Що стосується тендеру на закупівлю лічильників: спочатку із ТОВ "Спецдревцентр" було підписано угоду на суму 1,2 млн. грн., але підприємство знайшло можливість виконати умови угоди за значно нижчими цінами без погіршення якості предмету закупівлі, виконуючи усі умови відповідного договору. В результаті суму закупівлі було зменшено до 572 тис. грн. Це майже удвічі менше від попередньої ціни! Бюджет заощадив на цьому тендері 630 тис. грн.! Було б не зайвим, коли видання, яке висуває подібні звинувачення посадовим особам, досліджувало ситуацію більш ретельно. І наприклад, порівнювало ціни на ті чи інші закупівлі у Черкасах та інших містах. Порівняйте ціни, запропоновані тим же ТОВ "Спецдревцентр" на бікроеласт чи теплолічильники, із вартістю ідентичних закупівель в інших містах. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4f57347656dd9/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4de87b7a5ce08/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Президент звільнив з посади голову Севастопольської міської державної адміністрації Валерія Саратова. Сталося це за підсумками розширеного засідання уряду з питань тарифів на житлово-комунальні послуги. На засіданні кілька разів підкреслювалося, що в Севастополі тариф на тепло виріс утричі. А Прем"єр-міністр навіть прямо висловився, коли забракло аргументів, що це призвело до падіння рейтингу Президента і правлячої партії. Як міський голова, який щоденно займається питаннями теплопостачання, мушу визнати, що тема Севастополя більше двох років не давала мені спокою. Річ у тім, що ми максимально зменшували собівартість тепла в місті. І вийшли, по суті, на найнижчу ціну в Україні серед подібних міст. Нижчий тариф був хіба в Севастополі. І причина проста – Севастополь тримав тариф у 4-5 разів нижчий за собівартість за рахунок величезних дотацій з державного і місцевого бюджетів. Провина Саратова лише в тому, що він буквально зрозумів вимогу Президента і уряду зробити тарифи економічно обгрунтованими. Fri, 03 Jun 2011 09:13:14 +0300 Як учасник розширеного засідання Кабміну можу стверджувати – Саратов був ЄДИНИМ виступаючим, який чітко розумів, про ЩО він говорить. А головне – він знає, ЩО РОБИТИ в майбутньому і навіть вже почав діяти. Всі інші намагалися в той чи інший спосіб сподобатися Президенту. Часто не вгадували:). В чому ж помилка? І чому стратегічна? Багато людей, в тому числі і не прихильників Віктора Федоровича, мали надію, що Президент готовий здійснити справді необхідні реформаторські, хоч і непопулярні кроки заради майбутнього розвитку України. В нього для цього було все: повноваження Президента, уряд, більшість у парламенті, вертикаль виконавчої влади і, головне, віддаленість найближчих виборів. Він навіть декларував подібні наміри. Вчора Янукович став на шлях Тимошенко. Реформи – ніщо, головне – рейтинги! Я – виборна особа. Я й сам постійно слідкую за рейтингами. І в мене після підвищення тарифів рейтинг часто падав до 15-19%. Але через кілька місяців безперебійного теплопостачання чи ремонтних робіт у під"їздах рейтинг повертався на "свої" 40-45%. Ми проклинаємо стоматолога, який копирсається у нашому зубі, але через два дні, коли біль вщух і ми вільно жуємо, ми відчуваємо до нього безмежну вдячність. На жаль, вчора Президент продемонстрував своїй команді, що заради рейтинга готовий здати будь-кого. Не звільнити за погану роботу, за корупцію, а за тимчасове падіння рейтингу. Це означає, що знову повертається популізм, загравання за рахунок бюджету, відкладення на невизначений строк непопулярних реформ... Скоро парламентські вибори, далі – президентські... Чи буде після них більшість?... І ще одне. Важливе. При таких "розправах" команда перестає бути командою. Кожен за себе. Хто більше процентів