https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/67b8f216e4fe5/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) Fri, 21 Feb 2025 22:37:26 +0200 Через кілька днів виповниться три роки з початку повномасштабної війни. За цей час тисячі українських військових повернулися до цивільного життя, і ще більше повернуться у майбутньому. Але що далі? Світовий досвід доводить, що ветерани не просто адаптуються – екс-військові змінюють правила гри в економіці. І питання не в тому, чи зможемо ми їх інтегрувати, а в тому, чи зрозуміємо, що це одна з найбільших можливостей для країни. Зараз саме час говорити про це, щоб давати перспективи тим, хто сьогодні воює за нас, і показати, що попереду чекає не лише повернення, а й нові можливості для розвитку та лідерства. Що спільного між командиром і СЕО? Відповідь – більше, ніж може здатися. Успішний керівник і військовий командир приймають рішення в умовах хаосу, мотивують людей до дій і досягають результату. Та чи достатньо цих навичок для того, щоб зробити бізнес ефективним? Дослідження міжнародних ринків підтверджують: не просто достатньо, а й бажано. Ветерани – це прихований актив економіки, який Україна ще не навчилася використовувати. Дані, які змушують задуматися 20% компаній із FTSE 100 мають ветеранів у складі ради директорів. 39% топ-менеджерів у Великій Британії мають військовий досвід. Ветеранські підприємства у США забезпечують понад 5 мільйонів робочих місць. Ці цифри говорять про те, що бізнес давно оцінив компетенції колишніх військових. Чому ж в Україні ветерани досі сприймаються лише як категорія соціальної допомоги, а не як рушійна сила економіки? Військовий бекграунд = бізнесова перевага З чим найчастіше стикаються ветерани, повертаючись до цивільного життя? З відсутністю довіри до їхніх компетенцій. Начебто вміння керувати операцією в бойових умовах не має нічого спільного з управлінням компанією. Але чи це так? Досвід Великої Британії та США свідчить про протилежне: • Стійкість у кризах. Бізнес під керівництвом ветеранів демонструє кращі результати в умовах економічних спадів. Вони вже працювали в умовах непередбачуваності, тому здатні ефективно діяти, коли ринок падає. • Менший рівень шахрайства. CEO з військовим минулим у 70% випадків рідше стають учасниками корпоративних скандалів. Жорстка дисципліна і відповідальність – не просто красиві слова, а реальний управлінський підхід. • Фокус на результат. 60% керівників вважають, що ветерани чіткіше формулюють цілі та мотивують команди ефективніше за цивільних керівників. Від керівників до підприємців Українське суспільство чекає на ветеранів у державному секторі, але рідко розглядає їх як майбутніх підприємців. Тим часом у США ветеранські бізнеси щорічно генерують близько 1 трильйона доларів. Що змушує ветеранів іти в бізнес? Відповідь проста: вони не чекають готових рішень. Це люди, які звикли працювати в складних умовах, швидко ухвалювати рішення і брати відповідальність на себе. В Україні цей потенціал поки що недооцінений. Альтернативний підхід: Ветерани як стратегічний актив бізнесу Бізнес давно навчився знаходити приховані переваги. Якщо компанія шукає способи посилити конкурентоспроможність, варто звернути увагу на ветеранів. Це не про "допомогу" чи "соціальну відповідальність", а про впровадження лідерства, дисципліни та кризового менеджменту на рівні компанії. Як це працює на практиці? Ветерани як антикризові менеджери. У часи нестабільності саме екс-військові можуть стати ключовими фігурами для збереження та розвитку бізнесу. Вони мають досвід ухвалення рішень у складних умовах та вміння діяти швидко, коли змінюється середовище. Варто переглянути підхід до рекрутингу на керівні посади в кризових галузях і сферах, де необхідна витримка та стратегічне мислення. Формування культури командної ефективності. Компанії часто витрачають величезні ресурси на навчання лідерству, роботі в команді та управлінню стресом. Ветерани приходять у бізнес уже з цими навичками. Їхній досвід може бути корисним не тільки на індивідуальному рівні, а й для формування загальної корпоративної культури, що зробить бізнес ефективнішим. Лояльність та стійкість у бізнесі. Дослідження показують, що компанії з ветеранами у керівництві мають нижчий рівень плинності кадрів, менше проблем з корпоративними скандалами та вищу відданість працівників. Вони формують середовище, де ключові рішення ухвалюються зважено та відповідально, що особливо важливо у сферах, де потрібна стабільність і довіра. Ветерани – це не просто колишні військові. Це лідери, які приймали рішення у високоризикових умовах, керували командами та ресурсами, де помилка могла коштувати життя. Саме ці навички мають величезну цінність у бізнесі – особливо в кризових ситуаціях. Компанії, які сприймають їх не як соціальну ініціативу, а як стратегічний актив, отримують стабільність, кризову стійкість і відповідальне