намалює... Шкода. Справді, дуже шкода втраченого шансу. P.S. Перша стратегічна помилка Віктора Януковича була, коли він відсторонив від себе мерів міст. За майже півтора роки Президент ЖОДНОГО разу не зустрівся з головами міст, сіл, селищ. А це єдина легітимна для більшості громадян влада. Бо вони поруч, їх знають особисто, вони обрані. А губернатори чи голови районних адміністрацій – невідомі. В двох третинах областей – взагалі чужі, невідомі люди. Чи можна розраховувати на рейтинги, опираючись на нерейтингових людей? Чи можна проводити радикальні реформи, опираючись на неавторитетних провідників? https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4de87b7a5ce08/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4d901cfebfcc6/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Всупереч своїм правилам, переглянув останнього Шустера (я принципово відмовляюся від участі в цьому шоу вже два роки і не дивлюся його). Не можу промовчати. Бо Гія був близьким другом нашої родини, бо в 91 році я мав честь очолювати президентську виборчу кампанію В'ячеслава Чорновола (хто займався виборами, розуміє рівень стосунків кандидата і керівника його штабу), бо, врешті-решт, в ефірі кілька разів згадувалося моє прізвище... Mon, 28 Mar 2011 08:30:38 +0300 Мушу висловити кілька тез. 1. Випадок із Гонгадзе чи випадок із Подольським НЕ ВИПАДКОВІ. Це – СИСТЕМА роботи влади з опозицією. Її корені сягають радянських часів. Говорю тільки про близьких мені людей. Кількаразові вивезення "в ліс" у 1989 році Сергія Набоки (одного з лідерів Української гельсинської спілки, на жаль, покійного нині). Вивезення "в ліс" Дмитра Корчинського (якщо пам'ять не зраджує – 90-91 роки, активіста УНА-УНСО). Далі був період "затишшя". Практика відновилася з приходом до влади міністра ВС Юрія Кравченка. Липень 1998 – побиття і вивезення "в ліс" у Житомирському напрямку Сергія Каунова (активіста "Української перспективи", мого друга дитинства). Серпень 1998 – замах (кульове поранення) на лідера "Української перспективи" Сергія Одарича біля під'їзду будинку. Вересень 1998 – жорстоке побиття активіста "Української перспективи" і довіреної особи Сергія Головатого Леоніда Сафонова у під'їзді будинку. Березень 1999 – загибель В"ячеслава Чорновола (з подальшою "дивною" смертю водія КАМазу...). Червень 2000 – побиття і вивезення "в ліс" під Прилуки активіста і головного текстовика "Української перспективи" Олексія Подольського. Вересень 2000 – вбивство засновника і головного редактора "Української правди" Георгія Гонгадзе. Для молодого покоління поясню, що таке вивезення "в ліс". Вас хапають при виході з дому. Запихують в авто, б"ють, одягають мішок на голову. Везуть годину-другу. Зупиняються в лісі. Забирають у вас гроші, знімають ремінь, обрізають гудзики на штанях. Якщо у вас проблеми із зором – забирають окуляри. Повідомляють, що зараз вас уб'ють. Дають лопату і примушують копати собі могилу. Б'ють і кидають напризволяще... 2. Піскун – майже герой. Мушу не погодитися зі своїм другом і людиною, яку я дуже шаную – Олексієм Подольським. Я знаю, які докази і яким чином отримав Піскун у справі Гонгадзе. Я знаю, що він зреагував блискавично. Буквально наступного дня Пукач був заарештований. Я знаю, що після перших же показів Пукача у Піскуна були підстави порушити кримінальну справу проти Кучми. У той день я і мої друзі радили Святославу порушити справу проти Леоніда Даниловича (зважте – ще діючого Президента України). На моє переконання – це був єдиний спосіб і продовжити розслідування, і зробити Піскуна "недоторканим". Погодьтеся, Президенту було б важко пояснити суспільству і світові зняття з посади прокурора, який порушив справу проти Президента. Святославу Михайловичу в той момент забракло рішучості. Він вирішив подумати кілька годин... За ці години Кучма звільнив його з посади генпрокурора, а ще через два дні Пукач вийшов на свободу. Ще через кілька тижнів було скоєно замах на єдиного свідка, який вивів Піскуна на Пукача. Абсолютно випадково свідок лишився живим, хоча постраждало багато людей. 