управління. Це не лише про цінності – це про конкретні фінансові вигоди: нижча плинність кадрів, ефективніші команди та мінімізація ризиків у бізнес-процесах. Український бізнес повинен змінити оптику: ветерани не ті, кого треба інтегрувати, а ті, хто здатен інтегрувати нові підходи в управління. Ті компанії, що першими це усвідомлять, отримають не лише лояльних працівників, а й реальну конкурентну перевагу. Чи готові ми змінювати мислення і бачити можливості там, де інші бачать виклики? Наприклад, у фармацевтичній компанії "Дарниця" та бюро соціальних проєктів Zagoriy Foundation ми бачимо: створюємо офіси та програми підтримки ветеранів, роблячи ветеранів частиною бізнесу. Та сьогодні на фронті наші військові роблять усе, щоб у нас було завтра. Наше завдання – зробити все, щоб у них було майбутнє після Перемоги. Коли б вона не настала. Катерина Загорій – поговоримо про військових та економіку в FB https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/67b8f216e4fe5/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/679c6c2a50f3a/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) Fri, 31 Jan 2025 07:22:34 +0200 Чому я про це пишу саме зараз? Я представляю фармацевтичну компанію, тому добре розумію, як працює система охорони здоров'я зсередини. Бачу її сильні сторони, але також і проблеми, які заважають їй бути ефективною. Сьогодні в світі, де інформація поширюється блискавично, наш медіапростір заповнений перекрученою та маніпулятивною подачею фактів про фармацевтичний ринок та ціну на ліки. Читаю суперечливі заголовки, бачу спроби звинувачувати окремих учасників ринку, але не бачу структурну, чесну і зрозумілу картину того, як усе має працювати насправді. Українська система охорони здоров'я зараз переживає серйозний дисбаланс – вона нестабільна, неефективна і потребує термінових змін, щоб не втратити керованість. Дефіцит якісного планування, відсутність стратегії розвитку, неправильні фінансові пріоритети – все це створює ризик, що в найближчому майбутньому система просто зупиниться. А мені не хочеться в'їхати в бетонну стіну. Тому я хочу почати з простого – запропонувати конструктивний погляд на те, як система охорони здоров'я може і повинна працювати, щоб служити людям, а не створювати нові проблеми навіть сьогодні. І на початку року прийнято обговорювати тренди та глобальні речі, тож зараз про майбутнє медицини: якою має бути ідеальна система охорони здоров'я? Кожен із нас хоча б раз у житті стикався з медициною – чи то через звичайну застуду, чи серйозне лікування. Але чи завжди система охорони здоров'я працює так, як нам потрібно? Чому деякі ліки коштують надто дорого? Чому лікарі іноді виписують препарати, які мало допомагають? Чому пацієнти змушені платити з власної кишені за лікування, хоча мають право на безкоштовну медицину? Якщо система працює несправедливо, це не лише окрема проблема пацієнта – це виклик для всього суспільства. Але що робити? Як створити медицину, яка буде доступною, ефективною та прозорою? Давайте розберемося, якою має бути ідеальна система охорони здоров'я та хто за що в ній відповідає. 1. Держава: диригент великого оркестру Держава має взяти на себе головну роль стратега та регулятора. Вона повинна: Контролювати якість та ефективність лікування. Усі ліки та методи лікування мають відповідати доказовій медицині – тобто реально працювати, а не просто "рекомендуватися". Впровадити страхову медицину. Лікування не повинно залежати від товщини гаманця. Медичне страхування допоможе людям отримувати якісні послуги без руйнівних витрат. Забезпечити справедливе ціноутворення. Регулятор повинен знищувати несправедливі націнки на ліки. Цифровізація охорони здоров'я. Е-рецепти, медичні карти, аналізи та історія хвороб – все має бути доступним онлайн. Це усуне зайву бюрократію та шахрайство. Контроль за страховими компаніями. Держава має перевіряти, щоб страхові компанії не економили на пацієнтах і не відмовляли у покритті життєво необхідних послуг. Звучить круто? Так! Але без інших учасників система не працюватиме. 2. Страхові компанії: медичні банкіри або соціальні партнери? В ідеальній системі страхові компанії – це не комерційні гравці, які заробляють на здоров'ї людей, а партнери, які забезпечують чесне покриття витрат. Але поки в Україні повноцінна страхова медицина не запущена, важливо вже зараз формувати механізми її майбутньої роботи. Що вони повинні робити? Фінансувати медичні послуги та ліки. Пацієнт повинен мати можливість отримати лікування без величезних витрат. Контролювати якість призначень. Якщо лікар виписує сумнівні ліки або призначає надмірно дорогі препарати без реальної потреби – система це відстежує та корегує. Запроваджувати електронний моніторинг лікування. Якщо пацієнт часто змінює ліки чи лікується неефективно, страхова компанія повинна це бачити і пропонувати кращі рішення. Головне – страхові компанії мають працювати на пацієнта, а не проти нього. 3. Фармацевтичні компанії: більше науки, менше маркетингу Фармацевтичні компанії – це локомотив прогресу у сфері охорони здоров'я. Вони не просто виробляють ліки, а формують майбутнє медицини. Саме фармвиробники є рушійною силою у боротьбі з найскладнішими хворобами та забезпечують пацієнтам доступ до ефективних препаратів. Лише перевірені препарати у продажу. Доказова медицина має стати єдиним критерієм доступу на ринок. Цінова прозорість. Люди мають розуміти, за що вони платять. Прозорість ціноутворення – важливо, щоб пацієнти розуміли, як формується вартість ліків та які механізми регулюють їхню доступність. Партнерство з державою . Фармацевтичний бізнес, держава та страховики можуть разом розробляти довгострокові програми доступу до життєво необхідних препаратів, що допоможе зробити лікування доступнішим для всіх. Держава має заохочувати дослідження і розробку нових лікарських засобів, від яких напряму залежить підтримка високого рівня громадського здоров'я в межах держави. Фармацевтичний бізнес у всьому світі, це як і технологічні компанії сьогодні – це більше, ніж бізнес. 4. Аптеки: лікарські магазини чи центри здоров'я? Сьогодні аптеки часто працюють за принципом "що продається – те й добре". Але в ідеальній системі: Аптекар має бути не продавцем, а консультантом. Він допомагає вибрати препарат, пояснює, як його приймати, стежить, щоб пацієнти не купували непотрібні ліки. Жодних "фуфломіцинів". Якщо ліки не мають доведеної ефективності – вони не можуть бути на полицях. Заборона прихованих маркетингових платежів. Аптеки мають працювати прозоро, без схем, коли вибір препаратів у продажу залежить від комерційних угод, а не від потреб пацієнтів... Аптека – це не просто місце, де продають ліки. Це частина системи охорони здоров'я. 5. Лікарі: місія – допомагати, а не продавати Чи стикалися ви з ситуацією, коли лікар виписує ліки, але пацієнт сумнівається, чи це справді найкращий варіант для його лікування? Це вирок системі, яка потребує більшої прозорості, оновлення стандартів та фокусу на інтересах пацієнта. Що потрібно змінити? Лікар має керуватися лише протоколами лікування. Його головна мета – допомогти пацієнту отримати найефективніше можливе лікування, спираючись на сучасні медичні стандарти та доказову медицину. Лікарі повинні отримувати гідну оплату, щоб не залежати від зовнішніх комерційних впливів. Безперервне навчання лікарів. Медична наука розвивається стрімко, і кожен лікар має бути в курсі найновіших міжнародних стандартів лікування. Регулярні тренінги, курси підвищення кваліфікації та доступ до актуальних медичних досліджень повинні бути нормою, а не винятком. Цифровий контроль призначень. Використання електронних рецептів та аналіз призначених ліків допоможуть уникнути необґрунтованих витрат та забезпечити пацієнтів саме тими препаратами, які їм дійсно необхідні. Довіра до лікаря – це головна складова здорової системи. 6. Пацієнт: не жертва, а активний учасник Нарешті, головний учасник системи – це ми з вами. Освічений пацієнт не дозволить себе обдурити. Люди мають знати, які ліки ефективні, які – ні, та розуміти свої права. Доступ до перевірених джерел інформації допоможе пацієнтам уникати самолікування та маніпуляцій у медіа. Активна взаємодія з лікарями. Якщо вам виписують занадто дорогі ліки – запитуйте, чи є дешевший аналог. Суспільний запит на зміни. Чим більше людей розумітимуть важливість доступної медицини та підніматимуть це питання на рівні громадського діалогу, тим швидше ми зможемо рухатися до запровадження ефективної страхової моделі. Висновок: яка система нам потрібна? Без корупції – прозорість фінансів та контроль за призначенням ліків. Без зайвих ліків – доказова медицина як стандарт. Без фінансового тягаря – доступна страхова медицина. З якісними лікарями – чесна конкуренція та контроль за призначенням препаратів. З фармвиробником, який бере на себе додаткову відповідальність – розробка ефективних препаратів, співпраця з державою та забезпечення доступності необхідних ліків. З відповідальними аптеками - без прихованих маркетингових угод, прозорий вибір препаратів і фокус на потребах пацієнта. З активною роллю пацієнтів – бо лише разом ми можемо змінити систему. Чого бракує Україні для створення ідеальної системи охорони здоров'я? Україні бракує стабільного та прогнозованого фінансування медицини, оскільки не вистачає коштів на реімбурсацію ліків, розвиток лікарень і гідні зарплати лікарям. Також не почата реформа страхової медицини, через що більшість громадян змушені покривати витрати на лікування з власної кишені. Відсутній жорсткий контроль за призначенням ліків, що дозволяє лікарям виписувати недоказові препарати, а аптекам – продавати зайві ліки. Дистриб'юторський ринок залишається монополією двох гравців, що створює маніпулювання цінами і обмежує конкуренцію. Аптечний ринок фактично