3. Я пишаюсь Тарасом Чорноволом. Готовий підписатися під кожним його сьогоднішнім словом. Я пригадую, як у далекому 91-му ми сиділи вдвох із В'ячеславом Максимовичем у його маленькому номері 1311 у готелі "Київ". Після важкого передвиборчого дня дістали пляшку "Закарпатського" коньяку (після інфаркту Чорновіл пив тільки коньяк і не більше 50 грамів)... Я пам'ятаю гіркоту, з якою Чорновіл говорив про своїх синів. Не пам'ятаю вже дослівно, але по суті десь таке: "Ну чому ТИ тут зі мною, але не має поруч МОЇХ синів – твоїх ровесників???!!!" Реально в кампанії дуже допомагала дружина – Атена Пашко, але сини жодного разу не з'явилися. Попри всю мою близькість із Чорноволом-старшим, я досі не знайомий ні з одним, ні з іншим його сином. Саме тому я високо оцінюю сьогоднішній виступ Тараса. Він справді постав понад політикою і виявився ЄДИНИМ, хто підняв ГОЛОВНУ тему – тему МОРАЛІ. Впевнений, що батько ним би пишався! 4. Власне по "справі Кучми". Відразу попереджаю, що я суб'єктивний у своїх оцінках. Я згадую про Кучму кожного дня. Іноді кілька разів на день. Кожного ранку, коли приймаю душ. Кожного разу, як виходжу на пляж. Кожного разу, як проходжу медогляд. Іноді отримую "привіти від Кучми" при різкій зміні погоди. Я не наполягаю на тому, що Кучма має сидіти у в'язниці. Переконаний, що він спокутує свою провину кожного дня свого життя. Так, як мені нагадують про нього рубці на тілі, йому нагадують про Подольського, Чорновола, Гонгадзе та інших рубці на душі. Рубці на совісті. Але має бути СУД. Суспільство вже винесло свій вирок. Цей вирок вже ЛЕГІТИМНИЙ, бо визнаний народом. Але він має ще стати ФОРМАЛЬНИМ. Можливо, це в першу чергу потрібно самому суду, правоохоронним органам. Пам'ятаєте ці крилаті фрази, які в різних народів звучать по-різному, але означають одне й теж. У росіян – "перейти черту", у римлян – "перейти Рубікон"... Правоохоронці, суд повинні усвідомити, що не існує "недоторканих". Що можна і треба порушувати справи проти можновладців. І доводити їх до суду. 5. Про мотиви та інтереси, які призвели до порушення справи. Мене обурює позиція "опозиції" та окремих журналістів, які в "справі Кучми" зосередились на пошуку мотивів для порушення справи. Шановні, це – правда! Усім світом, усією політикою, усіма діями кожного з нас керують ІНТЕРЕСИ. Ні в Кучми, ні в Ющенка, ні в Тимошенко-Турчинова не було інтересу викрити замовників вбивства Гонгадзе, побиття Подольського тощо. Такий інтерес з'явився в Януковича. Треба вітати таке рішення! Шановні, це ж те, чого ми прагнули 11 років! Чи ви забули? Ми ж добивались притягнення Кучми і його "подєльників" до відповідальності. Чому ж ви тепер проти? Бо Янукович підніме свій рейтинг? Бо Юлю не помітять в Брюселі? Бо Пінчук втратить вкрадене майно? То що для вас важливіше – рейтинги і майно, чи свобода і життя людини? Якими б не були мотиви Януковича, важливий сам факт – проти найвищої посадової особи держави порушено кримінальну справу. Наше спільне завдання – щоб цю справу розглянув суд. І останнє. Як ви думаєте, коли Віктор Федорович давав "добро" на порушення справи проти Кучми, він розумів, що колись сам стане "колишнім Президентом України"? Переконаний, що розумів. Як ви думаєте, чи буде Віктор Федорович після цього "фільтрувати" свої дії, вказівки, висловлюваня через призму створеного власноруч прецеденту? Саме тому я ще вірю в завершення "справи Кучми" і в краще майбутнє України. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4d901cfebfcc6/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/49df4daa8108f/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) У четвер, 9 квітня, відбулась нарада щодо створення оптово-роздрібного ринку сільськогосподарської продукції під головуванням Прем'єр-міністра. Розпочала Юлія Володимирівна "за здравіє", але кінцівка виявилася несподіваною. Наводжу стислий виклад урядових ініціатив: "Більшість с/г продукції вирощується в приватних (городніх, присадибних) господарствах. По різних культурах частка ринку коливається від 60 до 98 відсотків. В Україні діє 4,7 млн. селянських господарств і 42,2 тис. фермерських. Але селянин чи фермер не мають доступу на ринок. Кількість продовольчих ринків невпинно зменшується, на ринках панує здирництво і рекет. Вихід – у кооперації. Для прикладу, у Європі сільськогосподарська кооперація сягає 60% ринку, в Скандинавії – 80%, в Китаї та Японії – понад 90%. Завдання уряду: мерам міст – виділити в центрі міст земельні ділянки, встановити легкі ангари, які швидко розбираються, і облаштувати торгові ряди для селян; губернаторам – закупити автобуси і возити селян з їхньою продукцією на ці ринки торгувати" Напередодні наради служба прем'єра просила мене виступити, але, очевидно, ЮВТ не захотіла бачити мене на трибуні... Тому висловлюю свої міркування тут, сподіваючись, що аналітичні служби уряду донесуть інформацію до глави уряду. Fri, 10 Apr 2009 16:46:18 +0300 Отже, шановна Юлія Володимирівна! Я зацікавився цією проблемою в жовтні минулого року. І за цей час вивчив європейську систему сільськогосподарської кооперації. В тому числі і відвідав кооперативи у Німеччині. Тому готовий підписатися під кожним Вашим словом. Але... В українській мові слово "ринок" має два значення. Ринок галузевий, внутрішній чи зовнішній. І ринок – базар, торгові ряди. Важливо правильно вживати ці терміни. У Європі дійсно понад 60% ринку займає с/г кооперація. Але при цьому базари – це лише 10-15% від усього ринку. Решта – оптові продажі, які не мають нічого спільного з торговими рядами. Тому Ваша пропозиція набудувати в центрі українських міст багато базарів, однозначно, містить раціональне зерно. Але це лише невеликий крок, за допомогою якого можна частково розв'язати цю проблему. Що робити? 1. Стимулювати створення селянських кооперативів. Членами мають стати як фермери, так і окремі селяни, які вирощують продукцію на своєму городі чи у дворі. 2. Побудувати оптові ринки, які для уникнення плутанини варто називати логістичними центрами. 3. Внести необхідні зміни в законодавство щодо діяльності кооперативів і їхніх логістичних центрів як неприбуткових організацій. Що таке логістичний центр? Це склади, які: - приймають продукцію; - проводять лабораторний контроль; - проводять передпродажну підготовку продукції (миють, фасують, упаковують); - зберігають продукцію в холодильних камерах до продажу; - продають продукцію гуртовим покупцям (переробні підприємства, торгівельні мережі, заклади харчування, експорт тощо). Головна ідея Кожен виробник – великий фермер чи бабуся з десятком качанів капусти – має змогу в будь-який час здати (точніше, продати за справедливою ціною) будь-яку кількість власної продукції. І не стояти на базарі, і не думати, куди подіти увечері залишки продукції, яка не продалася. І не їздити на базар щодня. Сьогодні виробник не може на рівних торгувати з переробником чи гуртовим покупцем. Різні вагові категорії. "Не продаси свій літр молока з 1 гривню? Я куплю в сусіда. І хоч виливай своє молоко на городі." Кооператив же стає рівноправним суб'єктом торгівлі. Кооператив, якщо хочете, буде своєрідним невеличким монополістом. Він може охоплювати значну територію – один-два адміністративних райони. Для молокозаводу чи консервного