визначається п'ятьма основними компаніями, що впливає на доступність і ціну лікарських засобів, а також створює ризики для прозорості роботи аптек. Крім того, немає повноцінної цифровізації медицини, яка б дала змогу контролювати лікування пацієнтів, унеможливлюючи корупцію та зловживання. Головне – українці не залучені до контролю системи охорони здоров'я: без активної участі пацієнтів, які будуть вимагати якісних послуг і слідкувати за ефективністю реформ, жодна зміна не стане реальною. Охорона здоров'я – це не лише бізнес, а стратегічна сфера, яка має працювати в інтересах суспільства. Це право кожного. І воно має працювати так, щоб допомагати, а не ускладнювати життя. Катерина Загорій – поговоримо про справжню фармацевтику в FB https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/679c6c2a50f3a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/53d7fe102f86c/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) Tue, 29 Jul 2014 23:03:28 +0300 Не є таємницею, що Росія проти України веде гібридну війну. Вона проходить на різних фронтах та різних рівнях – у військовій площині, дипломатичній, у кіберпросторі. Її невід'ємною складовою є інформаційна та психологічна війна. Про те, що час від часу наш стратегічний партнер проводить інформаційні кампанії та операції знали усі. Іноді це називали інформаційною війною. Але ніхто не міг навіть уявити, що ми маємо справу не просто з потужною пропагандистською машиною. Ми маємо справу з новою інформаційною матрицею, яка не просто штампує світогляд ненависті, а й створює нову реальність. Лише за півроку вона докорінно змінила свідомість росіян та частини українських громадян. Важко уявити, але від двох третин до трьох чвертей росіян підтримують агресію та війну проти України, вбивства українців та анексію територію України. Чи могли ми ще декілька місяців тому навіть уявити собі війну на Донбасі – вбивства, тортури, захоплення заручників, російських найманців, російську зброю... Але головною російською зброєю сьогодні стає інформація. Вірніше, її спотворення – ми ледь не вперше побачили численні постановочні сюжети, брехню у промислових масштабах. Потужність інформаційною війни є такою, що ми відчуваємо її ледь не фізично. Вона перетворила деякі засоби масової інформації у зброю масового знищення. Причиною є той факт, що ґрунт для цієї інформаційної війни був дуже добре підготований. Мова йде про створення свого гуманітарного – навіть цивілізаційного – простору в Україні. Мова йде не тільки про новини. Мова йде про серіали, фільми, книжки – усі вони тривалий час готували до можливості братовбивчої війни. Саме тому Нацраді з питань телебачення та радіомовлення доводиться щодня звертатись до кабельних операторів з вимогою припинити трансляцію тимчасово заборонених деяких російських ТБ-каналів, що перетворилися у авангард агресії проти України. Нас обвинувачують у недемократичності цього кроку. Обвинувачують ті, хто запроваджує чи схвалює тоталітарні засоби боротьби з інакомисленням. Але не може суспільство залишати на волі вбивцю чи злочинця? Злочинця треба ізолювати. Правильність цього кроку ми усвідомили, коли отруйна хвиля російської пропаганди цілком накрила деякі райони Донбасу. Інакше, як інформаційний геноцид, це явище назвати не можна. У держави є усі можливості для того, щоб жорстко контролювати інформаційний простір. Але такий підхід вже сам по собі буде поразкою. Ми не прагнемо перемоги за будь-яку ціну: ані у військовій операції, ані в інформаційному середовищі. Саме тому, коли нам закидають програш в інформаційній війні, ми не маємо рефлексувати. Ми не ведемо інформаційну війну проти Росії. Ми намагаємося зберегти себе, своє право бути самими собою. Ми не збираємося перетворюватися у клон російської пропагандистської машини. Але ми потребуємо допомоги суспільства. Протистояти потужній пропагандистській машині ми можемо лише разом – держава та суспільство. Врешті-решт, нам усім потрібна сильна демократична незалежна Україна. Саме тому нові часи висувають нові вимоги. В тому числі до медіасередовища. Ці нові вимоги є своєрідними правилами інформаційної гігієни. Дотримуючись її ми зможемо зберегти мир та спокій в країні: 1. Не ставайте рупорами ворожого до України світогляду. Він подібний до радіоактивного опромінювання – до певного часу ми просто його не помічаємо. А потім організм гине. 2. Не поширюйте недостовірні дані, брехню чи продукцію професійних пропагандистів. 3. Не надавайте трибуну терористам та сепаратистам. Сьогодні інформація є зброєю й тому ви фактично відкриваєте ворота фортеці ворожій армії. 4. Розвінчуйте брехню. 5. Не ставайте очима ворога – будь-яка інформація, що представляє небезпеку для наших військових не має поширюватися в інформаційному просторі. 6. Об'єднуйте зусилля та ресурси для захисту українського інформаційного простору. Нам протистоїть ворог з майже необмеженими у порівнянні з нашими можливостями. Окремо хочу наголосити – мова не йде про цензуру чи самоцензуру. Мова йде про відповідальність – професійну та громадянську. Нарешті, загальнолюдську. Бо ми маємо пам'ятати – сьогодні слово та відео картинка вбивають. Вбивають в прямому сенсі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/53d7fe102f86c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/53b41aa09ff59/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) Wed, 02 Jul 2014 17:43:44 +0300 В черговий раз депутати планують голосувати за новий склад Нацради. Нижче мій з колегою передвиборчий план. Всім претендентам бажаю удачі) Бачення діяльності Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення "Ми, як кандидати у члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, підтримані провідними громадськими організаціями у сфері медіа, вважаємо за необхідне представити наше бачення діяльності Національної ради. План, що ми презентуємо, базується на наших спільних позиціях, як медіа фахівців, що працюють для розвитку телерадіомовлення в Україні понад 10 років. Ми відкриті до дискусій та консультацій щодо змісту документу із всіма зацікавленими сторонами. Ми запрошуємо інших кандидатів у члени Національної ради вносити свої пропозиції до плану та приєднуватись до його співавторства та підтримки.", – повідомили кандидати. Катерина М'ясникова, Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина Котенко, Директор Індустріального Телевізійного Комітету Стратегія діяльності Ми вважаємо, що місією Національної ради є сприяння розвитку ринку аудіовізуальних послуг заради забезпечення зовнішнього та внутрішнього плюралізму ЗМІ та реальної можливості всіх соціальних груп реалізувати своє право на доступ до інформації. У своїй діяльність, члени Національної ради, на нашу думку, повинні сповідувати наступні цінності: завжди визнавати недоторканість права людини на свободу слова та доступ до інформації; діяти виключно в межах закону; спілкуватися відкрито і чесно; слухати неупереджено домагатися позитивних зрушень забезпечувати прозорість та зрозумілість рішень сприяти і підтримувати споживачів та мовників відкрито та на паритетних засадах взаємодіяти зі всіма зацікавленими сторонами Ми будемо працювати для громадян шляхом сприяння ефективній конкуренції на ринку і шляхом розширення можливостей доставки медіа контенту; Ми забезпечимо оптимальне використання радіочастот через прозору процедуру ліцензування та оптимальне здійснення контролю за діяльністю мовників; Ми виступаємо за дерегулювання мовлення, і тільки у разі неможливості роботи ринкових механізмів повинно працювати нормативне регулювання. Ми забезпечимо необхідний захист прав споживачів і допоможемо зберегти довіру аудиторії до контенту мовників. Ми будемо сприяти реалізації державної політики, визначеної парламентом та урядом. Ми будемо працювати з ухиленням від санкцій у всіх можливих ситуаціях, але з готовністю у разі необхідності втручатися твердо, швидко і ефективно. Ми будемо прагнути до того, щоб всі санкції базувались на основі фактичних даних, та були пропорційними, послідовними, відповідальними і прозорими як в обговореннях, так і в результатах. Ми будемо завжди шукати баланс між регуляторними діями для досягнення цілей законодавства. Ми пам'ятатимемо про різноманітність народів, які проживають в Україні. Ми будемо відкритими до консультацій та прозорими у своїй діяльності. Ми прагнемо бути інноваційними, відкритими і ефективними у всьому, що ми робимо. Пріоритети на 1 рік: Забезпечення безперебійного доступу громадян до телерадіомовників України Сприяння ефективній та сталій конкуренції на ринку, в тому числі через відсутність дискримінації по типам медіа та по типам мовників (загальнонаціональним та місцевим) та через дерегулювання Сприяння ефективному використанню обмеженого частотного ресурсу Безболісний перехід на цифрове мовлення для громадян та телекомпаній Створення ефективного та прозорого регулювання діяльності Нацради Сприяння впровадженню суспільного мовлення Запобігання нераціональним обмеженням розвитку телерадіомовлення Сприяння розвитку національного телевізійного виробництва Розвиток саморегулювання медіа та комунікаційної галузі Розвиток ЗМІ як окремої галузі економіки Дії одного року: Створення ефективного та прозорого регулювання: Ревізія разом з державними органам, що здійснюють управління частотним ресурсом, частотного ресурсу, що доступний для цілей телерадіомовлення Оновлення Плану розвитку телерадіоінформаційного простору Прийняття Плану діяльності Нацради на 2014-2015 рр. Проведення фахового дослідження про стан галузі та оприлюднення результатів дослідження Повне оновлення процедур та порядків, за якими працює Нацрада Включення антикорупційних механізмів до всіх процедур та процесів Проведення спеціального фінансового аудиту Оптимізація організаційної структури Національної ради Мінімізація