комбінату це суттєва територія і з цим доведеться рахуватися. Так працює Німеччина. Послуги кооперативу коштують селянинові від 2 до 6 % тої ціни, за якою кооператив продає продукцію гуртовому покупцю. Розмір плати залежить від того, чи потрібно мити і пакувати продукцію. Так виглядає оптовий ринок у Німеччині. Ніяких торгових рядів, як у нас. Тут відбувається аукціон з оптового продажу с/г продукції. Табло, де зазначаються котирування. Склад з порожньою тарою. Так упаковують продукцію, яку згодом через аукціон продають торгівельним мережам, ресторанам, магазинам та ін. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/49df4daa8108f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/491d4a4074c6e/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Мери українських міст запропонували центральній владі кроки, які – на нашу думку – повинні запобігти соціальній кризі та банкрутству житлово-комунального господарства. Кроки прості, але не менш значимі, ніж порятунок фінансової системи чи стабілізація гривні. Fri, 14 Nov 2008 10:52:00 +0200 Економічна криза в Україні "виявилася" якоюсь однобокою: курсова криза, порятунок банківської системи, боротьба за макропоказники, рефінансування банків, пільги для виробників – ось асоціативний ряд, породжений антикризовою діяльністю українського суспільства. Однак у кризи є й інший бік, про який нині особливо не згадується на національному рівні: ріст цін на енергоносії (що спричинив ріст комунальних тарифів в середньому на 50%), суттєве зростання вартості проїзду у громадському транспорті, подорожчання споживчого кошика... ріст, зростання і т.д. Другий бік економічної кризи – це, безперечно, криза соціальна. Політики ніби й правильно говорять про обмеження споживання та необхідність здійснення інших антиліберальних кроків. Але якщо зовсім не рахуватися з інтересами українського громадянина, не прораховувати бюджет середньої української сім'ї, то завтра ми отримаємо кризу комунального господарства країни. Бо грошей, що залишаться від відвідування гастрономів та супермаркетів, не вистачить навіть на громадський транспорт, вже не кажучи про оплату спожитого тепла, води та інших послуг ЖКГ. Тому ми, мери українських міст, розробили низку кроків, які, на нашу думку, дозволять пом'якшити вплив економічної кризи на комунальну сферу. Для попередження житлово-комунальної кризи ми пропонуємо: - Встановити мораторій на підвищення цін на енергоносії для житлово-комунального комплексу протягом бюджетного року. Подібна практика існує в багатьох країнах світу і дозволяє: по-перше, громадянам чітко планувати свої видатки; по-друге, позбавляє муніципалітети необхідності латати "енергетичні" дірки в місцевих бюджетах за рахунок інших статей видатків. Нині в українських реаліях житлово-комунальні тарифи можуть регулюватися тричі протягом року, що негативно позначається не лише на добробуті городян, але й на фінансовому стані комунальних підприємств. - З метою забезпечення своєчасної сплати за спожиті підприємствами ЖКГ енергоносії передбачити надання органам місцевого самоврядування безвідсоткових позик. - Вивести житлово-комунальний комплекс з-під оподаткування ПДВ, що дозволить знизити тарифи на обсяг стягуваного податку на додану вартість. За нашими підрахунками, тарифи зменшаться на 12%. - Встановити право громадян на отримання державних субсидій у разі, якщо загальна сума плати за житлово-комунальні послуги перевищує 10% середньомісячного сукупного доходу, тобто понизити соціальний поріг з нинішнього рівня в 20% середньомісячного сукупного доходу. - Негайно перерахувати кошти, закладені до державного бюджету як субвенції для місцевих громад. Ми вважаємо цинічною практику, за якої субвенції перераховуються за 3-5 днів до завершення бюджетного року і практично одразу списуються назад до держбюджету. В умовах економічної кризи підтримка соціально чутливих верств населення – одне з першочергових завдань влади різних рівнів. Тому, на нашу думку, для українських громадян було б дуже важливо, щоб центральні органи влади: - Щорічно виділяли не менше 4,7 млрд. грн. на виконання державної програми будівництва соціального житла для малозабезпечених. - Щорічно виділяли з державного бюджету не менше 6,5 млрд. грн. на облаштування соціального простору: ремонт житла, заміну ліфтів, освітлення вулиць, ремонт доріг, закупівлю нових тролейбусів та трамваїв, ремонт лікарень, шкільних класів т.д. Свої пропозиції ми направили до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Ми сподіваємося, що вищі посадовці країни сприймуть нашу аргументи, доки масове зубожіння населення не обернулося масовими неплатежами за спожите тепло, холодну та гарячу воду, а також електроенергію. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/491d4a4074c6e/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4869d7383a939/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Одарич) Щиро сподіваюся, що оприлюднений на блозі Ігоря Луценка лист офіцерів СБУ рано чи пізно, але таки сколихне хвилю суспільного обговорення такої визрілої проблеми суспільства як тендерна мафія. Tue, 01 Jul 2008 10:05:28 +0300 Почавши боротьбу з корупцією у системі державних закупівель, я з серпня 2007-го року стукався у неймовірно велику кількість дверей високо посадовців, намагаючись знайти однодумців: від імені Асоціації міст України брав участь у переговорах з прем'єр-міністром, але Юлія Володимирівна відверто намагалась обмежитись лише косметичними змінами у цій сфері; тоді я спробував звернути увагу Генеральної прокуратури, Служби безпеки, керівництва Верховної Ради на чолі з Арсенієм Яценюком, але все марно. Віктор Балога чи не єдиний, хто не лише захотів вникнути у суть проблеми, але й миттєво почав діяти. Саме він звернув увагу Віктора Ющенка на яценківщину, і саме Балога "завернув" з ВР нову редакцію закону "Про тендерні закупівлі", готову до голосування коаліціантами з числа БЮТ і НУНС (цей законопроект розширював можливості для тіньового збагачення "акціонерів" Тендерної палати). Пізніше цю боротьбу підтримали бютівець Микола Томенко, фактично виступивши проти офіційної позиції своєї фракції, я також вдячний Блоку Литвина, депутати якого одностайно виступили проти законодавчої легалізації тендерної корупції. Позицію Балоги я виокремив ще з однієї причини: для мене показово, що у коментарях під постом Ігоря Луценка так і не виникло дискусії щодо корумпованості Тендерної палати, коментатори радше шукали зацікавлених в оприлюдненні листа офіцерів СБУ, і дивним чином вказавши на Віктора Балогу. Мені важко сказати, чи має якесь відношення глава президентського секретаріату до оприлюднення листа офіцерів СБУ, але в будь-якому разі Балога "тут причому": якби не його втручання, то говорили б ми з вами про параліч системи державних закупівель, а не про розмахи розвінчаної системи. Я з Антоном Яценком – депутатом ВР від БЮТ і одним із засновників Тендерної палати – мільйони по Києву не носив (я був першим, на кого він подав до суду за оприлюднення мною корупційних схем), проте ми з моїми колегами намагалися прорахувати потенційні прибутки власників акціонерного товариства закритого типу "Тендерна палата", і менше 7 мільярдів гривень на рік не виходило. Достатньо пристойно, десь таку суму складуть муніципальні бюджети обласних центрів. Боротися з подібним монстром має бути зацікавлене усе суспільство, і в публікація подібних до поста Ігоря Луценка, зацікавлене все суспільство, а не лише окремі громадяни. https://blogs.pravda.com.ua/authors/odarych/4869d7383a939/