державних витрат на забезпечення діяльності членів та апарату Запровадження належного електронного документообігу Забезпечення реального доступу до публічної інформації, якою володіє Національна рада Розслідування корупційних схем, що діяли у Нацраді Проведення атестації та оцінки виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов'язків, та прийняття кадрових рішень за результатами Впровадження механізмів залучення громадськості до прийняття важливих рішень через online платформу для збору пропозицій та громадського обговорення Створення Дорадчих Індустріальних Рад при Нацраді Спрощення порядку особистого прийому громадян у Нацраді Реформування Громадської Ради при Нацраді з огляду на наступні основні функції громадських рад: Повинна доносити інформацію "з народу" Брати на себе частину роботи на волонтерських засадах Контролювати роботу Нацради: не допускати непрозорості та корупційних схем Участь у законотворчості: Активна співпраця з Комітетом з питань свободи слова та інформації Верховної ради України стосовно всіх законопроектів, що стосуються сфери телерадіомовлення та знаходяться на розгляді в Комітеті Участь у розробці нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Участь у розробці нової редакції Закону України "Про кінематографію" Участь у доопрацюванні нової редакції Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" Участь у розробці Концепції розвитку державної інформаційної політики Участь у розробці Закону про перехід України на цифрове телебачення Безболісний перехід на цифрове мовлення: Повна ревізія цифрової реформи за реальної участі індустрії та громадськості; Забезпечення можливості телерадіоорганізаціям, які створюють телевізійні програми та передачі і розповсюджують їх без стягнення абонентської плати, мовлення у відкритому некодованому вигляді в загальнонаціональній мережі цифрового наземного телевізійного мовлення Проведення експериментального мовлення малопотужних мультиплексів для регіонального та місцевого телебачення Виділення за участі УДЦР частотного ресурсу для потреб переходу на цифрове мовлення всіх діючих мовників Забезпечення реальної оцінки монопольного статусу ТОВ "Зеонбуд" та призначення відповідального за контроль діяльності органу Сприяння запуску справжньої та чесної інформаційної кампанії про цифрове телебачення, направленої на споживачів Проведення широкої дискусії та вироблення рекомендацій щодо Універсальної Програмної Послуги Інше: Проведення широкої дискусії та вироблення рекомендацій щодо регулювання нових конвергентних медіа Сприяння у забезпеченні ефективного митного та податкового регулювання національного телевізійного виробництва Лібералізація регулювання змісту, окрім окремих видів контенту, що становлять загрозу для неповнолітніх Проведення широкої дискусії та вироблення рекомендацій щодо окремих видів контенту, які становлять загрозу для неповнолітніх Сприяння анулюванню НЕК України з питань захисту суспільної моралі Перегляд Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам'яті Скасування положень про Почесну грамоту та про Почесну відзнаку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/53b41aa09ff59/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/5329a99498783/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) Wed, 19 Mar 2014 15:28:36 +0200 Керівники провідних українських медіа груп та телеканалів вважають неприпустимими дії представників ВО "Свобода" у ситуації, яка стала оприлюднена ЗМІ ввечері 18 березня 2014 року. Як відомо, народні депутати України Ігор Мірошниченко, Андрій Іллєнко та Богдан Бенюк, та інші представники ВО "Свобода" силою змусили написати заяву про звільнення керівника Першого Національного телеканалу. Жодна людина не є вище закону, і звільнення та призначення на державні посади повинні відбуватись демократично і за всіма законними процедурами. Базовими цінностями нового українського суспільства є права людини, свобода слова та верховенство права. Враховуючи вищезазначене, звертаємось: • до Генеральної прокуратори України з вимогою розслідувати дії депутатів та ініціювати подання про позбавлення недоторканності депутата; • до депутатів ВО "Свобода" Ігоря Мірошниченка, Андрія Іллєнка та Богдана Бенюка з вимогою публічно вибачитися за свої дії та скласти депутатські мандати; • до Верховної Ради України – зняти депутатську недоторканість з депутатів, які не заслуговують цього статусу; • до Комітету з питань свободи слова та інформації – розглянути випадок та дати належну оцінку діям колег. Керівник Inter Media Group Ганна Безлюдна Керівник 1+1 Media Олександр Ткаченко Керівник StarlightMedia Володимир Бородянський Директор-Президент телеканалу ICTV Олександр Богуцький Генеральний директор Нового каналу Володимир Локотко Голова правління телеканалу Інтер Єгор Бенкендорф Генеральний директор телеканалу Україна Марина Миргородська Генеральний директор телеканалу 5 канал, Іван Адамчук Генеральний продюсер телеканалу 112 Україна, Олексій Семенов Генеральний директор НТН, Олександр Мельничук Керівник Мультимедіа-інвест Груп, Ігор Гужва Запрошуємо телеканали до підтримки відкритого звернення керівників провідних українських медіагруп та телеканалів. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/5329a99498783/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/4ce5732646a1b/ ukrpravda@gmail.com (Катерина Загорій) На початку цього року на одному з численних заходів, присвячених свободі слова в мене відбувся діалог з доволі відомою в медійному колі людиною і по сумісництву членом Нацради про державну інформаційну політику. Власне, опонент захищав тезу про те, що неможливо одразу взяти і написати в нашій країні робочу концепцію інформаційної політики, ніби демократія не зовсім досконала, "нізи не хотять" і так далі. Моя ж думка, що проблема в бажанні і донедавна дуже модному вислові "відсутності політичної волі". Тепер влада змінилась. І з'явились доволі "конкретні" зміни до Конституції і новий Податковий кодекс. З нетерпінням чекала концепції державної інформаційної політики. І такі так, дочекалась. Кабінет Міністрів України за підписом Азарова ініціював реєстрацію Проекту Закону України про Концепцію державної інформаційної політики. Даним документом закріплено ряд пропозицій, метою яких є ефективний розвиток інформаційної галузі в Україні. Підозрюю, що більшість дотичних як до галузі людей, так і загалом громадян не мали змоги проаналізувати Концепцію. Саме тому, хочу донести до вашого відома свої думки про цей документ. Далі довго і нудно, але дуже важливо в контексті захисту свободи слова та свободи медіа. І одразу скажу, не вийшло у нової влади створити зрозумілий і конкретний документ. Це не концепція, і точно не про інформаційну політику. Але що тішить, що точно кращий документ за всі попередні. Thu, 18 Nov 2010 19:40:38 +0200 На початку Концепції відображена загально статистична інформація, після якої викладено ряд проблем, які існують у інформаційній сфері на сьогодні. Хочу зупинитись на тих проблемах, що прямо чи опосередковано стосуються такої важливої сфери як телебачення. Вважаю, що протягом наступних декількох років державі необхідно зосередити увагу на реалізації наступних пріоритетних напрямків у інформаційній сфері: • відсутність довгострокової державної стратегії щодо подальшого розвитку інформаційної сфери; • недосконалість законодавства про інформацію; • недостатній рівень державної підтримки виробництва і розповсюдження вітчизняної інформаційної продукції. Окремо давайте проаналізуємо запропоновані способи реалізації державної інформаційної політики. Так, у Концепції зазначено, що для реалізації державної інформаційної політики необхідно: 1) реалізувати заходи щодо створення та належного функціонування системи суспільного телебачення і радіомовлення з урахуванням необхідності захисту суспільних інтересів, культурних цінностей та плюралізму засобів масової інформації під час впровадження цифрового мовлення. Звичайно, що питання створення системи суспільного мовлення необхідно врегульовувати з врахуванням процесу впровадження цифрового мовлення. Але треба відобразити конкретні заходи, що будуть здійснюватися державою для впровадження суспільного мовлення, строки в які держава зобов'язується створити суспільне мовлення та уповноважений орган до компетенції якого буде віднесене дане питання. Найбільш доцільним, на мій погляд, є створення суспільного мовлення на базі державного телебачення та радіомовлення. Також на каналах суспільного телебачення не повинно бути комерційної та політичної реклами (окрім безоплатної політичної реклами під час виборчого процесу), а фінансування повинно бути виключно суспільним. 2) запобігати процесам концентрації власності у засобах масової інформації та монополізації вітчизняного інформаційного ринку (субринків), зокрема, телебачення і радіомовлення. Звертаю увагу, що Господарським кодексом України, Законом України "Про телебачення і радіомовлення", Законом України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормативно-правовими актами вже передбачені дієві способи запобігання процесам концентрації та монополізації вітчизняного інформаційного ринку. Але проблема в іншому – відсутній реальний контроль за їх дотриманням. І це проблема влади. 3) посилити відповідальність за порушення законодавства про інформацію та у сфері захисту суспільної моралі. Нагадую, що за порушення у сфері захисту суспільної моралі, на даний момент, вже передбачена кримінальна відповідальність, яка є достатньою для виправлення, перевиховання та попередження здійснення нових порушень у цій сфері. Порушення норм захисту суспільної моралі тягнуть за собою також і інші форми відповідальності, зокрема, позбавлення організації, що здійснила правопорушення ліцензії на зайняття відповідною діяльністю. На сьогодні, деякі органи на які покладені функції нагляду за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі практично виступають органами цензури, а це є прямим порушенням ст. 45-1 Закону України "Про інформацію". Більше того, на сьогодні відсутній баланс між захистом суспільної моралі та зловживаннями посадових органів, які фактично виступають органами цензури. Але про славнозвісний НЕК напишу у більш емоційному пості . 4) внести зміни до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо заборони створення і діяльності телерадіоорганізацій, засновником (співзасновниками) та/або власником (власниками) яких є нерезидент (нерезиденти), зареєстрований (зареєстровані) в офшорних зонах або в країнах, законодавство яких не передбачає подання інформації про засновників або власників за запитом української сторони. Невже це пропаганда обмеження господарської діяльності на території України? Так, якщо звернутися до міжнародної практики, то законодавство більшості країн Європи не містить обмежень щодо участі нерезидентів у статутному капіталі ЗМІ. Вступивши до СОТ, Україна повинна знімати будь-які обмеження стосовно іноземних інвестицій. Більше того, необхідно дозволити створення телерадіокомпаній іноземним юридичним та фізичним особам. Заборона створення телерадіокомпанії нерезидентам є недоцільною і не дасть змогу забезпечити прозорість власності, а навпаки спричинить створення нерезидентами кількох інших підконтрольних компаній, які і будуть власниками телерадіокомпаній та виникнення прихованих інвестицій через дочірні українські підприємства. Обмежень на створення і участь у телерадіокомпаніях іноземних юридичних і фізичних осіб не повинно бути, це допоможе лібералізувати інформаційну галузь, сформувати конкурентоспроможне середовище і спричинить зростання якісного інформаційного продукту. 5) поетапного встановлення квот щодо присутності в ефірі телерадіоорганізації аудіовізуального продукту, виготовленого в одній країні. Відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" держава не чинить перепон у процесі прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач, що транслюються нею. А такого роду нововведення взагалі є обмеженням. Крім того, такі обмеження порушують статтю Конституції України, яка визначає, що "кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір", а також, ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини і громадянина. Відповідно до Конвенції: "кожен має право на свободу самовираження. Це право включає свободу дотримання власних поглядів, отримання і передачі інформації та ідей без втручання органів державної влади i незалежно від кордонів". 6) удосконалення нормативно-правового регулювання питань щодо користування каналами мовлення, ретрансляції програм, використання радіочастотного ресурсу України, стандартів діяльності телерадіоорганізацій, збалансування інтересів вітчизняних телерадіоорганізацій всіх форм власності, забезпечення проведення прозорої процедури ліцензування їх діяльності. Як часто буває, нічого конкретного. Нечіткість визначення та недостатній рівень законодавчого регулювання може призвести до зловживань з боку відповідальних посадових осіб, як в нас регулярно і відбувається. 7) впровадження цифрового мовлення у строки, визначені міжнародними угодами, та забезпечення вільного доступу до нього всіх верств населення. Україна повинна реалізовувати всі взяті на себе міжнародні зобов'язання у процесі впровадженні цифрового мовлення (Регіональна угода з питань планування цифрової наземної радіомовної служби у Районі 1, Женева-2006). Більшість важливих проблем залишаються не розв'язаними або навіть залишилися поза увагою держави. На сьогодні в Україні відсутні чітке законодавче регулювання цифрового мовлення, тому необхідно: • внести зміни в Закон України "Про телебачення і радіомовлення" та інші закони; • визначити та розширити понятійний апарат, що стосується цифрового мовлення; • сформувати чітке розмежування повноважень регуляторних органів, які причетні до впровадження цифрового мовлення в Україні; • створити чітку модель побудови відносин мовник – оператор – провайдер; • чітко визначити процедуру ліцензування, з метою уникнення подвійного ліцензування; • передбачити на рівні підзаконного акту єдині сумісні технічні стандарти для обладнання, що поширює та приймає цифровий сигнал тощо. У випадку невиконання покладених на Україну зобов'язань щодо впровадження цифрового мовлення, Україна втратить можливість мовити у прикордонних зонах. Враховуючи серйозність наслідків вчасного не переходу на цифрове мовлення, для інформаційної сфери це є одним з пріоритетних напрямів. Чесно, навіть у горезвісному Податковому кодексі, більше прозорих та зрозумілих, я ж мовчу про прийнятних речей, ніж у концепції державної інформаційної політики. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zagorii/4ce5732646a1b/